Постанова

від 23.04.2015 по справі 813/7758/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року № 813/7758/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Дем'яновського Г.С.

за участю секретаря судового засідання Гавірко О.О.

представника позивача Різник Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Золочівської об»єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області до МКП «Комунальник » про стягнення заборгованості., -

в с т а н о в и в :

Золочівська Об»єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до МКП «Комунальник » про стягнення заборгованості. Заявою про уточнення позовних вимог від 20.02.2015 року позивач збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача 689139,19 грн. Копія уточненої позовної заяви направлена відповідачу 23.02.2015 року , про що свідчить квитанція 2Укрпошти» .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у позовних заявах. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дні розгляду справи. В судові засідання подавав клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку із хворобою юриста \від 04.02.2015 року ,від 08.04.2015 року,від 22.04.2015 року\. Жодних оправдовуючи документів не подано , суд ,враховуючи ,що відповідачем є юридична особа з відповідним штатом працівників, вважає ,неявку відповідача з неповажних причин і вважає,що справу слід розглядати у відсутність представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача ,перевіривши інші докази ,зібрані в справі ,суд вважає,що наступне.

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 689139,19 грн.

Позивач посилається на те, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міське комунальне підприємство «Комунальник» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРГЮУ-32940150). Міське комунальне підприємство «Комунальник» знаходиться на обліку в Золочівській ОДПІ (Перемишлянське відділення) як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Позов обґрунтовується тим, що Міське комунальне підприємство «Комунальник» має постійну заборгованість по платежах бюджету та державних цільових фондів , яка не переривається і постійно нарощується.

Як на правову підставу для задоволення вимог, позивач посилається на вимоги п.20.1.34 ст.20, ст. 59, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України.

В ході розгляду даної справи, позивачем подано уточнення адміністративного позову за вих. № 138/10/13-19-10-00/9 від 20.02.2015р. Позивач посилається на те, що в матеріалах судової справи знаходиться розрахунок до позову, згідно якого загальна сума позовних вимог становить 639 170,49 грн. Станом на 20.02.2015 року згідно довідки про наявність боргу та розрахунку до позову борг МКП «Комунальник» збільшився та становить 686139,19 грн., зокрема податок на додану вартість на суму 686 139,19 грн. Відповідачем податкова заборгованість не погашається.

У зв'язку з несплатою боржником узгоджених сум податкових зобов'язань, Золочівська ОДПІ (Перемишлянське відділення) надсилала боржнику податкову вимогу від 20.02.2014 року з проханням сплатити податкову заборгованість .Податкові вимоги направлялись і раніше ,зокрема, від 05.06.2007 року та від 09.07.2007 p. Подані докази направлення податкових вимог рекомендованою поштою ,що спростовує посилки відповідача не неотримання вимог.

Згідно з вимогами п. 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Оскільки в хода реорганізації, вибуває одна із сторін у процесі, виникає необхідність у заміні неналежної сторони правонаступником - Золочівською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі наведеного, Золочівська ОДПІ просила здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши сторону у справі Золочівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області на Золочівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

В свою чергу, відповідач вважає, що адміністративний позов Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області є безпідставним, необгрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню. Посилається на те, що, у позовній заяві позивач безпідставно вказує, що ДПІ у Перемишлянському районі на адресу МКП «Комунальник» було надіслано податкові вимоги від 05.06.2007р. та від 09.07.2007 p., які МКП «Комунальник» не отримано та копії яких відсутні в додатках до позовної заяви. Інформації про розміщення вищевказаних податкових вимог на дошці податкових оголошень не було розміщено. Даними діями (бездіяльністю) ДПІ у Перемишлянському районі порушено вимоги п.6.2.4. Закону України №2181-111 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Даний Закон України втратив чинність з 01.01.2011 p., однак відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Правовідносини між МКП «Комунальник» та ДПІ у Перемишлянському районі у даній справі по предмету судового розгляду виникли у 2007 р. та тривають по даний час.

Відповідно до вимог п.6.2.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Порядок встановлення дошки податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Відповідач з моменту заснування, а це 2006р., постійно, у визначені Законом терміни, сплачувались податки та обов'язкові платежі, а останнім часом, у зв'язку з важким фінансово-економічним станом підприємства та у зв'язку з значною заборгованістю споживачів за надані підприємством послуги, такі платежі проводилися частково. Однак, незважаючи на те, що відповідно до податкових декларацій підприємством сплачувались іноді у повному обсязі іноді частково податки та обов'язкові платежі за звітний період, ДПІ у Перемишлянському районі безпідставно зараховувала дані кошти в рахунок заборгованості за минулі роки. В даному випадку, відповідач посилається на те, що зазначений висновок зроблено із змісту копії розрахунку суми позову для стягнення податкового боргу з рахунків міського комунального підприємства "Комунальник", який доданий позивачем до позовної заяви. Внаслідок чого значно зростала сума податкового боргу на яку, безпідставно, з порушенням норм тоді діючого законодавства України, нараховувалися пеня та штрафні санкції.

Відповідач посилається на те, що відповідно до вимог ст.17 Господарського Кодексу України система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. З метою вирішення найважливіших економічних і соціальних завдань держави закони, якими регулюється оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати:

оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функцій оподаткування;

стабільність (незмінність) протягом кількох років загальних правил оподаткування;

усунення подвійного оподаткування; узгодженість з податковими системами інших країн.

Ставки податків мають нормативний характер і не можуть встановлюватись індивідуально для окремого суб'єкта господарювання.

Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Відповідно до вимог п. 15.1.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач посилається на те, що оскільки, ним у визначений законодавством термін, подано податкові декларації, а ДПІ у Перемишлянському районі у визначений законодавством термін не визначило суму грошових зобов'язань, спір стосовно таких декларацій та податкових повідомлень не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В спростування позовних вимог, відповідач також посилається на те, що позивач до позовної заяви додає копію довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ДПІ у Перемишлянському районі від 04.11.2013р. №13-2420-00-32/3688, яка дійсна протягом десяти днів з дня видачі до 13.11.2013 p., тому не може бути доказом у даній адміністративній справі. Також відповідач просить врахувати суд при прийнятті рішення у даній справі те, що сума заборгованості, яка вказана у даній довідці не узгоджена з МКП «Комунальник», що є ще одним беззаперечним фактом цього, що сума заборгованості, яка вказана позивачем в позовних вимогах як узгоджена, фактично являється не узгодженою. Також, позивачем не представлено доказів щодо сум нарахування пені та штрафних санкцій, які включені в суму позовних вимог.

Відповідач стверджує і про те, що із змісту позовної заяви, вбачається, що до неї додаються копії податкових вимог на 2-ох аркушах, копії податкових декларацій на 64 арк., копії актів перевірок на 13 арк. та інші копії документів, які не були надіслані відповідачу, тому відповідач не мав можливість ознайомитися з ними та дати їм належну правову оцінку.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами п.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до п.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Посилаючись на вищевикладене, відповідач стверджує, що як видно із змісту позовної заяви та додатків до неї позивачу було відомо з початку діяльності МКП «Комунальник» про фінансовий стан підприємства та суму податкової заборгованості, яку надавала ДПІ у Перемишлянському районі. Із змісту позовної заяви та переліку додатків долучених до такої, не вбачається про наявність заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, протягом якого сторона має право звернутися до адміністративного суду з таким позовом. З позовних вимог, зокрема, з суми податкової заборгованості, про стягнення якої заявляє позивач слідує, що останній ставить питання про стягнення податкової заборгованості починаючи з моменту початку діяльності МКП «Комунальник», тобто ставляться позовні вимоги поза строк звернення до адміністративного суду без заявлення клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Виходячи із вищенаведеного на підставі ст.19, ст.58, ст.124, ст.129 Конституції України, Податкового кодексу України, ст.ст. 49, 60, 99,100,102, 106,157,158,159,183-2 КАС України, МКП «Комунальник» відмовити у задоволенні адміністративного позову про стягнення податкового боргу повністю, а також просить закрити провадження у даній адміністративній справі.

В свою чергу, ознайомившись з запереченнями відповідача, Золочійська ОДПІ вважає такі заперечення проти адміністративного позову безпідставними та необґрунтованими. Посилається на те, що у зв'язку з несплатою боржником узгоджених сум податкових зобов'язань, ДПІ у Перемишлянському районі надсилала боржнику податкові вимоги від 05.06.2007 року та від 09.07.2007 року сплатити податкову заборгованість. Згідно наданих копій, які позивач долучив до матеріалів справи, податкова вимога від 05.06.2007 року вручена під розписку 06.07.2007 року головному бухгалтеру МКП «Комунальник», а податкова вимога від 09.07.2007 року надіслана на юридичну адресу МКП «Комунальник», про що свідчить копія повідомлення про вручення.

Відповідав до вимог п.6.2.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою(врученою) юридичній особі , якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Позивач стверджує і про те, що не відповідає дійсності твердження МКП «Комунальник» щодо строків давності. Згідно розрахунку до позову, датою виникнення податкового боргу з податку на додану вартість є 30.03.2012 року.

Відповідно до норм п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подати уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів. Оскільки МКП «Комунальник» декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість, однак сплачувало цей податок із запізненням, має тривалий борг перед бюджетом, який погашається по мірі надходження коштів із зарахуванням їх відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Позивач стверджує, про безпідставність посилання відповідача на те, що сума заборгованості, яка є предметом розгляду у даній справі, не узгоджена з МКП «Комунальник». Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплати суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Пунктом 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Золочівською ОДПІ подано позов про стягнення коштів з рахунків у банках МКП «Комунальник» з врахуванням статті 95,102 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного, Золочівська ОДПІ просить прийняти рішення про стягнення коштів з рахунків у банках платника податків МКП «Комунальник» з врахуванням уточнення позовних вимог на загальну суму 686 139,19 грн.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24,94, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Комунальник» \ м.Перемишляни вул..Борщівська , 39а\ ЄДРПОУ -32940150 \ на користь державного бюджету з рахунків у банках платника податку 686139 грн. 19 коп.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Дем'яновський Г.С.