Постанова

від 23.09.2015 по справі 911/5314/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа№ 911/5314/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тітов А. І. (довіреність від 26.01.2015, № 5); Гринчак О. І. (довіреність від 02.12.2014, № 115);

від відповідача: Складена Н. М. (довіреність від 02.02.2015, № 4);

від третьої особи 1: Озарків І. Д. (довіреність від 02.03.2015, № 4);

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3; не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації

на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015

у справі № 911/5314/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротет"

до виконавчого комітету Тетіївської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

1) підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації,

2) ОСОБА_6,

3) фізичної особи-підприємця ОСОБА_7

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротет» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Тетіївської міської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 від 23 лютого 1999 року прийнято з порушенням положень діючого на момент його прийняття законодавства України, тому є недійсним.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2015р. позов задоволено, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за №15 «Про надання Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1». Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте з порушенням норм чинного, на час його прийняття, законодавства України, у зв'язку із відсутністю юридичної особи, яка даним рішенням наділялась правами щодо постійного користування земельною ділянкою. Крім того, місцевий суд, виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вилучення (викупу) земельної ділянки площею 1,77 га по АДРЕСА_1 у попереднього землекористувача цієї земельної ділянки, а саме у Тетіївського колгоспного ринку.

Підприємство споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - третя особа 1) не погодившись з прийнятим рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротет» повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права.

Апелянт вважає, що висновки суду, викладені, в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, місцевим судом істотно порушено норми матеріального та процесуального права, неналежно з'ясовано обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спірне рішення відповідача видане у законний спосіб та на його підставі виникло право постійного землекористування у третьої особи 1, а також на відсутність порушених прав позивача.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та вважає, що рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015р. у справі № 911/5314/14 є правомірним. На підтвердження зазначеного вказує, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 рішенням ради виділялась неіснуючій юридичній особі, а тому рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за № 15 є незаконним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року у справі № 911/5314/14 апеляційну скаргу підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок "Київської регіональної спілки споживчої кооперації прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 09.06.2015р.

Ухвалою суду від 09.06.2015 відкладено розгляд справи на 02.07.2015.

Ухвалою суду від 02.07.2015 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.07.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2015 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Тищенко А.І. на лікарняному та подальший вихід у довготривалу відпустку справу № 911/5314/14 передано на повторний автоматизований розподіл, в результаті якого сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/5314/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді - Лобань О.І., Майданевич А.Г.

Ухвалою суду від 21.07.2015 прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи на 06.08.2015.

Ухвалою суду від 06.08.2015 відкладено розгляд справи на 14.09.2015.

У зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному, розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/5314/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді - Андрієнко В. В., Майданевич А.Г.

Ухвалою суду від 14.09.2015 відкладено розгляд справи на 23.09.2015.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні 23.09.2015 підтримав подану скаргу та просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2015р. у справі № 911/5314/15.

Представники позивача заперечили проти поданої апеляційної скарги та вважають, що рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2015р. у справі № 911/5314/15 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача підтримав позивача у наведених запереченнях проти апеляційної скарги.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 від 23 лютого 1999 року, земельна ділянка площею 1,77 га по АДРЕСА_1 була передана в постійне користування Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки. (т.1 а.с.14)

16 листопада 2002 року позивач ТОВ «Агротет» (покупець) згідно договору купівлі-продажу купив у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Високе» (продавець) павільйон за адресою АДРЕСА_2, який належав продавцю на праві власності (договір купівлі-продажу від 16 листопада 2002р. пункт 1.1). Згідно п.1.2. вказаного договору характеристика зазначеного об'єкту наводиться в технічному паспорті, який видається бюро технічної інвентаризації. (том 1 а.с.9)

Відповідно до акту приймання-передачі від 16 листопада 2002 року позивач на підставі договору купівлі-продажу від 16 листопада 2002 року прийняв у власність цілісний об'єкт нерухомого майна - павільйон, АДРЕСА_2. (том 1 а.с. 12)

В матеріалах справи наявна довідка Комунального підприємства «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» Виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №31 від 4 лютого 2015 року з якої вбачається, що реєстрація договору купівлі-продажу нерухомого майна, будівлі павільйону по АДРЕСА_2 була проведена 19 листопада 2002 року в реєстровій книзі №2 за №174.

Також з матеріалів справи вбачається, що технічний паспорт на павільйон придбаний позивачем за вищевказаним договором купівлі-продажу було виготовлено на замовлення ТОВ «Агротет» Комунальним підприємством «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» Виконавчого комітету Тетіївської міської ради 30.01.2015р., тобто вже після звернення 11.12.2014р. з позовом до суду.

06 серпня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 80 кв.м по АДРЕСА_2.

Листом №2.22-737 від 28 серпня 2012 року виконавчий комітет Тетіївської міської ради відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 80 кв.м по АДРЕСА_2, з посиланням на рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 від 23 лютого 1999 року, яким земельна ділянка площею 1,77 га по АДРЕСА_1 була передана в постійне користування Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки.

Судом встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 16 листопада 2002 року, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Високе» (продавець за договором) не мало жодних прав (оренда, постійне землекористування, власність) щодо земельної ділянки під павільйоном, що відчужувався за даним договором. Докази на підтвердження протилежного в матеріалах справи відсутні.

Також апеляційним господарським судом достовірно встановлено, що оскаржуване рішення виконавчим комітетом Тетіївської міської ради №15 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, було прийнято 23 лютого 1999 року. Позивач ТОВ «Агротет» набув права власності на павільйон в АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 листопада 2002 року. Таким чином, станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача, власником павільйону була інша юридична особа - СТОВ «Високе» (продавець за договором купівлі-продажу).

Зазначене свідчить про відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Агротет» на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача, що спростовує доводи позивача у вказаній частині.

Відносно набуття третьою особою 1 права користування на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, судом встановлено наступне.

Рішенням виконкому Тетіївської районної ради від 01.03.1971р. дозволено дирекції колгоспного ринку будівництво нового ринку у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 2 га. та зобов'язано оформити дану земельну ділянку.

23.07.1974р. дирекції Тетіївського колгоспного ринку видано Державний акт на право постійного землекористування земельною ділянкою розміром 2,0 га.

Постановою ЦК Компартії України і Ради міністрів Української РСР №124 від 14.04.1987 р. в «Про поліпшення роботи колгоспних ринків» вирішено Міністерству торгівлі УРСР передати в установленому порядку протягом ІІ кварталу 1987 р. колгоспні ринки у відання організацій споживчої кооперації. Передачу колгоспних ринків провадити безоплатно.

Рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 05.05.1987 р. №143 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків» вирішено передати в установленому порядку протягом ІІ кварталу 1987 р. облспоживспілці об'єднану дирекцію колгоспних ринків з ринками та іншими структурними підрозділами.

Актом безоплатного приймання-передачі обласної об'єднаної дирекції колгоспних ринків Управління торгівлі Київського облвиконкому від 23.07.1987 р. проведено передачу колгоспних ринків Київській облспоживспілці.

Постановою правління Київської обласної спілки споживчих товариств від 05.02.1988р. № 13 "О совершенствовании структуры рынков" Тетіївський колгоспний ринок передано у тимчасове користування Тетіївській райспоживспілці.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень п. 1 ст. 9, п. 1 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", ч. 4 ст. 37 Закону України "Про кооперацію" (справа про захист права власності організації споживчої кооперації) від 11.11.2004 року № 16-рп/2004, безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України "Про власність" набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

29.03.1995 р. зареєстровано статут Колгоспного ринку у виконкомі Тетіївської районної ради народних депутатів, юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код 01561166, що сьогодні є кодом Підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіонспоживспілки.

Постановою правління Київської облспоживспілки від 18.09.1997 р. №151 створено при облспоживспілці госпрозрахункове об'єднання ринків з підпорядкуванням його правлінню облспоживспілки, зобов'язано правління райспоживспілок провести передачу в підпорядкування об'єднання всіх ринків споживчої кооперації області, а також затверджено комісію для передачі-прийому ринків та відповідний графік.

Відповідно до акту приймання-передачі від 21.10.1997 р. Колгоспний ринок було передано до Київського обласного об'єднання ринків Київської облспоживспілки.

19.11.1997 р. укладено договір №135 на створення (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до якого, за замовленням, Тетіївського колгоспного ринку СП ПИ «Укооппроект» була розроблена технічна документація для складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Тетіївського ринку Київської облспоживспілки по АДРЕСА_1 та передана замовнику.

Постановою правління Київської облспоживспілки від 15.12.1997 р. №208 «Про затвердження статутів ринків», затверджено статути ринків, які перейшли у підпорядкування облспоживспілки, в тому числі і Тетіївського, та зобов'язано директорів ринків провести реєстрацію або перереєстрацію всіх нормативних документів, що стосуються діяльності ринків.

27.01.1998 р. Тетіївською районною державною адміністрацією зареєстровано нову редакцію статуту ринку та видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - Тетіївський ринок Київської облспоживспілки, з ідентифікаційним кодом в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 01561166, тобто тим самим, який було надано юридичній особі при реєстрації статуту 29.03.1995р.

Внаслідок вказаних дій, змінено назву юридичної особи (з Колгоспний ринок на Тетіївський ринок Київської облспоживспілки).

29.01.1998р. Тетіївському ринку Київської облспоживспілки видано довідку № 606 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за №15 «Про надання Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1» виконавчий комітет Тетіївської міської ради вирішив: 1) передати Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельну ділянку площею 1,77 га в межах фактичного землекористування, згідно матеріалів інвентаризації; 2) затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки, виконані СППІ «Укоопроект»; 3) дати дозвіл Київському обласному кадастровому центру на виготовлення технічної документації та складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Тетіївського міського ринку Київської облспоживспілки.

13.04.1999р. Тетіївському ринку Київської облспоживспілки видано Державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний № 27. (т.1 арк.163-164)

Постановою правління Київської облспоживспілки від 19.06.2003р. №7, п.7 «Про передачу власних підприємств» право кооперативного управління ринками, в т.ч. Тетіївським, передано Київській регіональній спілці споживчої кооперації та зобов'язано керівників переданих підприємств внести необхідні зміни і доповнення у власні статути, провести роботу по їх перереєстрації, замінити печатки, кутові штампи, вивіски.

Постановою правління Київської регіонспоживспілки від 27.09.2005р. №59 «Про затвердження статутів ринків Київської регіональної спілки споживчої кооперації» затверджено статут Тетіївського ринку та зобов'язано керівника забезпечити перереєстрацію статуту.

24.03.2006р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Тетіївський ринок Київської облспоживспілки, внаслідок чого змінено назву даного підприємства на підприємство споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Приймаючи рішення місцевий суд виходив з того, що на підставі оскаржуваного рішення відповідача у третьої особи 1 не виникло прав та обов'язків землекористувача.

Однак, такі висновки суду є безпідставними.

Зокрема, рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2010р. у справі №21/002-10 було вирішено господарський спір між Підприємством споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації та Тетіївською міською радою про визнання недійсним рішення 55 сесії 5 скликання Тетіївської міської ради №790 від 04.12.2009р. про скасування рішення № 15 Тетіївської міської ради від 23.02.1999р., яким визнано недійсним рішення 55 сесії 5 скликання Тетіївської міської ради №790 від 04.12.2009р. Дане рішення залишено у силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.06.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2010р.

Вказаним рішенням встановлено, що у підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації, як правонаступника Тетіївського ринку Київської облспоживспілки, виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею виданого відповідно до рішення виконкому Тетіївської міської ради народних депутатів від 23.02.1999 р. №15, а рішення № 790 порушує права позивача, як постійного землекористувача земельної ділянки.

До аналогічних висновків прийшов Господарський суд Київської області під час розгляду справи №19/062-09 у справі за позовом Тетіївської міської ради Київської області до підприємства споживчої кооперації «Тетіївський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації про скасування акту на право постійного користування землею. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.05.2009р. відмовлено у позові Тетіївській міській раді. Дане рішення залишено у силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009р.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Київській області № 39-74/29 від 23.03.2015 під ідентифікаційним номером 015661166 зареєстровано Підприємство споживчої кооперації «Тетіівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації (місцезнаходження - АДРЕСА_1), а також зазначено, що в попередніх відомостях за вказаним номером було зареєстровано Тетіївський ринок Київської облспоживспілки, Колгоспний ринок Тетіївської райспоживспілки, Тетіівський колгоспний ринок.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін (стаття 89 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду також враховує постанову КМ України № 118 від 22.01.1996р., якою затверджено Положення «Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», відповідно до п.6 якого ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Враховуючи вищенаведене, Тетіївський ринок Київської облспоживспілки, Колгоспний ринок Тетіївської райспоживспілки, Тетіівський колгоспний ринок, Підприємство споживчої кооперації «Тетіівський ринок» Київської регіональної спілки споживчої кооперації є однією юридичною особою, назва якої та організацііно-правова форма неодноразово змінювалися.

З врахуванням зазначеного, апеляційний суд не приймає до уваги доводи місцевого господарського суду щодо прийняття спірного рішення відповідача за відсутності припинення права постійного землекористування Колгоспного ринку на вищевказану земельну ділянку, оскільки Колгоспний ринок та Тетіївський ринок Київської облспоживспілки є однією і тією ж особою, а відтак фактично відбулося переоформлення права постійного землекористування.

Доводи позивача в основному зводяться до того, що в тексті оскаржуваного рішення відповідача у назві ринку міститься слово «міський» («Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки») та позивач зазначає, що юридична особа з такою назвою не існувала.

З приводу зазначеного апеляційний господарський суд зауважує наступне.

Як достовірно встановлено Київським апеляційним господарським судом під час перегляду в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, в місті Тетіїв Київської області на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований ринок (назва ринку в даний час - підприємство споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації), що підтверджується численими доказами наявними в матеріалах справи, на які міститься посилання у тексті цієї постанови апеляційного господарського суду вище.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що за вказаною адресою коли небудь була зареєстрована будь-яка інша юридична особа, яка б містила у своїй назві слово «ринок» крім третьої особи 1 та юридичних осіб які існували раніше правонаступником яких вона є. В судовому засіданні на запитання суду представники сторін не заперечували, що за вказаною адресою у місті Тетіїв тривалий період часу знаходиться ринок.

Зазначене підтверджується в тому числі згадуваною вище довідкою Головного управління статистики у Київській області № 39-74/29 від 23.03.2015.

Незважаючи на це, позивач та відповідач посилаючись на те, що прав третьої особи 1 оскаржуване рішення на їх думку не стосується, в той же час не надали доказів існування іншої юридичної особи, прав та інтересів якої могло би стосуватись оскаржуване рішення відповідача.

З врахуванням викладеного, вищевказані доводи сторін що оскаржуване рішення відповідача не стосувалось прав та обов'язків третьої особи 1 є безпідставними.

Крім того, згідно рішення арбітражного суду Київської області у справі №2/9 від 16.01.1996 р. та додаткового рішення від 10.06.1996р. за позовом Колгоспного ринку Тетіївської райспоживспілки до Виконкому Тетіївської районної Ради народних депутатів, Тетіївської районної держадміністрації, Виконкому Тетіївської міської Ради народних депутатів про витребування колгоспного ринку, зобов'язано виконавчий комітет Тетіївської міської Ради народних депутатів в місячний термін повернути колгоспному ринку Тетіївської райспоживспілки земельну ділянку площею 2,0 га по АДРЕСА_1, а також будівлі і споруди, що на цій ділянці знаходяться. Підставами для такого рішення стали встановлені судом обставини щодо неправомірних дій виконкому Тетіївської районної ради народних депутатів і виконкому Тетіївської міської ради народних депутатів щодо організації за рахунок власності споживчої кооперації (Колгоспного ринку Тетіївської райспоживспілки по АДРЕСА_1) свого міського ринку із закріпленням за ним крім будівель і споруд також земельної ділянки за вказаною адресою в порушення норм земельного законодавства, законів України «Про власність» та «Про споживчу кооперацію». Вказаними рішеннями суду також встановлено, що на вказаній земельній ділянці що перебувала у постійному користуванні колгоспного ринку було створено міський ринок рішенням виконкому Тетіївської міської ради № 43 від 27.06.1995р., що згідно рішень суду від 13.07.1995р. № 42/4 та № 2/9 від 16.01.1996р. визнано незаконним. (т.4 а.с. 26,27)

В матеріалах справи відсутні докази щодо державної реєстрації вказаного ринку.

Таким чином, вказаними рішеннями суду встановлено спробу незаконного створення ще до прийняття відповідачем оспорюваного рішення № 15 від 23.02.1999р. міського ринку в АДРЕСА_1, тобто за адресою теперішнього знаходження підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Аналіз вишевказаних обставин встановлених зазначеними рішеннями арбітражного суду (в т.ч. щодо використання в назві ринку слова «міський»), з врахуванням інших обставин встановлених апеляційним господарським судом щодо створення та існування в різні періоди часу (в т.ч. і на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення) під різними назвами вказаного єдиного ринку за однією і тією ж адресою саме в місті Тетієві, свідчить про використання слів у назві ринку також для визначення його територіальної належності (знаходження ринку в місті Тетіїв).

Зазначені обставини встановлені судами не можуть бути спростовані наявністю в оскаржуваному рішенні відповідача в назві ринку слова «міський» («Тетіївський міський ринок Київської облспоживспілки), чого не було враховано судом першої інстанції.

Відтак висновки суду першої інстанції, що оскаржуване рішення виконкому не стосувалось прав та обов'язків позивача (третьої особи 1) є безпідставними.

За наведених умов, третя особа 1 правомірно набула права постійного користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких належать: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст, та інші повноваження.

Відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Поряд з цим, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням вищенаведеного судом встановлено, що позивачем у даній справі, який набув права власності на будівлю павільйону по АДРЕСА_2 16.11.2002р., належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст.32-34 ГПК України не доведено суду наявності порушень його права чи охоронюваного законом інтересу в контексті позовної вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради за №15 від 23 лютого 1999 року, чого не було враховано судом першої інстанції.

Посилання позивача на те, що він є власником нежилого приміщення павільйону загальною площею 22,7 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, не свідчить про виникнення у нього прав щодо земельної ділянки площею 1,77га, якої стосується спірне рішення відповідача.

Позивач претендує на земельну ділянку розміром 80 м2, в той же час ним в порушення вимог ст.33 ГПК України не надано суду доказів на підтвердження власних доводів щодо наявності на його думку порушення прав ТОВ «Агротет» самим фактом перебування у третьої особи 1 у постійному користуванні земельної ділянки розміром 1,77 га.

Між тим, суду не було надано доказів, що позивач та СТОВ «Високе» взагалі мали будь-які права щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 як на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача так і на час укладання договору купівлі-продажу) та з матеріалів справи не вбачається, що позивач набув право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться саме на земельній ділянці наданій третій особі 1 у постійне користування.

Апеляційний господарський суд також враховує, що в разі знаходження об'єкту нерухомого майна позивача на земельній ділянці що перебуває у постійному користуванні третьої особи 1, позивач, користуючись вказаним об'єктом з 2002р. в разі необхідності забезпечення своїх прав та інтересів, з врахуванням положень ст.142 ЗК України міг би звернутись до землекористувача з пропозицією щодо надання ним добровільної відмови від частини земельної ділянки, необхідної для користування позивачем об'єктом, власником якого він є, однак вказаних дій не вчинив.

В обґрунтування своїх доводів позивач і відповідач також посилаються на лист № 222-99 від 06.02.2015 в якому Тетіівська міська ради повідомила про відсутність рішень щодо надання Тетіівському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, лист Держземагентства Головного управління Держземагенства у Київській області щодо відсутності технічної документації по складанню державного акту на права користування Тетіївським міським ринком Київської облспоживспілки земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та лист Держземагентства Головного управління Держземагенства у Київській області зазначено щодо відсутності інформації стосовно власника та користувача земельної ділянки площею 1,77га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Проте вищенаведені листи ради та державних органів спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором № 135И від 19.11.1997 на створення (передачу) науково-технічної продукції з додатками (т. 4 ст. 59); технічною документацією по складанню державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Тетіївського ринку Київської облспоживспілки по АДРЕСА_2 (т. 4 ст. 67); висновком Тетіївської міської ради від 24.02.1999 № 50 про надання дозволу на складання проекту для видачі державного акту на право постійного користування (т. 4 ст. 71); технічним звітом по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки Тетіївського ринку Київської облспоживспілки по АДРЕСА_1 (т. 4 ст. 78).

В тому числі в матеріалах справи наявна довідка відділу земельних ресурсів Тетіївського виконкому станом на 01.01.1998, з якої вбачається, що земельна ділянка Тетіївського ринку по АДРЕСА_1 площею 1,77га фактично використовується за призначенням. (том 1 с. 160).

Факт використання вказаної земельної ділянки третьою особою 1 саме під ринок, в тому числі підтверджується рішенням (в т.ч. самою його назвою) Тетіївської міської ради 30 сесії 5 скликання № 469 від 19.06.2008р. «Про тимчасову заборону використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 Тетіївським ринком Київської регіональної спілки споживчої кооперації», посилання на яке міститься у наявному в матеріалах справи адміністративному позові Прокуратури Тетіївського району до Тетіївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії. (т. 5 ст. 83). Вказана обставина крім зазначеного також підтверджується і листом № 01-223 від 26.06.2008р. Київської регіональної спілки споживчої кооперації Регіонспоживспілка щодо відміни даного рішення Тетіївської міської ради № 469 від 19.06.2008р. (т. 5 ст. 89).

Стосовно листа Тетіївського районного відділення земельних ресурсів Київського обласного управління земельних ресурсів № 171 від 28.03.2003 щодо порушення при прийнятті рішення Тетіївською міською радою від 23.02.1999 № 15 ст.ст. 19, 30, 31 Земельного кодексу України, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на день винесення спірного рішення) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів (стаття 31 Земельного кодексу України в редакції чинній станом на день винесення спірного рішення).

Оскільки суду сторонами не було надано доказів того, що земельною ділянкою в АДРЕСА_1, користувалася інша юридична особа, крім Підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації, то у Київського апеляційного господарського суду відсутні підстави для застосування вищевказаних норм законодавства в частині переходу земельної ділянки від одного користувача до іншого.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд також враховує висновки колегії суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладені у постанові Верховного суду від 11.11.2014 № 21-405А14.

Вказана постанова Верховного Суду України містить посилання на пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), згідно якої органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

З урахуванням висновків вищевказаної постанови ВСУ від 11.11.2014 № 21-405А14, розгляд даного позову підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), чого не було враховано судом першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 23 лютого 1999 року за № 15 "Про надання Тетіївському міському ринку Київської облспоживспілки в постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1", яким не порушено прав позивача по справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

В своїх доводах позивач зазначає, що у відповідності до статті 35 ГПУ України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач вважає, що апеляційний господарський суд не може брати до уваги рішення господарських та арбітражних судів в інших справах, копії яких долучено представником третьої особи 1 до матеріалах цієї справи № 911/5314/14.

Вказані доводи позивача є безпідставними і необґрунтованими та не приймаються до уваги Київським апеляційним господарським судом, оскільки позивач посилається на стару редакцію зазначеної норми (ст.35 ГПК України). В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України (в чинній редакції), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даному випадку, у всіх інших справах брала участь особа (Тетіївська міська рада), яка бере участь і у даній справі за позовом ТОВ «Агротет» № 911/5314/14.

З врахуванням викладеного, вказані обставини встановлені рішеннями судів в інших справах (посилання на які міститься у тексті цієї постанови вище) не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд неповно з'ясував обставини що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків викладених у своєму рішенні обставинам справи та порушення застосування норм матеріального законодавства, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/5314/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротет" на користь підприємства споживчої кооперації "Тетіївський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації 609,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Справу № 911/5314/14 повернути до господарського суду Київської області.

6. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді В.В. Андрієнко

А.Г. Майданевич