Постанова

від 02.04.2015 по справі 826/3696/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2015 року 14:26 № 826/3696/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Михайлуци О.В., відповідача - Галика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправною та скасування податкової вимоги, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 березня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» (далі - ТОВ «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) за формою «Ю» від 04 лютого 2015 року № 473-23 (далі - оскаржуване рішення).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено перевірку позивача за результатами якої складений акт перевірки від 19.11.2014 р. № 5811/26-58-22-02-18/38639040.

На підставі вказаного акту перевірки, 11.12.2014 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000532202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 857 074 грн. У той же час, як зазначає позивач, ним до Окружного адміністративного суду м. Києва подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Однак, як зазначає позивач, 19.02.2015 р. ним отримано податкову вимогу за формою «Ю» від 04.02.2015 р. № 473-23.

Позивач вважає спірне рішення передчасним, оскільки, як він вважає, податкова вимога прийнята в період, коли зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість не було узгодженим та, відповідно, визначене у податковому повідомленні-рішенні зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість не було простроченим виконанням та не набуло статусу податкового боргу.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкова вимога за формою «Ю» від 04 лютого 2015 року № 473-23 має бути визнана протиправною та скасована.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення по справі, в яких зазначає, що згідно з довідкою про стан заборгованості № 5468/9/26-58-23-01-14 від 31.03.2015 р. станом на 31.03.2015 р. за ТОВ «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» заборгованість не обліковується.

Як наслідок, сума податкового боргу у розмірі 1 857 047,98 грн. згідно з податковою вимогою від 04 лютого 2015 року № 473-23 є анульованою, а податкова вимога вважається відкликаною, у зв'язку з відсутністю узгодженої суми грошового зобов'язання.

З цих підстав, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача доводи викладені в запереченнях повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 38639040) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.03.2013 р. за № 10731020000024138 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Вказане товариство розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 5, офіс 604/03.

В період з 06 по 12 листопада 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності визначення ТОВ «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» (код ЄДРПОУ 38639040) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень-вересень 2014 року, за результатами якої 19.11.2014 р. було складено акт перевірки № 5811/26-58-22-02-18/38639040.

На підставі вказаного акту, 11 грудня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000532202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 857 047 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення у адміністративному та судовому порядках.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги» від 23.01.2015 р. № 1020/10/26151000 встановлено, що скарга директора ТОВ «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» від 26.12.2014 р. № 26/12/14-1 (вх. № 58/10 від 05.01.2015 р.) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2014 р. № 0000532202 не підлягає розгляду ГУ ДФС у м. Києві.

05 березня 2015 року Окружним адміністративним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/2378/15 (справа за позовом ТОВ «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про розгляд первинної скарги).

Вказаною ухвалою справу № 826/2378/15 призначено до судового розгляду на 16.03.2015 р. о 16:00 год.

Разом з тим, 04 лютого 2015 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкову вимогу за формою «Ю» № 473-23, згідно якої станом на 03.02.2015 р. за позивачем рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, що становить суму 1 857 047,98 грн.

Вказану вище податкову вимогу, відповідач направив поштовим зв'язком на адресу платника податків, яку останній отримав 19.02.2015 р.

Незгода з зазначеною вище податковою вимогою відповідача від 04 лютого 2015 року № 473-23 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним, зокрема, вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з цим та відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.

Приписами пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Згідно з п. 60.3 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У той же час, у відповідності до пп. 60.1.3 п. 60.1 та п. 60.4 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідна податкова вимога, яка б містила зменшену суму податкового боргу до позивача не надсилалась.

В контексті наведеного та доводів відповідача щодо «анулювання» зазначеної податкової вимоги, слід зазначити, що з боку ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано жодного рішення, передбаченого ст. 60 ПК України, про зменшення нарахованої суми податкового боргу, визначеній у податковій вимозі, що б давало підстави вважати її відкликаною, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав вважати її нечинною та такою, що не породжує для позивача податкових обов'язків.

Відтак, визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 1 857 047,98 грн. не ґрунтується на обставинах справи, що свідчить про протиправність прийнятої контролюючим органом податкової вимоги від 04 лютого 2015 року № 473-23, у зв'язку із чим вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а отже позов підлягає задоволенню шляхом визнання оскаржуваної податкової вимоги протиправною та її скасування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 04 лютого 2015 року № 473-23.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ЕНЕРГЕТИЧНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.04.2015 р.