Постанова

від 21.04.2015 по справі 911/1342/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 911/1342/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 911/1342/14 господарського суду Київської області за заявоюголови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЗВІТ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЗВІТ" пробанкрутство за участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2014 у справі № 911/1342/14 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЗВІТ" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Київської області від 12.05.2014 ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Андріяша Ю.О.

15.07.2014 до господарського суду Київської області від ліквідатора Андріяша Ю.О. надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано ТОВ "БЕСТ ЗВІТ", провадження у справі припинено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.05.2014 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду Київської області від 28.07.2014 припинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1, 38, 46, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 33, 34, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва, апеляційний суд вказав, що заявник апеляційної скарги не набув статусу учасника провадження у справі банкрутство ТОВ "БЕСТ ЗВІТ", тому Інспекція не має права на оскарження ухвали від 28.07.2014 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "БЕСТ ЗВІТ".

Заперечуючи такі висновки суду, заявник касаційної скарги - ДПІ у Печерському районі м. Києва вказує на те, що ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" перебуває у нього на обліку, як платник податків, про те, боржником не було надано ліквідаційний баланс до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності в порядку встановленому ст. 60 ГК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 11.02.2015 відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2014 у справі № 911/1342/14 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЗВІТ" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Київської області від 12.05.2014 ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено голову ліквідаційної комісії Андріяша Ю.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, ліквідовано ТОВ "БЕСТ ЗВІТ", провадження у справі припинено.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник ( банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Державна податкова інспекція по суті своїх вимог у справі про банкрутство, виходячи зі змісту поняття " кредитор", не може мати іншого статусу як учасника провадження у справі про банкрутство, окрім статусу конкурсного кредитора.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 названої статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі встановлено, що матеріали справи не місять доказів звернення податкового органу з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.

Крім того, як вбачається із апеляційної та касаційної скарг ДПІ у Печерському районі м. Києва, а також встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник жодним чином не посилається на наявність у банкрута заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відсутні будь-які майнові (грошові) претензії, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) до банкрута.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 було запропоновано заявнику апеляційної скарги - ДПІ у Печерському районі м. Києва до початку розгляду апеляційної скарги надати суду докази наявності боргу ТОВ "БЕСТ ЗВІТ" перед бюджетом України у даній справі, однак податковим органом таких доказів суду апеляційної інстанції надано не було.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва була завчасно та у встановлено порядку повідомлена про порушення справи про банкрутство ТОВ "БЕСТ ЗВІТ", скарг на дії ліквідатора від учасників процесу та безпосередньо від інспекції до суду не надходило.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, виходячи зі змісту ст.ст.1, 95 спеціального Закону, заявник апеляційної та касаційної скарги не є конкурсним кредитором, тобто стороною у справі про банкрутство, а є особою, вимоги якої не заявлені у справі взагалі, тобто, враховуючи викладене, заявник касаційної та апеляційної скарги не є учасником провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також , права на оскарження ухвали господарського суду, враховуючи те, що була належним чином повідомлена про порушення справи про банкрутство боржника, але, не зверталася з грошовими вимогами до нього, тому позбавлена можливості оскаржити ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "БЕСТ ЗВІТ".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень к справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню, в порядку, передбаченому п.1, ч.1 ст. 80 ГПК України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарських судах.

Щодо посилання заявника касаційної скарги - ДПІ у Печерському районі м. Києва на положення ст. 60 ГК України, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 60 ГК України, (знаходилась станом на момент порушення провадження у справі у Розділі ІІ "Cуб'єкти господарювання", Глава 6 "Загальні положення"), вимоги якої визначають загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Положення ч. 5 ст. 60 ГК України є загальними та повинні були застосовуватися при здійсненні процедури ліквідації боржника (затвердженні ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією боржника за наявності коштів для задоволення всіх вимог кредиторів у процедурі самоліквідації) та поза межами судових процедур банкрутства .

При встановленні згідно проміжного ліквідаційного балансу відсутності активів боржника для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а порушення провадження у справі про банкрутство судом означає введення спеціальної процедури ліквідації боржника та зумовлює застосування судами спеціальних норм законодавства про банкрутство.

Згідно з особливостями провадження за ст. 95 Закону про банкрутство не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Виходячи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 11.02.2015 винесена з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі № 911/1342/14 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк