Постанова

від 21.04.2015 по справі 813/621/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року м. Львів № 813/621/15

16 год. 07 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Навроцький А.І.;

відповідача: представник Кельбас Р.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Терези ЛТД» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Терези ЛТД» (далі - ПП «Терези ЛТД») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі Головного управління Міндоходів у Львівській області яку відповідно до ст. 55 КАС України замінено правонаступником - Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській (далі - ДПІ у Залізничному районі), в якому, із урахуванням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 31 березня 2015 року та заяви про зменшення позовних вимог від 31.03.2015 року, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003572201/18569 від 16.12.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 28985,00 грн., за штрафними санкціями - 7246,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №3430/13-03-22-01-13/34462575 від 02.12.2014 року.

У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав про те, що господарські операції між ПП «Терези ЛТД» та його контрагентом ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» не спричинили реального настання юридичних наслідків. Позивач з такими висновками не погоджується, зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими вище контрагентами, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ПП «Терези ЛТД». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість за червень 2014 року в сумі 1350,00 грн., за серпень 2014 року в сумі 27635,00 грн., а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 28985,00 грн., за штрафними санкціями - 7246,25 грн. є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №3430/13-03-22-01-13/34462575 від 02.12.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Терези ЛТД» (код ЄДРПОУ 34462575) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Нові технології» (код ЄДРПОУ 35921868), ТОВ «Укрміксі» (код ЄДРПОУ 38148281), ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 37882958) за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2014 р. В основу акта перевірки позивача покладено висновки акта перевірки контрагента ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року, в якому, серед іншого, зазначено, що правочини укладені ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» та його контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків. Також ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про відсутність підтвердження реального здійснення господарської діяльності з вказаним контрагентом позивача.

Крім цього, вказав, що позивачем до перевірки не представлено документів, які підтверджують доставку ТМЦ на об'єкт будівництва та факт зберігання ТМЦ.

У підсумку відповідач зазначив, що ПП «Терези ЛТД» занижено податок на додану вартість по господарських операціях з вказаним контрагентам на загальну суму 28985,00 грн., в тому числі за червень 2014 р. на суму 1350,00 грн., за серпень 2014 р. на суму 27635,00 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003572201/18569 від 16.12.2014 року, і на думку відповідача підстав для його скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ «Терези ЛТД» зареєстроване, як юридична особа, 22.06.2006 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради.

У період з 19.11.2014 року по 25.11.2014 року ДПІ у Залізничному районі проведено позапланову виїзну перевірку (код ЄДРПОУ 34462575) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Нові технології» (код ЄДРПОУ 35921868), ТОВ «Укрміксі» (код ЄДРПОУ 38148281), ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (код ЄДРПОУ 37882958) за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2014 р., за наслідками якої складено №3430/13-03-22-01-13/34462575 від 02.12.2014 року (далі - акт перевірки від 02.12.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ПП «Терези ЛТД» відповідач використав акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року щодо контрагента ТОВ «ДЕНІКС ГРУП», в якому, серед іншого, зазначено, що правочини укладені ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» та його контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків, а також ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам;

У висновках акта перевірки від 02.12.2014 року відповідач, серед іншого, зазначив про порушення ПП «Терези ЛТД» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП «Терези ЛТД» за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» занижено податок на додану вартість на загальну суму 28985,00 грн., в тому числі за червень 2014 р. на суму 1350,00 грн., за серпень 2014 р. на суму 27635,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572201/18569 від 16.12.2014 року, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

ПП «Терези ЛТД» (Покупець) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Продавець) уклали договір поставки від 10.06.2014 року, відповідно до умов якого Продавець передав Покупцеві товар - будівельні матеріали (металопрофіль, лист).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних товарів, позивач долучив:

податкову накладну №65 від 11.06.2014 р., накладну №11/06 від 11.06.2014 року (т.1, а.с. 118-119); платіжне доручення №557 від 11.06.2014 року (т.3, а.с. 24); замовлення №1 від 09.06.2014 р. (т. 3, а.с. 68).

Податкова накладна по контрагенту ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» відображено в податковій звітності ПП «Терези ЛТД», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що придбані товари позивач використав під час здійснення послуг з ремонту шатрової покрівлі в житловому будинку №32 на вул. Дорошенка у м. Львові (поточний ремонт).

Так, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (Замовник) та ПП «Терези ЛТД» (Виконавець) уклали договір про надання послуг №64 від 06.06.2014 року, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується у 2014 році надати Замовникові послуги, а Замовник - прийняти і оплатити надані послуги. Найменування послуг: послуги з ремонту шатрової покрівлі в житловому будинку №32 на вул. Дорошенка у м. Львові (поточний ремонт).

На підтвердження виконання робіт, позивач долучив: договірну ціну (т. 3, а.с. 90); зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва №1-1-1 (т. 3, а.с 91); розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №1-1-1 (т.3, а.с. 92-93); довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року (т. , а.с. 94); акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №2/64 за липень 2014 року (т. 3, а.с. 95-97); відомість ресурсів до акта прийняття №2/64 за липень 2014 р. (т. 3, а.с. 98-99); розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №2/64 за липень 2014 року (т.3, а.с. 100-101); локальний кошторис на будівельні роботи №1-1-1 (т. 3, а.с 102); відомість ресурсів до локального кошторису №1-1-1 (т. 3, а.с 103-105); податкову накладну №9 від 26.08.2014 року (т. 3, а.с. 17).

Національний Університет «Львівська Політехніка» (Замовник) та ПП «Терези ЛТД» (Підрядник) уклали договір підряду від 22.11.2012 року №7/11, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту гуртожитку №1 (IV, V-й поверхи) Національного Університету «Львівська Політехніка» на вул. Бой-Желенського, 14 в м. Львові, передати виконані роботи з капітального ремонту Замовнику, а також власними силами та за власний рахунок ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт з капітального ремонту або в гарантійні строки експлуатації, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи з капітального ремонту та оплатити їх відповідно до актів виконаних робіт з капітального ремонту форма КБ-2.

Згідно п. 4.4.1 вказаного Договору передбачено, що Підрядник має право залучати за своїм вибором за погодженням із Замовником для виконання робіт субпідрядників.

На виконання вказаного договору, ПП «Терези ЛТД» (Замовник) та ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» (Виконавець) уклали договір від 15.07.2014 року №46, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт гуртожитку №1 (IV, V-й поверхи) Національного Університету «Львівська Політехніка» на вул. Бой-Желенського, 14 в м. Львові, передати виконані роботи Замовнику. Розрахунки проводяться по факту виконання робіт, що підтверджується підписанням актів здачі-приймання робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних робіт, позивач долучив:

податкову накладну №282 від 29.08.2014 року (т. 1, а.с. 117);

договірну ціну (т. 1, а.с. 122);

локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т. 1, а.с. 123-124);

розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошториса на будівельні роботи №2-1-1 (т.1, а.с. 125-126);

довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року (т. 1, а.с. 127);

акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №1 за серпень 2014 року (т. 1, а.с. 128-130);

платіжні доручення №668 від 04.09.2014 року, №691 від 18.09.2014 року (т. 3, а.с 22-23);

копію Ліцензії серії АВ №596664, виданої Держархбудінспекцією 08.11.2011 р. (т. 3, а.с. 63-64);

копію Ліцензії серії АВ №588054, виданої Держархбудінспекцією 16.09.2011 р. (т. 3, а.с. 66-67);

фотосвітлини (т. 3, а.с. 78-82);

план мансардного поверху та план 4-го поверху №1 (IV, V-й поверхи) Національного Університету «Львівська Політехніка» на вул. Бой-Желенського, 14 в м. Львові (т. 3, а.с. 83-84).

Податкова накладна по контрагенту ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕНІКС ГРУП» відображено в податковій звітності ПП «Терези ЛТД», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Крім цього, суд зазначає, що згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 року (т. 2, а.с. 69), акта №7/11-10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (т. 2, а.с. 70-76), відомість ресурсів до акта прийняття №7/11-10 за грудень 2014 р. (т. 2, а.с. 77-85), податкової накладної №4 від 27.01.2015 року (т. 3, а.с. 18), ці роботи були здані ПП «Терези ЛТД» і прийняті та оплачені Національним Університетом «Львівська Політехніка».

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Суд відмічає, що надані позивачем первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Факт реального придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт також належно оформлені. Отже, реальність господарських операцій ПП «Терези ЛТД» по придбанню товарно-матеріальних цінностей та робіт підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року щодо контрагента ТОВ «ДЕНІКС ГРУП».

Оцінюючи ці доводи, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам), а також враховує, що характер придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт відповідає видам діяльності позивача та доказам щодо використання придбаних ТМЦ та робіт у господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару (робіт, послуг), є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Суд погоджується з твердженнями позивача про недопустимість такого підходу відповідача до правової оцінки правовідносин щодо формування податкового кредиту. З цього приводу слід також зазначити, що висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього, суд враховує правову позицію викладену в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року у справі К/9991/67614/11 та від 21 травня 2014 року у справі К/800/10421/14, що податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, якими силами (власними чи залученими) здійснюється виконання договірних зобов'язань його контрагентами. Більше того, цивільне законодавство передбачає послуги з надання персоналу та з оренди основних засобів.

Тому прийняте на основі висновків акта перевірки від 02.12.2014 року податкове повідомлення-рішення №0003572201/18569 від 16.12.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 28985,00 грн., за штрафними санкціями - 7246,25 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що у цій частині таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України із урахуванням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог від 31 березня 2015 року

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0003572201/18569 від 16.12.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість за основним платежем - 28985,00 грн., за штрафними санкціями - 7246,25 грн.

Присудити із Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Терези ЛТД» (вул. Ак. Патона, 27/208, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 34462575) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.