Рішення

від 20.04.2015 по справі 910/4723/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015№910/4723/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/4723/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Террапром», м. Дніпропетровськ,

до Міністерства оборони України, м. Київ,

про стягнення 16 258 291,40 грн.,

за участю представників:

позивача Бут Ю.В. (довіреність від 20.03.2014 № б/н);

Ковіки П.П. (довіреність від 08.01.2015 № б/н);

відповідача Прокопчука І.Т. (довіреність від 28.01.2015 № 220/140/д);

Гуринця Д.П. (довіреність від 28.01.2015 № 220/141/д).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Террапром» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України (далі Міністерство): 15 981 999,84 грн. боргу, що утворився у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.12.2014 № 343/3/133 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір); 276 291,56 грн. процентів за користування грошовими коштами, а всього 16 258 291,40 грн.

Позов мотивовано тим, що: Товариство здійснювало поставку автомобілів спеціального призначення на загальну суму 15 981 999,84 грн., що підтверджується видатковою накладною від 24.12.2014 № 47, актом приймання-передачі товару від 26.12.2014 № 1, товарно-транспортними накладними (від 26.12.2014 № 1-26; від 26.12.2014 № 2-26; від 26.12.2014 № 3-26; від 26.12.2014 № 5-26; від 26.12.2014 № 6-26; від 26.12.2014 № 7-26; від 26.12.2014 № 8-26), актом приймання автокранів від 27.12.2014 № 75; відповідач за отриманий товар не розрахувався; таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала 15 981 999,84 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 порушено провадження у справі.

Відповідач 19.03.2015 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- у грудні 2014 року - січні 2015 року посадовими особами Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства ініційовано перевірку поставленої за Договором техніки та замовлено проведення незалежних експертиз у товариства з обмеженою відповідальністю «Карола» (далі - ТОВ «Карола») та науково-дослідному бюро судових експертиз «Сантодор» (далі НДБСЕ «Сантодор»);

- за результатами досліджень було складено висновки та звіти про оцінку ринкової вартості техніки, в яких вказано таке: на окремих кранах («КТА-28» на шасі «KPA3-65053», «КТА-28» на шасі «КРАЗ-65101») змінювалося маркувальне позначення номерів шасі (рами); змінювалося маркувальне позначення номера кранової установки («КТА-28» на шасі «КРАЗ-65101»); модельні роки виготовлення автомобілів та кранових установок не відповідають зазначеним у специфікації; визначена ринкова вартість шести одиниць техніки є значно меншою, ніж передбачена в Договорі;

- Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства передав висновки та звіти до Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби Безпеки України для перевірки на предмет наявності в діях керівництва Товариства та посадових осіб відповідача ознак кримінальних правопорушень;

- у свою чергу, Головне управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби Безпеки України надіслало Солом`янському районному управлінню ГУ МВС України в м. Києві повідомлення про кримінальне правопорушення від 16.03.2015 № 17/1/1-1752;

- відповідач заперечив щодо нарахованих процентів за користування грошовими коштами у сумі 276 291,56 грн., оскільки пунктом 7.3 Договору встановлено, що відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та частини шостої статті 231 Господарського кодексу України (далі ГК України) сторони встановили інший розмір процентів - 0 (нуль) процентів;

- позивач зобов`язання за Договором належним чином не виконав, а саме здійснив поставку техніки, яка завідомо не відповідала заявленим вимогам;

- крім того, відповідач просив зупинити провадження у справі до ухвалення судом рішення в кримінальному провадженні за фактом вчинення керівництвом позивача та посадовими особами Міністерства кримінальних правопорушень, передбачених статтями 15, 16, 191 364, 366 та 367 Кримінального кодексу України.

20.03.2015 та 23.03.2015 Міністерство подало суду документи для долучення до матеріалів справи, а саме повідомлення про початок досудового розслідування від 20.03.2015 № 50/2587кп та витяг з кримінального провадження № 12015100090002587.

Позивач подав суду 23.03.2015 документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.03.2015 представники Міністерства підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Представники позивача заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з такого.

Клопотання Міністерства мотивовано тим, що розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо можливих протиправних дій з боку посадових осіб відповідача та керівництва Товариства.

Відповідно до частин першої - другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Таким чином, досудове розслідування не є підставою для зупинення провадження у справі.

20.04.2015 позивач подав суду пояснення, в яких вказав таке: висновки та звіти, подані відповідачем в якості доказів, що підтверджують неякісність товару, є неналежними, оскільки відповідно до чинного законодавства України підтвердження автентичності номерів та технічних документів є винятковим правом криміналістичної експертизи, що не поширюється на компетенцію спеціаліста з оцінки колісних транспортних засобів; чинне законодавство України визначає чіткий порядок дій при виявленні покупцем товару неналежної якості (стаття 678 ЦК України); в свою чергу, відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про те, що Міністерство має намір скористатися правами, наданими чинним законодавством України, при купівлі товару неналежної якості.

Відповідач 20.04.2015 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 04.04.2015 № 343/1/1910 та копії відповіді на нього (лист від 16.04.2015 № 50/2587кп), в якій слідчий Боголюб М.В. повідомив, що в рамках кримінального провадження призначено автотоварознавчу експертизу та досудове слідство триває.

У судовому засіданні 20.04.2015 представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014 Товариством (постачальник) і Міністерством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується до 27.12.2014 поставити замовникові автомобілі спеціального призначення (29.10.5, автомобільні крани 18-28 т) у асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікації постачання товарів (далі - Специфікація), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити товар (пункт 1.1 Договору);

- підставою для укладення Договору є рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства, оформлене протоколом від 18.12.2014 № 75/642/5 (пункту 1.4 Договору);

- постачальник повинен передати замовнику передбачені Договором товари, якість яких відповідає умовам ДСТУ (ГОСТ, ТУ, ІSО тощо), визначених у Специфікації (пункт 2.1 Договору);

- контроль якості товарів здійснюється штатними працівниками відділу технічного контролю постачальника та представником замовника військовою частиною А0107 (пункт 2.2 Договору);

- ціна товару становить 19 833 999,84 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3 305 666,64 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки за поставлені та належним чином прийняті товари належної якості і кількості проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постальником рахунку-фактури протягом двадцяти банківських днів з дати постачання за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства за даним кодом видатків; дозволяється оплата за поставлені партії товарів; замовник бере на себе фінансові зобов`язання щодо оплати товарів лише за умови наявності відповідних видатків державного бюджету (пункт 4.1 Договору);

- до рахунку постачальником додаються акти приймання-передачі товару та видаткова накладна (пункт 4.2 Договору);

- замовник протягом п`яти днів повертає рахунки постачальнику без оплати в таких випадках: при перевищенні суми Договору, визначеної пунктом 3.1 Договору; при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів, невідповідності форми та змісту актів формам, наведеним у додатках до Договору, тощо); при поданні документів на оплату після закінчення строку дії Договору; відсутності повного комплекту документів, передбаченого пунктом 4.2 Договору (пункт 4.3 Договору);

- після постачання товару за Договором сторони у місячний строк проводять остаточну звірку розрахунків; за умови відсутності заборгованості за наданий товар акт звірки розрахунків між Міністерством та Товариством є підтвердженням повного виконання cторонами Договору (пункту 4.4 Договору);

- постачання товарів здійснюється постачальником до 27.12.2014 (пункту 5.1 Договору);

- місцем поставки товарів є місцезнаходження вантажоодержувача (військова частина НОМЕР_1 ) (пункту 5.2 Договору);

- приймання товарів за кількістю та якістю проводиться представниками від замовника та від постачальника, оформляється актом приймання-передачі товару, який складає вантажоодержувач (пункту 5.7 Договору);

- у разі виявлення замовником або вантажоодержувачем товарів неналежної якості, постачальник за свій рахунок здійснює додаткове постачання належної кількості товарів або їх заміну на товари належної якості протягом 10 (десяти) робочих днів (пункту 5.8 Договору);

- датою виконання зобов`язання з постачання товарів є дата підписання вантажоодержувачем актів приймання-передавання товару (пункту 5.10 Договору);

- постачальник гарантує, що товари, які передаються замовнику за Договором відповідають вимогам нормативно-технічної документації, зазначеної у паспортах (формулярах); постачальник несе гарантійні зобов`язання за Договором; гарантійний термін експлуатації товарів (всі найменування) становить не менше 12 місяців з дня їх постачання до військових частин; заміну неякісних товарів, в яких закінчується термін придатності, постачальник здійснює своїми силами та за свій рахунок протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення замовника (підпункти 6.3.4, 6.3.5 пункту 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014, а з питань розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (пункт 10.1 Договору).

Частиною першою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав умови Договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 15 981 999,84 грн., що підтверджується такими документами: видатковою накладною від 24.12.2014 № 47; актом приймання-передачі товару від 26.12.2014 № 1; товарно-транспортними накладними (від 26.12.2014 № 1-26; від 26.12.2014 № 2-26; від 26.12.2014 № 3-26; від 26.12.2014 № 5-26; від 26.12.2014 № 6-26; від 26.12.2014 № 7-26; від 26.12.2014 № 8-26); актом приймання автокранів від 27.12.2014 № 75.

Названі документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.

Також Товариство вручило 27.12.2014 представнику Міністерства рахунок-фактуру від 24.12.2014 № 1-24/12 на суму 15 981 999,84 грн.

Відповідач умови Договору не виконав та отриманий товар не оплатив у визначений пунктом 4.1 Договору строк.

Міністерство заперечувало проти позовних вимог, посилаючись на те, що Товариство поставило неякісний товар, що підтверджується висновками ТОВ «Карола» та НДБСЕ «Сантодор» (від 20.01.2015 № 33628558-09-01-12325.14; від 20.01.2015 № 33628558-09-02-12325.14; від 16.01.2015 № 1601/1G; від 16.01.2015 № 1602/1G; від 16.01.2015 № 1601/3G; від 16.01.2015 № 1601/4G; від 16.01.2015 № 1601/5G; від 16.01.2015 № 1601/6G; від 16.01.2015 № 1601/7G від 16.01.2015) і звітами про оцінку ринкової вартості автокранів (від 02.01.2015 № 3474/4; від 02.01.2015 № 3476/4; від 02.01.2015 № 3475/4; від 02.01.2015 № 3473/4; від 02.01.2015 № 3479/4; від 02.01.2015 № 3478/4; від 02.01.2015 № 3480/4).

Частинами першою другою статті 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Разом з тим, відповідач не звернувся до позивача у встановлено Договором та ЦК України порядку з відповідною вимогою про заміну неякісного товару.

Що ж до завищення вартості товару, то слід зазначити про те, що, укладаючи Договір, сторони узгодили всі його умови, зокрема ціну.

Відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Фактично претензії щодо якості виникли у відповідача лише до двох кранів, у свою чергу Міністерство не пояснило причини невиконання обов`язку з оплати решти поставленого товару належної якості.

З огляду на наведене Міністерство документально не підтвердило наявність підстав для невиконання обов`язку за Договором щодо оплати отриманого та прийнятого без зауважень товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Міністерство умови Договору не виконало, заборгованість за отриманий від Товариства товар у сумі 15 981 999,84 грн. не погасило.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 15 981 999,84 грн. заборгованості.

Крім суми основного боргу, Товариство просить суд стягнути з Міністерства 276 291,56 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення названої вимоги, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частинами першою та другою статті 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Разом з тим, пунктом 7.3 Договору встановлено, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України та частини шостої статті 231 ГК України сторони встановили інший розмір процентів - 0 (нуль) процентів.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Відповідач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню щодо стягнення основного боргу, в решті ж позовних вимог слід відмовити.

У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (юридична адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6; поштова адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11в; ідентифікаційний код 00034022) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Террапром» (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 2, оф. 302; ідентифікаційний код 38115062): 15 981 999 (п`ятнадцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 84 коп. заборгованості та 71 838 (сімдесят одну тисячу вісімсот тридцять вісім) грн. 09 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2015.

Суддя О. Марченко