Рішення
від 22.04.2015 по справі 910/1994/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №910/1994/15-г

за позовомПриватного юридичного підприємства "Юрсервіс консалтінг компані" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" простягнення 105 918,82 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Бованенко О.М. - представник за довіреністю від 10.12.14; від відповідачаГончаренко Л.С. - представник за довіреністю № 1380 від 24.11.14

В судовому засіданні 22.04.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного юридичного підприємства "Юрсервіс консалтінг компані" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" про стягнення 105 918,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам Договору про надання послуг № 56/95 від 18.01.2012 відповідачем не здійснено оплати за надані позивачем послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 72 594,82 грн. Крім того, на неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 1 819,84 грн., індекс інфляції у розмірі - 14518,96 грн. та подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 16 985,20 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 порушено провадження у справі № 910/1994/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25.02.2015.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, надав через канцелярію суду документи, що були долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 25.02.2015 явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів, суд дійшов висновку, що спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні та відклав розгляд справи на 25.03.15.

24.03.15 відповідач через загальний відділ подав відзив на позов, в якому проти позову заперечує з наступних підстав. Відповідно до п.1.2 укладеного між сторонами договору визначено поняття заборгованості, стягненої за участю виконавця, а саме: заборгованістю, стягненою за участю виконавця, вважається сума коштів, що надійшла в погашення заборгованості боржника перед замовником на його рахунки, відкриті в замовника, протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику. Оскільки строк дії договору закінчився 28.02.14, то і термін надання виконавцем послуг замовнику теж закінчився 28.02.14. Відповідач зазначає, що протягом строку дії договору та протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику (з 18.01.12 по 28.02.14) в погашення заборгованості боржника Самовалова Г.О. та Попова І.О. перед замовником не надходило жодних коштів, стягнених за участю виконавця, і таким чином, у банку відсутні підстави відповідно до укладеного договору для сплати винагороди виконавцю у розмірі 34240,53 грн. та 38 354,29 грн. відповідно. Кошти на рахунок банку надійшли лише 13.10.14 (боржник - Самовалов Г.О) та 05.08.14 (боржник - Попов І.О.), тобто після закінчення строку дії договору, та завдяки зусиллям представника юридичного відділу банку.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не було проведено належних заходів/зусиль щодо прискорення перерахування коштів від продажу майна протягом майже 14 місяців, також в порушення вказівок відповідача щодо необхідності взяти участь в публічних торгах, представник позивача так і не брав участі в аукціоні, що позбавило відповідача можливості на створення конкуренції іншим учасникам прилюдних торгів з метою підвищення продажної ціни заставного майна, в результаті чого відповідач зміг би отримати більшу суму для задоволення своїх кредиторських вимог.

25.03.15 через загальний відділ діловодства відповідач подав пояснення по суті спору, в яких зазначив, що в порушення п. 2.1.3 договору позивачем не були направлені відповідачу рахунки та акти прийому-передачі наданих послуг до 05 числа кожного календарного місяця. Лише 20.10.14 після закінчення дії договору на адресу відповідача були направлені рахунки-фактури та акти прийому-передачі наданих послуг, які були повернуті відповідачем без підпису та оплати у зв'язку з невірним зазначенням в них періоду надання послуг. Позивачем недоліки, на які відповідачем було вказано листом від 29.10.14 вих. № 9872/15-03-3, не усунуті, тому у відповідача відсутні будь-які підстави для сплати винагороди. Як і відсутні підстави вимагати від банку сплати штрафних санкцій як відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2015 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 15.04.2015.

03.04.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

У судове засідання, призначене на 15.04.2015, з'явився представник позивача, який щодо клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою суду від 15.04.15 було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 22.04.15.

В судове засідання 22.04.15 представники сторін з'явились, представник відповідача надав документи, що були залучені до матеріалів справи, представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

18 січня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - відповідач, замовник) та Приватним юридичним підприємством «Юрсервіс Консалтінг Компані» (далі - позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг № 56/95 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в інтересах та за завданням замовника провести комплекс заходів, що передбачені Додатком № 2 до договору, направлених на ліквідацію заборгованості боржників перед замовником за кредитним договорами, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах цього договору.

Заборгованістю, стягненою за участю виконавця, вважається сума коштів, що надійшла в погашення заборгованості боржника перед замовником на його рахунки, відкриті в замовника, протягом усього терміну надання виконавцем послуг замовнику після безпосереднього надання замовником виконавцю замовлення, передбаченого п.2.3.1 даного договору, починаючи з дня здійснення виконавцем будь-яких передбачених п.2.1.1 договору дій стосовно боржників замовника, пов'язаних з виконанням замовлення, у тому числі:

- сума простроченої заборгованості;

- штрафні санкції, нараховані замовником за порушення боржником умов виконання грошових зобов'язань (п.1.2 договору).

Згідно з п.1.4 договору виконавець виконує комплекс заходів, направлених на ліквідацію заборгованості боржників перед замовником по договору, протягом всього строку дії договору від дня, наступного за днем отримання виконавцем замовлення передбаченого п.2.3.1 договору. У випадку здійснення замовником дій, передбачених п.2.4.1 даного договору строк виконання замовлення по окремому боржнику закінчується днем, що передує дню вчинення дій стосовно даного боржника, вказаних в п.2.4.1 договору, крім реструктуризації заборгованості, новації договору, списання боргу з балансу банку за рахунок страхового резерву.

Пунктом 2.1.3 договору передбачено, що виконавець до останнього числа кожного календарного місяця передає замовнику Звіт про результати наданих послуг, який складається у формі, що погоджена сторонами в Додатку № 5 до цього договору, із обов'язковим наданням копій підтверджених документів про вчинені дії протягом звітного періоду. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Виконавець до 05 числа кожного календарного місяця передає замовнику Акт прийому-передачі наданих послуг, який складається у формі, що погоджена сторонами в додатку № 3 до цього договору та рахунок за надані послуги у відповідності до розділу 3 Договору та Додатку № 4 до договору.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір винагороди за надані виконавцем послуги зазначається в рахунку, який виконавець повинен виставляти замовнику не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. Кожен такий рахунок повинен супроводжуватись Актом прийому-передачі наданих послуг, який складається по формі визначеній у додатку № 3 до договору та подається виконавцем до 05 числа кожного календарного місяця у відповідності до п.2.1.3 договору. До рахунку за надані послуги виконавцем додаються оригінали документів, що підтверджують понесені витрати, які підлягають компенсації замовником відповідно до п.2.3.8 та 2.3.9 договору. Протягом 10 робочих днів від дня отримання від виконавця двох складених ним примірників акта прийому-передачі наданих послуг замовник підписує цей акт та передає один його примірник виконавцеві або надає виконавцеві мотивовану відмову від його підписання із зазначенням строку для усунення допущених недоліків. Оплата послуг здійснюється протягом 15 робочих днів після підписання сторонами акта прийому-передачі послуг.

Згідно з п. 3.4 договору нарахування замовником винагороди виконавцю по окремому боржнику закінчується днем, що передує вчиненню дій стосовно даного боржника, вказаних в п.2.4.1, крім реструктуризації заборгованості.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що його укладено строком на 1 рік з моменту укладання.

Відповідно до п.10 Замовлення № 1 від 24.01.12 позивач отримав доручення провести комплекс підготовчих заходів з реалізації арештованого майна боржника - Самовалова Г.О., розмір винагороди - 34240,53 грн., відповідно до п. 3 Замовлення № 2 від 30.01.12 позивач отримав доручення провести комплекс підготовчих заходів з реалізації арештованого майна боржника - Попов І.О., розмір винагороди виконавця - 38354,29 грн.

В грудні 2013 року сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до Договору про надання послуг № 56/95 від 18.01.12, відповідно до якого дійшли згоди, що договір діє до 28.02.14.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним було надано відповідачеві послуги на загальну суму 72594,82 грн., рахунки на оплату яких були направлені відповідачу 20.10.14. Проте відповідачем надані послуги не оплачені, акт прийму-передачі наданих послуг від 201.10.14 не підписано.

06.05.14 позивач звернувся до відповідача з листом (вх. 2506) про сплату заборгованості по винагороді виконавця за комплекс підготовчих заходів з реалізації арештованого майна боржників, зокрема. Самовалова Г.О. та Попова І.О.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, позивачем було надано відповідачу послуги з проведення комплексу підготовчих заходів з реалізації арештованого майна боржників Самовалова Г.О. та Попова І.О. Зокрема, предмет іпотеки, який належить Самовалову Г.О. було реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів 18.12.12 за 1108629,50 грн., предмет іпотеки, який належить Попову І.О. було реалізовано шляхом проведення прилюдних торгів 03.07.13 за 139 000,00 грн.,

Твердження відповідача про надходження коштів від реалізації вказаного іпотечного майна на його рахунки вже після закінчення строку дії договору № 56/95 (після 28.02.14) спростовується наданими позивачем платіжними дорученнями про перерахування Головним управлінням юстиції у Київській області на рахунок відповідача 12.12.13 згідно платіжного доручення № 339 - 847749,40 грн. (боржник Самовалов Г.О виконавче провадження 28965401) та 22.11.13 згідно платіжного доручення № 263 - 1064558,61 грн. (боржник Попов І.О. виконавче провадження 34957881).

20.10.14 позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки фактури № СФ-0000324 від 20.10.14 на суму 34240,53 грн. та № СФ-0000325 від 20.10.14 на суму 38354,29 грн. та акти прийому-передачі наданих послуг від 20.10.14 на вказані суми.

Суд зазначає, що не підписання відповідачем актів прийому-передачі наданих послуг від 20.10.14 з тих мотивів, що в них невірно зазначений період надання замовнику комплексу послуг, не може вважатись обґрунтованою мотивованою відмовою в розумінні п.3.2 договору.

Крім того, в листі від 29.10.14 вих. № 9872/15-03-3 відповідач зазначив що відмовляючи в прийнятті до сплати рахунків-фактур від 20.10.14 № СФ-0000325 та № СФ-0000324, банк керується тим, що в одному з рахунків зазначений термін дійсності до сплати до 20.10.14, тому банк не може прийняти до сплати рахунок, строк дійсності якого минув.

Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання відповідних послуг.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України .

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, з урахуванням п.п. 3.1.2., 3.2, 3.4 договору, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення спору строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати грошових коштів в сумі 72 594,82 грн. є таким, що настав.

Заперечення відповідача щодо припинення його обов'язку щодо сплати за надані послуги після закінчення дії договору про надання послуг № 56/95 від 18.01.12 є юридично неспроможними, оскільки припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором № 56/95 від 18.01.12 про надання послуг виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був спростований факт порушення взятих на себе за вказаним договором обов'язків щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на користь позивача основного боргу в сумі 72 594,82 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1819,84 грн., збитків від інфляції в сумі 14 518,96 грн. та пені в сумі 16 985,20 грн., що нараховані позивачем за період з 12.12.13 по 14.10.14, суд зазначає наступне.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.

Суд зазначає, що з урахуванням вимог пункту 3.2 договору № 56/95, а також того, що рахунки-фактури та акти прийому-передачі наданих послуг були надані відповідачу тільки 20.10.14, нарахування позивачем штрафних санкцій в період з 12.12.13 по 14.10.14 не відповідає нормам чинного законодавства та умовам договору.

Іншого розрахунку штрафних санкцій позивачем надано не було.

Відповідно до п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 1819,84 грн., збитків від інфляції в сумі 14518,96 грн. та пені в сумі 16985,20 грн., що нараховані позивачем за період з 12.12.13 по 14.10.14, задоволенню не підлягають.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається пропорційно на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються: на відповідача в сумі 1451,90 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» (01021 м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2; ідентифікаційний код 14360920) на користь Приватного юридичного підприємства «Юрсервіс консалтінг компані» (01021 м. Київ, вул. Липська, буд. 19/7, кв. 14; ідентифікаційний код 22522199) суму основного боргу в розмірі 72 594 (сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яноста чотири) грн. 82 коп., судовий збір в розмірі 1451 (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн. 90 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 1819,84 грн., збитків від інфляції в сумі 14518,96 грн. та пені в сумі 16985,20 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.04.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення22.04.2015
Оприлюднено07.05.2015
Номер документу43841266
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1994/15-г

Ухвала від 15.04.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Постанова від 07.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Баранець О.М.

Ухвала від 25.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 25.05.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Баранець О.М.

Рішення від 22.04.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 04.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні