Постанова

від 14.04.2015 по справі 816/154/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/154/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - Бобрицького А.В.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року провадження у справі №816/154/15-а про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830 в частині податкового зобов'язання в розмірі 150488 грн. основного платежу та 37622 грн. штрафних санкцій закрито.

09 квітня 2015 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог (вх. №7802/15) у якій останній просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830 в частині збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 269942 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830 в частині є неправомірним, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зазначав, що надані для перевірки первинні документи підписані з ТОВ "Мірра-Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет" повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". А тому, вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків документальної перевірки ТОВ "Магнітопровід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Інтербуд-Центр" за період лютий 2014 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період травень 2014 року, за висновками якої встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 366441 грн. Вказував на те, що під час перевірки позивачем не надано дозволів на виконання підрядниками робіт підвищеної небезпеки. Зазначив, що контрагентам позивача перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини бюджету України. А тому, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" (код ЄДРПОУ 30130963) зареєстровано як юридична особа 02 жовтня 1998 року, номер запису 1 585 120 0000 002671 (т.2 а.с. 71).

Позивач взятий на облік в органах державної податкової служби і також являється платником податку на додану вартість (т.2 а.с. 70), що не оспорюється сторонами.

Кременчуцькою ОДПІ, у період з 01 вересня 2014 року по 05 вересня 2014 року, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Магнітопровід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Інтербуд-Центр" за період лютий 2014 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період травень 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 12 вересня 2014 року №2187/16-03-22-02-12/30130963 (т.1 а.с. 28-52), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 366441 грн., в тому числі: лютий 2014 року в розмірі 150488 грн., в травні 2014 року в розмірі 215953 грн.

На підставі акту перевірки від 12 вересня 2014 року №2187/16-03-22-02-12/30130963 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830 (т.1 а.с. 53), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 458052 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 366441 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 91611 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830, направив до ГУ ДФС у Полтавській області первинну скаргу (т.1 а.с. 56-59), за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (т.1 а.с. 60-67).

Збільшуючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин, зокрема з ТОВ "Мірра Торг" та ТОВ "Рокфор Маркет" податковий орган виходив з наступного: "при здійсненні аналізу, згідно баз даних податкової звітності, яка була надана підприємством до ДПІ, в тому числі реєстру податкових накладних, встановлено, що підприємством виписано декілька податкових накладних на користь контрагента в один день в сумі ПДВ до 10000 грн., відображено в податковій звітності та які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ "Магнітопровід" до перевірки не надано документів підтверджуючих наявність у ТОВ "Міррі-Торг" необхідної кількості працівників відповідної кваліфікації та допусків для виконання електромонтажних робіт. ТОВ "Магнітопровід" не надано документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому/передачі товару придбаного у ТОВ "Рокфор Маркет", не надано паспортів якості та сертифікатів відповідності на придбані ТМЦ".

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №00045662202/1830 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 269942 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню в частині оскарження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірра-торг" (код ЄДРПОУ 38774532) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" у травні 2014 року здійснювало придбання робіт з будівництва житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення на території по вул. Обухівській, 135-А у Святошинському районі м. Києва у ТОВ "Мірра-торг" на загальну суму 710918,40 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 163394,77 грн.

03 березня 2014 року між ТОВ "Магнітопровід" (замовник) та ТОВ "Мірра-торг" (підрядник) укладено договір підряду №0303-2 (т.1 а.с. 222-224).

За умовами договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах замовника. Обсяг, характер і вартість робіт узгоджуються сторонами. Розрахунок здійснюється за фактично виконані роботи згідно акту прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2. Фактично виконані підрядником, обсяги робіт оформлюються актами приймання-здачі, які представляються підрядником, по закінченню виконання робіт.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента будівельні роботи по об'єкту:

- будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення на території - по вул. Обухівській, 135 А у Святошинському районі, м. Києва, житловий будинок №1, внутрішнє електрозабезпечення на загальну суму 298886,83 грн.,

- будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення на території - по вул. Обухівській, 135 А у Святошинському районі, м. Києва, житловий будинок №2, внутрішнє електрозабезпечення на загальну суму 365650,54 грн.

- будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення на території - по вул. Обухівській, 135 А у Святошинському районі, м. Києва, житловий будинок №3, внутрішнє електрозабезпечення на загальну суму 285831,23 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Мірра-торг" останнім виписано позивачу податкові накладні від 30 травня 2014 року №370, №371 та №372 (т.2 а.с. 9-11).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Мірра-торг" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Магнітопровід" будівельних робіт, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (т.2 а.с. 153).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Мірра-торг", що підтверджується рахунками-фактури від 30 травня 2014 року №370, №371 та №372 (т.2 а.с. 12-14), платіжними дорученнями (т.2 а.с. 15-20) та банківськими виписками (т.2 а.с. 126-131).

На підтвердження фактичного виконання робіт позивачем надано:

- локальні кошториси (т.4 а.с. 50-61),

- договірні ціни (т.1 а.с. 225, 237, 249),

- відомості ресурсів (т.1 а.с. 226-228, 234, 238-240, 246-148, 250-252, т.2 а.с.6-8),

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.1 а.с. 229, 241, т.2 а.с. 1),

- акт приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 230-233, 242-245, т.2 а.с. 2-5),

- Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України (т.1 а.с. 219-220).

З пояснень позивача судом встановлено, що залучення вищевказаного контрагента необхідне було ТОВ "Магнітопровід" у зв'язку із проведенням великих обсягів електромонтажних робіт на замовлення ТОВ "Ей.Ді.Ленд", на підтвердження чого позивачем надано:

- погодження щодо залучення підрядних організаці (т.2 а.с.133),

- Ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та дозвіл (т.1 а.с. 68-70),

- договір підряду №0307 на виконання внутрішніх електромонтажних робіт житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими та об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Обухівській, 135-А в Святошинському районі (т.1 а.с. 71-77),

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 105)

- акт приймання виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 106-109, 117-120, 127-130)

- відомості ресурсів (т.1 а.с. 110-115, 121-125, 131-136)

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт (т.1 а.с. 116, 126),

- робочу документацію (т.3 а.с. 98-207).

Стосовно тверджень представника відповідача, що у ТОВ "Мірра-торг" відсутні дозвола на виконання передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" від 26 жовтня 2011 року №1107, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно актів приймання виконаних будівельних робіт контрагентом позивача здійснювалися електромонтажні роботи пов'язані з прокладанням кабелів, а не їх підключенням до діючих електроустановок напругою понад 1000В. Крім того, дані монтажні роботи прямо прямо зазначені в додатку до Ліцензії ДАБІ України виданої ТОВ "Мірра-торг".

Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокфор Маркет" (код ЄДРПОУ 37658078) судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "Магнітопровід" у другому кварталі 2014 року здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Рокфор Маркет" на загальну суму 315348,63 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 52558,10 грн.

05 травня 2014 року між ТОВ "Рокфор Маркет" (продавець) та ТОВ "Магнітопровід" (покупець) укладено договір №0505-2 (т.1 а.с. 24-25).

За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити матеріали в асортименті, надалі - товар, відповідно до умов договору. Номенклатура, кількість, ціна товару, умови поставки, форма і порядок оплати визначаються сторонами в письмовій або усній формі. Продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до умов договору за умови оформлення відповідних рахунків, накладних, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємною частиною договору. Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю, а право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент підписання документів передбачених даним договором. Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку або за умовами, передбаченими в додатковій угоді до договору. Покупець проводить приймання товару за кількістю та якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відповідно до чинного законодавства України, а також згідно даного договору. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а стосовно взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Оглянувши вказаний договір суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність форми або змісту договору положенням закону, відсутності у сторін договору правоздатності або дієздатності суб'єктів господарювання, а тому визнає даний договір належним та допустимим доказом факту вчинення правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товар: бірка маркувальна кількістю 3 шт. на суму 2140 грн. без ПДВ, втулки ізолюючі кількістю 2664 шт. на суму 7459,20 грн. без ПДВ, втулки ущільнюючі кількістю 2158 штук на суму 9603,10 грн. без ПДВ, гіпсові вяжучі Г-3 кількістю 458 штук на суму 679 грн. без ПДВ, диски алмазні АВТ26 кількістю 8 штук на суму 22400 грн. без ПДВ, дюбелі розпірні поліетиленові кількістю 1168 штук на суму 467,20 грн. без ПДВ, дюбель-цвях ДГПШ 4,5*50 кількістю 300 штук на суму 339 грн. без ПДВ, електроди д.5 мм, марки Е42А кількістю 399,23 кг. на суму 8860,94 грн. без ПДВ, заглушки діаметром 25 мм кількістю 1460 штук на суму 6007,48 грн. без ПДВ, каніфоль соснова кількістю 7,02 кг. на суму 430,58 грн. без ПДВ, кнопки К227 кількістю 22011 штук на суму 660,33 грн. без ПДВ, лак бітумний, марки БТ-123 кількістю 7,02 кг. на суму 149,03 грн. без ПДВ, лак БТ-577 кількістю 426,06 кг. на суму 2551,25 грн. без ПДВ, лист свинцевий 1,0 мм. кількістю 93,60 кг. на суму 5664,68 грн. без ПДВ, металічні конструкції кількістю 930 кг. на суму 8853,60 грн. без ПДВ, муфту діаметром 25 мм кількістю 936 штук на суму 7984,24 грн. без ПДВ, перемички заземлююча кількістю 292 штук на суму 3650 грн., труби з поліетилену зовнішній діаметр 25*2 мм кількістю 15000 м. на суму 71250 грн. без ПДВ, труби полівінілхлоридні кількістю 22 кг. на суму 505,78 грн. без ПДВ, труби ст. зварні водогазопровідні з різьбою d25мм 2,8мм кількістю 780 м. на суму 10046,40 грн. без ПДВ, фарбу олійну та алкідну земляну ПФ-14 кількістю 58,40 кг. на суму 1314 грн. без ПДВ, шурупи з напівкруглими головками 3,5*30 мм кількістю 143,78 кг. на суму 5005,30 грн. без ПДВ, електроди д. 2 мм, марки Е42 кількістю 14,60 кг. на суму 324,12 грн. без ПДВ, припой олов-свинц. сурм. в чушках, ПОССу 25-2 кількістю 53,95 кг. на суму 5600,01 грн. без ПДВ, припой ПОС-18 кількістю 58,50 кг. на суму 6338,49 грн., дріт сталевий низьковуглецевий чорний, діаметр 1,6 кількістю 315 кг. на суму 3134,25 грн. без ПДВ, склострічку липку, марки ЛСЭПЛ 20-30/0,14-0,19 кількістю 46,70 кг. на суму 9135,41 грн. без ПДВ, скоби двохлапкові К146П кількістю 16500 шт. на суму 7725 грн. без ПДВ, скоби для проводів кабелів двохлапкові К729, К730 кількістю 17481 шт. на суму 24997,83 грн. без ПДВ, сталь круглу кількістю 658,19 кг. на суму 7595,51 грн. без ПДВ, сталь кутову 32*32 кількістю 672 кг. на суму 3931,20 грн. без ПДВ, стиски відгалужені кількістю 760 шт. на суму 5700 грн. без ПДВ, стрічку монтажну ЛМ кількістю 3349,39 м. на суму 2913,97 грн. без ПДВ, тавор кількістю 964,08 грн. на суму 6064,07 грн. без ПДВ,

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Рокфор Маркет" останнім виписано позивачу: видаткові накладні - від 05 травня 2015 року №405, від 06 травня 2014 року №410, від 07 травня 2014 року №413, від 08 травня 2014 року №418, від 12 травня 2014 року №423, від 13 травня 2014 року №425, від 14 травня 2014 року №429, від 15 травня 2014 року №436 і від 16 травня 2014 року №441 (т.2 а.с. 27, 31, 35, 39, 43, 47, 51, 55, 59) та податкові накладні - від 05 травня 2014 року №405, від 06 травня 2014 року №410, від 07 травня 2014 року №413, від 08 травня 2014 року №418, від 12 травня 2014 року №423, від 13 травня 2014 року №425, від 14 травня 2014 року №429, від 15 травня 2014 року №436, від 16 травня 2014 року №441 (т.2 а.с. 28, 32, 36, 40, 44, 48, 52, 56, 60).

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Рокфор Маркет" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Магнітопровід" товарно-матеріальних цінностей, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість послуг, ціну послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (т.2 а.с. 149-153).

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Рокфор Маркет", що підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с. 68) та згідно договору про відступлення права вимоги №198 від 19 серпня 2014 року (т.2 а.с. 65-66), повідомлення про відступлення права вимоги (т.2 а.с. 67) і платіжного доручення (т.2 а.с. 69) оплату проведено ТОВ "Компанія Латерано.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів .

На підставі наданої позивачем копії журналу реєстрації доручень (т.2 а.с. 136), встановлено, що товарно-матеріальні цінності отримувалися ОСОБА_3 підписи якого містяться у видаткових накладних.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними (т.2 а.с. 29, 33, 37, 41, 45, 49, 53, 57, 61). На підтвердження наявності у позивача транспортного засобу та фактичної можливості для здійснення перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей останнім надано: договір оренди транспортного засобу та наказ №17/12-1 к від 17 грудня 2012 року про закріплення водія (т.2 а.с. 62-64).

На підтвердження наявності у позивача приміщень для зберігання придбаних товарно-матеріальних цінностей останнім надано договір оренди від 27 січня 2014 року (т.2 а.с. 137-138) та оборотно-сальдові відомості по рахунку 112 "Місце зберігання" (т.2 а.с. 142).

Придбаний товар внесений до карток складського обліку матеріалів із визначенням йому номенклатурного номера (т.2 а.с. 226-251, т.3 а.с. 1-8), а згідно накладних-вимог на відпуск /внутрішнє переміщення/матеріалів та актів прийому-передачі матеріалів (т.3 а.с. 9-29) списаний для виконання робіт.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що необхідність придбання товарно-матеріальних цінностей пов'язана із забезпеченням робіт за замовленням ТОВ "Ей.Ді.Ленд" (т.2 а.с. 125).

Також позивач зазначив, що добросовісність своїх контрагентів до початку здійснення господарських операцій перевірялася ТОВ "Магнітопровід" за доступними базами даних таких як Реєстр платників ПДВ та Єдиний державний реєстр юридичних осіб (т.2 а.с. 125).

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Стосовно контрагентів позивача - ТОВ "Мірра Торг" та "ТОВ "Рокфор Маркет" то слід зазначити, що фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядник знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Посилання КОДПІ у акті перевірки та у своїх запереченнях на той факт, що у контрагента позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була виконувати роботи, що придбавалися позивачем у ТОВ "Мірра Торг" та "ТОВ "Рокфор Маркет".

Крім того суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з частини другої статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31 січня 2011 року Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Магнітопровід" чи його контрагентів ТОВ "Мірра Торг" та "ТОВ "Рокфор Маркет". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності поставки тих товарно-матеріальних цінностей чи виконання робіт, за результатами придбання яких позивачем сформовано податковий кредит. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товарно-матеріальні цінності та роботи відповідають меті діяльності позивача, яка полягає не у формуванні податкового кредиту та заниженні податку на додану вартість, а у отриманні доходу від здійснення господарської діяльності.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях ТОВ "Магнітопровід" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №2187/16-03-22-02-12/30130963, в межах оскаржуваних позивачем, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004562202/1830 від 26 вересня 2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 269942 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 215953 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 53989 грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004562202/1830 від 26 вересня 2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 269942 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 215953 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 53989 грн. не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Магнітопровід" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004562202/1830 від 26 вересня 2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 269942 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 215953 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 53989 грн.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення від 09 грудня 2014 року №148, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ТОВ "Магнітопровід" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 487,20 грн.

Отже, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума фактично сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26 вересня 2014 року №0004562202/1830 в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 215953 грн. та штрафних санкцій в розмірі 53989 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнітопровід" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2015 року.

Суддя С.О. Удовіченко