Рішення

від 27.04.2015 по справі 925/1607/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Справа № 925/1607/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача - Гураль С.П. - по довіреності,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Крупний О.Г. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1607/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1»

до закритого акціонерного товариства «Ресторан «Чайка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сван-1» звернулось до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Ресторан «Чайка» про визнання недійсним Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладе ного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сван-1» та закритим акціонерним товариством «Ресторан «Чайка» про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

У судовому засіданні 27.04.2015 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати ЗАТ «Ресторан «Чайка» повернути ТОВ «Сван-1» автомобіль марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ «Сван-1», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, керівника боржника - голову ліквідаційної комісії ТОВ «Сван-1» Вінника С.В. відсторонено від виконання повноважень. Виконання обов'язків керівника товариства покладено на арбітражного керуючого-розпорядника майна боржника Юдицького О.В. В процесі розпорядження майном боржника арбітражним керуючим було встановлено належність боржнику на праві власності автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ, який перебуває в заставі АБ «Укргазбанк». В процесі здійснення своїх повноважень у справі про банкрутство, а саме 12.05.2014 року, арбітражному керуючому стало відомо про існування спірного договору, за умовами якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ. Вважає, що спірний договір було укладено з порушенням статті 586 Цивільного кодексу України без згоди заставодержателя - АБ «Укргазбанк» та зі сторони позивача підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку на підставі частин 1, 2 статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання 27.04.2015 року не з'явився, причин неявки не повідомив, у заяві від 07.04.2015 року просить застосувати строк позовної давності та відмовити у позові з цих підстав.

Представник третьої особи у судовому засіданні 27.04.2015 року просить позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року (а.с.49-50), за умовами якого позивач (орендодавець) ТОВ «Сван-1» передає, а відповідач (орендар) «Ресторан «Чайка» бере у тимчасове платне користування транспортний засіб: автомобіль марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

Окрім того, Автомобіль буде використовуватись для ведення госпо дарської діяльності Орендаря (пункт 1.3.); орендна плата на рік становить 500 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 5.1.; даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (пункт 8.1.).

29 листопада 2010 року сторони склали акт приймання-передачі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування в технічно справному стані автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ «Сван-1», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, керівника боржника - голову ліквідаційної комісії ТОВ «Сван-1» Вінника С.В. відсторонено від виконання повноважень. Виконання обов'язків керівника товариства покладено на арбітражного керуючого-розпорядника майна боржника Юдицького О.В.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди транспортного засобу з підстав порушень вимог чинного законодавства при його укладенні.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу, положення стосовно якого врегульовані параграфами 1, 5 глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 769 Цивільного кодексу України передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (статті 572,574 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 586 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.4.2. договору застави №АВДЗ-12/07 від 27.12.2007 року, предметом якого є спірний автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ, визначено, що заставодавець має право передавати предмет застави в оренду за письмовою згодою заставодержателя.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що спірний договір оренди транспортного засобу укладений сторонами в порушення вимог статті 586 Цивільного кодексу України без згоди заставодержателя - ВАТ АБ «Укргазбанк».

ЗАТ «Ресторан «Чайка» подано письмову заяву від 07.04.2015 року про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253-255 Цивільного кодексу України.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Частиною сьомою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним угод боржника) не встановлено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 року.

Згідно частини 1 статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, в пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року №10 вказується, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. В пункті 4.1. цієї постанови також вказано, що якщо порушення права мало місце до призначення ліквідаційної комісії, а позов подається у процесі ліквідації юридичної особи, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила, стало відомо чи мало стати відомо правовласникові, а не ліквідаційній комісії. У зв'язку з наведеним господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

З огляду на вищевикладене, встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання недійсним договору оренди транспортного засобу, укладеного 29.11.2010 року, сплив 29.11.2013 року. Згідно канцелярської печатки суду на позовній заяві, вона подана позивачем до суду 15 вересня 2014 року за вхідним №20317/14, тобто, після закінчення трирічного строку позовної давності.

Відповідно до частин 3-5 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даній ситуації для оцінки перебігу позовної давності необхідно враховувати, що стороною спірного договору є ТОВ «Сван-1», а не ліквідатор арбітражний керуючий Юдицький О.В., який виконує функції керівника товариства у зв'язку із розглядом справи про банкрутство ТОВ «Сван-1». Чинним законодавством України не передбачено здійснення особливого підрахунку перебігу позовної давності у разі зміни керівника підприємства-боржника.

Суд вважає, що позивач не вказав підстав для визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Сван-1» до ЗАТ «Ресторан «Чайка» не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем позовної давності.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 27.04.2015 року

Суддя С.С.Боровик