Ухвала

від 08.04.2015 по справі п/811/1407/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2015 рокусправа № П/811/1407/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чабаненко С.В.

           суддів:                     Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання:          Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № П/811/1407/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Газ» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр-Газ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення, прийняте Кіровоградської об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0001422202 від 12 грудня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено щодо безпідставності висновків відповідача, викладених у акті перевірки №144/11-23-22-02/23906631 від 29.11.2013 року, з приводу того, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Оскар УА" суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними, укладені без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Прийняте за результатами перевірки спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133145 грн., з яких 112 619 грн. основного платежу, 20526 грн. штрафної (фінансової) санкції, позивач вважає протиправним та просить скасувати.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду 19 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги відсутність документального підтвердження походження товару, його транспортування, відповідності його технічним умовам згідно ГОСТу, який було отримано ТОВ "Оскар УА" та в подальшому реалізовано купцям, в тому числі й позивачу. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Оскар УА" перераховувало кошти лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини бюджету України.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 20.11.2013 року по 22.11.2013 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Газ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оскар УА" за період з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт №144/11-23-22-02/23906631 від 29.11.2013 року. Перевіркою встановлені порушення, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму ПДВ 118 898 грн. в частині взаємовідносин з ТОВ “Оскар УА”, у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 6 279 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 13 785 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 14427 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 16092 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 40560 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 27755 грн. На підставі акту перевірки відповідачем 12 грудня 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001422202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 133145 грн., з яких за основним платежем - 112 619 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 526 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Оскар УА". 01.09.2010 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ "Оскар УА" (Постачальник) укладено договір за №01/09-05, згідно якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю нафтопродукти узгодженими партіями, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити їх (т.1 а.с.71-73).

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано податкові накладні (т.1 а.с.75, 82, 89, 99), рахунки-фактури (т.1 а.с.74, 77, 81, 88, 91, 98, 101), видаткові накладні (т.1 а.с.77, 84, 91, 101), акти звірки (т.1 а.с.79, 84, 96, 103), товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.80, 87, 97, 104), платіжні доручення (т.1 а.с.78-79, 85-86, 92-96, 102). ТОВ "Оскар УА'' виписано позивачу податкові накладні: від 01.09.2010 р. №17 на загальну суму 37 674 грн., в т.ч. ПДВ – 6 279 грн. (т.1 а.с.76), від 04.10.2010 р. №37 на загальну суму 36 828 грн., в т.ч. ПДВ – 6 138 грн. (т.1 а.с.83), від 10.11.2010 р. №71 на загальну суму 44 370 грн., в т.ч. ПДВ – 7 395 грн. (т.1 а.с.90), від 06.12.2010 р. №84 на загальну суму 45 883,20 грн., в т.ч. ПДВ - 7647,20 грн. (т.1 а.с.100).

Також, 04.01.2011 року між позивачем (Покупець) і ТОВ "Оскар УА" (Постачальник) укладено договір №04/01-01 на постачання нафтопродуктів (т.1 а.с.105-107), виконання умов якого підтверджено: рахунками-фактури (т.1 а.с.108, 118, 123, 126, 130, 133, 138, 142, 148, 151, 156, 159, 168, 185, 192, 194, 207), накладними (т.1 а.с.109, 124, 131, 149, 157), видатковими накладними (т.1 а.с.111, 115, 118, 126, 133, 139, 142, 151, 159, 163, 165, 168, 170, 182, 185, 192, 194, 207), актами звірки (т.1 а.с.113, 121, 128, 136, 146, 154, 161, 170, 179, 200), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.114, 116, 122, 129, 137, 140, 147, 155, 162, 164, 166, 180-181, 183, 186, 201-202, 210), платіжними дорученнями (т.1 а.с.112-113, 119-120, 127-128, 134-136, 143-145, 152-153, 160-161, 171-173, 175-179, 195-199, 208-209), випискою по рахунку (т.1 а.с.174). Походження товару (газ скраплений) підтверджено (а.с.138-140, 163-166, 182-183, 187-190, 203-204 т.1).

ТОВ "Оскар УА" також виписано позивачу податкові накладні: від 18.01.2011 р. №8 на загальну суму 23 556 грн., в т.ч. ПДВ – 3 926 грн. (т.1 а.с.110), від 10.02.2011 р. №5 на загальну суму 41 160 грн., в т.ч. ПДВ – 6 860 грн. (т.1 а.с.117), від 04.03.2011 р. №2 на загальну суму 21 846,60 грн., в т.ч. ПДВ – 3 641,10 грн. (т.1 а.с.125), від 07.04.2011 р. №6 на загальну суму 48 518,40 грн., в т.ч. ПДВ – 8 086,40 грн. (т.1 а.с.132), від 06.05.2011 р. №7 на загальну суму 50 796 грн., в т.ч. ПДВ – 8 466 грн. (т.1 а.с.141), від 07.06.2011 р. №19 на загальну суму 48 032 грн., в т.ч. ПДВ – 8 005,33 грн. (т.1 а.с.150), від 01.07.2011 р. №3 на загальну суму 48 924 грн., в т.ч. ПДВ – 8 154 грн. (т.1 а.с.158), від 11.08.2011 р. №29 на загальну суму 67 872 грн., в т.ч. ПДВ – 11 312 грн. (т.1 а.с.167), від 01.08.2011 р. №2 на загальну суму 60 005,40 грн., в т.ч. ПДВ – 10 000,90 грн. (т.1 а.с.169), від 05.09.2011 р. №8 на загальну суму 66 560 грн., в т.ч. ПДВ – 11 093,33 грн. (т.1 а.с.184), від 04.10.2011 р. №11 на загальну суму 66 490 грн., в т.ч. ПДВ – 11 081,67 грн. (т.1 а.с.191), від 21.10.2011 р. №61 на загальну суму 67 100 грн., в т.ч. ПДВ – 11 183,33 грн. (т.1 а.с.193), від 09.12.2011 р. №21 на загальну суму 10 000 грн., в т.ч. ПДВ – 1 666,67 грн. (т.1 а.с.205), від 10.12.2011 р. №25 на загальну суму 22 940 грн., в т.ч. ПДВ – 3 823,33 грн. (т.1 а.с.206).

Податкові накладні мають всі необхідні реквізити, включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди (т.1 а.с.234-243). Отриманий позивачем товар використано у власній господарській діяльності (т.1 а.с.244-250, т.2 а.с.1-9), для ведення якої у позивача наявні транспортні засоби, свідоцтва про державну реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки, дозволи на продовження роботи підвищеної небезпеки та договори оренди земельних ділянок (т.1 а.с.211-215, т.2 21-40).

Щодо посилань апелянта на вчинення позивачем правочинів, які не спрямовані на настання реальних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Так, законом не передбачена можливість визначення податковим органом правочину нікчемним під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Адже, в окремому випадку, факт недійсності правочину може бути встановлено рішенням суду. Крім того, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Натомість відповідачем не були надані відповідні судові рішення щодо визнання укладених правочинів недійсними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № П/811/1407/14 – залишити без змін.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                                      С.В. Чабаненко

          Суддя:                                                                      С.М. Іванов

          Суддя:                                                                      А.В. Шлай