Ухвала

від 20.04.2015 по справі 816/1221/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 квітня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/1221/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову прокурора Шишацького району Полтавської області до Шишацької районної ради , Відділу освіти, молоді і спорту Шишацької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ковалівська загальноосвітня школа I-III ступенів про визнання бездіяльності неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2015 року прокурор Шишацького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шишацької районної ради , Відділу освіти, молоді і спорту Шишацької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ковалівська загальноосвітня школа I-III ступенів про визнання неправомірною бездіяльність відповідачів щодо зволікання в оформленні земельної ділянки загальною площею 5 га, на якій знаходиться Комунальна установа Ковальківська загальноосвітня школа I-III ступенів та зобов'язати відповідачів вжити заходів з оформлення права постійного користування на земельну ділянку загальною площею 5 га, на якій розташована Комунальна установа Ковальківська загальноосвітня школа I-III ступенів.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Виходячи з положень частини третьої статті 56 та частини другої статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

У розумінні статті 56 Закону України "Про прокуратуру" прокурором в адміністративному судочинстві є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

За правилами частини другої статті 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану посаду. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що повноваження перелічених прокурорів як представників у адміністративному судочинстві, які діють у межах своєї компетенції (про яку відомо суду), підтверджуються службовим посвідченням.

Позовна заява підписана прокурором Шишацького району радником юстиції ОСОБА_1. Разом з тим, в матеріалах позову відсутні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.

Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: вносити подання; у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності, відшкодування шкоди, скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом, припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

При цьому, прокурором до суду надано лист від 16 лютого 2015 року №84-328 з вимогами до відповідачів, разом з тим з позовної заяви не можливо встановити чи виносив прокурор подання чи вчиняв інші заходи реагування в разі виявлення порушень та коли.

Частиною п'ятою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У позовній заяві прокурор вказує, що відповідно до Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави.

З викладеного вбачається, що відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є недоліком позовної заяви та підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Позивачем - прокурором Шишацького району - в позовній заяви не наведено, в чому полягає порушення інтересів держави, а також надання інформації щодо наявності чи відсутності органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи зазначене, що відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є недоліком позовної заяви та підставою для залишення такої позовної заяви без руху. Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 № 1237/12/13/13.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву прокурора Шишацького району Полтавської області до Шишацької районної ради , Відділу освіти, молоді і спорту Шишацької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ковалівська загальноосвітня школа I-III ступенів про визнання бездіяльності неправомірною та зобов"язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків до 06 травня 2015 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, а також інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та документально підтверджену інформацію щодо того чи виносив прокурор подання чи вчиняв інші заходи реагування в разі виявлення порушень та коли.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.О. Удовіченко