Рішення

від 24.03.2014 по справі 711/3398/13-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/3398/13-ц

Провадження №271165914

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі :

- головуючого - КЛОЧКО О.В.

- при секретарі - ТУЗ Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Логос» про визнання недійсним договору -

В С Т А Н О В И В :

Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 скорочено ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу, вказуючи , що між ними 1 листопада 2011 року було укладено договір констатації за №010911, яким сторони врегулювали правовідносини щодо надання відповідачу юридичних послуг.

За умовами даного договору він надав відповідачу послуги:

- з переходу до відповідача прав кредитора по договору №31-1707-К від 24.05.2007 року на кредитну лінію на суму 1 500 000,00 грн. , укладеного між ТОВ «Торговий Дім «Логос» та ПАТ «Банк Столиця»

- набуття відповідачем прав іпотекодержателя по іпотечному договору із предметом іпотеки - нежитлової будівлі - овочесховища літера В1 за адресою м . Черкаси , АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ТОВ «Торговий Дім «Логос»

- повернення грошових коштів відповідачу, які є несплаченим депозитним вкладом, розміщеним відповідачем в ПАТ «Банк Столиця».

Сторони за вищевказаним договором констатації від 11.11.2011 року визначили ціну договору в розмірі 208507,90 грн., що в еквіваленті становила 26121,28 доларів США курс долара -7,9823 грн. і визначається як 15% від суми договору №1111 «Про порядок погашення витрат сторони -2 як поручителя по договору поруки від 11.11.2011 року, укладеного між ТОВ «Торговий Дім «Логос» та ОСОБА_2 у розмірі - 1 390 052,70 гривень.

Пунктом 4 договору констатації сторони визначили послуги , які вже виконані.

Відповідно до п.5 договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити суму договору. Строк остаточного розрахунку відповідача перед позивачем визначено не пізніше наступного календарного дня за днем виконання ТОВ « Торговий Дім «Логос» грошового зобов'язання в сумі 1 390 052,70 гривень на користь позивача.

Відповідачем написано власноручно розписку від 11.11.2011 року відповідно до якої він підтвердив зобов'язання сплатити позивачу 208 507,90 гривень на умовах договору.

Відповідач отримав грошові кошти від ТОВ «Торговий Дім «Логос» та поручителя Матіщук В.О. по договору від 11.11.2011 року №1111 «Про порядок погашення витрат «Сторони -2» як поручителя по договору поруки та по договору поруки від 11.11.2011 року №1111- П та це підтверджується актом №11 звірки взаємних розрахунків від 30.12.2012 року.

Відповідач ОСОБА_2 отримав від ТОВ «Торговий Дім «Логос» з 28.12.2011 року по 8.11.2012 року - 690100,0 гривень. Розрахунок боргу за умовами п.5 договору додаються.

Також, відповідач отримав від Матіщук В.О. з 15.03.2012 року по 29.12.2012 року - 323185,45 грн. та 47200,34 доларів США. Розрахунок боргу за умовами п.5 додається.

Всього відповідач мав йому перерахувати грошових коштів в розмірі 15% від суми отриманої від Матіщук В.О. в сумі 104992,91 грн.

Відповідач умов договору не виконав, грошові кошти не сплатив, а тому , вважається таким , що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав свого зобов'язання зі сплати боргу за договором констатації, а тому , він змушений звертатися з даним позовом до суду та у відповідності до ст. ст. 526,530,611 612, 625 , 651 ЦК України просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 208 507,90 гривень основного боргу за надані юридичні послуги , 642370,81 гривень договірної пені, 5280,28 грн. три проценти річних, а всього - 856158,99 гривень.

Відповідно до п.6 договору констатації будь - яка із обставин сплати зарахування, виконання, стягнення, тощо .. повинна мати належне підтвердження копія платіжного доручення, зарахування, акт прийомки - передачі, акт протокол виконання договору та т.п. та є підставою для сплати замовником зобов'язання перед виконавцем.

В обґрунтування вимог позивачем надано до позовної заяви відповідні розрахунки заборгованості щодо суми основного боргу , пені, 3% річних.

25.12.2013 року позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надано суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, відповідно до якої, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 99044,12 грн. - основного боргу, 356558,83 грн. - договірної пені, 2930,40 грн. - три проценти річних, а всього - 458533,38 гривень , а також стягнути судові витрати.

В свою чергу ОСОБА_2 25.12.2013 року звернувся до суду з зустрічним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Торговий Дім «Логос» про визнання договору констатації № 010911 від 11 листопада 2011 року недійсним , вказуючи , що даний договір укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах , а тому , у відповідності до ст. 233 ЦК України має бути визнаний недійсним.

В обґрунтування своїх вимог зазначив , що відповідно до п.1 договору констатації сторони визначили наслідок його укладання - повернення депозитного вкладу позивача ОСОБА_2 з банку ПАТ «Банк Столиця», проте , цього не зроблено до теперішнього часу.

Виникнення грошового зобов'язання оплати послуг по спірному договору пов'язано зі сплатою ТОВ «Торговий Дім «Логос» на користь ОСОБА_2 коштів по договору №1111 про порядок погашення витрат «Сторони -2» як поручителя по договору поруки в сумі 1390052,70 гривень.

Відповідач за позовом фізична особа - підприємець ОСОБА_1 тривалий час надавав і продовжує надавати юридичні послуги третій особі - ТОВ «Торговий Дім «Логос», що ним не спростовується та визнається.

Частину депозитного вкладу зараховано в погашення заборгованості ТОВ «Торговий Дім «Логос», що вбачається з наступного.

9.11.2011 року між ПАТ «Банк Столиця» , ТОВ «Торговий Дім «Логос» та ОСОБА_2. укладено договір поруки №31-1707, за яким ОСОБА_2. частиною своїх депозитних коштів повністю погасив заборгованість ТОВ «Торговий Дім «Логос» перед ПАТ «Банк Столиця».

11.11.2011 року між ОСОБА_2. та ТОВ «Торговий Дім «Логос» було укладено договір за №1111 про порядок погашення витрат «Сторони -2» як поручителя по договору поруки.

За умовами цього договору ТОВ «Торговий дім «Логос» повинно було сплатити на користь ОСОБА_2. грошові кошти в сумі 1390052,70 грн. щомісячно рівними частинами в строк до 25 липня 2013 року включно відповідно до графіку, вказаному в п.3.2 основного договору.

Крім погашення грошового зобов'язання ТОВ «Торговий Дім «Логос» повинно було сплатити ОСОБА_2. інші платежі, передбачені договором в строк не пізніше 25 серпня 2013 року.

Загальний кінцевий строк сплати всіх платежів по основному договору -25.08.2013 року.

Також, 11.11.2011 року в забезпечення виконання зобов'язань за основним договором між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 також було укладено Іпотечний договір за №1111-Й , за умовами якого ТОВ «Торговий Дім «Логос» передало в іпотеку позивачу належне йому майно, а саме , нежитлову будівлю - овочесховище - літ. В1 загальною площею 4938,1 кв.м за адресою АДРЕСА_1

Протягом періоду з 11.11.2011 року по 29.12.2012 року грошове зобов'язання було повністю погашене.

Також, 30.12.2012 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2. та гр. Матіщук В.О. поручитель було підписано тристоронній акт №11 звірки взаємних розрахунків, за яким сторони визнали факт погашення грошового зобов'язання в сумі 1390052,70 грн.

Пунктом 12 акту звірки сторонами узгоджено залишок заборгованості ТОВ «Торговий Дім «Логос» перед ОСОБА_1 станом на 29.12.2012 року включно , який є остаточним та незмінним і становить - 124453,57 грн. та 91,03 доларів США.

Проте , грошова винагорода не була сплачена у зв'язку з тим , що ТОВ «Торговий Дім «Логос», придбавши у ОСОБА_1, який працював юристом та обслуговував дане підприємство, право вимоги по спірному договору, зарахувало залишок заборгованості - винагороду позивача, яку він мав отримати за послугу погашення боргу ТОВ «Торговий Дім «Логос» перед ПАТ «Банк Столиця», не допустивши при цьому реалізацію іпотечного майна.

Так, 22.02.2013 року між відповідачем та ТОВ «Торговий Дім «Логос» було укладено договір №130222 «Про відступлення права вимоги» на суму 109463, 78грн.

За умовами цього договору підприємством отримано частину права вимоги до позивача по спірному договору констатації.

29.04.2013 року та 7.05.2013 року на адресу позивача ОСОБА_2. було відправлено заяву - повідомлення про відступлення права вимоги на суму 109463,78 грн. та зарахування зустрічних вимог на суму 109340,14 гривень.

Таким чином , договір констатації було укладено не з метою повернення повного розміру депозитного вкладу ОСОБА_2., як це вказано в п.1 договору, а з метою звільнення підприємства , тобто , ТОВ «Торговий Дім «Логос» від майнової відповідальності перед банком та оплати послуг позивача, які полягали в погашенні боргу підприємства перед банком «Банк Столиця».

Будь - яких інших дій на повернення всього депозиту, про що вказано в п.1 договору констатації, відповідач ОСОБА_1 не виконав.

Разом з тим , фізична особа - підприємець ОСОБА_1 виконав всі дії на користь та в інтересах ТОВ «Торговий Дім «Логос» яке він обслуговував як юрист.

Так, перед підписанням усіх правочинів відповідач ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2., про те , що депозитні кошти в повному обсязі повернуті не будуть , якщо ним не буде підписано спірний договір.

Вважає, що договір констатації не відповідає вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, згідно якого правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір констатації підписав на невигідних для нього умовах, оскільки усвідомлював , що повернути суму депозиту із ПАТ «Банк Столиця» йому не можливо, так як там працювала тимчасова адміністрація, а ОСОБА_1 стверджував , що він вже тривалий час працює юристом та обслуговує підприємство - ТОВ «Тимчасовий Дім «Логос» та лише при укладенні спірного договору констатації можливе повернення депозиту.

Розуміючи які наслідки будуть для нього та його сім,ї в разі не повернення депозиту , він погодився на підписання такого договору констатації.

Вчинення правочину відбулося під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних для нього умовах.

А тому , саме у відповідності до ст. 133 ЦК України просив суд визнати даний договір констатації №010911 про розмір надання юридичних послуг правової допомоги від 11.11.2011 року недійсним.

В судовому засіданні фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , який також діє і як представник третьої особи - ТОВ Торговий Дім «Логос» підтримав свої позовні вимоги, в зустрічному позові ОСОБА_2. просив суд відмовити.

ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_4 підтримали зустрічні позовні вимоги до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору констатації недійсним , в позовних вимогах ФОП ОСОБА_1 просили суд відмовити.

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові матеріали справи , суд вважає, що в позовних вимогах ФОП ОСОБА_1 має бути відмовлено , а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2. підлягають до задоволення , виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 договору - констатації №010911 від 11.11.2011 року визначено предмет договору , за яким вбачається , що дослівно : «відповідно до домовленостей досягнутих між сторонами , замовник ОСОБА_2. доручив, а виконавець - ФОП ОСОБА_1 взяв на себе обов'язки надати замовнику консультації з питань правового регулювання юридичні послуги - правову допомогу .

Метою цих дій було досягнення домовленостей, узгодження деталей та підписання між замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Логос» ЄДРПОУ 30705409 надалі боржник ряду угод договорів щодо переходу до замовника прав кредитора по договору №31-1707-К від 24.05.2007 року на кредитну лінію не відновлювальну на суму 1500000,0 грн. надалі кредитний договір , укладеного між боржником та ПАТ «Банк Столиця» надалі - Банк та набуття замовником прав іпотеко держателя по іпотечному договору із предметом іпотеки - нежитлова будівля - овочесховище літера В1, що розташоване за адресою Черкаська область, м. Черкаси АДРЕСА_1, яке належить боржнику на праві власності. Наслідком цих дій повинно стати «повернення» грошових коштів , належних замовнику, які є несплаченим депозитним вкладом розміщеним в ПАТ «Банк Столиця».

Таким чином , відповідно до змісту даного пункту договору , вбачається , що наслідком цих дій повинно стати - саме повернення грошових коштів, належних замовнику ОСОБА_2., які є несплаченим депозитним вкладом , розміщеним в ПАТ «Банк Столиця».

В судовому засіданні детально з'ясовувалися обставини укладення та підписання даного договору.

Так, встановлено , що станом на час укладення договору констатації №010911 про розмір надання юридичних послуг від 11.11.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надавав юридичну допомогу підприємству ТОВ «Торговий Дім «Логос» , являється представником даного підприємства і на час розгляду справи, що він визнав в судовому засіданні.

Виходячи зі змісту п.4 договору констатації від 11.11.2011 року та обставин, встановлених в судовому засіданні, з'ясовано, що:

- 9.11.2011 року укладено договір поруки № 31-1707-К-П між ПАТ «Банк Столиця», ОСОБА_2. та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Логос», наслідком якого стало погашення виниклою у третьої особи ТОВ «Торговий дім «Логос» перед банком заборгованості за непогашеним кредитом в сумі 1 390 052,70 грн.

Ця заборгованість погашена за рахунок частини депозитного вкладу ОСОБА_2., який станом на 9.11.2011 року був розміщений в ПАТ «Банк Столиця».

- також, 11.11.2011 року між ОСОБА_2. та третьою особою - ТОВ «Торговий Дім «Логос» укладено договір за №11/11 про порядок погашення витрат «Сторони - 2» як поручителя по договору поруки за умовами якого ТОВ «Торговий Дім «Логос» повинен повернути ОСОБА_2. 1390052,70 грн. грошового зобов'язання в строк до 25.07.2013 року, яке виникло у ТОВ «Торговий Дім «Логос» в зв'язку із виконанням ОСОБА_2. обов'язків поручителя по вищевказаному договору поруки , тобто, сторони встановили графік повернення коштів ОСОБА_2. та його винагороду.

- також, 11.11.2011 року між ОСОБА_2. та ТОВ «Торговий Дім «Логос» укладено іпотечний договір за №11/11-И за умовами якого ТОВ «Торговий Дім «Логос» передало в іпотеку замовнику ОСОБА_2. належне йому майно, нежитлову будівлю - овочесховище літера В1 загальною площею 4938,1кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

- також, 11.11.2011 року укладено договір поруки №11/11-П між ОСОБА_2., ТОВ «Торговий Дім «Логос» та Матіщук В.О., згідно якого Матіщук В.О. поручилася перед замовником за виконання боржником зобов'язань по договору№1111 від 11.11.2011 року між ОСОБА_2. та ТОВ «Торговий Дім «Логос» «про порядок погашення витрат «Сторони-2» як поручителя по договору поруки.

11.11. 2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2. укладено спірний договір - констатація про розмір наданих юридичних послуг.

Також, 30.12.2012 року між ОСОБА_2.,ТОВ «Торговий Дім «Логос» та гр.. Матіщук В.О. як поручителем було підписано тристоронній Акт № 1/1 «Звірки взаємних розрахунків», згідно з яким сторони визнали факт погашення грошового зобов'язання в сумі 1390052,70 гривень.

Відповідно до п.12 Акту звірки узгоджено залишок заборгованості ТОВ «Торговий Дім «Логос» перед ОСОБА_2. за основним договором станом на 29.12.2012 року включно, який є остаточним незмінним та становить 124453,57 гривень та 91,03 доларів США .

Разом з тим , в ході розгляду справи встановлено та це вбачається із зустрічного позову, що грошова винагорода ОСОБА_2. сплачена не була, оскільки 22 лютого 2013 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та третьою особою - ТОВ «Торговий Дім «Логос» було укладено договір за №130222 «Про відступлення права вимоги» на суму 109463,78 грн., згідно умов якого ТОВ «Торговий Дім «Логос» отримано частину права вимоги до відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2. по договору-констатації від 11.11.2011 року.

Також, встановлено , що за підписом генерального директора ТОВ «Торговий Дім «Логос» Матіщук В.О. 29 квітня 2013 року, а також 7 травня 2013р. на адресу ОСОБА_2. відправлено заяви - повідомлення про відступлення права вимоги на суму 109463,78 гривень та зарахування зустрічних вимог на суму 109340,14 гривень.

А тому , суд вважає обґрунтованими і такими , що відповідають фактичним обставинам справи твердження про те , що ТОВ «Торговий Дім «Логос», придбавши у позивача за первісним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який тривалий період часу надавав юридичні послуги цьому ж товариству, право вимоги по договору - констатації, здійснило зарахування залишку заборгованості перед ОСОБА_2., а саме , винагороди ОСОБА_2., які останній повинен був отримати за послугу погашення боргу вказаного підприємства -ТОВ «Торговий Дім «Логос» перед ПАТ «Банк Столиця» та витрат на нотаріальне посвідчення правочинів.

Саме про це вказано і в зустрічному позові ОСОБА_2. та це підтверджено ним особисто та його представником в судовому засіданні.

В ході розгляду справи встановлено та це підтверджено і документально, що ОСОБА_2. вчинив правочин на невигідних для нього умовах, уклавши договір констатації з ФОП ОСОБА_1 11.11.2011 року , а тому , цей правочин має бути визнаний в судовому порядку недійсним незалежно від того , хто був його ініціатором.

Відповідно до ст..233 ЦК України для визнання правочину недійсним необхідна наявність встановити тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.

В ході розгляду справи , суд вважає, що ОСОБА_2. та його представником було доведено наступні тяжкі обставини , а саме , що:

1 для ОСОБА_2. на час укладення договору констатації від 11.11.2011 року існувала реальна загроза неповернення депозитного вкладу і ці обставини знав ФОП ОСОБА_1 на час укладання договору констатації , хоча в судовому засіданні не міг пригадати з яких джерел він дізнався про загальну суму депозиту ОСОБА_2. на рахунку в ПАТ «Банк Столиця».

Так, встановлено та підтверджено документально , що дійсно на момент укладання договору констатації у ОСОБА_2. у ПАТ «Банк Столиця» знаходився депозитний вклад в сумі 285370,12 доларів США .

Ці обставини підтверджені наданим суду договором №31-0910 банківського вкладу депозиту «Літній» від 9 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_2. та ПАТ «Банк Столиця» та листом про надання інформації на адресу ОСОБА_2. за підписом ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» Куно Є.Г. від 3 березня 2014 року за №0146.

Відповідно до вказаного листа, вбачається , що дійсно у ОСОБА_2. станом на 11.11.2011 року обліковувались кошти у розмірі 285370,12 доларів США на рахунку у ПАТ «Банк Столиця» та станом на 11.11.2011 року продовжувала дію тимчасова адміністрація, призначена за постановою Правління Національного банку України за №19 від 31.01.2011 року, тимчасовим адміністратором було призначено Куно Є.Г.

Постановами Правління НБУ №119 від 26.04.2011 року , №260 від 28.07.2011 року, №378 від 31.10.2011 року та №480 від 28.12.2011 року в ПАТ «Банк Столиця» продовжено дію тимчасової адміністрації та повноваження тимчасового адміністратора до 30.01.2012 року.

ОСОБА_2. та його представник в судовому засіданні підтвердили , що ОСОБА_2. був стурбований неповерненням депозиту, оскільки всі його грошові зберігання були під загрозою неповернення з ПАТ «Столиця», що могло б поставити його та членів його сім,ї у важке матеріальне становище.

А тому , він і погодився на підписання договору констатацію від 11.11.2011 року на невигідних для нього умовах .

Також пояснив , що якби не існувала загроза з поверненням вказаного депозиту , він би ніколи не підписав такий договір констатацію.

Таким чином , в судовому порядку встановлено , що на час підписання договору констатації 11.11.2011 року між сторонами існували тяжкі обставини - у ОСОБА_2. була реальна загроза неповернення депозиту , який зберігався у ПАТ «Банк Столиця» за договором банківського вкладу, оскільки діяла призначена тимчасова адміністрація та ці обставини спонукали ОСОБА_2. до підписання ним договору констатації на вкрай невигідних для нього умовах.

Ці обставини доведені ОСОБА_2. та його представником та підтверджені документально .

Що стосується вкрай невигідних умов, то і в цій частині позов ОСОБА_2. є доведеним та підтвердженим документально .

2 Так, в судовому порядку встановлено та це знайшло своє підтвердження , що договір констатації від 11.11.2011 року спрямований не на настання реальних наслідків, а саме, повернення депозитних коштів з ПАТ «Банк Столиця», оскільки станом на час розгляду справи депозит ОСОБА_2. неповернутий з ПАТ «Банк Столиця», що було чітко визначено за предметом договору констатації від 11.11.2011 року, про що прямо вказано в п.1 цього договору.

Так, відповідно до п.1 договору констатації , вбачається , що наслідком цих дій повинно стати «повернення» грошових коштів належних «Замовнику» , тобто, ОСОБА_2., які є несплаченим депозитним вкладом , розміщеним в ПАТ «Банк Столиця».

Таки чином, сторони за договором констатації визначили наслідок його укладання - це повернення депозитного вкладу ОСОБА_2. з банку ПАТ «Банк-Столиця».

При цьому, виходячи зі змісту п.1 договору констатації, ОСОБА_2., за наслідком дій ФОП ОСОБА_1 мав бути повернутий розмір всього депозиту.

Посилання ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні на те , що було обумовлено лише повернути певну частину депозиту , суд оцінює критично , оскільки це суперечить змісту п.1 договору констатації , з якого вбачається , що в ньому не йдеться про повернення лише якоїсь конкретно визначеної частини депозиту вкладу , а мова йде про повернення грошових коштів, які є несплаченим депозитним вкладом розміщеним в ПАТ «Банк Столиця».

А тому , таке тлумачення ФОП ОСОБА_1 даного пункту 1 договору констатації суд розцінює хибним , та як вибраним ним способом захисту від зустрічного позову ОСОБА_2.

Також, посилання позивач за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 на те, що саме внаслідок його дій укладено відповідні договори, які направлені на часткове повернення депозитного вкладу відповідача за первісним позовом ОСОБА_2., що й відбулося згодом.

Проте , суд не може визнати обґрунтованими такі посилання, оскільки ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні так і не повідомив, яким чином та з яких джерел він дізнався про інформацію щодо наявності у ОСОБА_2. значного депозитного вкладу в ПАТ «Банк Столиця».

Виконуючи правове представництво інтересів третьої особи - ТОВ «ТД «Логос» фізична особа - підприємець ОСОБА_1 також визнав , що на час підписання договору констатації від 11.11.2011 року він також знав і про наявність депозитного вкладу у ОСОБА_2. у ПАТ «Банк Столиця».

Це доводить та дає суду підстави вважати, що позивач за первинним позовом ФОП ОСОБА_1 скористався даним становищем та представляючи інтереси ТОВ «Торговий Дім «Логос», мав вплив на ОСОБА_2. , в тому числі щодо подальшого повернення коштів, за рахунок яких погашено заборгованість товариства ТОВ «Торговий Дім «Логос».

А тому , посилання ОСОБА_2. та його представника на ці обставини , суд вважає такими, що узгоджуються із фактичними обставинами справи і є обґрунтованими, оскільки підтверджені даними взаєморозрахунків сторін за укладеними договорами, дослідження та оцінка яким я надавалися сторонами в судовому засіданні.

Також, в ході розгляду справи встановлено , що саме за рахунок коштів ОСОБА_2. погашено заборгованість ТОВ «Торговий Дім «Логос, та саме ці обставини не допустили в подальшому примусової реалізації переданого в іпотеку банку нерухомого майна, що сторони визнали в судовому засіданні та це підтверджено і матеріалами справи.

Також, встановлено , що саме за рахунок погашення заборгованості ТОВ «Торговий Дім«Логос» ОСОБА_2 згодом повернув депозит в сумі 1 390 052,70 гривень.

Що стосується піднятого сторонами в судовому засіданні самих юридичних послуг , які ФОП ОСОБА_1 , які зафіксовані за договором - констатації від 11.11.2011 року , то суд має зазначити , що вони перераховані в самому договорі констатації - це укладені договори , вказані в п.4 договору.

Разом з тим , просте перерахування договорів в пункті 4 договору , як такі , що були укладені між різними сторонами ніяким чином не доводить та не вказує про безпосередні та конкретні дії самого позивача за первинним позовом ФОП ОСОБА_1, як особи , яка зобов'язалася та вчинила такі дії, наслідком яких повинно стати повернення грошових коштів , належних ОСОБА_2., які є несплаченим депозитним вкладом, розміщеним ПАТ «Банк Столиця».

Тобто, які ж саме конкретні правові юридичні дії позивач ФОП ОСОБА_1 вчинив, щоб наступили наслідки , визначені в п.1 договору констатації від 11.11.2011 року , оскільки за договорами, вказаними в п.4 договору констатації, позивач ФОП ОСОБА_1 не є безпосередньою стороною за цими договорами, фактично відсутні будь - які докази того , що ФОП ОСОБА_1 вчинялись якісь юридичні правові дії в інтересах ОСОБА_2 при укладенні вказаних договорів вказаних в п.4 , а будь - які інші докази на цей рахунок суду не надані.

Посилання ФОП ОСОБА_1 на те , що ним узгоджувались дії сторін та саме завдяки цим діям , було укладено вказані договори , суд не може визнати обґрунтованими , оскільки вони є бездоказовими та не є зрозумілими та прийнятними з точки зору цивільного законодавства.

Так , не є зрозумілим , яким чином можливе узгодження дій сторін та завдяки яким саме діям ФОП ОСОБА_1 як виконавця за п.4 договору констатації можливе на замовлення сторін укладення та підписання тих чи інших договорів, оскільки відповідно до цивільного законодавства волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Будь - які дані про представництво інтересів ОСОБА_2. при укладенні тих чи інших договорів, визначених в пункті 4 договору констатації - суду не надано.

Більше того , в ході розгляду справи встановлено, що повне повернення депозитного вкладу ОСОБА_2. так і не відбулося, що підтверджено листом за № 01/46 від 3.03.2014 року за підписом ліквідатора ПАТ «Банк Столиця» Куно Є.Г.

Таким чином , враховуючи вищевикладені обставини та те, що позивач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_1 одночасно представляє та тривалий час представляв інтереси третьої особи - ТОВ «Торговий Дім «Логос», в тому числі і на час укладення договору констатації від 11.11.2011 року, вбачається, що вказаний договір укладено не з метою повернення всього депозитного вкладу, на що при його укладенні розраховував ОСОБА_2., а на недопущення примусового продажу іпотечного майна саме третьої особи - ТОВ «Торговий Дім «Логос» та подальше звільнення вказаного товариства від сплати за користування отриманими від ОСОБА_2. грошовими коштами.

Це чітко вбачається із змісту самих договорів, визначених в п.4 договору констатації від 11.11.2011 року та взаєморозрахунками, які проведені в послідуючому між сторонами за даною справою.

Узагальнюючи вищенаведене , суд вважає, що в даному випадку спірний договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1. ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Тяжкі обставини слід розуміти не будь -яке несприятливе матеріальне , соціальне чи інше становище, а як його крайні форми.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин.

ОСОБА_2. та його представник в судовому засіданні довели , що за відсутності тяжкої обставини , а саме , існування реальної загрози по неповерненню депозитного вкладу на значну суму , він взагалі на зазначених умовах не уклав би правочин.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено як самим ОСОБА_2. безпосередньо , так і матеріалами справи, що він на день підписання договору констатації 11.11.2011 року усвідомлював свої дії , проте в силу того , що бажав будь - яким чином та способом повернути депозит з ПАТ «Банк Столиця» де вже на той час працювала тимчасова адміністрація, в результаті чого стала загроза неповернення даного вкладу , тобто , в силу тяжкої обставини, погодився укласти та підписати даний договір констатації на вкрай невигідних для нього умов, оскільки частину своїх грошових коштів мав сплатити на користь третіх осіб.

Також, суд враховує і повинен враховувати при вирішенні даної категорії справ різного роду фактори, які в тій чи іншій мірі вказують чи можуть вказувати на формування волевиявлення сторін при укладенні договорів.

При цьому , суд враховує такий фактор як співмірність наданих послуг із вартістю переданого за правочином майна.

Так, суд вважає , що співмірність наданих послуг із вартістю переданого за правочином майна, ніяким чином не можна визнати такою, що може відповідати волевиявленню ОСОБА_2., оскільки в грошовому еквіваленті є значною і такою, що не узгоджується із фактичними обставинами справи і не відповідає їм.

За обставинами справи та умовами договору констатації від 11.11.2011 року вбачається , що було укладено чотири договори , які вказані в п.4 даного договору та ОСОБА_2. мав сплатити ФОП ОСОБА_1 15% від суми договору №1111 ,тобто, від суми 1390052,70 гривень,, що в грошовому еквіваленті становить 208507,90 гривень або 26121,28 доларів США.

Це може свідчити про вкрай невигідні умови для ОСОБА_2.

Проте, в ході розгляду справи , детально піддавались вивченню та дослідженню обставини про конкретні юридичні послуги та дії, які надавались ФОП ОСОБА_1 та встановлено , що вони ніяким чином не можуть відповідати фактичним обставинам справи ,оскільки є бездоказовими та категорично заперечуються ОСОБА_2.

Таким чином , узагальнюючи вищенаведені обставини, договір констатації має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215, 233 ЦК України, оскільки він укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах.

В ході розгляду справи встановлено тяжкі обставини та вкрай невигідні умови відповідно до ст..233 ЦК України , а тому, в позовних вимог ФОП ОСОБА_1 має бути відмовлено.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_2. та у відповідності до ст..88 ЦПК України до стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. підлягає судовий збір в сумі 232,84 гривень, що підтверджено відповідною квитанцією від 25.12.2013 року.

На підставі ст..ст.1160, 213-215, 88 ЦПК України , керуючись ст..ст.203,215,233 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору констатації №010911 від 11 листопада 2011 року - задовольнити.

Визнати договір констатації №010911 про розмір надання юридичних послуг правову допомогу від 11 листопада 2011 року - недійсним.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 232,84 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у розгляді справи , але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ КЛОЧКО О.В.