Ухвала

від 28.04.2015 по справі 914/3196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.04.2015 р. Справа№ 914/3196/14

За заявою Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм», м.Львів,

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2014 р. у справі №914/3196/14

за позовом : Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм», м.Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Львівське комунальне підприємство «Господар», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 348'148,39 грн., виселення з нежитлових приміщень загальною площею 115,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 47, та повернення їх Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники :

від заявника (відповідача): В.Босович,

від позивача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. у справі №914/3196/14 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Львівське комунальне підприємство «Господар» про стягнення заборгованості в сумі 348' 148,39 грн., виселення з нежитлових приміщень загальною площею 115,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 47, та повернення їх Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Ухвалою суду від 16.04.2015 р. заяву прийнято та призначено до розгляду на 28.04.2015 р.

У судове засідання 28.04.2015 р. представник заявника з'явився, вимоги за заявою підтримав з підстав, викладених у самій заяві. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2014 р. у справі 914/3196/14 та прийняти рішення, яким у позові відмовити. Заяву обґрунтовує тим, що при розгляді справи до відома суду не було доведено, що 17.02.2010 р. між УКВ ДЕП ДМР та ДКП «Українська кіностудія «Галичина-фільм» було укладено угоду №Л-5503-7 (Д-10) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, вул.Личаківська, 47 від 29.08.2007 р. №Л-5503-7. Зазначена угода укладена на підставі ухвали Львівської міської ради від 28.01.2010 р. №3196 «Про встановлення орендної плати за користування нежитловими приміщеннями на вул.Личаківській,47». Як стверджує заявник, вказана угода є невід'ємною частиною укладеного між сторонами спору договору оренди приміщення. Відповідно до п.1 угоди сторони погодили, що на підставі ухвали ЛМР №3169 від 28.01.2010 р. п.5.1 договору оренди від 29.08.2007 р. №Л-5503-7 викладено в наступній редакції: «Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до ухвали Львівської міської ради від 28.01.2010р. №3196 і складає 1 гривню в рік без ПДВ з дати підписання цієї угоди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду». Тому, на думку кіностудії, розмір орендної плати відповідно до спірного договору оренди мав складати 1 гривню в рік без ПДВ з дати підписання угоди, тобто від 28.02.2010 і аж до дати закінчення договірних відносин між сторонами (як встановлено в рішенні від 24.11.2014 р. - 27.08.2013 р.). Зазначені обставини, як стверджує заявник, не були відомі суду під час розгляду справи та винесення оскаржуваного рішення і є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

У судове засідання 28.04.2015 р. представник позивача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, вимог ухвали суду від 16.04.2015 р. не виконав.

Представник третьої особи в судове засідання 28.04.2015 р. не з'явився, причин неприбуття не повідомив, вимог ухвали суду від 16.04.2015р. не виконав.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника заявника, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

На розгляд господарського суду Львівської області Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Державного комунального підприємства Українська кіностудія "Галичина-Фільм" про стягнення заборгованості в сумі 348148грн. 39коп., виселення з нежитлових приміщень загальною площею 115,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 47, та повернення їх Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.11.2014 р. у справі 914/3196/14 позов задоволено частково: стягнуто з Державного комунального підприємства "Українська кіностудія "Галичина-Фільм" на користь Управління комунальної вланості департаменту економічної політки Львівської міської ради 189' 319,11грн. орендної плати; виселено Державне комунальне підприємство "Українська кіностудія "Галичина-Фільм" в строк по 01.01.2015р. та зобов'язано повернути нежитлові приміщення загальною площею 115,1кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 47 Управлінню комунальної власності департаменту економічної політки Львівської міської ради; стягнуто з Державного комунального підприємства "Українська кіностудія "Галичина-фільм" на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 5'004,38 грн. судового збору (в тому числі суму 3' 786,38грн. судового збору - за вимогу майнового характеру та суму 1' 218,00 грн. судового збору - за вимогу немайнового характеру).

Рішення обґрунтовувалося, зокрема, тим, що договір припинив свою дію 27.08.2013 р., орендна плата відповідачем не сплачувалася, підставними є вимоги позивача, заявлені за період з 01.11.2009р. по 27.08.2013р., щодо стягнення орендної плати на підставі договору оренди нерухомого майна №Л-5503-7 від 29.08.2007р. які складають загальну суму 189' 319,11грн., відповідно до представлених суду матеріалів справи та наданого розрахунку. В решті позовних вимог щодо стягнення орендної плати в розмірі 158' 829,28 грн. в позові відмовлено. Крім того, в силу вимог ст.785 ЦК України та ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єкт оренди зобов'язано повернути позивачу.

09.12.2014 р. на виконання рішення суду від 24.11.2014 р. видано відповідні накази.

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 ГПК України підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов : по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Як стверджує заявник при прийнятті рішення суду не було відомо про ухвалу Львівської міської ради №3196 від 28.01.2010 р. та про укладену на її виконання 17.02.2010 р. угоду №Л-5503-7 (Д-10) між УКВ ДЕП ДМР та ДКП «Українська кіностудія «Галичина-фільм» про внесення змін до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: м. Львів, вул.Личаківська, 47 від 29.08.2007 р. №Л-5503-7, якою встановлено орендну плату в розмірі 1 грн. з 17.02.2010 р. і до закінчення дії договору.

Проте, як убачається з долученої до матеріалів заяви копії угоди №Л-5503-7 (Д-10), вона підписана і орендодавцем (УКВ ДЕП ЛМР), так і орендарем (ДКП «Українська кіностудія «Галичина-фільм»). Враховуючи ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 цього ж кодексу).

Договір, в силу вимог ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто, сторони, підписуючи угоду, знали про її існування. Знали вони про неї та про ухвалу ЛМР і під час розгляду справи, що не заперечувалося директором кіностудії у судовому засіданні.

Суд звертає увагу відповідача, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу (п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).

Відповідно до п.8.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що заявник не довів наявність нововиявлених обставин, і, як наслідок, підстав для скасування рішення суду від 24.11.2014 р.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У пункті 3.3 постанови «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 Пленум Вищого господарського суду України відзначає, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Суд відстрочував сплату судового збору, однак станом на дату прийняття ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду заявником не було сплачено судовий збір. Тому суд стягує з відповідача за результатами розгляду заяви 2'502,19 грн. судового збору (50% від 5'004,38 грн. судового збору, стягнутого з відповідача рішенням суду).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 112-114 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. у справі №914/3196/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. у справі №914/3196/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Державного комунального підприємства Української кіностудії «Галичина-Фільм» ( 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 47, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20793907 ) 2'502,19 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Суддя Яворський Б.І.