Ухвала

від 28.05.2015 по справі 826/1931/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1931/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Куракін Ю.В.,

від відповідача Декань М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.10.2014р. №137026552206 про донарахування грошового зобов'язання: пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 1145895,04грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову - про задоволення позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 03.04.14р. №С03/04 з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) згідно листа ПАТ «Банк «Національні інвестиції» від 01.08.14р. №3387/13 (вх. ДПІ від 06.08.14р. №40410/10).

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 19.09.2014р. №874/26-55-22-06/37045251 (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Континент Трейд»: ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 930000,00 дол. США (екв. 11805094,5) за контрактом від 03.04.14р. №С03/04 з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама).

На підставі акта перевірки від 19.09.2014р. №874/26-55-22-06/37045251 ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення рішення від 03.10.2014р. №137026552206 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1145895,04 грн.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку скарги позивача органами Міндоходів залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказане рішення відповідача від 03.10.2014р. №137026552206 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з відступленням позивачем права вимоги на отримання коштів до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто з моменту підписання вказаного договору - 21.07.2014р., однак, граничний строк розрахунків відносно суми 51000,00 дол.США - настав 07.07.2014р., відносно суми 879000,00дол.США - 08.07.14р., що свідчить про невиконання позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР щодо повернення валютних коштів до закінчення вказаного граничного строку, а отже нарахування відповідачем пені за кожен день прострочення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2014 між ТОВ «Континент Трейд» (резидент України, покупець) та компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама, продавець) було підписано зовнішньоекономічний контракт №С03/04 (далі по тексту - контракт).

За умовам контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця дизельне паливо 10 ppm., а покупець зобов'язується оплатити його вартість.

Загальна сума контракту - 3 000 000,00 дол. США, умови поставки - CIF порт Феодосія, умови оплати - 100% попередня оплата.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що поставка передбачена до 03.07.2014 за умови проведення повної передоплати вартості товару.

Податковим органом в ході перевірки на підставі виписки ПАТ «Банк «Національні інвестиції» з валютного рахунку ТОВ «Континент Трейд» за контрактом від 03.04.14 №С03/04 встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «Континент Трейд» перераховано компанії «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) валютні кошти у загальному розмірі 1 520 000,00 дол. США (еквівалент - 17 777 329,92 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями від 07.04.14р. та від 08.04.14р.

Товар від нерезидента - компанії «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) за контрактом від 03.04.14 №С03/04 на територію України до 07.07.2014 та 08.07.2014 (дата поставки) не надійшов.

В зв'язку з неможливістю поставки товару, нерезидент - компанія «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) своєчасно повернув валютні кошти в сумі 590 000,00 дол. США (еквів. 6 939 228,65грн.) на рахунок ТОВ «Континент Трейд».

Проте суму попередньої оплати за умовами контракту від 03.04.14р. №С03/04 у розмірі 930 000,00 дол. США позивачу повернуто не було.

21.07.2014 між ТОВ «Континент Трейд» (Цедент) та фірмою «SPRINGSUN FINANCE LP» (Сполучене Королівство, Цесіонарій) було укладено було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Цедент передає Цесіонарію право вимоги до компанії «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) за контрактом від 03.04.14 №С03/04 в сумі 930 000,00 дол.США.

За умовами договору про відступлення права вимоги Цедента переходить до Цесіонарія в тому обсязі і на тих умовах, які існували у Цедента до моменту вчинення цього Договору (зокрема, але не виключно до Цессіонарія переходить право вимагати повернення авансового платежу в розмірі 930 000,00 доларів США), поставки товару, а також інші пов'язані права, зокрема, право вимагати сплати штрафів, пені та інших обов'язкових платежів, передбачених Контрактом.

Згідно з п. 1.3 вказаного договору в якості компенсації за отримане право вимоги Цесіонарій зобов'язується сплатити Цеденту 930 000,00 доларів США протягом 90 календарних днів з моменту підписання цього Договору.

За даними виписок з валютного рахунку та рахунку в національній валюті ТОВ «Континент Трейд» податковим органом встановлено, що валютні кошти від нерезидента - фірми «SPRINGSUN FINANCE LP» (Сполучене Королівство) надійшли позивачу в загальному розмірі 930 000,00 дол. США (еквів. 11 805 094,5 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків: - відносно суми 51000,00 дол.США (еквів. 647 376,15 грн.) з 07.07.14 по 11.08.14-36 днів; - відносно суми 879000,00 дол. США (еквів. 11 157 718,35грн.) з 08.07.14 по 11.08.14 - 35 днів, що призвело, виходячи з позиції податкового органу, до порушенням ТОВ «Континент Трейд» ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 930000,00 дол. США (екв. 11805094,5) за контрактом від 03.04.14р. №С03/04 з компанією «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) та мало наслідком винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову та апеляційної скарги, позивач зазначає, що зобов'язання зі сторони кредитора ТОВ «Континент Трейд» фактично було припинено шляхом підписання договору про відступлення права вимоги, а отже за умови неможливості виконання зобов'язань нерезидента перед позивачем з повернення валютних коштів з підстав, що передбачені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином та виникнення таких обставин 21.07.14р., з цієї дати позивач не може нести відповідальність, передбачену ст.4 Закону №185/94.

Перевіряючи наведені доводи сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі по тексту - Закон № 185/94-ВР) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За положеннями п.1. Постанови Національного банку України від 12.05.2014, №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Положеннями ч. 2 та 4 статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно зі ст. 6 Закону № 185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про отримання позивачем висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження термінів розрахунків за контрактом від 03.04.14 №С03/04 з компанією "CAYMOST COMMERCIAL SA" (Панама), докази виникнення форс-мажорних обставин, докази звернення до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що сплачений позивачем аванс на користь компанії «CAYMOST COMMERCIAL SA» (Панама) за контрактом від 03.04.14 №С03/04 в сумі 930 000,00 дол. США у зв'язку з нездійсненням поставки товару в 90-денний строк з моменту проведення попередньої оплати (07.04.2014 та 08.04.2014), а саме: до 07.07.2014 та 08.07.2007 до цієї дати на користь позивача перерахований не був.

Таким чином, починаючи з 07.07.2014 та 08.07.2007 позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону № 185/94-ВР щодо повернення валютних коштів до закінчення вказаного граничного строку.

Як встановлено судом першої інстанції, з відступленням позивачем права вимоги на отримання коштів, до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто з моменту підписання вказаного договору - 21.07.2014р., однак, граничний строк розрахунків відносно суми 51000,00 дол. США - настав 07.07.2014р., відносно суми 879000,00 дол. США - 08.07.14р., що свідчить про невиконання позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР щодо повернення валютних коштів до закінчення вказаного граничного строку, а отже нарахування відповідачем пені за кожен день прострочення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо того, що зобов'язання зі сторони кредитора ТОВ «Континент Трейд» фактично було припинено шляхом підписання договору про відступлення права вимоги, а отже за умови неможливості виконання зобов'язань нерезидента перед позивачем з повернення валютних коштів з підстав, що передбачені законодавством України, зокрема через заміну кредитора (резидента) у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином та виникнення таких обставин 21.07.14р., з цієї дати позивач не може нести відповідальність, передбачену ст.4 Закону №185/94, колегією суддів відхиляються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказані кошти були повернуті на рахунок позивача, а договір про відступлення права вимоги було укладено з метою уникнення відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, встановлених Законом №185/94.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Трейд» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 29.05.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.