Постанова

від 22.04.2015 по справі п/811/713/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року Справа № П/811/713/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Побочій О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Дмитренка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1,

до відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області,

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 23 лютого 2015 року №35 про надання їй додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 61 календарний день по 30 квітня 2015 року включно;

- зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 38037388) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2015 року про надання додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) позивачці як студенту заочної форми навчання 6 курсу факультету природничих наук Кременчуцького Національного університету ім. Михайла Остроградського терміном з 23 лютого по 10 червня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що оскаржений наказ порушує її право на додаткову оплачувану відпустку на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) на порушення відповідачем трудового законодавства та не відповідає вимогам Кодексу законів про працю України та Закону України „Про відпустки" в частині встановленої тривалості відпустки без збереження заробітної плати та порядку повідомлення позивача про зміни умов праці.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити її позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні. Так, представник відповідача наголосив зокрема, що відпустка без збереження заробітної плати була надана ОСОБА_1 на підставі пункту 9 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, з огляду на відсутність бюджетних асигнувань для оплати праці працівників Інспекції. Разом з тим, на думку відповідача, перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, виключає можливість надання йому іншого виду відпустки.

Свою позицію щодо заявлених позовних вимог відповідач висловив також у письмових запереченнях та поясненнях до позову (а.с. 22-25, 38-41)

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі було відкладено на строк не більше як п'ять днів із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 08 липня 2014 року призначена на посаду головного спеціаліста управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області.

22 лютого 2015 року позивач отримала довідку-виклик Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського щодо надання їй додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) у період з 23 лютого 2015 року по 10 червня 2015 року, як такій, що виконує навчальний план шостого курсу факультету природничих наук (а.с.5).

У зв'язку з цим, 23 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулась до в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявою про надання додаткової оплачуваної відпустки для підготовки та захисту дипломної роботи з 23 лютого 2015 року по 10 червня 2015 року (а.с.6).

Однак, того ж дня, наказом начальника Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області № 35-к ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 61 день з 23 лютого по 30 квітня 2015 року включно (а.с.26).

Як наслідок, листом від 26 лютого 2015 року №13-16/1 ОСОБА_1 повідомлено про те, що працівнику, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, не передбачено надання будь-яких інших відпусток, а питання щодо надання додаткової оплачуваної відпустки для підготовки та захисту дипломної роботи буде розглянуто після закінчення відпустки без збереження заробітної плати (а.с.7).

За таких умов позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно розділу ІІІ пункту 9 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів належить вжити заходів щодо скорочення чисельності працівників цих органів на 20 відсотків, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати , встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.

При цьому керівникам зазначених органів у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників надано право встановлювати режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін .

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача, Наказ № 35-к видано відповідачем саме на підставі вказаного законодавчого положення, з урахуванням службової записки Начальника Управління контролю за використанням і охороною земель Чернова О.В. (а.с. 32).

Суд враховує також, що винесенню оскаржуваного наказу передували зміни до законодавства щодо заборони проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання, а також відсутність бюджетних асигнувань на оплату праці працівників (а.с. 39-40, 46).

При цьому суд наголошує, що пункт 9 Перехідних положень Закону України № 76-VIII містить застереження, за яким під час здійснення органами виконавчої влади та іншими державними органами, зокрема, заходів щодо надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, положення статті 26 Закону України "Про відпустки" та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються.

За таких умов посилання позивача на те, що визначена оскарженим Наказом тривалість відпустки без збереження заробітної плати перевищує законодавчо дозволену, а відповідачем завчасно не ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом Наказу, суд не приймає як такі, що свідчать про протиправність такого Наказу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування Наказу від 23 лютого 2015 року № 35-к про надання відпусток без збереження заробітної плати відсутні.

Водночас, суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно , зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення та зважає на те, фактичною передумовою звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом стала відмова відповідача у наданні позивачеві додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломної роботи.

Так, у матеріалах справи наявна довідка-виклик Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського, якою запропоновано надати ОСОБА_1 як студенту-заочнику, що виконує навчальний план шостого курсу факультету природничих наук, додаткову оплачувану відпустку для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) на період з 23 лютого 2015 року по 10 червня 2015 року (а.с.5).

23 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання їй додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) як студенту заочної форми навчання 6 курсу факультету природничих наук Кременчуцького Національного університету ім. Михайла Остроградського з 23 лютого по 10 червня 2-15 року (а.с 6, 28).

Проте, листом від 26 лютого 2015 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що працівникові, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, не передбачено надання будь-яких інших видів відпусток (а.с. 7).

Суд наголошує, що згідно з частиною першою статті 2 Закону України „Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

При цьому, однією з гарантій такого права є надання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом (частина третя статті 2).

Серед іншого, статтею 215 Кодексу законів про працю України та статтею 15 Закону України „Про відпустки" передбачено надання пільг працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах.

Так, згідно з частиною першою статті 216 Кодексу законів про працю України працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки, зокрема, на період складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах, та на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

Аналогічні за своїм змістом положення містить і стаття 15 Закону України «Про відпустки».

Отже, зазначеній вище категорії працівників гарантується право на додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а на роботодавця, відповідно, покладено обов'язок надати працівнику такий вид відпустки .

Поряд з цим, закон не обмежує працівника, який перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, у користуванні вказаними пільгами та не забороняє вимагати за наявності відповідних підстав надання додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням.

Як вбачається із зазначених вище положень Кодексу законів про працю України та Закону України „Про відпустки", перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не визнається юридичним фактом, що обумовлює відмову у наданні такому працівникові відпустки на інших, визначених законом, підставах.

Отже, посилання відповідача на те, що винесення Наказу № 35-к передувало зверненню ОСОБА_1 із заявою про надання їй додаткової відпустки для підготовки і захисту дипломної роботи, не розцінюється судом як належна правова підстава для відмови у наданні позивачеві такої відпустки.

Принагідно суд зауважує, що період відпустки без збереження заробітної плати, наданої позивачеві з 23 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року, лише частково співпадає у часі із заявленим ОСОБА_1 періодом додаткової відпустки для підготовки і захисту дипломної роботи. Проте, відповідач залишив цю обставину без уваги.

За таких умов суд доходить висновку, що ОСОБА_1 було протиправно відмовлено у наданні додаткової оплачуваної відпустки на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) з підстав перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати.

Відтак, керуючись частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та для повного захисту трудових прав позивача визнати протиправною відмову Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області про надання ОСОБА_1 додаткової оплачуваної відпустки на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи), що викладена у листі від 26 лютого 2015 року №13-16/1.

У свою чергу, визнання протиправною відмови має своїм наслідком задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача повторно розглянути її заяву від 23 лютого 2015 року щодо надання додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) як студенту заочної форми навчання 6 курсу факультету природничих наук Кременчуцького Національного університету ім. Михайла Остроградського, оскільки забезпечення реалізації прав та гарантій позивача неможливо здійснити без зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Так, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. При розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, без його практичного застосування.

За наявності протиправної відмови відповідача у наданні позивачеві відпустки, відповідач зобов'язаний переглянути заяву, подану позивачем, з урахуванням висновків даної постанови суду.

При цьому, суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні відпустки з тих самих підстав, за яких судом визнана протиправною відмова відповідача.

З огляду на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат у даній справі, такі витрати, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не розподіляються.

Враховуючи викладене, керуючись частиною другою статті 11, статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області про надання ОСОБА_1 додаткової оплачуваної відпустки на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи), що викладена у листі від 26 лютого 2015 року №13-16/1.

Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2015 року про надання їй додаткової оплачуваної відпустки для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) як студенту заочної форми навчання 6 курсу факультету природничих наук Кременчуцького Національного університету ім. Михайла Остроградського.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук