Рішення

від 21.04.2015 по справі 904/1348/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.15р. Справа № 904/1348/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег і Ко", м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 433 832, 81 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Попов Д.О., дов. № б/н, від 31.03.2015 року, представник;

Лихопьок Д.П., дов. № б/н, від 03.01.13р., адвокат;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 427 832, 81 грн., що складають суму заборгованості за векселями АА № 0100854, АА № 0100483, АА № 0100857 та про солідарне стягнення з відповідачів 6 000 грн. за Договором поруки від 02.10.2012 р., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 17-03/15 від 17.03.15 р.

Перший відповідач надав відзив на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог, в яких зазначає, що заборгованість другого відповідача не підтверджена рішенням суду, а тому не може вважатися безспірною, проте, наявність заборгованості за Договором поруки перший відповідач не спростував.

Крім того, перший відповідач просив розглядати справу без участі представника останнього.

Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.(див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 18.03.15 р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана як ухвала суду про про порушення провадження у справі, так і ухвали про відкладення розгляду справи.

Проте, в жодне судове засідання представник другого відповідача не з'явився.

Таким чином, господарський суд вважає, що другий відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

20.04.15 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2009 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісопторг" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковчег і Ко" (Другий відповідач) укладено договір № 85015-9 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, продавець зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати та оплачувати: паперову продукцію в асортименті, пойменована у подальшому Товар за умовами, наведеними у Договорі та узгодженими сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач здійснив поставку товару на адресу другого відповідача, про що свідчать копії накладних, залучені до матеріалів справи (а.с. 76-86).

В п. 3.2. Договору сторони узгодили, що оплата виконується шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору в термін згідно виставлених рахунків. Можливе здійснення оплати векселем.

28.09.2012 р., 14.08.2012 р. та 02.10.2012 р. другий відповідач акцептував на користь позивача переказні векселі серії: АА № 0100854 на суму 311 732, 05 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 18 жовтня 2012 року, АА № 0100483 на суму 88 218 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 03 вересня 2012 р., АА № 0100857 на суму 112 151, 44 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 22 жовтня 2012 року".

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

14.01.15 р. позивач звернувся до другого відповідача із вимогою про сплату заборгованості за зазначеними вище векселями (а.с. 13-14, 47, 48).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Другий відповідач неналежним чином виконав зобов'язання, здійснивши розрахунки частково за векселем АА № 0100483 в сумі 78 268, 68 грн., про що свідчать копії платіжних доручень (а.с. 95-97).

Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за векселями в сумі 433 832, 81 грн., на момент розгляду спору, другий відповідач не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми заборгованості слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

02.10.2012 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Позитив 21" (Поручитель; Перший відповідач) укладено договір поруки.

Відповідно до п. 1 вище зазначеного Договору поруки, предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за часткове виконання Боржником - ТОВ „Ковчег і Ко", зобов'язання по оплаті переказного векселя серії АА0100481 на суму 148 087, 44 грн. зі строком платежу „за пред'явленням не раніше 30.08.2012 року", акцептованого Боржником на користь Кредитора 10.08.2012 р.; переказного векселя АА № 0100483 на суму 88 218 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 03 вересня 2012 р., акцептованого Боржником на користь Кредитора 14.08.2012 р.; переказного векселя серії: АА № 0100854 на суму 311 732, 05 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 18 жовтня 2012 року, акцептованого Боржником на користь Кредитора 28.09.2012 р., та переказного векселя АА № 0100857 на суму 112 151, 44 грн. - зі строком платежу : „за пред'явленням не раніше 22 жовтня 2012 року", акцептованого Боржником на користь Кредитора 02.10.2012 р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 3 Договору поруки, відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання по оплаті Векселя.

В п. 4 Договору поруки сторони дійшли згоди про те, що розмір відповідальності Поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 2 000 грн. за кожен Вексель.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення 6 000 грн. основного боргу за векселями, підлягають задоволенню солідарно з обох відповідачів.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що вина, як першого, так і другого відповідачів підтверджена матеріалами справи, судові витрати підлягають покладенню на останніх у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору, а саме, по 4 338, 33 грн.

Керуючись ст.ст. 526 , 543 , 546 , 553 , 554 , 655 Цивільного кодексу України, ст.. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок, ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" , ст.ст. 44 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег і Ко" (02217, м. Київ, вул. Закревський, буд. 22, п/р 26004010541841 в КФ АКБ „Укрсоцбанк", МФО 322012) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив 21 (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35 Б, кв. 149, п/р 26006050218924 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, п/р 26000138532001 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 6 000 (шість тисяч гривень) заборгованості за переказними векселями АА № 0100854, АА № 0100483, АА № 0100857.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег і Ко" (02217, м. Київ, вул. Закревський, буд. 22, п/р 26004010541841 в КФ АКБ „Укрсоцбанк", МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, п/р 26000138532001 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 427 832 (чотириста двадцять сім тисяч вісімсот тридцять дві гривні) 81 коп. заборгованості за переказними векселями АА № 0100854, АА № 0100483, АА № 0100857, 4 338 (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень) 33 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Позитив 21 (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35 Б, кв. 149, п/р 26006050218924 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Н. Перемоги, 30-А, п/р 26000138532001 в ПАТ КБ „Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 4 338 (чотири тисячі триста тридцять вісім гривень) 33 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 27.04.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко