Рішення

від 20.04.2015 по справі 906/368/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" квітня 2015 р. Справа № 906/368/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковському В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипчук І.Д. - дов. від 17.03.15 р., дійсна до 31.12.15 р.

від відповідача: не з'явився

- від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Селянського фермерського господарства "Агро-Степ" (с. Семенівка Бердичівського району)

до Іванковецької сільської ради ( с. Іванківці Бердичівського району)

- за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бердичівського міськрайонного управління юстиції в особі Реєстраційної служби (м. Бердичів)

про визнання права власності на нерухоме майно

Позивач СФГ "Агро-Степ" (с. Семенівка) просить визнати за ним право власності на будівлю овочесховища 1.Я.2 площею 469,8 кв.м, розташовану на території Іванковецької сільської ради за межами населеного пункту за адресою: Комплекс будівель і споруд № 2 село Семенівка Бердичівського району.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на наступне:

- рішенням загальних зборів співвласників майна реорганізованого КСП ім. Постишева с. Семенівка від 29 жовтня 2014р., оформленого протоколом №3, було виділено СФГ "Агро-Степ" в рахунок частки із спільного пайового фонду та передано по акту приймання-передачі нерухоме майно - будівлю овочесховища площею 469, 8 кв.м. вартістю 28079 грн., яка розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський р-н, територія Іванковецької сільської ради за межами населеного пункту Комплекс будівель і спору №2 с. Семенівка;

- 14.11.2014р. Іванківською сільською радою було видано СФГ "Агро-Степ" Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат);

- рішенням виконкому Іванковецької сільської ради від 20.11.2014р. за №53 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, виділене в результаті реформування КСП ім. Постишева" було вирішено оформити право власності на будівлю овочесховища площею 469, 8 кв.м. вартістю 28079, 00 грн., яке знаходиться за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, територія Іванковецької сільської ради за межами населеного пункту комплекс будівель і спору №2 с. Семенівка, будівля І.Я.2 та одночасно, рекомендовано звернутися до територіального органу державної реєстрації прав на нерухоме майно за оформленням права власності на будівлю овощесховища;

- КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради виготовлено технічний паспорт на будівлю овочесховища;

- земельна ділянка під будівлею овощесховища перебуває в оренді СФГ "Агро-Степ";

- реєстраційна служба Бердичівського міськрайонного управління юстиції у своєму рішенні відмовила СФГ "Агро-Степ" у державній реєстрації права власності на виділений в натурі об'єкт нерухомості з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки така підстава виникнення права власності не передбачена у ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952.

З метою судового захисту набутого права власності на об'єкт нерухомого майна позивач СФГ "Агро-Степ" звернувся з позовом до суду.

Відповідачем за цим позовом визначено Іванковецьку сільську раду, оскільки, як вважає позивач, на підставі ч.2 ст. 335 ЦК України спірне нерухоме майно за рішенням суду може бути передано у комунальну власність.

В якості правових підстав позову позивач СФГ "Агро-Степ" посилається на Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", затверджене наказом Міністерства аграрної політики України №62 від 14.03.2001р.

Ухвалою від 19.03.15р. господарський суд порушив провадження у справі , залучив до участі у спорі третьою особою Бердичівське міськрайонне управління юстиції в особі Реєстраційної служби (м. Бердичів)

До початку вирішення спору по суті позивач предмет та підстави позову не змінив, відповідач не подав зустрічного позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд його задовольнити. В ході розгляду справи представником позивача надано витребувані та додаткові докази.

В засіданні суду 20.04.15р. представник позивача подав суду клопотання про вихід за межі позовних вимог на підставі п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, та просить визнати право власності за позивачем на овочесховище площею 227 м.кв., побутове приміщення площею 8,5 м.кв., коридор площею 21,7 м. кв., зимівник для бджіл площею 189,2 м.кв., побутове приміщення площею 22,7 м.кв., всього 469,8 м.кв., розташовані за адресою Житомирська обл., Бердичівський р-н, територія Іванковецької сільської ради за межами населеного пункту Комплекс будівель і споруд №2 с. Семенівка будівля 1.Я.2.

Відповідач - Іванковецька сільська рада у своєму відзиві проти позовних вимог не заперечує щодо визнання позивача СФГ "Агро-Степ" права власності на будівлю (а.с. 98).

Третя особа Бердичівське міськрайонне управління юстиції в особі Реєстраційної служби у своїх поясненнях по суті позову посилається на неможливість проведення державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно виділене в натурі згідно майнового сертифікату з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки така підстава виникнення права власності не передбачена у ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с . 103-104).

Оскільки господарський суд на дату судового засідання створив сторонам, третій особі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, тому в засіданні суду 20.04.2015року господарський суд оголосив представнику позивача вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 1999р. за Актом приймання-передачі у спільну часткову власність майна громадян, які вийшли з членів КСП ім. Постишева комісією по врегулюванню майнових відносин було передано у спільну часткову власність майно громадян, що вийшли із членів КСП ім. Постишева, в рахунок належних їм майнових паїв на загальну суму 11283400 грн., згідно затвердженого зборами пайовиків переліку майна (а.с. 114).

У додатку до Акту прийому-передачі від 10.02.1999р. в графі А. Будівлі та споруди с. Семенівка під номером 8 значиться овочесховище 1985 року будівництва, в кількості 1 (одного) будинку, вартістю 28300 грн. ( далі - будівля овочесховища) (а.с. 128).

31 січня 2003р. відбулися збори співвласників майнових і земельних паїв реформованого КСП ім. Постишева (витяг з протоколу №1) (а.с. 115-116).

Рішенням зборів співвласників майнових і земельних паїв було створено Спілку співвласників майна реформованого КСП ім. Постишева в с. Семенівка ( далі - Спілка співвласників).

Спілка співвласників зареєстрована на території Іванковецької сільської ради Бердичівського р-ну Житомирської області з 10 грудня 2003р. (а.с. 97).

Спілка співвласників діє на підставі Статуту та є місцевим об'єднанням громадян, діяльність якого поширюється на територію Іванковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області; одним із завдань якої є, зокрема, прийняття рішень про передачу майна в оренду, позику, продаж, обмін, тощо (а. с. 123-127).

06 лютого 2004р. відбулися збори співвласників майна і земельних паїв реформованого КСП ім. Постишева с. Семенівка, рішенням яких (протокол №1), вирішено виділити майно співвласникам згідно додатку в натурі ( а.с. 112).

На виконання рішення зборів від 06.02.2004року та відповідно до актів на видачу майна в натурі в рахунок майнового паю було передано будівлю овочесховища наступним громадянам: Длугаш В.О. на суму 3200,00 грн. (а.с. 67), Длугаш Л.Є. на суму 1000, 00 грн. (а.с. 69); Долібець І.Г. на суму 2000, 00 грн. (а.с. 71); Загробському В.В. на суму 2000, 00 грн. (а.с. 73); Кондратюк С.М. на суму 3000, 00 грн. (а.с. 75); Лихолат В.А. на суму 1000, 00 грн. (а.с. 77); Маненюк Л.М. на суму 2000, 00 грн. (а.с. 79); Онисько Г.Ф. на суму 1900, 00 грн. (а.с. 81); Перківській М.М. на суму 3579, 00 грн. (а.с. 82); Петрук Г.Н. на суму 700, 00 грн. (а.с. 84); Поліщук Л.І. на суму 3300, 00 грн. (а.с. 86); Хрипловому В.Й. на суму 2400, 00 грн. (а.с. 88); Шеметі В.І. на суму 2000, 00 грн. (а.с. 90).

В актах на видачу майна в натурі в рахунок майнового паю обумовлено, що з моменту їх підписання вимоги громадянина щодо частки майна у спільній власності вважаються погашеними.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тим обставинам, що вищезазначені співвласники майна реформованого КСП ім. Постишева с. Семенівка після 06 лютого 2004року оформили право спільної сумісної або часткової власності на будівлю овочесховища у встановленому чинним законодавством порядку та здійснили державну реєстрацію цього права у державному реєстрі речових прав.

Однак судом встановлено, що в переліку майна пайового фонду Спілки співвласників за 2005р. в графі А.Будівлі та споруди продовжує обліковуватись будівля овочесховища на суму 28079, 00 грн. (а.с. 146-157).

В подальшому, як свідчать матеріали справи, 29.10.2014р. між співвласниками майнових паїв , яким було виділено в натурі будівлю овочесховища та СФГ "Агро-Степ", був укладений Договір , відповідно до якого співвласники майновий паїв продали свої частки майнового сертифікату СФГ "Агро-Степ" на загальну суму 28079 грн. і отримали кошти (а.с. 111).

Наявними у справі доказами підтверджується також факт укладення договорів купівлі-продажу майнового паю між СФГ "Агро-Степ" та кожним співвласником майнового паю на приміщення овочесховища (а.с. 67-90).

29.10.14р. відбулися збори співвласників майна реорганізованого КСП ім. Постишева с. Семенівка, рішенням яких виділено СФГ "Агро-Степ" в натурі будівлю овочесховища (а.с. 19).

За Актом на видачу майна в натурі в рахунок майнового паю, на виконання рішення загальних зборів співвласників майна від 29.10.2014р. про виділення майна в натурі в рахунок майнового паю, уповноваженою особою співвласників Кравченко Л.Й. було передано Селянському фермерському господарства "Агро-Степ" в рахунок належного йому майнового паю майно - будівлю овощесховища, площею 469,8 кв.м. на суму 28079 грн. (а.с. 20).

29.11.2014року СФГ "Агро-Степ" звернулося із заявою за вих. 73 до Іванковецької сільської ради з проханням надати дозвіл на оформлення права власності на будівлю овочесховища (а. с. 110).

Судом встановлено, що 14.11.14р. Іванковецькою сільською радою позивачу було видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 №353920, відповідно до якого у загальній вартості майна пайового фонду підприємства станом на 01 лютого 2002р. частка СФГ "Агро-Степ" становить 28079 грн. (а.с. 16).

20.11.2014р. рішенням виконкому Іванковецької сільської ради Бердичівського р-ну Житомирської області за №53 "Про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, виділене в результаті реформування КСП ім. Постишева" було вирішено оформити право власності СФГ "Агро-Степ" на будівлю овочесховища загальною площею 469, 8 кв.м., вартістю 28079, 00 грн., яка знаходиться за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, територія Іванковецької сільської ради за межами населеного пункту Комплекс будівель і споруд №2 с. Семенівка, будівля 1.Я.2. ( а.с. 108).

Одночасно цим рішенням виконком Іванковецької сільської ради рекомендував СФГ "Агро-Степ" звернутися до територіального органу державної реєстрації прав на нерухоме майно за оформленням права власності на будівлю овочесховища свідоцтвом про право власності (а.с. 108).

Судом встановлено, що первинну технічну інвентаризацію будівлі овочесховища було проведено КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 23.12.2014р. за замовленням Спілки співвласників, що підтверджується Технічним паспортом (інвентарна справа № 209) (а. с. 25-30).

У Технічному паспорті експлікація до плану будинку будівля овочесховища містить у своєму складі: приміщення овочесховища площею - 227,7 кв.м., побутове приміщення площею - 8,5 кв.м., коридор площею - 21.7 кв.м., зимівник для бджіл площею -189,2 кв.м, побутове приміщення площею - 22,7 кв.м. (а.с. 30).

При цьому, приміщення овочесховища площею - 227,7 кв.м. та побутове приміщення площею - 8,5 кв.м. розміщені у підвалі будівлі овочесховища, а коридор площею - 21.7 кв.м., зимівник для бджіл площею -189,2 кв.м, побутове приміщення площею - 22,7 кв.м. - на першому поверсі будівлі овочесховища.

Окрім того, довідкою КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради на запит позивача за вих. № 86 від 02.02.15р. підтверджено , що правовстановлюючі документи на будівлю овочесховища не зареєстровані ( а.с. 22).

За наявними у справі фото-доказами будівлі овочесховища судом встановлено, що об'єкт нерухомості є нерухомою одноповерховою будівлею та станом на 20.04.15р. існує в натурі (а.с. 31).

Судом також встановлено, що Селянське фермерське господарство "Агро-Степ" орендує земельну ділянку загальною площею 6,7 га, розташовану за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, Іванковецька сільська рада (за межами населеного пункту), на якій розміщені об'єкти нерухомого майна, які орендуються орендарем згідно укладеного 12 листопада 2010р. Договору оренди земельної ділянки №273-10 з Бердичівською районною державною адміністрацією (а. с. 47-49).

Як свідчать матеріали справи, 13.03.15р. позивач СФГ "Агро-Степ" звернувся до Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції щодо проведення державної реєстрації права власності на будівлю овочесховища з видачею свідоцтва про право власності.

Рішенням Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 13.03.15р. за №23-05/20/195 було відмовлено у здійснені державної реєстрації права власності за позивачем з посиланням на неможливість її проведення, оскільки відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно видається з наведених у цій статті підстав. Натомість подані на державну реєстрацію документи щодо виникнення у позивача права власності на будівлю овочесховища не відповідають вимогам цієї статті Закону.

З метою судового захисту права власності на будівлю овочесховища, що виникло на підставі рішень Спілки співвласників щодо розпорядження майном пайового фонду та вчинених на її виконання правочинів, позивач СФГ "Агро-Степ" звернувся з цим позовом до господарського суду, визначивши Іванківську сільську раду відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, на підставі ст.ст. 4-7, 33, 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.392 ЦК України позовом про визнання права власності є позадоговірний позов власника майна про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Метою використання вказаного позову є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально визначеного майна, власником якого є позивач або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен на підставі обставин, що підтверджують право власності позивача на майно, та безспірних доказів підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно.

З врахуванням викладеного, обов'язком позивача у спорі про визнання права власності є доведення обставин набуття прав власника на спірне майно та, відповідно, обставин припинення цього права у попереднього власника, у разі, якщо таке право було набуте за правочином.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) № 14-рп/2000 від 13.12.2000 року зазначено, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Чинним законодавством України загалом та Цивільним кодексом України і Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зокрема, передбачено ряд підстав, внаслідок яких у фізичної чи юридичної особи виникає право власності на об'єкти нерухомого майна.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Так, Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 № 2114-XII визначає об'єкти і суб'єкти права власності у підприємстві (далі - Закон).

За загальним правилом майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Однак, за приписами ч. 2 ст. 7 цього Закону, суб'єктами права власності на майно визнаються: підприємство як юридична особа та його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами (ч. 3 цієї статті Закону).

Відповідно до ч. 7 ст. 31 цього Закону, у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Майном пайового фонду ч.1 ст. 9 цього Закону визнає вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Судом встановлено, що комісією по врегулюванню майнових відносин 10.02.1999р. за актом приймання-передачі було передано у спільну часткову власність майна громадян, які вийшли із членів КСП ім. Постишева в рахунок належних їм майнових паїв на загальну суму 11283400 грн., згідно затвердженого зборами пайовиків переліку майна, до складу якого увійшла будівля овочесховища (а. с. 114, 128-145).

Після реорганізації КСП ім. Постишева процес паювання майна було врегульовано наступними нормативно-правовими актами:

- Порядком оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року N 63, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р. за N 306/5497 ( далі по тексту - Порядок № 63);

- Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України 14 березня 2001 року N 62 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р. за N 305/5496 ( далі за текстом - Порядок № 62);

- Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" (далі за текстом - Методика №177);

- Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року N177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" (далі за текстом - Порядок № 177).

Зокрема, у п. 13 Порядку № 63 було визначено, що при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду (Методика №177).

Згідно п.п. 13 та 14 Порядку № 177 майновий пай члена підприємства документально підтверджувався свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, яке видавалось сільською радою згідно із списком осіб, які мали право на майновий пай підприємства.

У п. 6 Порядку видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України 23 березня 2001 року N 79 (далі за текстом - Порядок № 79) додатково зазначено, що свідоцтво видається громадянину особисто або особі, яка має право на його отримання відповідно до поданих документів.

Згідно п. 7 Порядку № 79 передбачено, що свідоцтво видається, якщо особа, яка має право на майновий пай, не отримала його у натурі, грішми або цінними паперами.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( п.14 Порядку № 177), форма якої затверджена Порядком № 79.

Суд враховує, що право власності на майновий пай не тотожне праву власності на конкретне майно, яке входить до пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства. Зазначений висновок випливає із змісту статті 190 Цивільного кодексу України про те, що речами визнаються "майнові права".

За визначенням Методики №177 члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника вважаються співвласниками.

На підставі оцінки встановлених в ході вирішення спору обставин, суд дійшов висновку, що після 06.02.2004 року фізичні особи Длугаш В.О., Длугаш Л.Є., Долібець І.Г., Загробський В.В., Кондратюк С.М. , Лихолат В.А., Маненюк Л.М., Онисько Г.Ф. , Перківський М.М., Петрук Г.Н., Поліщук Л.І., Хрипливий В.Й. та Шемета В.І. , яким було виділено в натурі будівлю овочесховища , залишились членами Спілки співвласників, оскільки суд враховує наступне.

У п. 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , затвердженого наказом Мінюсту N 7/5 від 07.02.2002 ( наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції N 1844/5 від 14.12.2012) в редакції станом на 06.02.2004 року було передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам ( далі - Тимчасове положення № 7/5).

За умовами п. 3.6 Тимчасового положення № 7/5 реєстрація прав проводилась після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягали реєстрації.

У п. 4.1 та п. п. 4.1.1 Тимчасового положення №7/5 в редакції станом на 06.02.2004року було передбачено порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, право власності на яке заявлено вперше.

У п. 6 Тимчасового положення №7/5 було визначено особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Зокрема, згідно п. 6.1 Тимчасового положення №7/5 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадилось з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується.

Згідно п. 6.3. Тимчасового положення №7/5 свідоцтво про право власності, серед іншого, мало містити таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності.

Однак, як встановлено судом в ході розгляду справи, співвласники майнових паїв реорганізованого КСП ім. Постишева на виділену їм в натурі 06.02.2004р. будівлю овочесховища право спільної сумісної (часткової) власності свідоцтвом про право власності не оформляли та не реєстрували зазначене речове право згідно із Законом України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон про державну реєстрацію), який набрав чинності з 03.08.2004року.

За приписами ст. 9 Закону майновий пай може бути відчужено його першим власником - фізичною особою, включеною до списку осіб, яка набули право на майновий пай, та яке оформлено свідоцтвом. Всі наступні набувачі майнового паю ( фізичні та юридичні особи) стають новими його власниками та набувають тих самих прав і обов'язків, що належали першому власнику.

Судом встановлено, що 14.11.2014року Іванковецькою сільською радою позивачу видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат ) серії ЖИ-6 за №353920 Селянському фермерському господарству "Агро-Степ" в розмірі 28 079, 00 грн. у зв'язку із викупом у вищезазначених фізичних осіб їх майнових паїв (а.с. 16).

Оскільки Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) посвідчує лише право на майновий пай, і не може посвідчувати право власності на конкретне майно в натурі, що віднесене до пайового фонду, господарський суд враховує, що СФГ "Агро-Степ", як новий власник майнового паю, вправі розпорядитися ним також на власний розсуд в один із способів, визначеним у п. 8 Порядку № 62 та п. 14 Порядку № 63, зокрема, отримати його в натурі в установленому порядку.

Так, згідно п. 16 Порядку № 62 визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв здійснюється за рішенням зборів співвласників конкретним майном за взаємною згодою співвласників.

Судом встановлено, що рішенням зборів співвласників майна реорганізованого КСП ім. Постишева від 29.10.2014р. виділено СФГ "Агро-Степ" в натурі будівлю овочесховища та передано позивачу за актом на видачу майна в натурі (а.с. 19, 20).

У зв'язку з цим, діє правило ч. 3 ст. 364 ЦК України про те, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частина 4 ст. 334 Цивільного кодексу України момент виникнення права власності на нерухоме майно в редакції чинній з 16.03.2010р. пов'язує з днем реєстрації цього права відповідно до закону.

Водночас, суд враховує, що первинними визнаються такі способи набуття права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб. Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача ґрунтується на праві відчужувача речі.

Виходячи із приписів Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" про те, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, а при реорганізації, ще й підприємству - правонаступнику, виникнення як права спільної часткової власності, так і права власності на конкретно визначене майно у власника майнового паю, у статусі якого з 14.11.14 року перебуває позивач, належить до первинних способів набуття права власності.

Відповідно до ст. 19 Закону про державну реєстрацію в редакції чинній з 01.01.13року державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону, а також інших документів, що підтверджують виникнення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується його печаткою.

У статті 18 Закону про державну реєстрацію в чинній редакції визначені підстави виникнення права власності на нерухоме майно, яке підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно при здійсненні державної реєстрації прав.

Однак наведений у п.п. 1-8-1 ч. 1 ст. 18 цього Закону перелік підстав виникнення права власності на нерухоме майно не передбачає такої підстави набуття права власності як виділення окремому власнику майнового паю за рішенням зборів співвласників конкретного майна в натурі. На думку господарського суду, не є такою підставою та, що визначена у п. 4 ч.1 ст. 18 Закону про державну реєстрацію.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про державну реєстрацію обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

За визначенням статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За визначенням статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

За визначенням ст. 185 ЦК України неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Наявними у справі фото-доказами підтверджується, що будівля овочесховища є об'єктом нерухомого майна за змістом ст.ст. 181,184 та 185, фактично існує в натурі, тому заявлене право власності позивача на нього підлягає державній реєстрації з

Вимоги позову визнати право власності на об'єкт нерухомості - будівлю овочесховища з врахуванням заявленого позивачем клопотання про вихід за межі позовних вимог від 20.04.15р. суд вважає обґрунтованими , оскільки виготовлений 23.12.14року КП "Бердичівське міжміське БТІ"Житомирської обласної ради технічний паспорт визначає індивідуальні ознаки будівлі овочесховища за якими судом достовірно встановлено, що приміщення овочесховища площею - 227,7 кв.м. та побутове приміщення площею - 8,5 кв.м. розміщені у підвалі будівлі овочесховища, а коридор площею - 21.7 кв.м., зимівник для бджіл площею -189,2 кв.м, побутове приміщення площею - 22,7 кв.м. - на першому поверсі будівлі овочесховища.

Оскільки право власності позивача виникло в результаті реорганізації КСП ім. Постишева за рахунок нерухомого майна пайового фонду, державна реєстрація якого не проведена за будь-яким власником, однак яке розташовується на території Іванковецької сільської ради Бердичівського р-ну, вчинення позову до останньої суд також вважає таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Щодо судового збору.

Згідно п. 2.2.1. Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Позивач визначив вартість майна , а відтак, ціну позову в сумі 28079, 00 грн., з якої сплатив судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Однак вартість спірного майна була визначена позивачем за документами, датованими станом на 01.02.2002 року.

У ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Господарський суд з метою визначення ціни позову, що повинна відповідати дійсній вартості спірного майна ухвалою від 19.03.15р. зобов'язав позивача подати докази, на підтвердження дійсної вартості будівлі овочесховища.

Суб'єктом оціночної діяльності - Горкушею М.Д. було надано висновок про вартість об'єкта оцінки станом на 23.03.2015р., відповідно до якого, - ринкова вартість будівлі овочесховища літ. "Х-1" загальною площею 469,8 м.кв., що за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Семенівка, Комплекс будівель і споруд №2, будівля 1.Я.2 (за межами населеного пункту) с. Семенівка становить - 74 000, 00 грн. (а.с. 64).

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у мінімально допустимому розмірі 1827, 00 грн. , який перевищує два відсотки ціни позову (74000, 00 грн. х 2% = 1480, 00 грн.), в дохід Державного бюджету України судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, ст. 82, п.2 ч.1 ст. 83, ст.ст. 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності за Селянським фермерським господарством "Агро-Степ" (13371, вул. Леніна, 1, с. Семенівка Бердичівського району, ідентифікаційний код 31583201) на одноповерхову будівлю 1.Я.2 овочесховища, позначену літерою "Х-1" , загальною площею - 469,8 кв.м., розташовану по вулиці Комплекс будівель і споруд № 2 в селі Семенівка (за межами населеного пункту) Бердичівського району Житомирської області, що містить у своєму складі: приміщення овочесховища площею - 227,7 кв.м., побутове приміщення площею - 8,5 кв.м., коридор площею - 21.7 кв.м., зимівник для бджіл площею -189,2 кв.м, побутове приміщення площею - 22,7 кв.м.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.04.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу (рек. з повід.)

4- третій особі - реєстрац. службі (рек. з повід.)