Постанова

від 29.04.2015 по справі 910/27929/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа№ 910/27929/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Щербина О.Ю. (дов. №10/00-10 від 21.01.2015 року);

від відповідача - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року

у справі №910/27929/14 (суддя Босий В.П.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані", м. Київ

про стягнення 1 662 954,99 дол. США, що еквівалентно 21 536 404,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" про стягнення 1 662 954,99 дол. США, що еквівалентно 21 536 404,58 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" задоволено повністю. Суд вирішив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" заборгованість по кредиту у розмірі 1 662 954 дол. США 99 центів, що еквівалентно 21 536 404 грн. 58 коп.; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості по кредиту у розмірі 1 662 954,99 дол. США.

Не погодившись із вказаним рішенням, публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 змінити в частині зазначення гривневого еквіваленту суми стягнення.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що під час постановлення оскаржуваного рішення, суд першої інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин та валюту зобов'язання кредитного договору, внаслідок чого дійшов невірного висновку щодо стягнення заборгованості з позичальника з вказівкою на гривневий еквівалент по курсу НБУ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 року прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 15.04.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі №910/27929/14 відкладено розгляд апеляційної скарги на 29.04.2015 року.

28.04.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшла заява б/н від 28.04.2015 року позивача про долучення документів.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Агрикова О.В., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі № 910/27929/14 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

В судове засідання, призначене на 29.04.2015 року, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.02.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі за текстом - Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані» (далі за текстом - позичальник) було укладено Генеральний договір №39/08/00-KL (далі за текстом - Генеральний договір) (а.с. 20-27).

У відповідності до п. 1.1. вказаного договору банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти у формі кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування, зазначений в графі 1 розділу І цього договору, в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов'язується прийняти та належним чином використати і повернути Банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.

Розділом І Генерального договору передбачено, що розмір кредитних коштів (траншів), що надаються позичальнику в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів (траншів), строк користування ними та цільове використання кредитних коштів (траншів), а також плата (проценти) за користування кредитними коштами (траншами), та інші умови за згодою сторін, визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах, що є невід'ємною частиною цього договору.

22.02.2007 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до Генерального договору (а.с. 28).

25.06.2007 року між сторонами було укладено ряд додаткових угод (а.с. 29, 30) до Генерального договору, за умовами яких сторони погодили, що Банк на умовах Генерального договору та цього договору надає Позичальнику кредитні кошти для поточної діяльності у формі кредитної лінії, що не відновлюється, в межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в графі 1 Розділу І Генерального договору в розмірі 1 700 000 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Генерального договору (а.с. 31), за умовами якої сторони домовились, що строк користування кредитними коштами, зазначений в п.1.1 цього договору встановлюється до 19.02.2009 року.

28.11.2008 року між сторонами було укладено Додатковий договір до Генерального кредитного договору (а.с. 32).

30.12.2008 року між сторонами укладено додатковий договір до Генерального договору, яким сторони домовились, що відсотки за користування кредитними коштами за період з 26.11.2008 року до 25.12.2008 року в сумі 19 833,33 дол. США Позичальник сплачує до 26.01.2009 року включно.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 662 954,99 дол. США.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за договором та надано кредит у розмірі 1 700 000,00 дол. США., що підтверджується матеріалами справи (меморіальними валютними ордерами за період з 27.02.2007 року по 11.12.2007 року) (а.с. 63-82).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, колегія суддів зазначає, що 21.02.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до Генерального договору, за умовами якої сторони домовились, що строк користування кредитними коштами, зазначений в п.1.1 цього договору встановлюється до 19.02.2009 р.

З огляду на викладене, Товариство мало повернути на користь Банку надані кредитні кошти у розмірі 1 700 000,00 грн. у строк до 19.02.2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що на виконання умов Договору на підставі заявок позичальника позивач перерахував на користь Товариства грошові кошти у розмірі 1 700 000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами за період з 27.02.2007 року по 11.12.2007 року (а.с. 63-82).

З наявних матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Інвестментс Корпорейшн» про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно іпотечних договорів, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., що зареєстровані в реєстрі за №№1446, 1539, 1498, 1616, 1657, а саме: земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться на території Лишнянської сільської ради Макарівського району Київської області, та належать на парві власності товариству з обмеженою «Брітіш Інвестментс Корпорейшн» шляхом продажу на прилюдних торгах, на користь позивача в рахунок погашення заборгованості по генеральному кредитному договору №39/07/00-KL від 22.02.2007 року в сумі 28 136 093,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариству з обмеженою відповідальністю «Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані» кредитні кошти у формі кредитної лінії, в межах максимального ліміту кредитування 1 700 000 дол. США, з кінцевим терміном повернення до 19.02.2009 року та сплатою 14% річних за користування кредитними коштами, однак третя особа взятих на себе зобов'язань не виконала.

З наявних матеріалів справи вбачається, що у ході судового процесу у справі №34/436 публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до суду із заявою про уточнення позовних вимог, з якої слідує, що останній здійснив перерахунок пені, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість у сумі 18 432 302,06 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2010 року у справі №34/436 позов Банку задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості Товариства по Генеральному договору в загальній сумі 18 432 302,06 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 1 700 000 дол. США, що по курсу НБУ станом на 20.10.2010 р. становить 13 449 720 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 458 149,93 дол. США., що по курсу НБУ станом на 20.10.2010 р. становить 3 624 698,99 грн.; пеня по простроченій сумі кредиту та по простроченим нарахованим процентам в сумі 1 357 883,07 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.10.2013 р. ВП№24646300 було повернуто виконавчий документ (наказ господарського суду міста Києва від 30.11.2010 р. №34/436) Банку у зв'язку з переданням боржником стягувачу майна на загальну суму 6 532 676,00 грн. (а.с. 183-199).

Колегією суддів встановлено, що на момент розгляду даної справи рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2010 року у справі №34/436 виконано частково, предмет іпотеки залишено у ПАТ "Банк "Форум" у зв'язку з нереалізацією заставленого майна за початковою ціною у розмірі 6 532 676,00 грн.

Отже, зобов'язання відповідача за кредитним договором не припинилися, право вимоги позивача банку про повернення кредиту підлягає судовому захисту. Оскільки, забезпечувальне зобов'язання (договір іпотеки) має похідний характер, а не альтернативний основному. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Матеріали справи не містять доказів домовленості сторін про припинення зобов'язання по кредитному договору у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.

Враховуючи викладене, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи судом настав, а заборгованість за таким договором становить 1 662 954,99 дол. США, що становить залишок заборгованості після заліку вартості іпотечного майна.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства суми заборгованості по кредиту у розмірі 1 662 954,99 дол. США, є правомірними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Щодо визначення гривневого еквіваленту суми боргу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 14 постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК ; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

У зв'язку із наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

З аналізу умов кредитного договору слідує, що валютою зобов'язання є долар США, а отже і повернення отриманих коштів позичальник повинен здійснювати саме у валюті зобов'язання - доларах США.

Крім того, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Враховуючи, що частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором, а також беручи до уваги вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що повернення отриманих коштів позичальник має здійснювати у валюті зобов'язання.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»).

З аналізу наведеного слідує, що зазначення в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквіваленту такої суми в гривнях - не є обов'язком суду, а правом суду, з урахуванням конкретних обставин справи, та за наявності клопотання сторони, суд може визначити такий еквівалент.

Враховуючи, що у відповідності до позовних вимог публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" було заявлено до стягнення грошові кошти у сумі 1 662 954,99 дол. США, а гривневий еквівалент було зазначено у визначенні ціни позову, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зазначення гривневого еквіваленту у резолютивній частині рішення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції під час винесення рішення було невірно визначено валюту зобов'язання за кредитним договором, з огляду на що місцевим судом було неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства, визначено гривневий еквівалент у резолютивній частині рішення.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила під час апеляційного провадження у справі, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зроблені з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню в частині визначення гривневого еквіваленту боргу відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2015 року у справі №910/27929/14 викласти в наступній редакції:

«1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-9; ідентифікаційний код 33596542) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) заборгованість по кредиту у розмірі 1 662 954 (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) дол. США 99 центів. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-9; ідентифікаційний код 33596542) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Інвестментс Констракшн Кампані" (03113, м. Київ, пров. Артилерійський, 7-9; ідентифікаційний код 33596542) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу №910/27929/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз