Рішення

від 20.04.2015 по справі 910/2467/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015Справа №910/2467/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд"

про стягнення 93 123,28 грн.

за участю представників:

від позивача:Андрієнко С. В.- представник за довіреністю б/н від 20.05.2013 р. від відповідача:Іліка Н.І.- представник за довіреністю № 139-061/4 від 23.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" про стягнення 93 123,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 26 від 01.10.2012 р. в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 93 123,28 грн., яка складається з основного боргу у сумі 67 000,00 грн., пені у сумі 8 608,38 грн., інфляційної складової боргу у сумі 8 710,00 грн., 3 % річних у сумі 8 804,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, зазначив, що у зв'язку з неповною поставкою товару відповідач не міг вчасно здійснювати його оплату. Також зазначив, що відповідач нарахував позивачу штрафні санкції за недопоставку товару на суму 1 207,00 грн., про що він вказав у відповідній заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку направив позивачу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" (покупець) був укладений договір № 26, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується приймати та оплачувати товар в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями.

Відповідно до п. 1.3 договору товар поставляється партіями в кількості та асортименті згідно специфікацій, які підписуються сторонами на кожну партію товару і є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору постачальник поставляє товар покупцю на умовах Інкотермс-2000, за адресою: м. Бровари, пр. Тупой, 6. Поставка товару здійснюється протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами специфікації на партії товару.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.6.2 договору перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписання сторонами відповідних накладних. Факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується накладними.

Пунктами 4.1, 4.4 договору вартість кожної одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару, яка поставляється за цим договором визначається сторонами у специфікаціях та вказується у видаткових накладних. Загальна сума цього договору визначається як сума вартостей усіх партій товару, поставленого протягом дії договору на підставі специфікацій та накладних

Покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної). Днем здійснення платежу, а, отже, днем виконання свого платіжного зобов'язання покупцем вважається день, коли сума, що підлягає оплаті, списана з банківського рахунку покупця (п.п. 5.2, 5.4 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. (п. 9.1 договору).

У подальшому даний договір було продовжено до 31.12.2014 р. (додаткова угода № 2 від 20.01.2014 р.).

Як встановлено у судовому засіданні, ТОВ "Інтерпром ЛТД" поставило відповідачу товар на загальну суму 82 070,00 грн., що підтверджується рахунками - фактури № СФ-0000028 від 30.04.2014 р., № СФ-0000029 від 05.05.2014 р., № СФ-0000028 від 30.04.2014 р., № СФ-0000030 від 06.05.2014 р., № СФ-0000032 від 08.05.2014 р., № СФ-0000034 від 13.05.2014 р., № СФ-0000035 від 14.05.2014 р., видатковими накладними № РН-0000032 від 30.04.2014 р., РН-0000033 від 06.05.2014 р., РН-0000035 від 07.05.2014 р., РН-0000036 від 08.05.2014 р., РН-0000038 від 13.05.2014 р., РН-0000039 від 14.05.2014 р., а також поясненнями представника позивача.

Відповідач зі свого боку зобов'язання щодо оплати продукції виконав неналежним чином, частково оплатив товар на загальну суму 15 070,00 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача. За таких обставин у відповідача виникла заборгованість за договором поставки у сумі 67 000,00 грн.

01.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1/01 щодо оплати заборгованості за договором поставки.

У відповідь на вказану вимогу позивач повідомив про неможливість задоволення вказаної вимоги, у зв'язку з недостатністю у нього документів за вказаним договором поставки, які просив позивача йому направити.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 67 000,00 грн., підтверджується матеріалами справи, поясненнями представника позивача та частково поясненнями представника відповідача.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на недоведеність факту належної поставки, що вбачається з довіреностей, якими останній уповноважував своїх представників на отримання товару та у яких, на його думку, було вказано більшу кількість товару, ніж ним фактично отримано, суд не приймає до уваги, оскільки кількість поставленого та отриманого товару визначається на підставі видаткових накладних (п.п. 3.4, 3.6.2 договору поставки № 26 від 01.10.2012 р.), що були представлені суду позивачем, а довіреності представників відповідача на отримання товару ніяким чином не можуть слугувати доказом кількості отриманого товару. Вказані довіреності свідчать лише про надання повноважень відповідному представнику на отримання товару, межі яких даний представник не може перевищувати.

З цих же підстав суд ставиться критично до заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій зазначається про застосування відповідачем штрафу у розмірі 10 % за недопоставку товару згідно з п. 7.3.3 договору. Окрім того, відповідачем не було надано належних доказів, крім зазначених довіреностей, які б підтверджували факт недопоставки товару, або заперечень при підписанні вищевказаних видаткових накладних. Також суд приймає до уваги, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була складена та надіслана позивачу вже після порушення провадження у даній справі, в той час, як будь-яких претензій до позивача при здійсненні ним поставки товару відповідач не пред'явив.

Також суд відхиляє твердження представника ТОВ "БМБ Компаунд" про те, що рахунки на оплату позивачем йому не надавались, а тому у нього немає обов'язку оплатити товар.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної).

Отже, суд вважає правомірними та обгрунтованими вимоги вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у сумі 67 000,00 грн. та задовольняє їх у цій частині позову.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 8 608,38 грн. за період з 31.05.2014 р. по 31.01.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п. 7.2.1 договору за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2 даного договору. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки НБУ та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає її обгрунтованою та стягує з відповідача пеню у сумі 8 608,38 грн. за несвоєчасну оплату кожної поставки товару.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 8 710,00 грн. та 3 % річних у сумі 8 804,90 грн. за період з 31.05.2014 р. по 31.01.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу за період з 31.05.2014 р. по 31.01.2015 р. у сумі 8 710,00 грн., а 3 % річних - у сумі 1 327,51 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.

Згідно статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" про стягнення 93 123,28 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 30406297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 10, ідентифікаційний код 35057857) основну заборгованість у сумі 67 000 (шістдесят сім тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 8 608 (вісім тисяч шістсот вісім) грн. 38 коп., інфляційну складову суму боргу у сумі 8 710 (вісім тисяч сімсот десять) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1 327 (одну тисячу триста двадцять сім) 51 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 30406297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпром ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Дружби Народів, буд. 10, ідентифікаційний код 35057857) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 712 (одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 92 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 квітня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 27 квітня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна