Ухвала

від 07.04.2015 по справі 810/3218/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3218/14 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Виробничо-будівельна фірма Фобос-С" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма Фобос-С" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішеня відповідача №0009532202 від 28.01.2014 та №0009552202 від 28.01.2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» (код за ЄДРПОУ 20586752) зареєстроване як суб'єкт господарювання 24.07.1995 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Відповідно до довідки форми №4-ОПП №328 від 20.05.2011 ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» як платник податків перебуває на обліку у Броварській ОДПІ, а відповідно до Свідоцтва форми 2-ПДВ №100338817 ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» з 19.02.1998 є платником податку на додану вартість. Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), інші роботи із завершення будівництва (43.39), діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (46.13), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), загальне прибирання будинків (81.21).

З 04.09.2013 по 10.09.2013 посадовою особою податкового органу на підставі наказу №210 від 04.09.2013, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1.11, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» (код ЄДРПОУ 20586752) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фасадрем-Сервіс"» (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» (код ЄДРПОУ 37956521) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, ТОВ «Акваспейс» (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.09.2013 №154/10-06-22-02/20586752 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано наступні висновки щодо порушення позивачем:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в періоді, що перевірявся, на загальну суму 698831,00 грн., в тому числі: з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» на загальну суму 648926,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 84898,00 грн., за липень 2011 року на суму 45291,00 грн., за серпень 2011 року на суму 128684,00 грн., за вересень 2011 року на суму 119108,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 88899,00 грн., за листопад 2011 року на суму 24785,00 грн., за грудень 2011 року на суму 152157,00 грн., за січень 2012 року на суму 5104,00 грн.; з ТОВ «Акваспейс» на загальну суму 625,00 грн., в тому числі за червень 2012 на суму 625,00 грн.; з ТОВ «Регіон Монтаж Механіка» на загальну суму 49280,00 грн., в тому числі за липень 2012 на суму 49280,00 грн., щодо отримання будівельних робіт і послуг;

- пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 із змінами та доповненнями;

- пп.139.1.1 та пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, у зв'язку з чим ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 798155,00 грн., в тому числі: за 1 пів. 2011 року на суму 97633,00 грн., за 3 кв. 2011 року на суму 337045,00 грн., річна за 2011 рік на суму 305717,00 грн., за 1 кв. 2012 року на суму 5359,00 грн., за 1 пів. 2012 року на суму 656,00 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 51744,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2013№0006742202, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 873539,00 грн. (за основним платежем - 698831,00 грн. та за штрафними санкціями - 174708,00 грн.), та від 02.10.2013№0006752202, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 997693,00 грн. (за основним платежем - 798154,00 грн. та за штрафними санкціями - 199539,00 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.12.2013 №1597/10/10-36-10-01-206/812 скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013№0006742202, у частині основного платежу в сумі 49280,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 33544,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.10.2013№0006752202, у частині основного платежу в сумі 51744,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 198034,00 грн.

Зі змісту вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.12.2013 №1597/10/10-36-10-01-206/812 вбачається, що податковим органом вищого рівня спростовано викладені в Акті перевірки висновки відповідача про наявність підстав для донарахування податкових зобов'язань ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» за результатами взаємовідносин з ТОВ «Регіон Монтаж Механіка», зокрема за основним платежем з податку на додану вартість на суму 49280,00 грн. та за основним платежем з податку на прибуток підприємств на суму 51744,00 грн.

Враховуючи рішення Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.12.2013№1597/10/10-36-10-01-206/812 відповідач прийняв оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення від 28.01.2014№000953222, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 790715,00 грн. (за основним платежем - 649551,00 грн. та за штрафними санкціями - 141164,00 грн.), та від 28.01.2014№0009552202, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 747915,00 грн. (за основним платежем - 746410,00 грн. та за штрафними санкціями - 1505,00 грн.).

До вказаних вище висновків, викладених в Акті перевірки, на підставі яких прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (будівельні товари та товари споживчого призначення) та надання послуг будівництва з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Акваспейс» за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, які в дійсності не реалізувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному оформленні (шляхом складання договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Під час перевірки відповідач використав наступні матеріали:

- постанову про призначення документальної позапланової перевірки від 16.08.2013 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого слідчого СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Краснощока О.П. за матеріалами кримінального провадження №32013100130000071, в якій зазначено наступне: "Допитаний в якості свідка засновник, директор, головний бухгалтер ТОВ «Фасадрем-Сервіс» ОСОБА_4 показав, що не має відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фасадрем-Сервіс». Крім того показав, що зареєстрував ТОВ «Фасадрем-Сервіс» за грошову винагороду. Наміру здійснювати господарську діяльність підприємства не мав.»;

- акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №713/22-6/37244618 від 20.09.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Акваспейс» (код за ЄДРПОУ 37244618), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2012 року, яким встановлено, що ТОВ «Акваспейс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та витрат, у ТОВ «Акваспейс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, документів наданих до перевірки відповідач дійшов висновку про те, що договори, укладені ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» з ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, з ТОВ «Акваспейс» (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 не створюють юридичних наслідків, а господарські відносини між цими суб'єктами господарювання не мали реального характеру.

З огляду на те, що відповідач стверджує про нікчемність правочинів та відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс», ТОВ «Акваспейс» судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» (замовник) і ТОВ «Фасадрем-Сервіс» (підрядчик) здійснювалися на підставі договору підряду №03/06-11 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.06.2011, відповідно до умов якого підрядчик зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, на свій ризик, виконати ремонтно-будівельні (монтажні) роботи на об'єктах замовника, відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі - ПКД), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Обсяг та адреса робіт, що будуть виконуватися підрядчиком, визначається затвердженим у встановленому порядку кошторисом, а якщо необхідно - проектом, робочими кресленнями та іншою документацією, що є додатками до цього договору.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані належним чином засвідчені копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року - січень 2012 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 - січень 2012 року, договірних цін, локальних кошторисів, актів здачі-приймання виконаних робіт, протоколів узгодження договірної ціни; податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ «Фасадрем-Сервіс»; банківських виписок з рахунків позивача, які підтверджують оплату за договором підряду №03/06-11 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.06.2011.

Крім того, позивачем було надано копію свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №157020, відповідно до якого ТОВ «Фасадрем-Сервіс» зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.10.2001, та копію свідоцтва №37576808 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2001, відповідно до якого ТОВ «Фасадрем-Сервіс» на час виникнення спірних відносин було платником податку на додану вартість.

Також, позивачем було надано копію ліцензії серії АВ №512042 від 19.01.2010, відповідно до якої ТОВ «Фасадрем-Сервіс» має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» (платник) та ТОВ «Акваспейс» (постачальник) з придбання будматеріалів підтверджуються наступними належним чином засвідченими копіями документів: рахунком-фактурою №АС-482 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн.; накладною №482 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн.;податковою накладною №39 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн.; банківською випискою з рахунків позивача.

Вказані документи були надані позивачем податковому органу під час здійснення перевірки, що відображено в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, стосовно незаконних дій посадових осіб позивача чи його контрагентів.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С»з контрагентами ТОВ «Фасадрем-Сервіс» і ТОВ «Акваспейс» документально підтверджені та мали реальний характер, а тому оспорювані податкові рішення відповідача підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам цієї справи, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до змісту акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №713/22-6/37244618 від 20.09.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Акваспейс» цей контрагент позивача відсутній за місцезнаходженням, а його первинні бухгалтерські документи на підтвердження взаємовідносин з позивачем відсутні. Водночас, зустрічна звірка фактично не відбулись, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, а перевірка контрагента позивача була проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Акваспейс» не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ відсутності реального характеру фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «Акваспейс».

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2013 (№К/800/20402/13), скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2013 та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, за результатами яких складено акт від 20.09.2012 № 713/22-6/37244618 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваспейс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2012 року.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу на матеріали досудового слідства у кримінальному провадженні №32013100130000071 стосовно керівника ТОВ «Фасадрем-Сервіс» ОСОБА_4, в якому не винесено обвинувального вироку, оскільки ці матеріали повинні оцінюватись судом під час розгляду такого кримінального провадження та у цій справі не є належним доказом безтоварності операцій позивача з контрагентом ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» з контрагентами ТОВ «Фасадрем-Сервіс» і ТОВ «Акваспейс» підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами, зокрема, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, договірними цінами, локальними кошторисами, актами здачі-приймання виконаних робіт, протоколами узгодження договірної ціни; податковими накладними, рахунком-фактурою;банківськими виписками з рахунків позивача, а позивач правомірно на їх підставі сформував податковий кредит з ПДВ та валові витрати на спірні суми у зв'язку з наступним.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту14.1 статті14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК Україниустановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 6.2 вказаного Порядку передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Обставини фактичної поставки товарів підтверджуються окрім податкових накладних, також іншими первинними документами, що свідчать про придбання товарів позивачем в межах власної господарської діяльності.

Як установлено в ході розгляду цієї справи, надані ТОВ «Фасадрем-Сервіс» і ТОВ «Акваспейс» первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, оформленні в межах виконання правочинів, укладених позивачем з цими контрагентами, відповідають вимогам податкового та бухгалтерського законодавства. Іншого податковим органом не доведено.

Результати спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Фасадрем-Сервіс» і ТОВ «Акваспейс» належним чином відображені у податковій звітності, відповідають зареєстрованому економічному змісту діяльності як позивача, так і його контрагентів. Реальність отримання за договорами послуг і товарів також підтверджена відповідними дослідженими вході розгляду справи первинними документами.

Водночас, реальне понесення витрат ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» на отримання послуг і товарів від ТОВ «Фасадрем-Сервіс» і ТОВ «Акваспейс» підтверджено дослідженими під час розгляду справи банківськими документами, платіжними дорученнями.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини першоїстатті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так на момент укладення та виконання спірних правочинів юридичні особи контрагентів позивача - ТОВ «Фасадрем-Сервіс» та ТОВ «Акваспейс» не були припинені у визначеному законом порядку та на час вчинення господарських взаємовідносин були наділені адміністративною процесуальною дієздатністю, були зареєстрованими платниками ПДВ.

Відповідно до змісту рішень Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які на підставі частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріали цієї справи, на момент здійснення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості, які б ставили під сумнів цивільну правоздатність контрагентів позивача ТОВ «Фасадрем-Сервіс» та ТОВ «Акваспейс».

При цьому, на думку колегії суддів, відсутність платника податків за місцем реєстрації не може свідчити про нереальність здійснення правочинів, оскільки платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість та здійснив витрати на отримання товарів не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги доведеність позивачем доцільності та подальшого використання у власній господарській діяльності отриманих від контрагентів товарів і послуг.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідач не надав суду жодних належних доказів, які б свідчили про можливу недобросовісність ТОВ «ВБФ «ФОБОС-С» під час здійснення господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Фасадрем-Сервіс» та ТОВ «Акваспейс», а також про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ і валових витрат за результатами правовідносин з цими контрагентами.

Таким чином, аналізуючи обставини цієї справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності всіх обов'язкових підстав для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських відносин із ТОВ «Фасадрем-Сервіс» та ТОВ «Акваспейс» за спірні періоди та про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 790715,00 грн. (за основним платежем - 649551,00 грн. та за штрафними санкціями - 141164,00 грн.), та за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 747915,00 грн. (за основним платежем - 746410,00 грн. та за штрафними санкціями - 1505,00 грн.), оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Повний текст ухвали виготовлено - 17.04.15 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.