Ухвала

від 16.04.2015 по справі 2а-3668/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/9991/64553/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а-3668/12/2070

за позовом Державного підприємства „Караванський спиртовий завод"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської

області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Караванський спиртовий завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (правонаступник - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області) про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000022310 від 09.02.2012; № 0000012310 від 09.02.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.09.2011 та складено акт № 63/234/00375266 від 17.01.2012.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000022310 від 09.02.2012, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2385147 грн.; № 0000012310 від 09.02.2012, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 2461610 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень", п. 150.1 ст. 150, пп. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135, пп. 159.1.2 п. 159.1, ст. 159 ПК України, позивачем в декларації по податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року по р.06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" відображено у розмірі 2385, 547 грн., тоді як повинно було відобразити 0 грн., порушення пп. 135.5.4, п. 135.5, пп. 159.1.2, п. 159.1, ст. 135, пп. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 ПК України, позивач має непогашену кредиторську заборгованість у сумі 5704288 грн., що є "безнадійною заборгованістю".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.2011 позивачем подано до відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, в якій зазначив витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (р.04.1) в розмірі 11246716 грн., однак позивачем в уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2011 року зазначено, що витрати, не враховані в першому кварталі 2011 року по р.04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 2221629 грн. ; витрати, не враховані у першому кварталі 2011 року по р.04.10 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 405000 грн.

Уточнювальним розрахунком підприємство задекларувало за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 2626629 грн.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому, слід зазначити, що ні Закон № 334/94-ВР, ні ПК України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що витрати у сумі 2385547 грн. є витратами підприємства саме 1-го кварталу 2011 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено витрати першого кварталу 2011 року позивача є витратами минулих періодів.

Стосовно непогашеної кредиторської заборгованості у сумі 5704288 грн. перед підприємством ПП „Ленд Агро", яка виникла в результаті переуступки права вимог із підприємством ПП „Проф - Агро 2010", відповідно до договору уступки права вимог від 16.09.2011 укладеного між ПП „Проф - Агро 2010" та ПП „Ленд Агро", на предмет уступки Права вимог на суму 5704288 грн. із підприємством ДП „Караванський спиртзавод" (Боржник) сплати боргу за зерно по договору поставки № 11/08-Т від 11.08.2010, № 24/02-ТД від 24.02.2011, укладених між ПП „Проф - Агро 2010" та ДП „Караванський спиртзавод".

Відповідно до пп. 14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час розгляду справи позивач існує як юридична особа та не визнаний банкрутом у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з ЄДР.

Відповідач визнає факт існування заборгованості за договорами поставки зерна і кваліфікує її як безнадійну.

Також судами встановлено, що заборгованість виникає виключно за оплатними операціями, але відповідач одночасно з визнанням заборгованості безнадійною визнає операції з купівлі-продажу зерна безоплатними, тобто такими, що взагалі не передбачають ніякої заборгованості одного суб'єкта перед іншим.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Однак, висновки про вчинення позивачем операцій з безоплатного отримання товарів від ПП „Ленд Агро" здійснені без посилань на конкретні докази, які б доводили отримання позивачем - неприбутковою організацією товарів та без їх компенсації поза межами провадження його основної діяльності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 у справі № 2а-3668/12/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 у справі № 2а-3668/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко