ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 квітня 2015 року 10:38 № 826/1931/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю:
представника позивача: Куракіна Ю.В.,
представника відповідача: Декань М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.10.2014р. №137026552206 про донарахування грошового зобов'язання: пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1145895,04грн.
Адміністративний позов мотивовано протиправністю рішення контролюючого органу, оскільки воно суперечить нормам ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензії за електронними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. та ст.512, 513 Цивільного кодексу України. Окрім того, позивач посилається на припинення зобов'язань, зі сторони кредитора, шляхом підписання договору відступлення права вимоги, у зв'язку з чим, позивач не може нести відповідальність, передбачену ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
В судовому засіданні, представник позивача, підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Як на підставу заперечень проти позову, відповідач вказує на правомірність прийнятого рішення, у зв'язку з порушенням, позивачем, строків розрахунку в іноземній валюті. Разом з тим, відповідач посилається на відсутність в чинному законодавстві, такої підстави, як припинення/переривання термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх рахунки в уповноважених банках на підставі договору про відступлення права вимоги. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не ставить стягнення пені за порушення встановлених термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх рахунки в уповноважених банках у залежність від причин такого порушення, а отже відповідач вважає, що нарахування пені здійснено правомірно, в межах повноважень визначених законодавством.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 15.09.14р. №1895/26-55-22-06, наказу від 12.09.14р. №2652, відповідно до п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 03.04.14р. №С03/04 з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) згідно листа ПАТ «Банк «Національні інвестиції» від 01.08.14р. №3387/13 (вх. ДПІ від 06.08.14р. №40410/10), за результатами якої складено акт від 19.09.2014р. №874/26-55-22-06/37045251.
В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Континент Трейд»: ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 930000,00 дол. США (екв. 11805094,5) за контрактом від 03.04.14р. №С03/04 з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама).
На підставі акту перевірки від 19.09.2014р. №874/26-55-22-06/37045251 ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення рішення від 03.10.2014р. №137026552206 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1145895,04грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги, Державна фіскальна служба України рішенням від 23.01.2015р. №1418/6/99-99-10-01-04-25 залишила без змін податкове повідомлення рішення від 03.10.2014р. №137026552206 та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.11.2014р. №840/10/26-15-10-05-15 про результати первинної скарги, а скаргу без задоволення.
Як встановлено судом, ТОВ «Континент Трейд» мало господарські відносини з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) на підставі зовнішньоекономічного імпортного контракту від 03.04.14р. №С03/04 щодо купівлі дизельного пального ULSD 10 ppm.
Загальна сума контракту - 3 000 000,00 дол.США, умови поставки - CIF порт Феодосія, умови оплати - 100% попередня оплата.
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки, контролюючим органом було використано: статутні та реєстраційні документи, зовнішньоекономічний контракт від 03.04.14 №С03/04 з компанією "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама), виписки ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з валютного рахунку ТОВ «Континент Трейд» за контрактом від 03.04.14 №С03/04.
Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 03.04.14 №С03/04 за період з 03.04.14 по 31.08.2014 встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «Континент Трейд» перераховано компанії "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама) валютні кошти у загальному розмірі 1 520 000,00 дол.США (еквівалент - 17 777 329,92 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями від 07.07.14р. та від 08.07.14р.
Товар від нерезидента - компанії "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама) за контрактом від 03.04.14 №С03/04 на територію України не надійшов.
В зв'язку з неможливістю поставки товару, нерезидент - компанія "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама) своєчасно повернув валютні кошти в сумі 590 000,00 дол.США (еквів. 6 939 228,65грн.) на рахунок ТОВ «Континент Трейд».
Разом з тим, стосовно суми попередньої оплати за умовами контракту від 03.04.14р. №С03/04 у сумі 930 000,00 дол.США., то відповідно до укладеного договору від 21.07.14 № 13/03 про відступлення права вимоги між ТОВ «Континент Трейд» (Цедент) та фірмою "SPRINGSUN FINANCE LP" (Сполучене Королівство, Цесіонарій), Цедент передає Цесіонарію право вимоги до компанії "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама) за контрактом від 03.04.14 №С03/04 в сумі 930 000,00 дол.США.
За даними виписок з валютного рахунку та рахунку в національній валюті ТОВ «Континент Трейд» валютні кошти від нерезидента - фірми "SPRINGSUN FINANCE LP" (Сполучене Королівство) надійшли в загальному розмірі 930 000,00 дол.США (еквів. 11 805 094,5 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків: - відносно суми 51000,00 дол.США (еквів. 647 376,15 грн.) з 07.07.14 по 11.08.14-36 днів; - відносно суми 879000,00 дол.США (еквів. 11 157 718,35грн.) з 08.07.14 по 11.08.14 - 35 днів.
Позивач, в свою чергу, посилається на те, що зобов'язання зі сторони кредитора ТОВ «Континент Трейд» фактично було припинено шляхом підписання договору про відступлення права вимоги, а отже за умови неможливості виконання зобов'язань нерезидента перед позивачем з повернення валютних коштів з підстав, що передбачені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином та виникнення таких обставин 21.07.14р., з цієї дати позивач не може нести відповідальність, передбачену ст.4 Закону №185/94
Досліджуючи докази у справі, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 23.09.1994, № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст.2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
За положеннями п.1. Постанови Національного банку України від 12.05.2014, №270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Частиною 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Разом з тим, ч.2-4 статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
За змістом положень ч.5 ст.4 Закону № 185/94-ВР органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Стаття 6 Закону № 185/94-ВРвизначає, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
В матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про отримання позивачем висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження термінів розрахунків за контрактом від 03.04.14 №С03/04 з компанією "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама).
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту відсутній.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до положень ст.512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Як встановлено судом, на підставі договору від 21.07.2014року про відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитора (позивача) у зобов'язанні компанія "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама) за зовнішньоекономічним контрактом від 03.04.14р. №С03/04. Вказаним договором, передбачено перехід права вимоги Цедента до Цессіонарія, зокрема, але не виключно до Цессіонарія переходить право вимагати повернення авансового платежу в розмірі 930000,00 дол.США., що узгоджується з положенням п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 Цивільного кодексу України).
Відповідно, з відступленням позивачем права вимоги на отримання коштів, відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що не покладається на резидента відповідальність, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР, за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону№ 185/94-ВР або встановлених Національним банком України, за умови: неможливості виконання зобов'язань нерезидента перед позивачем щодо поставки товару; неможливості виконання зобов'язань нерезидента перед позивачем з повернення валютних коштів з підстав, що передбачені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); виникнення таких обставин до закінчення визначеного в ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР терміну.
Однак, як встановлено судом, з відступленням позивачем права вимоги на отримання коштів, до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто з моменту підписання вказаного договору - 21.07.2014р., однак, граничний строк розрахунків відносно суми 51000,00 дол.США - настав 07.07.2014р., відносно суми 879000,00дол.США - 08.07.14р., що свідчить про невиконання позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР щодо повернення валютних коштів до закінчення вказаного граничного строку, а отже нарахування відповідачем пені за кожен день прострочення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
За змістом пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» - відмовити повністю.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» (код ЄДРПОУ 37045251, 01014, М.Київ, вул. Верхня, б.3-5) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 15.04.15р.
Суддя Є.В. Аблов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2015 |
Оприлюднено | 05.05.2015 |
Номер документу | 43790414 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні