Рішення

від 27.04.2015 по справі 922/2123/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р.Справа № 922/2123/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко С.І. (дов. б/н від 05.01.2015 року);

відповідача - Корнєва О.В. (дов. б/н від 04.10.2014)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (позивач) звернулось до суду Харківської області їз позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" (відповідач), про стягнення коштів у розмірі - 347891,07 грн., з яких: 199677,90 грн. - основної заборгованості; 108444,34 грн. - відсотки за користування товарним кредитом за період з 06.02.2013 року по 24.03.2014 року; 15421,35 грн. - загальна сума, що належить до сплати ТОВ "Славена" на поточний рахунок ТОВ "Екотеп" згідно актів зміни ціни б/н від 25.03.2014 року по накладним № 6623 від 10.09.2013 року, №6409 від 30.08.2013 року, №6068 від 16.08.2013 року, №7061 від 30.09.2013 року, №6891 від 24.09.2013 року, №6622 від 10.09.2013 року, №6231 від 22.08.2013 року, №6071 року від 16.08.2013 року, №7037 від 30.09.2013 року, №8314 від 20.11.2013 року; 19377,94 грн. - пені згідно умов договору за період з 17.06.2013 року до 22.05.2014 року; 4969,54 грн. - 3% річних за користування коштами з 17.06.2013 року до 22.05.2014 року та судові витрати

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту №603/9 від 15.03.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2014 року (Суддя Лаврова Л.С.) прийнято заяву відповідача про зменшення розміру пені та до розгляду. Прийнято заяву відповідача про розстрочку виконання рішення до розгляду. У задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру пені відмовлено. У задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення відмовлено. У задоволенні клопотання щодо проведення судової економічної експертизи відмовлено. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" ЄДРПОУ 30593397 (61183, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 113, кв. 133, р/р 26004500047471 в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" ЄДРОПУ 19332414 (79013, м.Львів, вул. Архітекторська, 7/5, р/р 26001000000244 у ПАТ Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213) - 132 472,63 грн. основної заборгованості, 115 230,37 відсотків за користування товарним кредитом, 24 350,49 грн. пені, 5 697,99 грн. 3% річних та судові витрати у сумі 5694,19 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" м. Харків задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2014 року у справі № 922/2123/14 про стягнення 115 230,37 грн. відсотків за користування товарним кредитом та судових витрат в розмірі 2 304,61 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом відмовлено у повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" ЄДРОПУ 19332414 (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5, р/р 26001000000244 у ПАТ Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" ЄДРПОУ 30593397 (61183, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 113, кв. 133, р/р 26004500047471 в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614) 1 152,30 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2015 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2014 року у справі № 922/2123/14 в частині стягнення 115230,37 грн. відсотків за користування товарним кредитом та судових витрат у розмірі 2304,61 грн. скасовано, а справу у цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду. В решті, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2014 року у даній справі залишено без змін.

Повертаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд звернув увагу судів першої та апеляційної інстанцій, що при новому розгляді справи в частині стягнення 115230,37 грн. відсотків за користування товарним кредитом та судових витрат у розмірі 2304,61 грн., суду слід врахувати терміни поставки кожної партії товару за видатковими накладними та порядок розрахунку відсотків за користування товарним кредитом протягом більшого періоду ніж 60 календарних днів, а саме за кожен день користування товарним кредитом понад цей період з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кожній партії товару. Витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати підстави, предмет виникнення спору та дійсні права і обов'язки сторін у даній справі, встановити належність чи відсутність підстав для стягнення вірно розрахованої суми відсотків за користування товарним кредитом, і в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення в цій частині.

Після повернення матеріалів справи № 922/2123/14 до суду першої інстанції, 20.02.2015 року, автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Ємельяновій О.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2015 року справу призначено до слухання у судовому засіданні на 11.03.2015 року.

12.03.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розрахунок позовних вимог в частині стягнення відсотків товарного кредиту, у якій здійснено перерахунок відсотків за користування товарним кредитом за період понад 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кожній партії товару, з урахуванням п. 5.4. Договору.

У межах строків, визначених ст. 69 ГПК України розгляд справи відкладався з 11.03.2015 року до 07.04.2015 року та з 07.04.2015 року до 24.04.2015 року.

06.04.2015 року позивачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення щодо підстав та предмету позову (вх. №13824), які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.04.2015 року оголошено перерву до 27.04.2015 року для витребування додаткових документів по справі.

27.04.2015 року позивач надав додаткові пояснення (вх.№583) та довідку щодо порядку зарахування платежів ТОВ «Славена» в погашення заборгованості, у відповідності до якого позивачем було здійснено нарахування відсотків за користування товарним кредитом відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях, просив суд їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти нарахування відсотків за користування товарним кредитом заперечує, вважає позовні вимоги у цій частині необґрунтовані та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.04.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

06 березня 2012 року між ТОВ "Екотеп" та ТОВ "Славена" укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №603/9 (надалі - Договір) та додаткові угоди від 09.01.2013 року від 15.03.2013 року, від 02.02.12014 року, які є невід'ємною частиною договору, згідно умов якого ТОВ "Екотеп" зобов'язалось поставити поліграфічні матеріали, а ТОВ "Славена" приймати та оплачувати такі товари в порядку та строки, передбачені цим договором.

Відповідно до умов п.5.1. названого договору, отримувач здійснює оплату вартості товару по кожній поставці шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах відстрочення платежу. Отримувач зобов'язаний здійснити оплату за кожну поставлену партію товару в повному розмірі на протязі 60 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. При цьому, постачальник застосовує по кожній партії поставленого товару умови товарного кредиту, а отримувач зобов'язаний виконати їх належним чином (п. 5.2. Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 15.03.2013 року ).

Згідно п. 5.3. Договору умови товарного кредиту передбачають відстрочення оплати вартості поставленого товару під відсоток, тобто плати за використання товару, отриманого в кредит.

Відповідно до п. 5.4. Договору, сторони дійшли згоди, що в даному договорі діють наступні розміри за відсотки користування товарним кредитом: за користування товарним кредитом по даному договору на протязі 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару, отримувач сплачує постачальнику відсоток в розмірі 0,0 % від вартості поставленого товару; за користування товарним кредитом по даному договору протягом більшого періоду ніж 60 календарних днів, отримувач сплачує постачальнику відсоток в розміоі 0,1% від вартості поставленого товару за кожен день користування умовами товарного кредиту понад 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кожній партії товару ( п.5.4 договору, з урахуванням додатку № 2 від 15.03.2013 року).

Сторони погодили, що оплата повної вартості товару по кожній поставці товару при умові настання подій передбачених п. 5.4 договору, здійснюється отримувачем не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару ( п.5.5 договору).

Своє право застосування умов товарного кредиту позивач реалізує шляхом виставлення рахунку на суму нарахованих процентів. У разі виставлення рахунку оплата суми проценту за товарний кредит здійснюється отримувачем (відповідачем у справі) на протязі 2-х банківських днів від дати його виставлення. (п.5.6 договору).

При поставках на умовах товарного кредиту з метою впорядкування платежів в рахунок оплати за поставлену продукцію отримувач ( відповідач по справі) зобов'язався зазначати у кожному платіжному дорученні на переказ коштів номер і дату накладної. У разі невиконання відповідачем цієї умови позивач вправі здійснювати зарахування платежів в погашення заборгованості на власний розсуд. ( п. 5.7 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію за на наступними видатковими накладними : № 1767 від 05.02.2013 року на суму 15814,66 грн. (т. 1 а.с.26); № 1826 від 06.02.2013 року на суму 5930,44 грн. (т. 1 а.с.28); № 1856 від 08.02.2013 року на суму 1331,45 грн. (т. 1 а.с.30); № 1936 від 12.02.2013 року на суму 8036,82 грн. (т. 1 а.с.32); № 2414 від 28.02.2013 року на суму 6025,73 грн. (т. 1 а.с.34); № 2481 від 04.03.2013 року на суму 4281,98 грн. (т. 1 а.с.35); № 2564 від 06.03.2013 року на суму 8563,97 грн. (т. 1 а.с.37); № 2596 від 07.03.2013 року на суму 1071,60 грн. (т. 1 а.с.39); № 2435 від 01.03.2013 року на суму 31807,49 грн. (т. 1 а.с.40); № 2771 від 18.03.2013 року на суму 7386,58 грн. (т. 1 а.с.42); № 2884 від 21.03.2013 року на суму 5203,80 грн. (т. 1 а.с.44); № 3001 від 27.03.2013 року на суму 10110,24 грн. (т. 1 а.с.46); № 3072 від 29.03.2013 року на суму 15611,40 грн. (т. 1 а.с.48); № 3218 від 04.04.2013 року на суму 2601,90 грн. (т. 1 а.с.50); № 3450 від 17.04.2013 року на суму 5126,31 грн. (т. 1 а.с.52); № 3542 від 18.04.2013 року на суму 14412,19 грн. (т. 1 а.с.54); № 3786 від 26.04.2013 року на суму 2318,40 грн. (т. 1 а.с.56); № 3740 від 25.04.2013 року на суму 12814,85 грн. (т. 1 а.с.58); № 3834 від 29.04.2013 року на суму 45878,40 грн. (т. 1 а.с.60); № 4391 від 27.05.2013 року на суму 752,40 грн. (т. 1 а.с.61); № 4686 від 07.06.2013 року на суму 10015,16 грн. (т. 1 а.с.63); № 4771 від 11.06.2013 року на суму 711,94 грн. (т. 1 а.с.65); № 5040 від 25.06.2013 року на суму 39250,19 грн. (т. 1 а.с.56); № 5041 від 01.07.2013 року на суму 19625,10 грн. (т. 1 а.с.68); № 5357 від 09.07.2013 року на суму 7579,80 грн. (т. 1 а.с.70); № 5428 від 12.07.2013 року на суму 4708,04 грн. (т. 1 а.с.72); № 5459 від 15.07.2013 року на суму 4270,27 грн. (т. 1 а.с.74); № 5513 від 18.07.2013 року на суму 15717,18 грн. (т. 1 а.с.76); № 5644 від 29.07.2013 року на суму 37168,74 грн. (т. 1 а.с.78); № 5787 від 08.08..2013 року на суму 4561,27 грн. (т. 1 а.с.80); № 5791 від 08.08.2013 року на суму 9911,66 грн. (т. 1 а.с.82); № 5840 від 08.08.2013 року на суму 6824,89 грн. (т. 1 а.с.84); № 5923 від 13.08.2013 року на суму 8155,88 грн. (т. 1 а.с.86); № 6068 від 16.08.2013 року на суму 21176,64 грн. (т. 1 а.с.88); № 6017 від 16.08.2013 року на суму 4955,83 грн. (т. 1 а.с.90); № 6231 від 22.08.2013 року на суму 16160,64 грн. (т. 1 а.с.92); № 6409 від 30.08.2013 року на суму 19994,26,18 грн. (т. 1 а.с.94); № 6622 від 10.09.2013 року на суму 2899,16,18 грн. (т. 1 а.с.96); № 6623 від 10.09.2013 року на суму 17603,27 грн. (т. 1 а.с.97); № 8314 від 20.11.2013 року на суму 21659,22 грн. (т. 1 а.с.99); № 6891 від 24.09.2013 року на суму 25864,73 грн. (т. 1 а.с.100); № 7037 від 30.09.2013 року на суму 13295,92 грн. (т. 1 а.с.102); № 7061 від 30.09.2013 року на суму 16279,91 грн. (т. 1 а.с.104); № 7065 від 30.09.2013 року на суму 7893,83 грн. (т. 1 а.с.105); № 7739 від 29.10.2013 року на суму 4672,64 грн. (т. 1 а.с.107); № 7841 від 31.10.2013 року на суму 9812,54 грн. (т. 1 а.с.108); № 8073 від 11.11.2013 року на суму 13885,76 грн. (т. 1 а.с.110); № 8103 від 13.11.2013 року на суму 10195,16 грн. (т. 1 а.с.111); № 8134 від 13.11.2013 року на суму 14719,27 грн. (т. 1 а.с.113); № 8153 від 14.11.2013 року на суму 14719,27 грн. (т. 1 а.с.115); № 8721 від 09.12.2013 року на суму 9812,84 грн. (т. 1 а.с.116); № 8794 від 10.12.2013 року на суму 2198,10 грн. (т. 1 а.с.118); № 8891 від 13.12.2013 року на суму 4906,43 грн. (т. 1 а.с.119); № 9068 від 19.12.2013 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.121); № 9101 від 23.12.2013 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.123); № 9152 від 25.12.2013 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.125); № 9252 від 30.12.2013 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.127); № 9281 від 30.12.2013 року на суму 9812,84 грн. (т. 1 а.с.129); № 1001 від 13.01.2014 року на суму 23163,95 грн. (т. 1 а.с.131); № 1055 від 10.01.2014 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.133); № 1130 від 17.01.2014 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.135); № 1198 від 21.01.2014 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.137); № 1284 від 21.01.2014 року на суму 9911,96 грн. (т. 1 а.с.138); № 1294 від 31.01.2014 року на суму 4955,99 грн. (т. 1 а.с.140); № 1672 від 11.02.2014 року на суму 22749,02 грн. (т. 1 а.с.142); № 1832 від 18.02.2014 року на суму 1719,90 грн. (т. 1 а.с.144); № 2189 від 07.03.2014 року на суму 4513,15 грн. (т. 1 а.с.146); № 2240 від 11.03.2014 року на суму 5724,59 грн. (т. 1 а.с.148); № 2222 від 11.03.2014 року на суму 2385,24 грн. (т. 1 а.с.150); № 1940 від 25.02.2014 року на суму 11214,00 грн. (т. 1 а.с.152); № 2375 від 19.03.2014 року на суму 1622,62 грн. (т. 1 а.с.154); № 2377 від 19.03.2014 року на суму 6969,70 грн. (т. 1 а.с.156).

Загальна вартість поставленого товару згідно накладних складає 219 684,256 грн.

Як свідчать матеріали справи, та встановлено судоми при попередньому розгляді справи, в тій частині яка залишена Вищим господарським судом України без змін, відповідач розрахувався за поставлений товар у повному обсязі , проте оплата за поставлений товар здійснювалась з порушенням строків та умов, визначених Договором. Зарахування всіх платежів, здійснених відповідачем в погашення заборгованості по таким поставкам, здійснювалось позивачем у хронологічному порядку на підставі п. 5.7 Договору, у зв'язку з не зазначенням відповідачем у платіжних дорученнях на переказ коштів номеру та дати накладної.

Відповідно до банківських виписок, наявних у матеріалах справи (т. 1 а.с. 158-192) відповідач оплачував товар частинами і в строк понад 60 календарних днів, та таким чином, користувався товарним кредитом, що визначений у п. 5.2-5.7.Договору.

Наведена обставина стала підставою для нрарахування позивачем відсотків за користуівання товарним кредитом за період з 06.02.2013 року по 30.07.2014 року на підставі п. 5.4. вказаного Договору у сумі 1555230,37 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо окремого виду зобов'язань і, зокрема, тих, що виникають з договорів поставки, то відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

При цьому, частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу-може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 188, 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі рострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Також, статтею 688 ЦК України передбачений обов'язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Поняття товарного кредиту визначено пп.14.1.245 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, згідно якої товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості

Тобто, критерієм товарного кредиту є відстрочення розрахунків як обумовлене сторонами зобов'язання і відповідна сплата процентів.

В ст. 536 Цивільного кодексу України закріплено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так умовами п.5.4 договору передбачено, що за користування товарним кредитом по даному договору протягом більшого періоду, ніж 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару, відповідач сплачує позивачу відсоток у розмірі 0,1 % від вартості поставленого товару за кожен календарний день користування умовами товарного кредиту понад 60 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кожній партії товару.

Своє право застосовувати умови товарного кредиту позивач реалізує шляхом виставлення відповідачу рахунку на суму нарахованих процентів. У разі виставлення рахунку оплата суми процентів за товарний кредит здійснюється відповідачем на протязі 2 - х банківських днів від дати його виставлення ( п.5.6 договору).

У відповідності до п. 6 .1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грошовими коштами.

Пунктом 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 30.05.2011 року у справі №42/252 та в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про порушення грошових зобов'язань» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному провадженні», Постанова від 25.09.2012 року №32/5005/3471/2012).

З огляду на викладене, у зв'язку з неоплатою відповідачем товару у строки, визначені п. 5.1.-5.7 договору, вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом у відповідності до статті 536 ЦК України заявлено за період з 08.03.2013 року по 30.07.2014 року правомірно.

У матеріалах справи наявний розрахунок відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.03.2013 року по 30.07.2014 року, розрахований позивачем за період понад 30 календарних днів та понад 60 календарних днів(п. 5.2. Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 15.03.2013 року) з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кажній партії товару.

Суд дійшов до висновку, що у відповідності до Постанови Вищого господарського суду, в частині стягнення 115230, 37 грн.відсотків за користування товарним кредитом та судових витрат, позивачем не вірно здійснено розрахунок при зверненні до суду.

Так, перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням рекомендації Вищого господарського суду, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок вх. 9692 від 12.03.2015 року (т.7 а.с.65-67) здійснено у відповідності до вищевказаних рекомендацій, а саме враховано терміни поставки кожної партії товару за видатковими накладними та порядок розрахунку відсотків за користування товарним кредитом протягом більшого періоду ніж 60 календарних днів, а саме за кожен день користування товарним кредитом понад цей період з моменту отримання кожної партії товару і до моменту погашення заборгованості по кожній партії товару та перевірено порядок зарахування платежів в погашення заборгованості.

Судом встановлено, що розрахунок вх. 9692 від 12.03.2015 року (т.7 а.с.65-67) наданий позивачем не суперечить нормам чинного законодавства та умовам Договору, є правомірним та арифметично вірним, а сума відсотків за користування товарним кредитом, яка підлягає до стягнення з відповідача складає 72924,80 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 42305,57 грн. відсотків за користування товарним кредитом, які нараховані позивачем за період який не перевищує 30 календарних днів та 60 календарних днів з моменту отримання товару до моменту погашення заборгованості, суд вважає необгрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ч.1 п.1-1 ст.80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славена" ЄДРПОУ 30593397 (61183, м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 113, кв. 133, р/р 26004500047471 в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" ЄДРОПУ 19332414 (79013, м.Львів, вул. Архітекторська, 7/5, р/р 26001000000244 у ПАТ Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213) - 72924,80 грн. відсотків за користування товарним кредитом та судовий збір у сумі 1458,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення 42305,57 грн. відсотків за користування товарним кредитом - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 27.04.2015 р.

Суддя О.О. Ємельянова