Рішення

від 20.04.2015 по справі 910/3337/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015Справа №910/3337/15-г

За позовомПриватного підприємства «ПроНет» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Спецатоменерго» простягнення 228 214,49 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Шиян О.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ПроНет» (надалі - «Підприємство») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Спецатоменерго» (надалі - «Товариство») про стягнення 228 214,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №23-08/2008 від 16.10.2008 р. відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт та обладнання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 171 692,77 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 406,15 грн. та інфляційних у розмірі 43 115,57 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 20.04.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 2, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20269544 від 17.03.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2008 р. між Товариством (замовник) та Підприємством (виконавець) було укладено договір №23-08/2008 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає та оплачує, а виконавець зобов'язується: поставити обладнання згідно специфікації (додатки №№ 1-4 до договору); та виконати роботи по створенню наступних систем: системи охоронної сигналізації, системи відеоспостереження, системи контролю доступу, структурованої кабельної системи, в будівлях та на території ВАТ «Укргідроенерго», філія Кременчукської ГЄС, що розташована: Кіровоградська обл., м. Світловодськ.

Згідно з п. 2.3 Договору загальна сума договору згідно специфікації (додатки №№1-4 до договору) та локального кошторису з розрахунком договірної ціни (додаток №5 до договору) складає 3 587 726,00 грн. з ПДВ.

За змістом п. 2.4 Договору замовник не пізніше 10 днів після підписання цього договору сплачує виконавцю аванс в об'ємі 50% від суми вартостей обладнання, вказаних в специфікаціях, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 2.5 Договору остаточний розрахунок за фактично поставлене обладнання здійснюється перерахуванням замовником виконавцю вартості обладнання, що залишилася, не пізніше 5 днів з моменту підписання акту передачі обладнання, та/або видаткової накладної.

Згідно з п. 2.6 Договору подальші розрахунки за фактично виконані роботи та витрачені матеріали здійснюються щомісячно перерахуванням замовником виконавцю суми, що визначається на основі відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного представниками сторін, в строк 5 банківських днів з моменту підписання відповідного акту.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено обладнання та виконано роботи, а відповідачем частково оплачено вказані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт та банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості обладнання та робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 171 692,77 грн.

Договір є договором підряду на виконання робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, зокрема, Глави 62 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (актами приймання виконаних будівельних робіт) підтверджується факт належного виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт та обладнання за Договором.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 2.5 Договору остаточний розрахунок за фактично поставлене обладнання здійснюється перерахуванням замовником виконавцю вартості обладнання, що залишилася, не пізніше 5 днів з моменту підписання акту передачі обладнання, та/або видаткової накладної.

Згідно з п. 2.6 Договору подальші розрахунки за фактично виконані роботи та витрачені матеріали здійснюються щомісячно перерахуванням замовником виконавцю суми, що визначається на основі відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт, підписаного представниками сторін, в строк 5 банківських днів з моменту підписання відповідного акту.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п.п. 2.5, 2.6 Договору та часткової оплати поставленого обладнання та виконаних робіт, заборгованість відповідача становить 171 692,77 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору грошових коштів у розмірі 171 692,77 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 171 692,77 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 406,15 грн. та інфляційних у розмірі 43 115,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 28.06.2012 р. по 02.02.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 406,15 грн. та інфляційних у розмірі 43 115,57 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 171 692,77 грн., 3% річних у розмірі 13 406,15 грн. та інфляційних у розмірі 43 115,57 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «ПроНет» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Спецатоменерго» (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 2; ідентифікаційний код 31840320) на користь Приватного підприємства «ПроНет» (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6; ідентифікаційний код 21680973) заборгованість у розмірі 171 692 (сто сімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 13 406 (тринадцять тисяч чотириста шість) грн. 15 коп., інфляційні у розмірі 43 115 (сорок три тисячі сто п'ятнадцять) грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 4 564 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 29 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2015 р.

Суддя В.П. Босий