Ухвала

від 23.04.2015 по справі 2а-173/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року Справа № 103720/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства "СЕНСУС" (тепер - Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНСУС") про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

ДПІ у Городоцькому районі Львівської області 26.05.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ВАТ "СЕНСУС", в якому просила стягнути суму податкового боргу в розмірі 8984 грн. 34 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Городоцька МДПІ Львівської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що вказана заборгованість відповідача є узгодженою, що підтверджується врученням під розписку головному бухгалтеру підприємства першої та другої податкової вимоги від 29.11.2007 року №1/114 та від 14.01.2008 року №2/2, однак, вказана вище заборгованість відповідачем не була погашена.

Вказує, що суд першої інстанції при винесенні рішення не брав до уваги той факт, що згідно довідки ДПІ у Городоцькому районі від 15.05.2008 року №6564/10-19 станом на 15.05.2008 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 8984,34 грн.

Представник відповідача подав заяву з проханням розглядати справу в порядку письмового провадження, представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ "СЕНСУС" та іноземним контрагентом ТОВ "Ордіполь" (Польща) було укладено контракт №01/18122006 від 18.12.2006 року, відповідно до умов якого ВАТ "СЕНСУС" зобов'язалося виготовити на замовлення предмети одягу з матеріалів, комплектуючих і за зразками, що надаються замовником.

На виконання контракту, на підставі проформи-рахунку і дозволу митного органу на ввезення давальницької сировини, ТОВ "Ордіполь" поставило позивачу давальницьку сировину, що підтверджується належно оформленою вантажною митною декларацією (далі - ВМД) з відмітками про ввезення.

У день митного оформлення відповідачем був виданий простий вексель серії АА №0290806 зі строком сплати 24.11.2007 року в рахунок сплати ввізного мита і ПДВ за поставлену давальницьку сировину, який 27.08.2007 року ДПІ у Городоцькому районі Львівської області взято на облік.

За результатами виконання укладеного контракту продукти переробки давальницької сировини та її залишки вивезені відповідачем 15.10.2007 року за межі митної території України, що підтверджується відповідними ВМД.

28.11.2007 року відповідачем подано податковому органу лист-заяву про погашення векселя №142/1 від 23.11.2007 року у зв'язку із вивезенням 15.10.2007 року за межі митної території України продукції переробки давальницької сировини.

У відповідь на вказаний вище лист ДПІ у Городоцькому районі Львівської області повідомило ВАТ "СЕНСУС" про те, що погашення векселя відбудеться лише в разі сплати вказаної у ньому суми податкових зобов'язань.

По причині несвоєчасного погашенням ВАТ "СЕНСУС" простого векселя серії АА №0290806 від 27.08.2007 року на загальну суму платежів 1215 євро, в тому числі мита на суму - 47.14 євро та ПДВ - 1168,16 євро, ДПІ у Городоцькому районі Львівської області у КОР проведено нарахування ПДВ на суму - 8635 грн. 85 коп. та мита - 348 грн. 49 коп. на загальну суму 8984 грн. 34 коп.

На підставі вказаної заборгованості ДПІ у Городоцькому районі Львівської області на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога від 29.11.2007 року №1/114 та друга податкова вимога від 14.01.2008 року №2/2. Вказані податкові вимоги були оскаржені ВАТ "СЕНСУС" у судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Господарського суду Львівської області віл 03 березня 2008 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2009 року податкові вимоги ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 29.11.2007 року №1/114 та від 14.01.2008 року №2/2 визнанні нечинними. З огляду на це, сума податкового боргу у розмірі 8984 грн. 34 коп. не може вважатись податковим боргом ВАТ "СЕНСУС" та не підлягає стягненню за рахунок його активів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 статті 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" передбачено, що у разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем.

Відповідно до п.11 ст.2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

Згідно з п.36 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійснення операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах, підставою для погашення векселя є вивезення готової продукції в повному обсязі передбаченому контрактом, за межі митної території України у визначені Законом терміни та подання копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України до податкового органу.

Колегією суддів, дослідивши наявні в справі матеріали, встановлено, що відповідно до постанови Господарського суду Львівської області від 03.03.2008 року у справі за позовом ВАТ "СЕНСУС" до ДПІ у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинними податкових вимог позовні вимоги ВАТ "СЕНСУС" задоволено повністю, визнано нечинними податкові вимоги від 29.11.2007 року №1/114 та від 14.01.2008 року №2/2. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2009 року постанову Господарського суду Львівської області від 03.03.2008 року залишено без змін.

Також як встановлено, зазначені рішення в свою чергу залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2012 року (справа №К-26634/09).

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Згідно з ч.5 вказаної статті ухвала апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Господарського суду Львівської області від 3 березня 2008 року, якою були визнанні нечинними податкові вимоги на суму податкового боргу у розмірі 8984 грн. 34 коп. набрала чинності 25.05.2009 року.

Згідно пп. "в" п.6.4.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкового боргу у розмірі 8984 грн. 34 коп. не може вважатись податковим боргом ВАТ "СЕНСУС" та не підлягає стягненню за рахунок його активів та вважає, що в задоволенні позову відмовлено правомірно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року у справі №2а-173/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді О.М. Гінда

М.П. Кушнерик