Ухвала

від 16.04.2015 по справі 808/6722/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 808/6722/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Межрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі № 808/6722/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000233910 та № 0000243910 від 10.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішеннями відповідача, які прийняті за результатами перевірки та невірними висновками про нереальне здійснення господарських операцій з ПП фірма "Торреон" , а позивач в надав усі первинні документи, які у тому числі підтверджують відсутність порушень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014р. позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема скарга обґрунтована тим що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від операцій з ПП фірма "Торреон"

В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав просив її задовольнити з підстав в ній викладених

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Технохімреагент" з питань своєчасності , достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по господарських операціях з ПП фірма "Торреон" за період червень, липень 2011 року ПДВ за періоди в яких відображено у складі податкового кредиту та податку на прибуток за періоди , в яких відображено витрати по взаємовідносинах із зазначеним контрагентом , за результатами якої складено акт № 216/28-04-39-00/34155997 від 24.06.2014р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за період 2-4 квартали 2011 року на загальну суму 398 062,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 на суму 346 140,00 грн., а саме: червень 2011 року - 114 874 грн., липень 2011 року - 231 266 грн.

Перевіряючи прийшли до висновку про здійснення даним підприємством діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Висновки ґрунтуються на акті перевірки від 15.07.2013 року № 157/08-31-22/31381043, здійсненої ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП Фірма «Торреон» за контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.01.2010 по 02.07.2013,. разом з тим у зв'язку з не наданням до перевірки первинної бухгалтерської документації не встановлено факту передачі товарів (послуг) до підприємство-покупців.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" та ПП Фірма «Торреон» уклали договори поставки №67-1/8 від 20.04.2011, №69-1/9 від 12.05.2011, №70-1/11 від 13.05.2011, №8-03у від 06.06.2011, №8-02 від 06.06.2011, №8-02у від 06.06.2011, № 8-01 від 03.06.2011, №10048 від 09.06.2011, №78-3/11 від 22.07.2011, №77-3/11 від 20.07.2011, №71-5/11 від 03.06.2011.

Факт виконання договорів та отримання товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними , рахунками - фактури, актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладні, прибутковими накладні, відомостями приходу товару, журналом - ордером , журнал реєстрації довіреностей . На підтвердження здійснення оплати за отримання матеріальних цінностей від ПП Фірма "Торреон" позивачем до матеріалів справи надано виписки з банку .

На підтвердження використання в господарській діяльності позивача товару отриманого від ПП Фірма "Торреон", до матеріалів справи надано договори на поставку "Puro Tech" укладених між позивачем та ВАТ "Укрграфіт", ТОВ "Надія", ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод", ЗАТ "Кримський ТИТАН", ЗАТ "Запорізький масложирокомбінат"

Матеріали справи в підтвердження реальності здійснення господарських операцій по договорах про надання послуг №8-03у та №8-02у від 06.06.11 містять договір підряду №1426 від 18.03.2011, укладений між позивачем та ПАТ "Запоріжкокс", що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт по даному договору, оборотно-сальдові відомості щодо необоротних активів та журнал-ордер по рахунку "Основні засоби".

Дані документи були надані перевіряючими, що підтверджується актом перевірки, про що зазначав суд першої інстанції.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" та ПП Фірмою "Торреон" здійснювались господарські операції.

З врахуванням положень п.п.1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом першої інстанції досліджено питання щодо реального вчинення зазначеного правочину за наявності доказів які підтверджують вказані обставини, а саме: специфікаціями, накладними (товарно-транспортні), платіжними документами, податковими накладними, документами, що свідчать про оприбуткування товару та його використання у виробничій діяльності.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарських операцій між позивачем та ПП Фірмою "Торреон" за наслідками яких сформовано витрати та спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, оприбуткування товару покупцем, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Первинні документи оформлені відповідно до норм чинного законодавства, а судом першої інстанції правильно встановлено, та не спростовано в суді апеляційної інстанції, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано витрати та податковий кредит на підставі первинних документів, які складені при виконанні господарських операцій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Щодо висновків відповідача які ґрунтуються податковим органом на висновках матеріалів перевірки контрагента позивача по ланцюгу для встановлення порушень з боку самого позивача податкового законодавства, слід зазначити наступне.

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання витрат та податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.

Щодо використання торгівельної марки "Puro Tech", власником якої є позивач, судом першої інстанції встановлено. що позивачем пропонувалось ПП Фірма "Торреон" виготовити хімічні реагенти на підставі розроблених позивачем технічних умов. Листом від 22.04.2011 №19/56-01 ПП Фірма "Торреон" повідомило позивача проте, що не має відповідних виробничих потужностей та дозвільної документації на виготовлення такої хімічної продукції. Разом з тим, ПП Фірма "Торреон" у вказаному листі запропоновано залучити для виготовлення такої хімічної продукції третіх осіб, після чого ПП Фірма "Торреон" буде здійснювати належним чином постачання позивачу реагентів "Puro Tech". Позивачем листом вих.346 від 26.04.2011 надано дозвіл на передачу технічних умов на виготовлення хімічних реагентів торгівельної марки "Puro Tech" третім особам.

Відсутність актів приймання-передачі технічних умов та як зазначає відповідач порушення законодавчо закріплених норм використання торгівельної марки, то такі порушення можливо розглядати щодо використання торгівельної марки і можливо наявність наслідків для власника такої та особи та не можуть ставити під сумнів надання певних робіт (послуг).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентом, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Межрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі № 808/6722/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових-повідомлень рішень- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 27 квітня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник