Постанова

від 28.04.2015 по справі 910/16658/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 910/16658/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015

у справі № 910/16658/14

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" (далі - ТОВ "УМВГ"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА" (далі - ТОВ "ПИВНА ДУМА"), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі -Агентство), м. Київ,

про стягнення 48 720,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - ОСОБА_2 предст. (дов. від 31.12.2014), ОСОБА_3 предст. (дов. від 15.08.2014)

ТОВ "УМВГ" - не з'явився

ТОВ "ПИВНА ДУМА" - Волянський М.Ю. предст. (дов. від 01.12.2014)

Агентства - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду міста Києва в особі ТОВ "УМВГ" з позовом до ТОВ "ПИВНА ДУМА" про стягнення 48 720,00 грн. компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/16658/14 (суддя Марченко О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (судді Верховець А.А. -головуючий, Шипко В.В., Остапенко О.М.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 204, 440, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 15, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", мотивовані встановленням факту порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, шляхом публічного виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу та наявністю правових підстав для стягнення з відповідача компенсації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ПИВНА ДУМА" просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Організація просила залишити судові акти попередніх інстанцій без змін.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- позивач здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "УМВГ" на підставі договору про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014 № АУ002К, зокрема щодо наступних музичних творів:

"Shock to the system"; автори музики: Idol Billy, Younger -Smith Mark; автори тексту: Idol Billy, Younger - Smith Mark; виконавець: Billy Idol;

"Tears from the moon"; автори музики: Baertsoen Kyoko Peggy, Nowels Richard W., Steinberg William; автори тексту: Baertsoen Kyoko Peggy, Nowels Richard W., Steinberg William; виконавець: Conjure One;

"This is how a heart breaks"; автори музики: Jonback Henrik, Karlsson Christian, Winnberg Pontus, Thomas Rob; автори тексту: Jonback Henrik, Karlsson Christian, Winnberg Pontus, Thomas Rob; виконавець: Rob Thomas;

"Wherever you will go"; автори музики: Kamin Aaron, Band Alex; автори тексту: Kamin Aaron, Band Alex; виконавець: The Calling;

- у свою чергу, ТОВ "УМВГ" набуло виключні майнові права на використання зазначених музичних творів на підставі договору про надання виключної ліцензії від 31.12.2010 № НМИсуб 01/11-укр з ТОВ "Национальное музыкальное издательство" (Російська Федерація) як з ліцензіаром, який гарантував, що виключні права і права на використання творів належать йому на підставі відповідних договорів;

- 21.02.2014 представником Організації встановлено, що у приміщенні закладу харчування за адресою: місто Київ, вул. Драгоманова, 31-г, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, здійснюється публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу, серед яких твори під назвою: "Shock to the system", "Tears from the moon", "This is how a heart breaks", "Wherever you will go", про що складено акт № 22/02/14;

- Підприємство не мало дозволів правовласників на здійснення використання зазначених музичних творів;

- у зв'язку з незаконним використанням названих музичних творів Організація просить стягнути на користь позивача компенсацію у загальній сумі 48 720,00 грн., тобто компенсацію в обсязі 10 мінімальних заробітних плат за кожний з використаних музичних творів з текстом.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "УМВГ" компенсації за порушення майнових авторських прав позивачів.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, в силу приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договори, якими позивач обґрунтовує своє право на звернення до суду в інтересах позивача є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку (у тому числі, наданим позивачем доказам в підтвердження факту публічного виконання спірних музичних творів відповідачем), з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши факт неправомірного використання ТОВ "УМВГ" музичних творів, шляхом здійснення їх публічного виконання без дозволу правовласників, - дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації на користь позивача.

Посилання відповідача на те, що подані позивачем докази не доводять здійснення публічного виконання музичних творів у приміщенні закладу саме відповідачем зводяться передусім до переоцінки доказів. Проте касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Невиконання відповідачем передбаченого частиною першою статті 4 3 і статтею 33 ГПК України процесуального обов'язку щодо доведення в судах попередніх інстанцій належними доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, у силу наведеного припису частини другої статті 111 7 ГПК України не може бути компенсоване в суді касаційної інстанції.

При цьому відповідачем не враховано, що саме відповідач є особою, яка несе відповідальність за додержання вимог закону у належному йому закладі, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.

Твердження відповідача щодо правомірності використання музичних творів на підставі договору б/н б/д з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_7, спростовується тим, що умовами даного договору передбачені повноваження виконавця фізичної особи -підприємця ОСОБА_7 володіти виключними майновими правами на використання Концепції (задум/керівна ідея) та Радіо (Інтернет радіостанція), а також право надавати дозвіл або забороняти їх використання. Тобто, даний договір не стосується тих об'єктів авторського права (музичних творів), які є предметом даного спору.

При цьому, незалежно від того, ким саме було здійснено підбір музичних композицій та музичної бази для Радіо, використання музичних творів без дозволу правовласників у приміщенні закладу ТОВ "ПИВНА ДУМА" здійснювалося саме відповідачем (який є замовником за договором), а не ФОП ОСОБА_7 (як виконавцем за договором).

Доводи ТОВ "ПИВНА ДУМА" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи, переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 зі справи № 910/16658/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА ДУМА" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій