Постанова

від 22.04.2015 по справі 820/2830/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 квітня 2015 р. № 820/2830/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Сагайдак В.В.

при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,

за участю представника позивача - Осаволюк Т.Л.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна виробничо-комерційна фірма "ЛОСК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004082201 від 08.12.2014 року, прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акту №495/20-23-22-01-06/14061643 від 20.11.2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ НВП "Спеценергосервіс" (код за ЄДРПОУ 32135502) за липень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим, а податкове повідомлення - рішення законним з підстав того, що під час перевірки встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово - господарських операцій ПВКФ «ЛОСК» з ТОВ НВП «Спеценергосервіс», внаслідок чого позивачем було безпідставно завищено суму податкового кредиту в сумі 4166,67 грн. за липень 2014 року. Дана позиція відповідача також викладена у наданих до суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна виїзна позапланова перевірка Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК" (код ЄДРПОУ 14061643) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ НВП «Спеценергосервіс» (код ЄДРПОУ 32135502) за липень 2014 року, результати якої викладено в акті від 20.11.2014 року № 495/20-23-22-01-06/14061643 ( а.с.9-14).

Перевіркою встановлено порушення ПВКФ «ЛОСК» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, внаслідок чого підприємству донараховано суму податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 4166,66 грн.

Позивач, ознайомившись з висновками акту перевірки акті від 20.11.2014 року № 495/20-23-22-01-06/14061643 та не погодившись з ними подав 27.11.2014 року до відповідача заперечення на акт перевірки.

Податковим органом 04.12.2014 року, за результатами розгляду зазначених заперечень, на адресу позивачу було надано відповідь за № 8787/10/20-23-22-03-15, відповідно до якої вважав висновки акту обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.12.2014 року № 0004082201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4167,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1041.75 грн. ( а.с.15).

З дослідженого акту перевірки від 20.11.2014 року № 495/20-23-22-01-06/14061643 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентом.

Суд вважає безпідставними такі висновки відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з підприємством ТОВ НВП «Спеценергосервіс».

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ НВП «Спеценергосервіс» (підрядник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "ЛОСК" (замовник) 23 липня 2014 року було укладено договір б/н, згідно п.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання комплексних електровимірів, а також перевірку силових та кабельних ліній, контуру заземлення РУ 6 кВт на виробничих майданчиках замовника, розташованих за адресою: смт. Пісочин, м-н Ю.Кононенка ( а.с.49-50).

Пунктом 18 даного договору визначено право підрядника залучати до виконання 3-х осіб, у зв'язку з чим, керуючись приписами ч.2 ст. 319 Господарського кодексу України, підприємством ТОВ НВП «Спеценергосервіс» було залучено до виконання вказаних робіт на виробничих майданчиках ПВКФ «ЛОСК» електротехнічну лабораторію ПВП «Харківелектроналадка».

Реальність виконання умов укладеного правочину та підтвердження факту передачі робіт вищевказаним контрагентом позивачу та приймання робіт останнім підтверджується залученими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського обліку: актом приймання виконаних робіт на комплексне випробування електрообладнання, згідно норм Правил технічної експлуатації і правил безпечної експлуатації електрообладнання споживачів на виробничих майданчиках, перевірка кабельних ліній, заземлюючого приладу РУ 6 кВт на виробничих майданчиках замовника, розташованих за адресою: смт. Пісочин, м-н Ю.Кононенка, в якому зазначений перелік виконаних робіт за найменуваннями (вимірювання опору контуру, ізоляції, метало зв'язку, петлі «Фаза - нуль») ; податковими накладними від 23.07.2014 року № 118, від 31.07.2014 року № 162; кошторисом на комплекс випробувань електрообладнання, технічними звітами та протоколами, що складені електротехнічною лабораторією ПВП «Харківелектроналадка» ( а.с. 51-85).

Під час судового розгляду було встановлено, що кожен із зазначених видів вимірювань детально відображений у технічних звітах, протоколах перевірок випробування електрообладнання і заземлюючих приладів, складених ПВП «Харківелектроналадка» та направлених, на виконання умов укладеного договору, на адресу позивача його контрагентом.

Дані документи надавались позивачем разом з запереченнями на акт перевірки, але не були враховані контролюючим органом під час надання відповіді на заперечення на акт та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки Приватною виробничо-комерційною фірмою "ЛОСК" за виконані підприємством ТОВ НВП «Спеценергосервіс» роботи було здійснено у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується належними платіжними дорученнями № 740 від 23.07.2014 року та № 769 від 31.07.2014 року ( а.с. 86-87).

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, належно оформлені первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Одночасно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Під час дослідження судом первинних бухгалтерських документів було встановлено, що останні відповідають умовам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.п.2.4. п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та свідчать про фактичне виконання умов договору.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 41.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом під час розгляду даної справи, було встановлено наявність виконання договору між позивачем та його контрагентом відповідними податковими накладними, кошторисом на комплекс випробувань електрообладнання, технічними звітами та протоколами, актом приймання виконаних робіт на комплексне випробування електрообладнання, платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочин укладений між ПВКФ «ЛОСК» та ТОВ НВП «Спеценергосервіс» виконано кожною стороною вказано договору. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач на виконання Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 року № 258( зареєстр. в Мінюсті 25.10.2006 р. № 1143/13017), здійснює регулярне (щорічне) проведення профілактичних робіт по обслуговуванню власного електрообладнання.

З метою забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок, що знаходяться на балансі позивача, останнім укладаються по мірі необхідності угоди, аналогічні договору між ТОВ НВП «Спеценергосервіс» та Приватною виробничо-комерційною фірмою "ЛОСК" від 23 липня 2014 року.

Отже, дані обставини обумовлюють економічну обґрунтованість та доцільність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ НВП «Спеценергосервіс» та свідчать про використання зазначених робіт у власній господарській діяльності.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ НВП «Спеценергосервіс» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 20.11.2014 року № 495/20-23-22-01-06/14061643, про порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, внаслідок чого підприємству донараховано суму податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 4166,66 грн. є необґрунтованими.

Посилання представника відповідача в акті перевірки від 20.11.2014 року № 495/20-23-22-01-06/14061643 на те, що ним отримано від Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області акт від 25.09.2014 року № 145/22-00/32135502 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НВП «Спеценергосервіс» суд вважає необґрунтованими. Суд зазначає, що фактично ТОВ НВП «Спеценергосервіс» не перевірявся, його документи первинного та бухгалтерського обліку досліджені не були.

Відповідачем процесуального обов'язку щодо доведеності спірного податкового повідомлення-рішення № 0004082201 від 08.12.2014 року не виконано, суд приходить до висновку щодо його скасування.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004082201 від 08.12.2014 року, прийняте Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області відносно Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛОСК" (код 14061643, м-н Кононенка, б.1, смт. Пісочин, Харківська область, 62416) судові витрати у розмірі 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 23.04.2015 р.

Суддя В.В.Сагайдак