Постанова

від 15.07.2015 по справі 910/7217/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/7217/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Тарасенко К.В.

секретар Бутакова О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Котоман Ю.В. (представник за довіреністю)

від відповідача: Козін В.М. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.04.2015р.

у справі №910/7217/15-г (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БМ СЕРВІС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

про стягнення 22035 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМ СЕРВІС" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про стягнення 22035,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих за договором №1210712СТО на технічне обслуговування холодильного обладнання щодо оплати послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2015р. у справі №910/7217/15-г позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" (01001, м.Київ, вул. Михайлівська, буд. 18-В, літера А, ідентифікаційний код 37145646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМСервіс" (03124, м. Київ, пров. Радіщева, буд. 8, оф. 7, ідентифікаційний код 36460742) 22035 (двадцять дві тисячі тридцять п'ять) грн. 98 коп. основного боргу та витрати по оплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "БМ СЕРВІС" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 22035 грн. 98 коп.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позовні вимоги в частині стягнення 22035,98 грн. не підлягають задоволенню, враховуючи те, що акти виконаних робіт №849 від 29.10.2014 р., №00193 від 04.03.2013 р., №473 від 31.05.2013 р. відповідачем не підписувались, роботи за даними актами не виконувались, посилаючись при цьому на п.5.1 договору, відповідно до якого оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт та виставлених відповідно до них рахунків, тому оплаті підлягають фактично виконані роботи, виконання яких підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт. Також скаржник вказує, що платіжним дорученням №1493 від 24.10.2014 р. на суму 14000 грн. здійснено попередню оплату за позапланові роботи по усуненню витоку, згідно рахунку №318 від 15.01.2014 р., однак роботи фактично виконані не були. Крім того, скаржник вказує на те, що розгляд справи здійснювався за відсутності представника відповідача, що є порушенням ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, у зв'язку з чим були порушені права відповідача, передбачені ст. 22 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" про відновлення строку для подання апеляційної скарги; відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі №910/7217/15-г; прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі №910/7217/15-г до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. змінено склад судової колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" на рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі №910/7217/15-г до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2015 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі №910/7217/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "БМ СЕРВІС" у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 22035 грн. 98 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі №910/7217/15-г залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМСервіс", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськоосподарської продукції "Столичний", як замовником, було укладено договір №1210712СТО на технічне обслуговування холодильного обладнання, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе повне технічне обслуговування та ремонт холодильного обладнання за адресою: м. Київ, вул. В.Окружна, 110-А (п.п. 2.1.-2.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, вартість щомісячного обслуговування складає 3850 грн. 00 коп. Підставою для оплати є рахунок-фактура виконавця. Виконавець 1-2 числа наступного за звітним місяця передає замовнику рахунок-фактуру та акт прийому-передачі виконаних робіт, за якими проводиться оплата до 10-го числа місяця, наступного за звітним, але не раніше підписання акту виконаних робіт.

Строк дії договору встановлено до 31.12.2012 р. з автоматичною пролонгацією, якщо жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання (п. 9.1., 9.5. договору).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою договір №1210712СТО на технічне обслуговування холодильного обладнання є договором про надання послуг.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що позивачем на виконання умов договору №1210712СТО від 01.07.2012 було виконано роботи, а відповідачем прийнято вказані роботи на суму 15400 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт №406 від 28.05.2014 р. на суму 3850,00 грн. (рахунок на оплату №474 від 28.05.2014 р.), №ВМОУ-00084 від 04.02.2013 на суму 3850,00 грн. (рахунок-фактура №ВМСФ-00101 від 04.02.2013 р.), №574 від 28.07.2014 на суму 3850,00 грн. (рахунок на оплату №703 від 28.07.2014 р.), №756 від 26.09.2014 на суму 3850,00 грн. (рахунок на оплату №965 від 26.09.2014 р.), підписаними сторонами, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Також на виконання умов укладеного договору №1210712СТО від 01.07.2012 позивачем надано послуги (виконано роботи) по усуненню витоку, технічному обслуговуванню холодильного обладнання, про що позивачем складено акти здачі-прийняття робіт №849 від 29.10.2014 р. на суму 12935,98 грн. (рахунок на оплату №18 від 15.01.2014 р.), №ВМОУ-00193 від 04.03.2013 р. на суму 3850,00 грн. (рахунок фактура №ВМСФ-00231 від 04.03.2013 р.), №473 від 31.05.2013 р. на суму 3850,00 грн. (рахунок на оплату №638 від 31.05.2013 р.).

Отже, позивачем надано послуги на загальну суму 36035,98 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані акти разом з виставленими рахунками-фактур (рахунками на оплату) та претензією були направлені відповідачу 29.01.2015 р. Відповідачем отримано вказані документи 12.02.2015 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, квитанції УДППЗ «Укрпошта», рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач вказані акти не підписав, своїх зобов'язань за договором в частині повної оплати вартості наданих послуг не виконав.

Разом з тим, відповідачем здійснено часткову оплату вартості наданих послуг на суму 14000 грн. за рахунками-фактурами №18 від 15.01.2014 та №474 від 28.05.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Враховуючи часткову оплату за надані послуги, колегія суддів вважає, що за відповідачем утворилася заборгованість за надані послуги в розмірі 22035,98 грн. (36035,98 - 14000 = 22035,98 грн.).

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що позовні вимоги в частині стягнення 22035,98 грн. не підлягають задоволенню, враховуючи те, що акти виконаних робіт №849 від 29.10.2014 р., №00193 від 04.03.2013 р., №473 від 31.05.2013 р. відповідачем не підписувались, роботи за даними актами не виконувались, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Як встановлено вище, позивачем виконано роботи за договором на загальну суму 36035,98 грн., про що було складено відповідні акти здачі-прийняття робіт, які були надані відповідачу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надходження від відповідача претензій щодо якості виконаних робіт.

Як зазначено в п.6 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відмова від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Отже, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, та відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем 24.10.2014 р. здійснено часткову оплату вартості виконаних робіт в розмірі 14000 грн. за рахунками-фактурами №18 від 15.01.2014 та №474 від 28.05.2014, які виставлені за актами здачі-прийняття робіт №849 від 29.10.2014 р. на суму 12935,98 грн. (рахунок на оплату №18 від 15.01.2014 р.) та №406 від 28.05.2014 р. на суму 3850,00 грн. (рахунок на оплату №474 від 28.05.2014 р.), що свідчить про визнання відповідачем виконання позивачем робіт, зокрема за актом здачі-прийняття робіт №849 від 29.10.2014 р. на суму 12935,98 грн., який останнім не підписаний.

Посилання відповідача на те, що платіжним дорученням №1493 від 24.10.2014 р. на суму 14000 грн. здійснено попередню оплату за позапланові роботи по усуненню витоку, згідно рахунку №318 від 15.01.2014 р., однак роботи фактично виконані не були, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: як вбачається з банківської виписки призначення платежу за вказаним платіжним дорученням зазначено «оплата за усунення витоку та ТО обладнання за травень 2014 р. згідно рах.№18 від 15.01.2014 р., №474 від 28.05.2014 р., в т.ч. ПДВ 20% 2333,33 грн.». Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що часткова оплата рахунку №18 від 15.01.2014 р. здійснена через 10 календарних місяців після виставлення вказаного рахунку, що не може вважатися попередньою оплатою.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги, відповідачем не доведено відсутність заборгованості перед позивачем зі сплати вартості наданих послуг (виконаних робіт) в розмірі 22035,98 грн., позовна вимога про стягнення з відповідача 22035,98 грн. заборгованості є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом процесуального права, а саме: ст.ст. ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України, слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2015 р. у справі №910/7217/15-г порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.04.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 26.03.2015 р. отримана відповідачем 16.04.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, однак останній не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання місцевого господарського суду 23.04.2015 р. не направив свого представника, доказів на спростування вимог позовної заяви не надав.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу часткового скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2015р. у справі №910/7217/15-г - без змін.

2. Матеріали справи №910/7217/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Л. Власов

К.В. Тарасенко