Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/1061/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/1061/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНЕКС";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Валсан Транс";

про стягнення 73 823,24 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Ткач В.Д. (довіреність № 01 від 16.01.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Валсан Транс" про стягнення 73 823,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1061/15 та призначено справу до розгляду на 07.04.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 07.04.2015 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 17.03.2015 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 21.04.2015 року.

В судовому засіданні 21.04.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 21.04.2015 року повторно не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАНЕКС" (позивач, Експедитор) уклало Договір-заявку на перевезення вантажу (транспортно-експедиторське обслуговування) № АЗ1710/14 (далі - Договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Валсан Транс" (відповідач, Перевізник), відповідно до якого Перевізник зобов'язується поставити товар в пункт призначення в обговорений сторонами строк і видати його уповноваженому на отримання товару (товароотримувачу), а Експедитор зобов'язується оплатити вартість перевезення та інші, передбачені цим Договором платежі (в тому числі і штрафні санкції), за рахунок коштів свого клієнта, однак незалежно від коштів клієнта (ч. 2 розділу 1 Договору).

Відповідно до вищевказаного Договору відповідач повинен був здійснити перевезення яблук в коробках, по маршруту Берегово - Глухів - Новосибірськ. Дата загрузки згідно заявки 17.10.2014 року. Дата доставки - 28.10.2014 року. Сума фрахту (сума Договору крім додаткових розходів) - 5700 доларів США, по курсу НБУ на день загрузки, безготівковим платежем, передплата по факту оформлення на експорт 100 %.

17.10.2014 року відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 107 від 17.10.2014 року на суму 73 823,24 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

У зв'язку з чим, 17.10.2014 року згідно платіжного доручення № 1078 від 17.10.2014 року позивач перерахував на рахунок відповідача 73 823,24 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Однак, у зв'язку з забороною Федеральної служби по ветеринарному та фітосанітарному нагляду Російської Федерації на ввезення з України всіх видів підкарантинної продукції рослинного походження (в тому числі яблук), позивач інформаційним листом від 22.10.2014 року (копія наявна в матеріалах справи) повідомив відповідача про анулювання замовлення за Договором, про що відповідачем було здійснено відповідну відмітку на Договорі.

У зв'язку з анулюванням Договору, на підставі листа позивача (копія наявна в матеріалах справи), продукція надана для перевезення згідно Договору, була вивантажена в м. Києві, по вул. Василенко, 2.

Однак, грошові кошти перераховані позивачем згідно платіжного доручення № 1078 від 17.10.2014 року в сумі 73 823,24 грн. відповідачем повернуті не були.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відбулась обґрунтована відмова позивача від перевезення вантажу і така відмова була прийнята відповідачем шляхом проставлення відповідної відмітки на Заявці, що свідчить про досягнення сторонами домовленості про припинення відповідного правочину.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти у зв'язку з анулюванням Договору, що підтверджується Претензією № 1-ю від 20.01.2015 року, Досудовим застереженням № 1-ю від 02.02.2015 року та двома телеграмами від 12.02.2015 року, проте відповідач кошти не повернув, відповіді не надав.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення коштів не виконав, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 73 823,24 грн.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що укладений сторонами Договір анульовано, відтак, підстава на якій відповідачу була перерахована спірна сума коштів відпала, відповідачем кошти в сумі 73 823,24 грн. не повернуті, тому, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 73 823,24 грн. правомірною, обґрунтованою, такою, що відповідає фактичним обставинам справи і підлягає задоволенню. Факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу розмірі 73 823,24 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Валсан Транс" (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Короленка, 33, код 24879008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНЕКС" (03191, м. Київ, вул. Ю. Смолича, будинок 6 В, кв. 98, код 36884839) 73 823 грн. (сімдесят три тисячі вісімсот двадцять три гривні) 24 коп. боргу та 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.04.15 р.

Суддя Т.П. Карпечкін