Рішення

від 23.04.2015 по справі 924/296/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р.Справа № 924/296/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В., при секретарі судового засідання Муляр Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро", смт.Варва Чернігівської області

до фермерського господарства "Болеслав-Агро", с.Богданівці Деражнянського району Хмельницької області

про стягнення 128 360,82 грн. заборгованості, 3 641,69 грн. пені, 2 730, 23 грн. 20% річних

Представники сторін:

позивача: Тертичний А.О. - згідно довіреності №2 від 01.09.2014 року (в режимі відеоконференції)

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 128 360,82 грн. основної заборгованості, 3 641,69 грн. пені, 2 730, 23 грн. 20% річних.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту від 21.08.2014 року.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) на задоволенні позову наполягає в повному обсязі, вважає, що вони підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, до початку судового засідання надіслав на адресу суду клопотання про перенесення засідання на іншу дату у зв'язку із неможливістю прийняти участь в засіданні.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача, оскільки наведені підстави відкладення розгляду справи вважає не поважними та не підтвердженими будь-якими доказами. Крім того, відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Тобто, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника згідно з ст. 28 ГПК України (п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищенаведене, обмеженість строків розгляду спору, визначених ст. 69 ГПК України, належне повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа від 03.03.2015 року та від 13.03.2015 року, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" (Постачальник) та фермерське господарство "Болеслав-Агро" (Покупець) 21.08.2014 року уклали договір поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №8КП, згідно п.1.1 якого постачальник продає, а покупець купує на умовах даного договору товар в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки ("Інкотермс 2010"), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях, або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Товар продається на умовах товарного кредиту, за користування яким покупець зобов'язується сплатити відсотки в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Розмір відсотків за користування товарним кредитом, строк товарного кредитування визначаються в договорі або в специфікаціях до нього (п.1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1 ціни на товар наведені у видаткових накладних, специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки товару покупцю.

Загальна вартість (ціна) договору, як передбачено п.2.2. Договору, визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

Оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікаціях до договору.

Вартість товару у розмірі 100% покупець оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата, зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі (п.2.3. Договору).

Товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки. Перебіг строку користування товарним кредитом починається з 60 календарного дня, після отримання товару покупцем та припиняється в день оплати вартості товару покупцем. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника проценти в розмірі нуль цілих сім десятих процента від вартості неоплаченого товару за кожний день (п.2.4. Договору).

Датою поставки товару, згідно п. 5.4. Договору, є дата отримання товару покупцем (підписання видаткової накладної його представником).

У пункті 6.2. сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу та 20 процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін та скріплення печатками та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині зобов'язань, які виникли під час дії договору - до повного їх виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками. Доказів його розірвання чи недійсності суду не подано.

На виконання умов договору позивачем відвантажено, а представником відповідача по довіреностях №56 від 23.09.2014 року, №57 від 23.10.2014 року, №58 від 03.11.2014 року та №62 від 21.11.2014 року Торчинським Б.К. прийнято товар згідно видаткових накладних: №ФАГ00000372 від 23.09.2014 року на суму 20022,06 грн., №ФАГ00000422 від 25.09.2014 року на суму 6359,26 грн., №ФАГ00000423 від 25.09.2014 року на суму 1327,50 грн., №ФАГ00000641 від 01.10.2014 року на суму 1218,78 грн., №ФАГ00001146 від 23.10.2014 року на суму 13085,08 грн., №ФАГ00001512 від 03.11.2014 року на суму 12888,34 грн., №ФАГ00001513 від 03.11.2014 року на суму 1327,50 грн., №ФАГ00001941 від 21.11.2014 року на суму 1327,50 грн., №ФАГ00001942 від 21.11.2014 року на суму 24827,56 грн., №ФАГ00001953 від 21.11.2014 року на суму 6424,78 грн., №ФАГ00002000 від 25.11.2014 року на суму 39552,46 грн. На загальну суму 128360,82 грн.

ТОВ "Фідленс Агро" звернулось до ФГ "Болеслав-Агро" із листом №793 від 26.01.2015 року, у якому просить останнього здійснити розрахунок за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення на суму 128 350,82 грн.

Проте, оскільки відповідач не здійснив перерахування коштів на погашення вказаної заборгованості, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 128 360,82 грн. основної заборгованості, 3641,69 грн. пені, 2730,23 грн. 20% річних.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладено договір поставки №Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту №8КП.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На виконання укладеного між сторонами Договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту №8КП, позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 128 360,82 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками видатковими накладними. Товар прийнято представником відповідача без зауважень та в повному обсязі.

Проте, всупереч наведеним вище положенням законодавства та п.2.3. Договору, відповідачем оплату поставленої згідно Договору поставки продукції не здійснено. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 128 360,82 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача також 3641,69 грн. пені та 2730,23 грн. 20% річних згідно поданого розрахунку.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.6.2. Договору поставки сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника двадцять процентів річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення.

Перевіривши поданий розрахунок, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 2730,23 грн. 20% річних, тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГПК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Як узгоджено сторонами в п. 6.2 Договору, у разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши поданий розрахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована на заборгованість по видатковій накладній №ФАГ00001512 від 03.11.2014 року на суму 12888,34 грн. складає 418,78 грн., в той час, як позивач просить стягнути 418,79 грн. Проте, загальна сума пені, яку заявив до стягнення позивач, не виходить за межі суми, допустимої до стягнення. Тому суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу про стягнення 3641,69 грн. пені.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, тому приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача 128 360,82 грн. заборгованості за договором поставки Д- 3/1 СВ на умовах товарного кредиту №8КП від 21.08.2014 року, 3641,69 грн. пені, 2730,23 грн. - 20% річних.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства „Болеслав-Агро" (Хмельницька область, Деражнянський район, с. Богданівці, код 36896748) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фідленс Агро" (Чернігівська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Шевченка, 82, кв. 5, код 39057541) 128360,82 грн. (сто двадцять вісім тисяч триста шістдесят грн. 82 коп.) заборгованості, 3641,69 грн. (три тисячі шістсот сорок одна грн. 69 коп.) пені, 2730,23 грн. (дві тисячі сімсот тридцять грн. 23 коп.) 20% річних, 2694,65 грн. (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири грн. 65 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 27.04.2015 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим. : 1 - до справи, 2- відповідачу - ФГ "Болеслав-Агро" (32211, Хмельницька область, Деражнянський район, с. Богданівці) - рек. листом