Постанова

від 30.06.2015 по справі 925/1607/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа№ 925/1607/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

на рішення господарського суду Черкаської області 27.04.2015р.

у справі № 925/1607/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"

про визнання недійсним договору оренди транспортного засобу

за участю представників:

від позивача: Федоренко О.І. - дов. № 02-01/8635-Д/04-14-10-2337 від 04.10.14р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та закритим акціонерним товариством "Ресторан "Чайка" про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.04.2015р. у справі № 925/1607/14 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського Черкаської області від 27.04.2015р. у справі № 925/1607/14 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.06.2015р.

Встановлено, що в судове засідання 09.06.2015р. представник відповідача не з"явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015р. розгляд справи № 925/1607/14 відкладено на 30.06.2015р.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 18.06.2015р. представником позивача було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Сван-1» в повному обсязі.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 30.06.2015р. представник відповідача та третьої особи не з"явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладе ного між товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та закритим акціонерним товариством "Ресторан "Чайка" про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "Сван-1", введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. Ухвалою господарського суду від 09.02.2012 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, керівника боржника - голову ліквідаційної комісії ТОВ "Сван-1" Вінника С.В. відсторонено від виконання повноважень. Виконання обов'язків керівника товариства покладено на арбітражного керуючого-розпорядника майна боржника Юдицького О.В. В процесі розпорядження майном боржника арбітражним керуючим було встановлено належність боржнику на праві власності автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ, який перебуває в заставі АБ "Укргазбанк". В процесі здійснення своїх повноважень у справі про банкрутство, а саме 12.05.2014 року, арбітражному керуючому стало відомо про існування спірного договору, за умовами якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, 2007 року випуску, номерний державний знак СА 0009 АІ. Вважає, що спірний договір було укладено з порушенням статті 586 Цивільного кодексу України без згоди заставодержателя - АБ "Укргазбанк" та зі сторони позивача підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку на підставі частин 1, 2 статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Місцевим судом в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" до Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" про визнання недійсним Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010р. відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що спірний договір оренди транспортного засобу укладений сторонами в порушення вимог статті 586 Цивільного кодексу України без згоди заставодержателя - ВАТ АБ "Укргазбанк", однак пропущений строк позовної давності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, враховуючи наступне.

29.11.2010р. між ТОВ "Сван-1", який діє на підставі Статуту, з одного боку, в особі генерального директора Мальованого О.О. (Орендодавець), та ЗАТ "Ресторан "Чайка", в особі директора Зарічної Н.І., яка діє на підставі Статуту з іншої сторони, було укладено Договір оренди транспортного засобу.

Вищевказаний Договір підписаний від імені ТОВ «Сван-1» генеральним директором - Мальованим О.О.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особі набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України - правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скраплюється печаткою.

Частиною 3 статті 145 Цивільного кодексу України встановлено, що компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до положень ст.62 Закону України "Про господарські товариства" дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства.

Відповідно до п.7.1. Статуту ТОВ «Сван-1» Вищим органом управління Товариством є збори Учасників.

п.7.7 Статуту встановлено, що виключною компетенцією зборів є:

п.п.7.7.7. Обрання та відкликання генерального директора та ревізійної комісії.

Відповідно до п.7.16 Статуту, Оперативне управління Товариством здійснюється одноособовим виконавчим органом - Генеральним директором.

Відповідно до п.7.20 Статуту, Генеральний директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені Товариства, в тому числі укладання кредитних договорів та договорів застави.

Мальований Олександр Олександрович був призначений на посаду Генерального директора ТОВ "Сван-1" з 01.12.2010р. протоколом №30/11/10 Загальних зборів учасників ТОВ "Сван-1" від 30.11. 2010р.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проте укладення від імені ТОВ «Сван-1» договору оренди транспортного засобу особою, яка не мала на те необхідних повноважень, а саме Мальованим О.О., не створює для Товариства будь-яких наслідків, оскільки він вчинений поза волею Товариства.

На думку колегії суддів, господарським судом Черкаської області при ухваленні оскаржуваного рішення факт укладення правочину від імені ТОВ «Сван-1» особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності взагалі не врахований.

В оскаржуваному рішенні судом зазначено: « .. .Дослідивши матеріали справи суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що спірний договір оренди транспортного засобу укладений сторонами в порушення вимог статті 586 Цивільного кодексу України без згоди заставодержателя - ВАТ АБ «Укргазбанк».

Виходячи з вищевказаного, судом було встановлено, що спірний договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року укладено з порушенням вимог діючого законо давства, що є підставою для визнання його недійсним.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодер жання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воле виявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В п. 2.5. Постанові Пленуму вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

У зв'язку з цим господарським судам слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відпові дальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину..."

В рішенні господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 року по справі №925/1607/14 також зазначено: «...ЗАТ«Ресторан «Чайка» подано письмову заяву від 07.04.2015 року про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність установ люється тривалістю в три роки...

...Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах з третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладення договору), оскільки він збігається з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права...».

З таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Місцевий суд в оскаржуваному судовому рішенні помилково зазначає, що перебіг строку позовної давності почався 29.11.2010 року - день укладення оспорюваного договору, оскільки даний договір укладений поза волею товариства і ТОВ «Сван-1» стало відомо про укладення даного договору лише 12.05.2014 року при розгляді справи №823/1278/14 в Черкаському окружному адміністративному суді.

Товариству не було відомо про укладення оспорюваного правочину, так як Договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010р. укладений від імені ТОВ «Сван-1» особою, яка на час укладення правочину не мала ніякого відношення до Товариства та не мала необхідних повноважень на його укладення, в матеріалах справи немає доказів подальшого схвалення товариством спірного Договору.

Крім того, менш ніж через місяць після укладення Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010р., а саме 27.12.2010 року учасниками ТОВ «Сван-1» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сван-1» після укладення оспорюваного Договору були знищені або приховувались Мальованим О.О., що також підтверджується Актом перевірки №545/23-2 від 17.08.2011р. «Про незабезпечення ТОВ «Сван-1» (ідентифікаційний код 25658686) зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової та статис тичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів» ОДПІ в м.Черкаси та поясненнями наступних керівників (голів ліквідаційної комісії) ТОВ «Сван-1».

Відповідно до п.7.16. Статуту ТОВ «Сван-1» оперативне управління Товариством здійснюється одноособовим виконавчим органом - Генеральним директором, а п.7.18 Статуту передбачено, що Генеральний директор вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що відносяться до виключної компетенції зборів Учасників.

Як вбачається з тексту Договору, даний договір укладений від імені ТОВ «Сван-1» генеральним директором Мальованим О.О., що діє на підставі Статуту, проте надано суду докази того, шо станом на 29.11.2010 року генеральним директором відповідно до відомостей з ЄДР був Шатернік Р.В. (копія витягу з ЄДР станом на 29.11.2010р. додана до позовної заяви).

Виходячи з вищевказаного, оскаржуваний правочин укладений від імені товариства особою, яка на час його укладення не була генеральним директором товариства, а тому цей Договір не може спричинити "виникнення у позивача будь-яких прав та обов'язків крім тих, які пов'язані з його недійсністю.

На час укладення оспорюваного правочину Мальований О.О. не був пред ставником ТОВ «Сван-1».

Також в матеріалах справи № 925/1607/14 немає відомостей про те, що ТОВ «Сван-1» в подальшому схвалив даний правочин, проте суд даний факт взагалі не досліджував і безпідставно відмовив ТОВ «Сван-1» у задоволенні позову в зв'язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до п. 3.4. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого госпо дарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Суд в оскаржуваному судовому рішенні посилався на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року та, серед іншого, зазначив, що в.4.1. цієї постанови вказано, що якщо порушення права мало місце до призначення ліквідаційної комісії, а позов подається у процесі ліквідації юридичної особи, перебіг позовної давності починається з моменту, коли про порушене право чи про особу, що його порушила, стало відомо чи мало стати відомо правовласникові, а не ліквідаційній комісії. У зв'язку з наведеним господарськими судами не можуть братися до уваги також доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

З огляду на вищевикпадене, встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання недійсним договору оренди транспортного засобу, укладеного 29.11.2010 року, сплив 29.11.2013 року.

Згідно канцелярської печатки суду на позовній заяві, вона подана позивачем до суду 15 вересня 2014 року за вхідним №20317/14, тобто, після закінчення трирічного строку позовної давності.

В даній ситуації для оцінки перебігу позовної давності необхідно врахувати, що стороною спірного договору є ТОВ «Сван-1», а не ліквідатор арбітражний керуючий Юдицький О. В., який виконує функції керівника товариства у зв 'язку з розглядом справи про банкрутство ТОВ «Сван-1». Чинним законодавством України не передбачено здійснення особливого підрахунку строку позовної давності у разі зміни керівника підприємства- боржника...

З даними висновками погодитись не можна, так як позивач не посилається на початок відліку строку позовної давності - дату, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про укладення спірного правочину.

Про укладення даного правочину не було відомо ТОВ «Сван-1» та даний факт був прихований від органів управління та в.о. керівника ТОВ «Сван-1» Юдицького О.В., а також від заставодержателя - АБ «Укргазбанк».

В даному випадку відлік строку позовної давності слід пов'язувати не з датою укладення Договору, а з часом, коли ТОВ «Сван-1» дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила, оскільки вищевказаний договір вчинений не ТОВ «Сван-1», а іншою особою, яка не мала на те необхідних повноважень і товариству стало відомо про укладення даного правочину лише 12.05.2014 року, після чого ТОВ «Сван-1» звернулось до господарського суду Черкаської області за захистом порчшеного права ТОВ «Сван-1» з позовом про визнання даного договору недійсним.

Суд також залишив по за увагою той факт, що ще 25.08.2012 року арбітражний керуючий Юдицький О.В. звернувся до правоохоронних органів з заявою про викрадення транспортних засобів, які належать ТОВ «Сван-1» (копія заяви від 25.08.12 №6497/14-10- 2337 наявна в матеріалах справи) та листом від 10.09.12 №13/6-1094 арбітражного керуючого було повідомлено, що автомобілі, які належать ТОВ «Сван-1», зокрема і спірний автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, оголошено в розшук.

Відомості про те, що про укладення Договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010р. ТОВ «Сван-1» (правовласникові) було відомо ще до 12.05.2014р. та те, що вказаний договір в подальшому схвалений ТОВ «Сван-1», в матеріалах справи №925/1607/14 відсутні, тому висновки суду про те, що початком перебігу строку позовної давності в даному випадку є 29.11.2010р. помилкові.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що строк дії договору оренди станом на дату подачі позовної заяви (15.09.2014р.) ще не закінчився, оскільки договір оренди від 29.11.2010р. діє до 31 грудня 2014року (п. 8.1 договору).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем у апеляційній скарзі не надав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 27.04.2015р. у справі № 925/1607/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" задовольнити.

5. Визнати недійсним Договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та Закритим акціонерним товариством "Ресторан "Чайка" про передачу в оренду автомобілю марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

6. Зобов"язати Закрите акціонерне товариство "Ресторан "Чайка" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1"автомобіль марки MITSUBISHI, модель: OUTLANDER, шасі (рама) №JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - Легковий універсал - В, чорного кольору, державний номер: СА0009АІ.

7. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ресторан "Чайка" (18000, м. Черкаси, Узвіз Парковий, 3, код 14190464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (18000, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 153/2, кв. 35, код 25658686) 1 522 (одна тисяча п"ятсто двадцять дві) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 3 045 (три тисячи сорок п"ять) грн. 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції.

8. Доручити господарському суду Черкаської області видати накази.

9. Матеріали справи № 925/1607/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко