Рішення

від 23.04.2015 по справі 910/7217/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/7217/15-г Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"БМСервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" простягнення 22 035 грн 98 коп. Представники: від позивача: Бахірко О.Ф., довіреність б/н від 21.04.2015 Котоман Ю.В., довіреність б/н від 21.04.2015 від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.03.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БМСервіс" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськоосподарської продукції "Столичний" про стягнення 22 035 грн 98 коп. заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №1210712СТО від 01.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7217/15-г, розгляд справи призначений на 23.04.2015.

22.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 23.04.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМСервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськоосподарської продукції "Столичний" (замовник) було укладено договір №1210712СТО на технічне обслуговування холодильного обладнання, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе повне технічне обслуговування та ремонт холодильного обладнання за адресою м. Київ, вул. В.Окружна, 110-А (п.п. 2.1.-2.2. договору).

Строк дії договору встановлено до 31.12.2012 з автоматичною пролонгацією, якщо жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання (п. 9.1., 9.5. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору вартість щомісячного обслуговування складає 3 850 грн 00 коп. Підставою для оплати є рахунок-фактура виконавця. Виконавець 1-2 числа наступного за звітним місяця передає замовнику рахунок-фактуру та акт прийому-передачі виконаних робіт, за якими проводиться оплата до 10-го числа місяця, наступного за звітним, але не раніше підписання акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору №1210712СТО від 01.07.2012 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуг на суму 11 550 грн 00 коп., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт №ВМОУ-00084 від 04.03.2013, №574 від 28.07.2014, №756 від 26.09.2014, підписаними сторонами, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи. За вказаними актами виконаних робіт відповідач оплату не здійснив.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем отримано рахунки-фактури з актами виконаних робіт №849 від 29.10.2014, №193 від 04.03.2013 та №473 від 31.05.2014, всього на загальну суму 24 485 грн 98 коп. Дана обставина підтверджена, рекомендованим повідомленням про вручення цінного листа з описом вкладення, а також фактом часткової оплати по рахункам, виставленим на оплату вказаних робіт. Так, відповідачем було частково сплачено 14 000 грн 00 коп. за рахунками-фактурами №18 від 15.01.2014 та №474 від 28.05.2014.

Позивач вказує, що відповідач надані послуги не оплатив, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 22 035 грн 98 коп. (надано послуг на суму 36 035 грн 98 коп., частково сплачено 14 000 грн 00 коп.).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач правом на судовий захист не скористався, відзиву на позов не надав, контррозрахунку заборгованості суду не навів, звірку взаєморозрахунків з позивачем на вимогу ухвали суду не провів.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором №1210712СТО від 01.07.2012 та факту наявності заборгованості у розмірі 22 035 грн 98 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 22 035 грн 98 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськоосподарської продукції "Столичний" (01001, м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 18-В, літера А, ідентифікаційний код 37145646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМСервіс" (03124, м. Київ, пров. Радіщева, буд. 8, оф. 7, ідентифікаційний код 36460742) 22 035 (двадцять дві тисячі тридцять п'ять) грн 98 коп. основного боргу та витрати оплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.04.2015.

Суддя Н.Б. Плотницька