Рішення

від 20.04.2015 по справі 910/3191/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015№910/3191/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3191/15-г

за позовом приватного підприємства "Інтерсервіс-Плюс", м. Київ,

до комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва", м. Київ,

про стягнення 13 904,86 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Данильченка В.П. (довіреність від 10.02.2015 №б/н);

відповідача - Перелигіної О.А. (довіреність від 08.07.2014 №1949).

Приватне підприємство "Інтерсервіс-Плюс" (далі - ПП "Інтерсервіс-Плюс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" (далі - КП "Господар Дарницького району м. Києва"): 37 040 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.12.2013 №19 на зняття показань з приладів обліку теплової енергії (далі - Договір); 4 555,51 грн. пені; 956,88 грн. 3% річних; 8 392,47 грн. втрат від інфляції, а всього 50 944,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2015 порушено провадження у справі.

КП "Господар Дарницького району м. Києва" 27.02.2015 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке: позивач стверджує, що за Договором надано послуги на загальну суму 62 040 грн., з яких відповідачем на момент подання позову сплачено 25 000 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості складає 37 040 грн.; проте станом на 17.02.2015 відповідач повністю виконав зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором у сумі 62 040 грн.; отже, вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 37 040 грн. є безпідставними; крім того, позивачем до позовних вимог включено 4 555,51 грн. пені, 956,88 грн. 3% річних та 8 392,47 грн. втрат від інфляції; відповідно до пункту 2.2 Договору у разі належного надання послуг та оформлення відомостей щодо обсягів спожитої теплової енергії виконавець до 3 числа наступного за звітним місяцем надає замовнику акти виконаних послуг; згідно з пунктом 4.1 Договору замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг щомісячно, протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт; проте позивачем вказані документи відповідачу не надано, а тому не підтверджено строк розрахунків за Договором та період прострочення відповідачем оплат; крім того, позивачем не надано розрахунку штрафних санкцій та не зазначено періоду їх нарахування, у зв'язку з чим неможливо визначити правильність їх нарахування.

Позивач 26.03.2015 подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з КП "Господар Дарницького району м. Києва": 4 555,51 грн. пені; 956,88 грн. 3% річних; 8 392,47 грн. втрат від інфляції, а всього 13 904,86 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд розцінює як заяву про відмову від позовних вимог на суму 37 040 грн., що є основною заборгованістю та просить суд стягнути з КП "Господар Дарницького району м. Києва" лише: 4 555,51 грн. пені; 956,88 грн. 3% річних; 8 392,47 грн. втрат від інфляції, а всього 13 904,86 грн.

Суд, перевіривши дотримання позивачем названого припису, прийняв заяву про зменшення розміру позовних вимог (про відмову від суми основної заборгованості) до розгляду.

Відповідач 14.04.2015 подав суду пояснення, в яких зазначив, що: акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за січень 2014 року №ОУ-17, за лютий 2014 року №ОУ-33, за березень 2014 року №ОУ-49 та за квітень 2014 року №ОУ-64 не містять дати підписання, що унеможливлює встановлення дати прострочення зобов'язання, у зв'язку з чим нараховані позивачем пеня, 3% річних та втрати від інфляції є необґрунтованими та безпідставними; акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за травень 2014 року №ОУ-69, за червень 2014 року №ОУ-104, за липень 2014 року №120 оформлені належним чином, містять дати підписання, а тому нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції за вказаними актами є правомірним та складає 2 252,92 грн. пені, 431,87 грн. 3% річних та 3 019,75 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2015 продовжено строк розгляду спору до 27.04.2015 включно.

У судовому засіданні 20.04.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог; представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив наголошуючи на доводах, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 КП "Господар Дарницького району м. Києва" (замовник) та ПП "Інтерсервіс-Плюс" (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується на відплатній основі щомісячно виконувати послуги: із знаття показань з приладів комерційного обліку теплової енергії, зазначених у додатку №1 до Договору, оформлення та надання відомостей обліку спожитої теплової енергії замовнику та товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція», далі - ТОВ «Євро-реконструкція», ведення журналу обліку спожитої теплової енергії (послуги) (пункт 1.1 Договору);

- виконавець щомісяця протягом дії Договору вживає всі заходи щодо надання послуг. Виконавець щомісяця згідно з графіком знаття показань приладів обліку (теплопостачальної організації) знімає показання теплолічільників, зазначених у додатку №1 до Договору, та здає замовнику підписані уповноваженою особою представника ТОВ «Євро-реконструкція» відомості обліку споживання теплової енергії (пункт 2.1 Договру);

- у разі належного надання послуг та оформлення відомостей щодо обсягів спожитої теплової енергії виконавець до 3 (третього) числа наступного за звітним місяця надає замовнику акти виконаних послуг. Сторони протягом 3 (трьох) днів після надання актів підписують акти про виконані послуги (пункт 2.2 Договору);

- вартість Договору становить 94 783,33 грн., ПДВ 20% - 18 956,67 грн. Всього з ПДВ - 113 740 грн. (пункт 3.2 Договору);

- замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг щомісячно, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконання послуг (пункт 4.1 Договору);

- замовник зобов'язується забезпечити своєчасне та у повному обсязі здійснення розрахунків за надані послуги за Договором (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014 в частині виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного виконання (пункт 6.1 Договору);

- за порушення умов Договору в частині виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення виконання своїх зобов'язань у розмірі подвійної ставки Національного банку України (далі - НБУ) (пункт 8.2 Договору).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд дійшов висновку про те, що укладений сторонами Договір за своєю природою є змішаним договором (про надання послуг та підряду), за яким у сторін виникли відповідні зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору сторонами було оформлено акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт на загальну суму 80 605 грн., а саме: за січень 2014 року №ОУ-17 на суму 8 930 грн.; за лютий 2014 року №ОУ-33 на суму 9 400 грн.; за березень 2014 року №ОУ-49 на суму 9 165 грн.; за квітень 2014 року №ОУ-64 на суму 9 400 грн.; за травень 2014 року №ОУ-69 на суму 8 460 грн.; за червень 2014 року №ОУ-104 на суму 8 460 грн.; за липень 2014 року №ОУ-120 на суму 8 225 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, що свідчить про те, що роботи були надані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем було надано послуги відповідачу на загальну суму 62 040 грн.

Відповідач здійснив лише часткову оплату у сумі 25 000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 040 грн. (62 040 грн. - 25 000 грн.).

ПП "Інтерсервіс-Плюс" зверталося до відповідача із листами від 11.02.2014 №6 та 19.03.2014 №17 щодо погашення заборгованості, яка, зокрема, виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору.

Разом з тим, у зв'язку з можливістю погашення відповідачем суми заборгованості сторонами було укладено графік погашення заборгованості, на підставі якого ПП "Інтерсервіс-Плюс" було запропоновано відповідачу розстрочити заборгованість і сплатити грошові кошти частинами.

Оскільки перший платіж відповідно до графіку погашення заборгованості відповідач повинен був здійснити до 01.05.2014 в сумі 12 495 грн., то ПП "Інтерсервіс-Плюс" звернулося до КП "Господар Дарницького району м. Києва" з листом від 05.05.2014 №30 з вимогою щодо виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та перерахуваня грошових коштів на рахунок ПП "Інтерсервіс-Плюс".

У зв'язку з тим, що відповідач ухилявся від виконання своїх обов'язків за Договором, позивач був змушений звернутися до КП "Господар Дарницького району м. Києва" із претензією від 06.05.2014 №33, в якій просив відповідача погасити заборгованість, зокрема, за Договором на загальну суму 36 895 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що КП "Господар Дарницького району м. Києва" здійснило часткову оплату за надані послуги, перерахувавши ПП "Інтерсервіс-Плюс" 62 040 грн., а саме: 02.07.2014 №1188 на суму 10 000 грн.; 07.08.2014 №1327 на суму 10 000 грн.; 26.01.2015 №1924 на суму 5 000 грн.; 13.02.2015 №1990 на суму 25 000 грн.; 17.02.2015 №1995 на суму 12 040 грн.

У той же час позивачем подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, фактично про відмову від основної заборгованості у сумі 37 040 грн.

Відповідно до частин четвертої і шостої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову; господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У пункті 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК України) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що відмова позивача від позовних вимог в частині основної заборгованості у справі № 910/3191/15-г не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно зі статтею 78 ГПК України заява про відмову від позову повинна бути підписана позивачем; до прийняття такої відмови господарський суд, зокрема, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Подана суду заява про відмову від позовних вимог в частині основної заборгованості підписана директором ПП "Інтерсервіс-Плюс" Кот В.Л.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва вважає за можливе прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині основної заборгованості у сумі 37 040 грн. і припинити провадження у справі в цій частині.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача стосовно того, що акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за січень 2014 року №ОУ-17, за лютий 2014 року №ОУ-33, за березень 2014 року №ОУ-49 та за квітень 2014 року №ОУ-64 не містять дати підписання, що унеможливлює встановлення дати прострочення зобов'язання, у зв'язку з чим нараховані позивачем пеня, 3% річних та втрати від інфляції є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згiдно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною четвертою статті 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, оскільки акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт підписано та скріплено печатками юридичних осіб, що свідчить про те, що відповідні акти були оформлені належним чином та з дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi», при цьому роботи були прийняті відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень, то господарський суд вважає за необхідне врахувати, що днем підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є останній день поточного місяця.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача: 4 555,51 грн. пені; 956,88 грн. 3% річних; 8 392,47 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг щомісячно, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконання послуг.

Так, з урахуванням підписаних сторонами актів виконаних робіт та акта звірки взаєморозрахунків, ПП "Інтерсервіс-Плюс" встановлено такі періоди нарахування 3% річних та втрат від інфляції:

з 12.02.2014 по 02.07.2014 (сума заборгованості 8 930 грн.) - 3% річних на суму 102,02 грн. (за розрахунком суду 103,49 грн.); втрати від інфляції на суму 893 грн. (за розрахунком суду 1 013,04 грн.);

з 13.03.2014 по 02.07.2014 (сума заборгованості 9 400 грн.) - 3% річних на суму 84,21 грн. (за розрахунком суду 86,53 грн.); втрати від інфляції на суму 902,40 грн. (за розрахунком суду 1 003,94 грн.);

з 03.07.2014 по 06.08.2014 (сума заборгованості 8 330 грн.) - 3% річних на суму 23,28 грн. (за розрахунком суду 23,96 грн.); втрати від інфляції на суму 799,68 грн. (за розрахунком суду 33,32 грн.);

з 10.04.2014 по 06.08.2014 (сума заборгованості 9 165 грн.) - 3% річних на суму 88,89 грн. (за розрахунком суду 81,47 грн.); втрати від інфляції на суму 879,84 грн. (за розрахунком суду 727,28 грн.);

з 08.08.2014 по 10.09.2014 (сума заборгованості 7 495 грн.) - 3% річних на суму 20,33 грн. (за розрахунком суду 20,94); втрати від інфляції на суму 299,80 грн. (за розрахунком суду 59,96 грн.);

з 27.01.2015 по 05.02.2015 (сума заборгованості 2 495 грн.) - 3% річних на суму 1,85 грн. (за розрахунком суду 2,05 грн.); втрати від інфляції на суму 525,80 грн. (за розрахунком суду 0,00 грн.);

з 14.05.2014 по 05.02.2015 (сума заборгованості 9 400 грн.) - 3% річних на суму 206,28 грн. (за розрахунком суду 207,06 грн.); втрати від інфляції на суму 1 598 грн. (за розрахунком суду 1 971,72 грн.);

з 11.06.2014 по 05.02.2015 (сума заборгованості 8 460 грн.) - 3% річних на суму 166,19 грн. (за розрахунком суду 166,88 грн.); втрати від інфляції на суму 1 099,80 грн. (за розрахунком суду 1 399,87 грн.);

з 10.07.2014 по 05.02.2015 (сума заборгованості 8 460 грн.) - 3% річних на суму 146,02 грн. (за розрахунком суду 146,72 грн.); втрати від інфляції на суму 1 015,20 грн. (за розрахунком суду 1 302,25 грн.);

з 12.08.2014 по 05.02.2015 (сума заборгованості 8 225 грн.) - 3% річних на суму 119,66 грн. (за розрахунком суду 123,77 грн.); втрати від інфляції на суму 904,75 грн. (за розрахунком суду 1 263,36 грн.).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми 3 % річних та втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що перерахунок, який здійснений судом, фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог; за перерахунком суду сума 3% річних становить 962,87 грн., втрати від інфляції - 8 774,74 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 956,88 грн. 3% річних та 8 392,47 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача.

Що ж до стягнення пені, то господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за порушення умов Договору в частині виконання своїх зобов'язань сторони, несуть відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення виконання своїх зобов'язань у розмірі подвійної ставки НБУ.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивач нараховує пеню за періоди прострочення більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме за актом від 29.04.2014, від 27.05.2014 та від 25.06.2014.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4 555,51 грн. пені за такі періоди:

з 12.02.2014 по 02.07.2014 на суму 442,10 грн. (за розрахунком суду 564,42 грн.);

з 13.03.2014 по 02.07.2014 на суму 364,93 грн. (за розрахунком суду 497,04 грн.);

з 03.07.2014 по 06.08.2014 на суму 100,87 грн. (за розрахунком суду 180,52 грн.);

з 10.04.2014 по 06.08.2014 на суму 385,18 грн. (за розрахунком суду 591,83 грн.);

з 08.08.2014 по 10.09.2014 на суму 128,75 грн. (за розрахунком суду 174,54 грн.);

з 27.01.2015 по 05.02.2015 на суму 0,00 грн. (за розрахунком суду 19,14 грн.);

з 14.05.2014 по 05.02.2015 на суму 880,77 грн. (шестимісячний строк закінчується 14.11.2014, а тому за розрахунком суду - 1 093,75 грн.);

з 11.06.2014 по 05.02.2015 на суму 792,69 грн. (шестимісячний строк закінчується 11.12.2014, а тому за розрахунком суду - 1 036,29 грн.);

з 10.07.2014 по 05.02.2015 на суму 722,23 грн. (шестимісячний строк закінчується 10.01.2015, а тому за розрахунком суду - 1 103,28 грн.);

з 12.08.2014 по 05.02.2015 на суму 738 грн. (за розрахунком суду 1 060,24 грн.).

Так, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок також призведе до виходу судом за межі позовних вимог; за перерахунком суду сума пені становить 6 321,05 грн.

А тому з урахуванням пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 555,51 грн. пені.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, пунктом 4 частини першої статті 80, статтями 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Прийняти відмову приватного підприємства «Інтерсервіс-Плюс» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-в; ідентифікаційний код 32704831) від позову в частині стягнення з комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (02096, м. Киї, вул. Заслонова, 3; ідентифікаційний код 14315687) 37 040 (тридцять сім тисяч сорок) грн. основної заборгованості.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (02096, м. Киї, вул. Заслонова, 3; ідентифікаційний код 14315687) на користь приватного підприємства «Інтерсервіс-Плюс» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-в; ідентифікаційний код 32704831) 37 040 (тридцять сім тисяч сорок) грн. основної заборгованості.

4. Стягнути з комунального підприємства «Господар Дарницького району м. Києва» (02096, м. Киї, вул. Заслонова, 3; ідентифікаційний код 14315687) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного підприємства «Інтерсервіс-Плюс» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-в; ідентифікаційний код 32704831): 4 555 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 51 коп. пені; 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 88 коп. 3% річних; 8 392 (вісім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 47 коп. втрат від інфляції та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2015.

Суддя О. Марченко