Ухвала

від 16.04.2015 по справі 822/306/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/306/15

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

16 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної установи "Хмельницька обласна фітосанітарна лабораторія" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області №0067831701/1226 від 25.11.2014 року та рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про результати розгляду скарги №16924/22-01-10-03-14 від 30.12.2014 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області №0067831701/1226 від 25.11.2014 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.

Державна установа "Хмельницька обласна фітосанітарна лабораторія" (ідентифікаційний код 38481895) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області прийняло рішення від 25.11.2014 року №0067831701/1226 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на позивача накладено штраф у розмірі 4 078,65 грн., а також нарахована пеня 95,79 грн.

Позивач подав скаргу від 05.12.2014 року №203 на зазначене рішення до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в задоволенні якої було відмовлено відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 30.12.2014 року №16924/10/22-01-10-03-14.

Позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що посадові особи Хмельницької фітолабораторії зробили все від них залежне для вчасної оплати єдиного внеску, подавши до ГУДКСУ у Хмельницькій області 05 грудня 2013 року необхідні для цього документи. Проте, ГУДКСУ у Хмельницькій області здійснило оплату лише 26 грудня 2013 року, що й спричинило порушення строків сплати єдиного внеску.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заявлений адміністративний позов, дійшов висновку про те, що зарахування коштів на рахунок податкового органу поза межами граничного строку сплати не може ставитись в вину платнику, оскільки платником були вчинені належні та достатні дії з метою своєчасної сплати єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції по суті спору та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску, зокрема, є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначено у статті 9 зазначеного Закону, відповідно до частини 8 якої платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У частині 6 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

З наведених норм можна зробити висновок, що платник зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, через небюджетні рахунки, відкриті відповідному органу доходів і зборів в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Відтак, відповідальним за рух коштів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальні органи.

Встановлено судом, що позивачем для сплати єдиного внеску за листопад 2013 року було своєчасно сформовано та подано платіжні доручення до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області - 05 грудня 2013 року (№531 на суму 4609,81 грн. та №532 на суму 44515,74 грн.), про що свідчить відмітка на реєстрі бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 05.12.2013 року №268.

Крім того, посилання апелянта в своїй скарзі на те, що позивачем пропущено строк сплати єдиного внеску, встановлений пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якого визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів, - є безпідставними.

Так, обов'язок щодо списання сум платежу з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів покладений Законодавцем на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відтак в даному випадку відсутня вина позивача у несвоєчасному перерахунку сум єдиного внеску на рахунок органу доходів і зборів, у зв'язку із тим, що позивачем подано відповідні платіжні доручення до ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, проте останнім операції зі списання коштів з рахунку платника були здійснені вже після строку, визначеного частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку із тим, що в діях позивача відсутня вина у несвоєчасній сплаті сум єдиного внеску до бюджету, прийняті відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про результати розгляду скарги №16924/22-01-10-03-14 від 30.12.2014 року, оскільки рішення податкового органу за результатами розгляду скарги позивача не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 КАС України, та не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, в зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.