Рішення

від 22.04.2015 по справі 911/5314/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 911/5314/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротет», Київська область, м. Тетіїв

до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради, Київська область, м. Тетіїв

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Київська область, м. Тетіїв

2) Кравця Віктора Петровича, Київська область, м. Тетіїв

3) Фізичної особи-підприємця Чернець Наталії Петрівни, Київська область, м. Тетіїв

про визнання недійсним рішення

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Гричанюк О.І. (довіреність №115 від 2 грудня 2014 року);

Тітов А.І. (довіреність №5 від 26 січня 2015 року);

від відповідача: Складена Н.М. (доручення №2.22-1041 від 31 грудня 2014 року);

від третьої особи 1: Озарків І.Д. (доручення №4 від 2 лютого 2015 року);

від третьої особи 2: Неживок І.В. (договір б/н від 30 березня 2015 року);

від третьої особи 3: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротет» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Тетіївської міської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 від 23 лютого 1999 року прийнято з порушенням положень діючого на момент його прийняття законодавства України, тому, є недійсним.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12 грудня 2014 року та призначено справу до розгляду на 28 січня 2015 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Підприємство споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації та відкладено розгляд справи на 10 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 10 лютого 2015 року замінено первісного відповідача у справі належним відповідачем - Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради.

Крім того, ухвалою суду від 10 лютого 2015 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кравця Віктора Петровича та Фізичну особу-підприємця Чернець Наталію Петрівну та відкладено розгляд справи на 11 березня 2015 року

У зв'язку із залученням іншого відповідача розгляд справи в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України розпочався заново.

Відповідно до ухвали суду від 11 березня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 1 квітня 2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 1 квітня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22 квітня 2015 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

26 березня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську обласну спілку споживчих товариств та Київську регіональну спілку споживчої кооперації.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, суд не вбачає, що прийняте у майбутньому рішення вплине на законні права та обов'язки зазначених осіб.

11 березня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання в порядку ст. 90 ГПК України, у якому позивач клопотав перед судом щодо повідомлення органів прокуратури або органів досудового розслідування стосовно протиправних дій з боку виконавчого комітету Тетіївської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також, 30 березня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання в порядку ст. 90 ГПК України, у якому позивач клопотав перед судом щодо повідомлення органів прокуратури або органів досудового розслідування стосовно протиправних дій з боку Підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації за ознаками підробки положень статуту Підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Отже, враховуючи положення зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що внесення до статуту Підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації певних відомостей, які на переконання позивача є недостовірними, не є підставою для застосування судом положень ст. 90 ГПК України, оскільки, внесені до статуту відомості стосуються лише питань діяльності відповідної юридичної особи.

Також, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача щодо реагування суду в порядку ст. 90 ГПК України стосовно посадових осіб виконавчого комітету Тетіївської міської ради під час прийняття оскаржуваного рішення, оскільки, на переконання суду, дослідження правомірності чи неправомірності прийняття оскаржуваного рішення має досліджуватись за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, судом відмовлено в задоволені даного клопотання.

22 квітня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2002 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Високе» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротет» укладено договір купівлі-продажу.

Згідно пункту 1.1 договору продавець продає, а покупець купує павільйон, м. Тетіїв, вул. Будьонного, 72 «К», який належить продавцю на праві власності.

Відповідно до акту приймання-передачі від 16 листопада 2002 року позивач на підставі договору купівлі-продажу від 16 листопада 2002 року прийняв у власність цілий об'єкт нерухомого майна - павільйон, м. Тетіїв, вул. Будьонного, 72 «к».

В матеріалах справи наявна довідка Комунального підприємства «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» Виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №31 від 4 лютого 2015 року (том 1, а.с. 129) з якої вбачається, що реєстрація договіру купівлі-продажу нерухомого майна, будівлі павільйону по вул. Будьонного, 72 «к» в м. Тетіїв Київської області була проведена 19 листопада 2002 року в реєстровій книзі №2 за №174.

6 серпня 2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 80 кв.м по вул. Будьонного, 72 «к».

Листом №2.22-737 від 28 серпня 2012 року виконавчий комітет Тетіївської міської ради відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 80 кв.м по вул. Будьонного, 72 «к», у зв'язку з тим, що 23 лютого 1999 року рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 земельна ділянка площею 1,77 га, яка розташована по вул. Будьонного, 72 в м. Тетієві була передана в постійне користування тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки.

Так, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за №15 «Про надання тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по вул. Будьоного, 72 в м. Тетієві Київської області» виконавчий комітет Тетіївської міської ради вирішив: 1) передати тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельну ділянку площею 1,77 га в межах фактичного землекористувача, згідно матеріалів інвентаризації; 2) затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки, виконані СППІ «Укоопроект»; 3) дати дозвіл Київському обласному кадастровому центру на виготовлення технічної документації та складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки.

Враховуючи, що спірне рішення було прийнято 23 лютого 1999 року, суд, при вирішенні даного спору, керується нормами законодавства України, яке було чинне станом на 23 лютого 1999 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Частиною 1 ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: 1) здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; 2) реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею; 3) організація і ведення земельно-кадастрової документації; 4) погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення; 5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; 6) здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення; 7) визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.

Рішенням Тетіївської міської ради від 12 травня 1998 року «Делегування виконавчому комітету міської ради вирішення питань ст. 9 Земельного кодексу України» Тетіївська міська рада делегувала виконавчому комітету міської ради вирішення питань ст. 9 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на низку порушень чинного законодавства України (станом на день прийняття оскаржуваного рішення), які були здійсненні виконавчим комітетом Тетіївської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення.

Зокрема, позивач посилається на те, що такої юридичної особи, як Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки, станом не день прийняття оскаржуваного рішення, так і на сьогоднішній день, не існувало та не існує.

Статтею 7 Земельного кодексу України встановлено, що у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Отже, наведена стаття Земельного кодексу України передбачає, що обов'язковою умовою надання земельної ділянки у постійне користування є наявність/існування суб'єкту (фізична або юридична особа) якому надається таке право.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу Української РСР, юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Згідно ст. 25 Цивільного кодексу Української РСР, юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

Частиною 2 ст. 26 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

Статтею 6 Закону України «Про підприємства в Україні» передбачено, що підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України «Про підприємництво».

Згідно ст. 8 Закону України «Про підприємництво», державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Забороняється реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, найменування яких суперечать вимогам частини третьої статті 2 цього Закону. Відомості про зареєстровані суб'єкти підприємницької діяльності вносяться до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Порядок його ведення визначається Кабінетом Міністрів України.

З наявної в матеріалах справи довідки Відділу статистики у Тетіївському районі Головного управління статистики у Київській області Державної служби статистики України за №39-115/173 від 1 грудня 2014 року (том 1. а.с. 27) вбачається, що суб'єкт з назвою «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки» в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Тетіївському району станом на 1 грудня 2014 року не значиться.

Крім того, на неодноразові прохання суду, представники позивача, відповідача та третіх осіб, не надали суду докази існування/державної реєстрації такої юридичної особи, як «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки».

Також, матеріали справи №911/5314/14 не містять рішень виконавчого комітету Тетіївської міської ради щодо внесення змін, або виправлення описок у рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за №15.

Враховуючи відсутність таких доказів, суд приходить до висновку, що станом на день прийняття оскаржуваного рішення, такої юридичної особи, як «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки» не існувало, та державна реєстрація такою юридичної особи не здійснювалась.

Таким чином, спірне рішення виконавчого комітету щодо надання в постійне користування земельної ділянки Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки є недійсним, оскільки, як вже зазначалось, юридичної особи - «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки» не існувало, тому, спірним рішенням не можливо було наділити неіснуючу особу відповідними правами та обов'язками.

Крім того, позивач, як на підставу недійсності оскаржуваного рішення, посилається на відсутність проекту відведення земельної ділянки. Земельна ділянка, яка передавалась спірним рішенням у постійне користування у встановленому законом порядку у попередніх землекористувачів не вилучалась.

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вилучення (викупу) земельної ділянки площею 1,77 га по вул. Будьонного, 72 в м. Тетієві Київської області у землекористувача цієї земельної ділянки.

Актом на право користування землею від 23 серпня 1974 року (том 1. а.с. 63-65) підтверджується, що право користування земельною ділянкою площею 2,0 га належить дирекції Тетіївського колгоспного ринку.

Як вбачається з 2 пункту оскаржуваного рішення, виконавчим комітетом Тетіївської міської ради затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки.

Однак, учасниками судового процесу не подано до суду зазначених матеріалів інвентаризації земельної ділянки Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки.

Також, матеріали справи не містять проекту відведення Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки земельної ділянки площею 1,77 га по вул. Будьонного, 72 в м. Тетієві Київської області.

Відсутність проекту відведення Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки земельної ділянки площею 1,77 га по вул. Будьонного, 72 в м. Тетієві Київської області обумовлюється тим, що такої юридичної особи, як «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки» не існувало.

Щодо права звернення позивача з даним позовом до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

У своїй постанові від 11 листопада 2014 року за №21-405а14 Верховний Суд України зазначив, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Однак, як встановлено судом, у даному випадку, оскаржуване рішення не вичерпало свою дію, так як, з його прийняттям не виникло правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки, такого суб'єкта як «Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки», який оскаржуваним рішенням наділявся певними правами, не існувало.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за №15 «Про надання тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по вул. Будьоного, 72 в м. Тетієві Київської області» порушуються права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротет».

Частиною 1, ст. 155 Земельного кодексу України (в редакції від 12 лютого 2015 року) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи, що спірне рішення прийняте з порушенням норм чинного, на час його прийняття, законодавства України, відсутністю юридичної особи, яка даним рішенням наділялась правами щодо постійного користування земельною ділянкою, порушення законних прав та інтересів позивача у справі, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, код 04054889) від 23 лютого 1999 року за №15 «Про надання Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по вул. Будьонного, 72 в м. Тетієві Київської області».

3. Стягнути з виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Комсомольська, 5, код 04054889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротет» (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Карла Маркса, 173, код 13731538) - 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. На виконання п. 3 резолютивної частини рішення видати наказ після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено - 24 квітня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць