Рішення

від 23.04.2015 по справі 920/496/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.2015 Справа № 920/496/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/496/15:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок

«Агротех», м. Донецьк,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»,

с. Рясне, Краснопільський район, Сумська область,

про стягнення 5 299 грн. 71 коп. ,

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: представник Корбут В.Л. (довіреність № 3 від 15.01.2015 року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 5 299 грн. 71 коп. заборгованості, в тому числі 4 650 грн. 00 коп. боргу за товар поставлений відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 17 від 30.01.2014 року, 322 грн. 94 коп. пені відповідно до п. 5.3. договору, 187 грн. 27 коп. 10% річних відповідно до п. 5.3. договору, 139 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, а також судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

23 квітня 2014 року відповідач подав лист б/н б/д (вх. № 4916 від 23.04.2015 року), в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення № 1478 від 21.04.2015 року про сплату 4 650 грн. 00 коп.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про причини нез'явлення суд не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідача заявив про сплату суми основного боргу.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши надані докази, суд встановив:

30 січня 2014 року між сторонами було укладено договір поставки № 17, за умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачеві товар, зазначений в накладних, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості і по цінах вказаних в накладних.

Датою поставки товару вважається дата зазначена в видатковій накладній (пункт 3.5. договору).

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № 56 від 10 лютого 2014 року підтверджується факт передачі позивачем відповідачеві та отримання останнім товару на загальну суму 4 650 грн. 00 коп. (а.с. 20).

Приписами пункту 2.2. договору визначено, що розрахунок за товар здійснюється протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем шляхом перерахування відповідачем коштів на розрахунковий рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив вартість поставленого товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 4 650 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем була погашена сума основного боргу, яка є предметом спору в даній справі у розмірі 4 650 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1478 від 21.04.2015 року (а.с.55).

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за товар поставлений відповідно до видаткової накладної № 56 від 10 лютого 2014 року надані в сумі 4 650 грн. 00 коп., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати за поставлену партію товару відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки. Крім того, в разі прострочки виконання грошового зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві 10 % річних від простроченої суми за весь період прострочки.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 322 грн. 94 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 03.03.2014 року по 28.07.2014 року (а.с. 6).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 322 грн. 94 коп. є обґрунтованими.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищезазначені обставини, факт погашення відповідачем суми основного боргу, суд вважає за необхідне застосувати ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшивши розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 161 грн. 47 коп. цієї санкції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим розрахунком, розмір 10 % річних складає 187 грн. 27 коп., а розмір інфляційних збитків становить 139 грн. 50 коп. за період з 03.03.2014 року по 28.07.20014 року (а.с. 5-7)

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування 3 % (в даному випадку за умовами договору 10 %) річних уходять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що сторонами при укладенні договору, а саме пунктом. 5.3 договору було передбачено стягнення 10 % річних за прострочення оплати.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 161 грн. 47 коп. пені, 187 грн. 27 коп. 10 % річних, 139 грн. 50 коп. інфляційних збитків.

Що стосується 4 650 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно стягнення 161 грн. 47 коп. пені суд відмовляє.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (42452, Сумська область, Краснопільський район, с. Рясне, вул. Перемоги, буд. 3, код 30841386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Агротех» (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22, код 38973705) 161 грн. 47 коп. пені, 187 грн. 27 коп. 10% річних, 139 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 161 грн. 47 коп. пені - в позові відмовити.

4. Провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 650 грн. 00 коп. заборгованості - припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.04.2015 року.

Суддя С.В. Заєць