Постанова

від 07.04.2015 по справі 820/20252/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 квітня 2015 р. Справа № 820/20252/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Чиркіної А.А.,

за участю: представника позивача - Алфьорова І.В.,

представника віповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд: визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0000732202 від 05 грудня 2014 року на суму 301299,00 грн.; визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0000772202 від 11 грудня 2014 року на суму 264127,50 грн.; визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0000762202 від 11 грудня 2014 року на суму 208848,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно вказав на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" Податкового кодексу України в Актах перевірки № 1162/20-11-22-02/38278035 від 25.11.2014 року, № 1196/20-11-22-01/38278035 від 05.12.2014 року та № 1197/20-22-01/38278035 від 05.12.2014 року, за результатами яких винесено податкові повідомлення - рішення №0000732202 від 05 грудня 2014 року, №0000772202 від 11 грудня 2014 року, №0000762202 від 11 грудня 2014 року. Позивач зазначає, що вказаних порушень законодавства не допускав, а тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення таким, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, де вказав, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже, і винесені на підставі висновків перевірки, податкові повідомлення - рішення є законним, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" зареєстроване як юридична особа 17.07.2012 року за № 1 480 102 0000 053313 за адресою: 62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 163-г, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку у Дергачівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 21.11.2014 року № 421 та наказу від 21.11.2014 року, у період з 21.11.2014 року по 24.11.2014 року Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Діпнет Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Екологічні ресурси України" (код 38774637), ТОВ "Голл" (код 34757157) ТОВ "Дімайтід" (код 39124570) за період липень 2014 року.

За результатами перевірки був складений Акт від 25.11.2014 року за № 1162/20-11-22-02/38278035, відповідно до висновків якого зазначено:

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 137, 138, 185, 187, 188, 198 Податкового Кодексу України - не підтверджена реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Екологічні ресурси", ТОВ "Голл", ТОВ "Дімайтід" за період липень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- ст. ст. 185, 188, 198 Податкового Кодексу України - занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 200866,00 грн..

На підставі акту перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000732202 від 15.12.2014 року.

В подальшому, 28.11.2014 року на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Діпнет Україна" від 19.11.2014 року № 447 та повідомлення про проведення перевірки від 19.11.2014 року № 57, Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Діпнет Україна" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "Харбізнес ЛТД", ТОВ "ТД Харківський" та ТОВ "Металснеб Груп" за період січень 2014 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 05.12.2014 року № 1196/20-11-22-01/38278035, відповідно до висновків якого зазначено:

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 137, 138, 185, 187, 188, 198 Податкового Кодексу України - не підтверджена реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Харбізнес ЛТД", ТОВ "ТД Харківський" та ТОВ "Металснеб Груп" за період січень 2014 року,їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- ст. ст. 185, 188, 198 Податкового Кодексу України - занижено податок на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 176084,76 грн..

На підставі акту перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000772202 від 11.12.2014 року.

Також, у період з 02.12.2014 року по 03.12.2014 року на підставі направлення від 01.12.2014 року № 426 та наказу від 01.12.2014 року № 464, Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Діпнет Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Екологічні ресурси України" за період серпень 2014 рік.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2014 року № 1197/20-11-22-01/38278035, відповідно до висновків якого зазначено:

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 135, 137, 138, 185, 187, 188, 198 Податкового Кодексу України - не підтверджена реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Екологічні ресурси України" за серпень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- ст. ст. 185, 188, 198 Податкового Кодексу України - занижено податок на додану вартість за серпень 2014 року на загальну суму 139232,45 грн..

На підставі акту перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000762202 від 11.12.2014 року.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України, ограни державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби на звернення до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та їх документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Абзацами 1-6 вказаного пункту визначено підстави для надіслання платнику податків органом державної податкової служби письмового запиту про надання інформації.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зі змісту п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити документальні планові та позапланові перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіку перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б з однієї з обставин, передбачених п. 78.1 ст. 78 Кодексу.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "Діпнет Україна" на запит податкового органу своєчасно та у повному обсязі були надані первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оскільки правила ведення податкового обліку законодавством окремо не встановлені, до уваги приймається загальна вимога відповідності податкового обліку бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Згідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансовий, податковий, статистичний та інші види обліку, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт їх здійснення.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ це документ, який містить інформацію про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Діпнет Україна" мало господарські відносини з ТОВ "Дімайтід" на підставі договору поставки № 51 від 02.06.2014 року (а.с. 91-92).

Реальність господарських операцій що були проведені в межах зазначеного договору та придбання товар, підтверджується наданою позивачем документацією, а саме: видаткова накладна, податкова накладна, товаро-транспортна накладна № 42 від 02.07.2014 року, платіжне доручення № 1874 від 21.07.2014 року (а.с. 93-96).

Відповідно до договору поставки № 61 від 01.07.2014 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "Голл", реальність вчинення господарських операцій підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та товаро-транспортною накладною від 01.07.2014 року № 12, видатковою накладною, податковою накладною та товаро-транспортною накладною від 17.07.2014 року № 387, платіжними дорученнями № 1949 від 11.08.2014 року, № 1896 від 24.07.2014 року (а.с. 97-106).

Відповідно до договору поставки № 157 від 01.07.2014 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "Екологічні ресурси України", реальність вчинення господарський операцій підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товаро-транспортними накладними від 02.07.2014 року № 36, від 08.07.2014 року № 172, від 15.07.2014 року № 326, від 16.07.2014 року № 358, від 17.07.2014 року № 392, платіжними дорученнями № 1978 від 19.08.2014 року, № 1950 від 11.08.2014 року, № 1909 від 29.07.2014 року, № 1895 від 24.07.2014 року (а.с. 107-127).

Відповідно до договору № 30 від 01.11.2013 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "ТД "Харківській", реальність вчинення господарських операцій підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та товаро-транспортною накладною № 0109/02 від 09.01.2014 року (а.с. 128-132).

Відповідно до договору поставки № 21 від 02.12.2013 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "Харбізнес ЛТД", реальність вчинення господарський операцій підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товаро-транспортними накладними від 08.01.2014 року № 0108/02, від 13.01.2014 року № 0113/02, платіжними дорученнями № 1973 від 18.08.2014 року, № 1545 від 13.03.2014 року, № 1423 від 21.01.2014 року, № 1425 від 21.01.2014 року, № 2005 від 26.08.2014 року, № 2041 від 08.09.2014 року, № 2020 від 01.09.2014 року (а.с. 133-147).

Відповідно до договору поставки № 30 від 01.11.2013 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "Металснаб Груп", реальність вчинення господарський операцій підтверджується видатковими та товаротранспортними накладними від 09.01.2014 року № 0109/02, від 16.01.2014 року № 0116/03, від 16.01.2014 року № 0116/01, від 21.01.2014 року № 0121/03, податковими накладними від 09.01.2014 року № 4, від 16.01.2014 року № 57, № 12, від 21.01.2014 року № 58, платіжними дорученнями № 1387 від 10.01.2014 року, № 1537 від 11.03.2014 року (а.с. 148-163).

Відповідно до договору поставки № 157 від 01.07.2014 року між ТОВ "Діпнет Україна" та ТОВ "Екологічні ресурси", реальність вчинення господарський операцій підтверджується видатковими, податковими та товаро-транспортними накладними від 01.08.2014 року № 6, від 05.08.2014 року № 92, від 06.08.2014 року № 112, від 15.08.2014 року № 324, від 20.08.2014 року № 437, від 21.08.2014 року № 460, від 29.08.2014 року № 623, платіжними дорученнями № 1978 від 19.08.2014 року, № 1994 від 21.08.2014 року, № 2094 від 03.10.2014 року, № 2090 від 23.09.2014 року, № 2067 від 16.09.2014 року, № 2032 від 04.09.2014 року (а.с. 164-192).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали.

Також суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати.

Таким чином, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентам і правомірність визначення позивачем складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані відповідно до положень податкового законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по господарським операціям із контрагентами та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість, в зв'язку з чим, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

В зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України. -

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000732202 від 05 грудня 2014 року, №0000772202 від 11 грудня 2014 року, №0000762202 від 11 грудня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (ідент. код 38278035; вул.Плеханівська, буд.134, м.Харків, 61036) витрати зі сплати судового збору в сумі 1392,10грн (одна тисяча триста дев'яносто дві грн десять коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Суддя Мельников Р.В.