Рішення
від 23.04.2015 по справі 923/459/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р. Справа № 923/459/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"; місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; ідентифікаційний код 05396638

до: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Брилівський елеватор", місцезнаходження: 75143, Херсонська область, Цюрупинський р-н, с. Брилівка, вул. Радянська, 64; ідентифікаційний код 00956572

про зобов'язання повернути пшеницю та жито

за участю представників сторін:

від позивача - Ювченко Т.І. дов. № 07/0004-15 від 26.12.2014 р.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон (далі-позивач) звернувся з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Брилівський елеватор" Херсонська область, Цюрупинський р-н, с. Брилівка з вимогами про зобов'язання повернути 708846 кг пшениці 6 класу, 45530 кг пшениці 4 класу та 48814 кг жита.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 612, 936, 938, 942, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 294 Господарського кодексу України, порушенням відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідач наданим йому правом брати участь в судових засіданнях не скористався, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надавав. Відповідач про час і місце судових засідань повідомлений належним чином. Ухвала про порушення справи направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. До суду повернулося поштове повідомлення направлене на адресу відповідача з відміткою про отримання копії ухвали.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в судових засіданнях 09 та 23 квітня 2015 року.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" 13.01.2015 року звернулось до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Брилівський елеватор" з вимогою №07/08-00007 про повернення майна, в якій позивач просить повернути, передане на зберігання зерно: 708846 кг пшениці 6 класу, 45530 кг пшениці 4 класу, 48814 кг жита протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Відповідно до повідомлення про вручення ДП "Брилівський елеватор" ДАК "Хліб України" отримало вимогу про повернення майна 16.01.2015 року. (а.с. 19-20).

Факт передачі зерна на зберігання позивач підтверджує підписаним двостороннім Актом звірки від 18.01.2005 року та довідкою (а.с. 21-22).

На момент звернення позивачем з позовною заявою до суду вимога про повернення зерна відповідачем не виконана.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути 708846 кг пшениці 6 класу, 45530 кг пшениці 4 класу та 48814 кг жита стали предметом розгляду в цій справі.

Відповідно до статті 294 ГК України товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування у разі якщо із закону, інших правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця. Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 936 ЦК встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання та зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ст.ст. 938, 942 ЦК України).

Статтею 949 ЦК України встановлений обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернута поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин сторін) (далі Закон) встановлено, що суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які беруть участь у процесі зберігання зерна. Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання (ст. 7).

Статтею 24 Закону передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Статтею 26 Закону встановлено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Відповідно до ст. 37 Закону зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня. Після заповнення обов'язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

На підставі ст. 45 Закону зернові склади ведуть реєстр складських документів на зерно.

Порядок ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. №1569.

Положення про обіг складських документів на зерно затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 27 червня 2003 р. №198, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 2003 р. за №605/7926.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано суду належних та безумовних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини: договору складського зберігання зерна, складських документів на зерно, витягу з реєстру зернового складу.

Акт звірки від 18.01.2005 не є належним та допустимим доказом передачі позивачем відповідачеві зерна за договором складського зберігання зерна.

Таким чином, в порушення приписів статті 33 ГПК України позивачем не доведено, у спосіб встановлений статтею 34 цього ж Кодексу, законних підстав для задоволення позовних вимог, а отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 27.04.2015 року

Суддя Т.А. Остапенко

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення23.04.2015
Оприлюднено06.05.2015
Номер документу43819558
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/459/15

Постанова від 10.06.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 22.05.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Рішення від 23.04.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Остапенко Т.А.

Ухвала від 25.03.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Остапенко Т.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні