Постанова

від 22.04.2015 по справі 914/3562/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 914/3562/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Фіна Н.,

з участю представників:

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина"

на рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2014 року, суддя Мазовіта А. Б.

у справі № 914/3562/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ", м. Львів

до відповідача: Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина", м. Львів

про стягнення 438 000 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 08.12.2014 року, в справі № 914/3562/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ" до Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" про стягнення 438 000 грн. 00 коп. задоволено. Стягнуто з Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ" 438 000 грн. 00 коп. штрафу, 8 760 грн. 00 коп. судового збору.

Підставою для задоволення позову, суд першої інстанції вказав, порушення відповідачем умов договору поставки від 17.09.2014 року. Відповідно до пункту 4.3. договору, у випадку затримки в передачі (відвантаженні) товару покупцю понад сім днів від строку, передбаченого в п. 2.1. цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару з ПДВ відповідно до цього договору та специфікації.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2014 року в справі № 914/3562/14 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що суд не з'ясував всіх обставин справи. Зокрема відповідач стверджує, що Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" не укладало будь-яких договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ", а підпис на договорі поставки від 17.09.2014 року не є підписом директора товариства Барбуляка Володимира Степановича. Також заперечував достовірність печатки, що стоїть на даному договорі. Окрім того, апелянт вказує, що наявний у справі відзив, згідно якого відповідач визнає свій борг, та просить суд не застосовувати до нього серйозних санкцій, є підробленим. Відтак, апелянт вважає, що договір поставки від 17.09.2014 року є підробленим, а відповідно нікчемним.

Відзиву на дану апеляційну скаргу не надходило.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та витягом з реєстру списку згрупованих рекомендованих поштових відправлень, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін в межах передбачених строків розгляду спорів.

04.02.2015 року Українсько-литовським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" через канцелярію суду подано письмове клопотання б/н від 04.02.2015 року про призначення почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що Українсько-литовське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" ніколи не укладало будь-яких договорів з ТзОВ "ЗАХІДГАРАНТ", а підпис на копії Договору поставки від 17 вересня 2014 року (а.с. 8, 9, 10) не є підписом директора товариства Барбуляка Володимира Степановича, який б він проставляв з метою укладення Договору, що свідчить про фіктивність Договору. Також, як стверджується у клопотанні, директором Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" Барбуляком Володимиром Степановичем не підписувалася специфікація до Договору поставки від 17 вересня 2014 року (а.с. 11) відповідь на претензію (а.с. 12) та відзив на позовну заяву (а.с. 20), безпосередньо як документи, які несуть волевиявлення чи позицію Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина". Таким чином, Українсько-литовське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" вважає, що вказані документи є підробленими ТзОВ "ЗАХІДГАРАНТ" шляхом отримання в злочинний спосіб бланків Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" з підписом та печаткою директора Барбуляка Володимира Степановича та в подальшому в них вдруковано необхідний текст документів. У зв'язку з вищевикладеними обставинами, що свідчать про ймовірність підроблення документів, вважає доцільним проведення почеркознавчої та судово- технічної експертизи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року було зупинено провадження у справі з розгляду апеляційної скарги Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" на рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2014 року для проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи.

02.03.2015 року на адресу Львівського апеляційного господарського надійшло клопотання судового експерта Біб І. Б. від 26.02.2015р. про надання додаткових матеріалів та уточнень. Експерт просить суд надати зразки відтиску печатки СП ТзОВ "Рейн-Галичина", яка використовувалася до введення в дію печатки нового зразка, тобто до 17.07.2014 року (відтисків не менше 10, які б містились на будь-яких офіційних документах). А також вказати чи можна вважати за зразок підпису Барбуляка В. С.: підпис, який міститься на довіреності від 09.12.2014 року наданій СП ТзОВ "Рейн-Галичина" в особі директора Барбуляка В. С. на ім"я Добушовського О. В.; зображення підпису, який міститься електрофотографічній копії довіреності від 09.12.2014 року ноданій СП ТзОВ "Рейн-Галичина" в особі директора Барбуляка В. С на ім"я Добушовського О. В., що засвідчена 25.12.2014 року Барбуляком В. С.; зображення підпису, які містяться в графі "клієнт" на електрофотографічній копії договору банківського рахунку №26007013001039 від 11.08.2014 року укладеного між ПАТ Банк "Юнісон"та СП ТзОВ "Рейн-Галичина" особі директора Барбуляка В. С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2015 року поновлено провадження справи №914/3562/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ", м.Львів до відповідача Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина", м. Львів про стягнення заборгованості на суму 438 000 грн., а також зобов'язано відповідача подати необхідні документи, що були вказані в клопотанні експерта. Наступне судове засідання було призначено на 01.04.2015 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року судове засідання було відкладено на 22.04.2014 р., оскільки представники сторін не з'явились, вимоги попередньої ухвали не виконали. Окрім того було повторно зобов'язано надати необхідні документи, та попереджено сторін, що при наступній неявці справа буде слухатись без їх участі за наявними в справі документами.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Апеляційний суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі вважає, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 17 вересня 2014 р. між Українсько-литовським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДГАРАНТ" (покупець) було укладено договір поставки (оригінал договору оглянутий судом в судовому засіданні, завірена копії долучена до матеріалів справи).

За цим договором постачальник (відповідач) зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві (позивачу) товар, визначений у п. 1.2. даного договору, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) , визначаються специфікацією, що є додатком №1 до цього договору.

Специфікацією (додатком №1) до договору визначено поставку автокрана Liebher LTM LTM 1055-3 вартістю 4 380 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник бере на себе обов'язок після набрання чинності цим договором в строк не пізніше семи днів із моменту укладення цього договору передати покупцеві товар на умовах DDP (адреса - м. Львів, вул. Трускавецька, 25).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки автокрану в строк, визначений договором поставки від 17.09.2014 р. не виконав.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору, у випадку затримки в передачі (відвантаженні) товару покупцю понад сім днів від строку, передбаченого в п. 2.1. цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару з ПДВ відповідно до цього договору та специфікації.

З врахуванням цих положень, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто штраф в сумі 438 000 грн. 00 коп.

Щодо заперечень в апеляційній скарзі на фіктивність наявного договору поставки, то судом не встановлено таких обставин та відсутні докази в підтвердження заперечень відповідача.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, судом надавалась можливість відповідачу подати необхідні для проведення експертизи письмові докази, однак останнім не були виконані вимоги ухвал суду, відтак колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянула справу за наявними в ній доказами згідно ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Українсько-литовського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Рейн-Галичина" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 08.12.2014 року в справі № 914/3562/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 24.04.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.