Ухвала

від 22.04.2015 по справі 810/550/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/550/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Бучанський приладобудівний завод ВЕДА» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2015 року публічне акціонерне товариство «Бучанський приладобудівний завод ВЕДА» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009611503, № 0009631503, від 10.11.2014 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що при передачі в електронному вигляді податкової декларації з плати за землю за 2014 рік виникла арифметична (технічна) помилка, а саме за червень 2014 року помилково вказано суму земельного податку у розмірі 69 030 грн. замість 9 030 грн. В подальшому Товариство подало уточнюючу податкову декларацію, якою зазначену помилку виправлено шляхом зменшення суми за червень 2014 року до 9 030 грн.

Таким чином, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для накладення на Товариство штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки задекларовані суми грошових зобов'язань із земельного податку були сплачені ним у повному обсязі у межах встановленого законом терміну; самостійно виявлено технічну помилку і подано уточнюючий розрахунок в передбаченому законом порядку і строки, що не призвело до заниження податкового зобов'язання.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що відповідачем до позивача відповідно до статті 126 Податкового кодексу України правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання по земельному податку за червень-вересень 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2014 року Товариством до відповідача подана податкова декларація з плати за землю за 2014 рік, розрахунок земельного податку та додатку 1 до декларації (а.с. 72-77), відповідно до яких річна сума земельного податку склала 108 355 грн. 95 коп., із розбивкою по місяцям - по 9 030 грн. за січень-листопад та 9 025 грн. 95 коп. за грудень 2014 року.

В подальшому позивачем виявлено, що під час передачі в електронному вигляді податкової декларації з плати за землю за 2014 рік виникла арифметична (технічна) помилка - за червень місяць 2014 року, де помилково вказано суму земельного податку у розмірі 69 030 грн., замість - 9 030 грн.

У зв'язку з чим, Товариством 05.11.2014 року до ОДПІ подана уточнююча податкова декларація з плати за землю за 2014 рік (а.с. 82-84), якою виправлено зазначену помилку шляхом зменшення суми за червень 2014 року на 60 000 грн. (рядок 9-8, графа 15), тобто сума податку на землю за червень визначена позивачем у розмірі 9 030 грн.

ОДПІ 10.11.2014 року проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати Товариством земельного податку за червень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1239/15-2/05756731 від 10.11.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплату Товариством плати за землю, а саме:

- сплата податкового зобов'язання в розмірі 9 030 грн. (платіжне доручення від 21.08.2014) із суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.07.2014 року із затримкою на 22 дні;

- сплата податкового зобов'язання в розмірі 2 500 грн. (платіжне доручення від 05.11.2014) із суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.10.2014 року із затримкою на 6 днів;

- несплата суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.07.2014 року із затримкою на 98 днів;

- несплата суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.09.2014 року із затримкою на 36 днів;

- несплата суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.08.2014 року із затримкою на 66 днів;

- сплата податкового зобов'язання в розмірі 9 030 грн. (платіжне доручення від 14.10.2014) із суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 30.07.2014 року із затримкою на 76 днів;

- сплата податкового зобов'язання в розмірі 9 030 грн. (платіжне доручення від 18.09.2014) із суми податкового зобов'язання 69 030 грн. із граничним терміном сплати 31.07.2014 року із затримкою на 50 днів.

Таким чином, сплачена позивачем сума земельного податку за липень-жовтень 2014 року була зарахована у якості погашення суми заборгованості зі сплати податку за червень 2014 року, виходячи з наявності заборгованості в розмірі 69 030 грн.

На підставі Акту перевірки ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.11.2014 року:

1) № 0009611503, яким позивача відповідно до статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 22 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 18 060 грн. зобов'язано сплатити штраф з земельного податку у розмірі 10% у сумі 1 806 грн.;

2) № 0009631503, яким позивача відповідно до статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 98 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 67 643 грн. зобов'язано сплатити штраф з земельного податку у розмірі 20% у сумі 13 528 грн. 60 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком відповідача, бюджет не зазнав втрат, а тому необґрунтованим та помилковим є висновок ОДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 цього Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З вищенаведених правових норм випливає, що на платника податків чинним законодавством покладено обов'язок подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку у строк визначений ПК України та усувати самостійно виявлені помилки.

Тобто, зазначеними правовими нормами встановлено право платника податку у разі виявлення помилок в податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, відповідно до якої річна сума земельного податку становила 108 355 грн. 95 коп., із розбивкою рівними частинами по місяцям, у тому числі за червень - 9 030 грн., однак, під час направлення декларації в електронному вигляді помилково визначено за червень 69 030 грн., тобто через технічну помилку до цифри « 9 030 грн.» додано цифру « 6».

У зв'язку з цим, позивач 05.11.2014 року подав до відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, якою виправив зазначену помилку шляхом зменшення суми за червень 2014 року на 60 000 грн., відповідно суму земельного податку за червень 2014 року визначено позивачем на рівні 9 030 грн.

Отже, задекларовані позивачем суми грошових зобов'язань із земельного податку сплачені в межах встановлених строків, вищезазначену помилку виправлено самостійно шляхом подання уточнюючого розрахунку в термін, передбачений законодавством.

Разом з тим, навіть допущення позивачем технічної помилки при заповненні декларації не призвело до зміни податкового зобов'язання позивача в цілому за весь рік в сумі 108 355 грн. 95 коп., а отже, помісячна сума складає 9 030 грн. та 9 025 грн. 95 коп. за дванадцятий місяць 2014 року.

Крім того, колегія суддів вважає, що оскільки у діях позивача не встановлено податкового правопорушення як протиправність в частині нанесення шкоди правам та інтересам держави, у тому числі Державному бюджету України, тому притягнення позивача до відповідальності є протиправним.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення Товариства до фінансової відповідальності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 27.04.2015 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.