Постанова

від 22.04.2015 по справі 923/1819/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р.Справа № 923/1819/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.04.2015 року:

від позивача : Михайська В.М., Швайко М.М. за довіреностями;

від відповідача : Кучеровська Л.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро"

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2015 року

по справі № 923/1819/14

за позовом: Приватного підприємства "Профі Велдер Інжиніринг"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро"

про стягнення 241798,18 грн.

В судовому засіданні 22.04.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Приватне підприємство "Профі Велдер Інжиніринг" (далі - позивач, ПП "Профі Велдер Інжиніринг") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данон Дніпро" (далі - відповідач, ТОВ "Данон Дніпро") про стягнення 113852,26 грн. пені, 13418,54 грн. три проценти річних, 114527,38 грн. інфляційних втрат, посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за договорами від 18.12.2013 року № 000008516, від 03.06.2014 року № 000011835, від 03.06.2014 року № 000012056, від 04.06.2014 року № 000012058, від 13.06.2014 року № 000011990, від 13.06.2014 року № 000011935; від 25.06.2014 року № 000012107, від 01.07.2014 року № 000012480.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.02.2015 року по справі № 923/1819/14 (суддя Литвинова В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро» на користь Приватного підприємства «Профі Велдер Інжиніринг» 112493,79 грн. пені, 114527,38 грн. інфляційних втрат, 13252,13 грн. відсотків річних та 4805,47 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, однак здійснив перерахунок розміру пені та трьох процентів річних.

Не погодившись з рішенням господарського суду Херсонської області від 10.02.2015 року, ТОВ "Данон Дніпро" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального права - ст. ст. 526, 853, 854, 882 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України.

Відповідач наполягає на тих обставинах, що акти виконаних робіт, а саме: акт № 7 за договором № 000011835 та акт № 8 за договором № 000008516 були отримані ним 24.06.2014 року; акт № 18 за договором № 000012058, акт № 17 за договором № 000012056 та акт № 20 за договором № 000012107 були отримані 07.07.2014 року, а тому виходячи з вказаних дат здійснює свій розрахунок пені, розмір якої складає 77276,05 грн. Крім того, скаржник вказує, що акти № № 5,6 за договором № 000011935, акт № 16 за договором № 000012056 та акт № 9 за договором № 000012489 були отримані відповідачем 10.11.2014 року, а тому з урахуванням цієї обставини та дат фактичної оплати підстав для нарахування пені немає. Щодо стягнення судом інфляційних втрат, то скаржник вважає їх нарахування таким, що не відповідає договірним зобов'язанням, а стягнення трьох процентів річних наряду з пенею вважає подвійною штрафною санкцією.

З викладених підстав ТОВ "Данон Дніпро" просить рішення від 10.02.2015 року скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з відповідача 77276,05 грн. штрафних санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП "Профі Велдер Інжиніринг" вказує, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає обставинам справи та діючому законодавству України, а тому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновків про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції, що: 18.12.2013 року між сторонами укладено договір підряду № 000008516, 03.06.2014 року укладено договори на виконання робіт № 000011835, № 000012056, 04.06.2014 року укладено договір на виконання робіт № 000012058, 13.06.2014 року укладено договори на виконання робіт № 000011990, № 000011935, 25.06.2014 року укладено договір на виконання робіт № 000012107, 01.07.2014 року укладено договір на виконання робіт № 000012480.

Згідно договору підряду від 18.12.2013 року № 000008516 ТОВ «Данон Дніпро» (замовник) та ПП «Профі Велдер Інжиніринг» (генеральний підрядник) домовились, що останній в порядку та на умовах цього договору бере на себе зобов'язання виконати монтажно-зварювальні роботи та ремонтно-зварювальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з пунктом 4.1 договору підряду від 18.12.2013 року № 000008516 здача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом оформлення акту здачі-приймання виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

Пунктом 3.2.1 вказаного договору встановлено, що замовник здійснює оплату виконаних робіт у розмірі 100% вартості робіт, вказаної у відповідному Додатку до договору та в акті здачі-приймання виконаних робіт не пізніше 5-ого дня місяця, наступного за місяцем, на котрий припадає 30-й день з моменту підписання повноважними представниками обох сторін актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 6.4 договору підряду № 000008516 від 18.12.2013 р. за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник зобов'язаний виплатити підряднику пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої вартості робіт за кожний день прострочки.

Відповідно до пунктів 4.1 договорів на виконання робіт від 03.06.2014 року № 000011835, № 000012056, від 04.06.2014 року № 000012058, від 13.06.2014 року № 000011990, № 000011935, від 25.06.2014 року № 000012107, від 01.07.2014 року № 000012480 здача - приймання виконаних робіт здійснюється шляхом оформлення акту здачі-приймання виконаних робіт, який підписується обома сторонами.

Згідно пунктів 3.5 вищевказаних договорів розрахунок з виконавцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 5-ого дня місяця, наступного за місяцем, на котрий припадає 30-й день з дати виконання робіт.

Згідно умов пунктів 5.7. договорів на виконання робіт №000011835 від 03.06.2014 р., №000012056 від 03.06.2014 р., №000012058 від 04.06.2014 р., №000011990 від 13.06.2014 р., №000011935 від 13.06.2014 р., №000012107 від 25.06.2014 р., №000012480 від 22.07.2014 р. за перевищення передбачених строків оплати замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст.193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує про несвоєчасне отримання актів виконаних робіт, що спричинило затримку в оплаті за актами виконаних робіт № 7, № 8 від 23.06.2014 року, № 17, № 18 від 25.06.2014 року, № 20 від 27.06.2014 року, що стало підставою для здійснення відповідачем свого розрахунку пені, а також зазначає про отримання актів виконаних робіт № 16 від 25.06.2014 року, № 5, № 6 від 18.06.2014 року та № 9 від 25.07.2014 року тільки 10.11.2014 року та про їх оплату у встановлений договорами строк, що свідчить про відсутність підстав для нарахування пені за цими чотирма актами.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи відповідача і вважає їх неспроможними виходячи з наступного.

Насамперед, вказані вище заперечення відповідача ґрунтуються на доданій до клопотання від 14.01.2015 р. (т. 1 а.с. 56) копії накладної № 3005051060 від 10.11.2014 року до поштового відправлення, яким були, за твердженням відповідача, надіслані акти виконаних робіт № 5, № 6 від 18.06.2014 року, № 16 від 25.06.2014 року та № 9 від 25.07.2014 року (т. 1 а/с 58).

Разом з тим, відповідачем також надано суду копію листа-прохання позивача від 07.11.2014 року, що надійшов вищевказаним поштовим відправленням (позиція 9 опису вкладення; т. 1 а/с 58, 74), з якого вбачається, що зазначені акти були надані позивачем відповідачу на підпис раніше, відповідач без мотивованих на те причин акти не підписав і оригінали позивачу не повернув, що зумовило прохання позивача повернути акти згідно переліку.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 853 ЦК України якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вимог відповідача як замовника надати йому акти здачі виконаних робіт у строки, встановлені додатком № 1 до договору підряду від 18.12.2013 року № 000008516 та пунктами 2.1 договорів на виконання робіт.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та з врахуванням викладених норм матеріального права, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ПП «Профі Велдер Інжиніринг», при цьому врахувавши, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин пені, інфляційних втрат та процентів річних.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.02.2015 року по справі № 923/1819/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.О. Журавльов