Постанова

від 23.04.2015 по справі 826/5376/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2015 року 14:50 № 826/5376/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2015 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Підприємство з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року № 0000301502 та № 0000291502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/5376/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 квітня 2015 року, яке відкладалось на 23 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 23 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 03 лютого 2015 року № 169, направлення на проведення перевірки від 03 лютого 20145 року № 102, пункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 24588162) правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 27 лютого 2015 року № 1472/26-53-15-02-24588162.

Як висновок проведеної перевірки встановлено, що на порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України у Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» у декларації за листопад 2014 року завищено бюджетне відшкодування з ПДВ:

- суму податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму ПДВ - 342280,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року в розмірі - 342280,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в листопаді 2014 року на 342280,00 грн.;

- суму податкового кредиту за листопад 2014 року на суму ПДВ - 113525,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року в розмірі 113525,00 грн.

За результатом розгляду заперечень від 06 березня 2015 року № 104, листом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16 березня 2015 року № 6175/10/26-53-15-02 залишено без змін висновки акту перевірки від 27 лютого 2015 року № 1472/26-53-15-02-24588162.

На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0000301502 від 18 березня 2015 року, яким позивача зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 113525,00 грн.;

- № 0000291502 від 18 березня 2015 року, яким позивача зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість розмірі 342280,00 грн., нараховано штрафних санкцій у розмірі 171140,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Аптека-Магнолія», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Аптека Зі», ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна», ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм рост».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 27 лютого 2015 року № 1472/26-53-15-02-24588162.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аптека-Магнолія», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Аптека Зі», ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна», ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм рост», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що Товариство уклало договори про надання маркетингових послуг (викладка продукції, розміщення інформаційних матеріалів, забезпечення товарного запасу) з ТОВ «Аптека-Магнолія», ТОВ «Аптека Гаєвського», ТОВ «Аптека Зі». Ці аптеки продають продукцію, ексклюзивним імпортером якої є Товариство. Товариство реалізує продукцію не напряму аптекам, а через оптових дистриб'юторів: ТОВ «Фра-М», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вента ЛТД», СП «Оптіма-Фарм ЛТД», з якими укладені договори про поставку та дистрибуцію.

На підтвердження реальності надання послуг, позивачем надано акти виконаних робіт, звіти щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу та відомості перевірки стандартів викладки товару.

Також, позивачем укладено з ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна» договір про надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку. Договір укладений З метою забезпечення ведення бухгалтерського та податкового обліку Товариства, оскільки у Товариства недостатньо трудових ресурсів для самостійного ведення бухгалтерського і податкового обліку. ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна» надавало Товариству послуги обліку шляхом залучення 14-ти власних працівників , прізвища та спеціалізація яких вказані у додатку № 1 до договору про надання послуг з ведення бухгалтерського та податкового обліку. Реальність наданих послуг, на думку позивача, підтверджується первинними документами (актами наданих послуг) та відомостями «Контрольні процедури на закриття періоду».

Товариство уклало з ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна» договір взаємного надання послуг, згідно якого ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна» надало Товариству наступні маркетингові послуги: здійснення візитів до лікарів та в аптеки з метою інформування про продукцію Замовника; проведення групових активностей для провізорів аптек; оновлення корпоративного ролика. Товариство надавало послуги з метою збільшення обсягів продажу продукції та, відповідно, збільшення доходу. Реальність надання послуг підтверджується первинними документами (актами наданих послуг), а також: загальним звітом і детальним звітом, фотографіями. списками відвідувачів та програмами заходів, розкадровкою ролика.

Товариство уклало з ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» договір про надання послуг по наданню персоналу. Зазначений договір був укладений з метою отримання в користування трудових ресурсів працівників, які працевлаштовані у ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» (асистент відділу маркетингу, асистент регуляторного відділу, спеціаліст з управлінського обліку, фахівець по роботі з ключовими клієнтами, фахівець відділу медичного маркетингу, фахівець з реєстрації лікарських засобів, фахівець з комунікацій, водій, водій, асистент відділу дистрибуції на масовому ринку, асистент відділу дистрибуції в аптечному сегменті).

Товариство уклало з ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» договір про надання маркетингових послуг, на виконання якого працівники ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» здійснювали інформативні візити до лікарів та провізорів аптек. Цей договір був укладений з метою збільшення обсягів продажу продукції та, відповідно, збільшення доходу. Реальність надання послуг, на думку позивача, підтверджується детальними звітами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

В той же час, згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Висновки про реальність здійснених позивачем господарських операцій, за наслідками яких було сформовано податковий кредит та сформовано валові витрати, судам слід робити з фактичним дослідженням обставин, що стосуються такого питання, зокрема правильності відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з його контрагентом.

Відтак, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

У зв'язку з чим, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як встановлено судом, до складу податкового кредиту позивачем віднесено суми ПДВ по наступним суб'єктам господарювання:

- ТОВ «Аптека-Магнолія» (код ЄДРПОУ 23879012) жовтень 2014 року - 91192,00 грн., листопада 2014 року - 11641,80 грн., номенклатура послуг - маркетингові послуги, послуги з забезпечення додаткової викладки продукції Замовника;

- ТОВ «Аптека Гаєвського» (код ЄДРПОУ 21032062) жовтень 2014 року - 16860,00 грн., номенклатура послуг - послуги з забезпечення викладки продукції та розміщення Інформаційних матеріалів; послуги по дотриманню рекомендації замовника, щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу;

- ТОВ «Аптека Зі» (код ЄДРПОУ 34854205) листопад 2014 року - 9317,80 грн., номенклатура послуг - послуги з забезпечення викладки продукції та розміщення інформаційних матеріалів; маркетингові послуги;

- ТОВ «Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна (ЄДРПОУ 35619519) жовтень 2014 року - 24000,00 грн., листопада 2014 року - 125515,83 грн., номенклатура послуг - здійснення персональних візитів, лікарів та в аптеки з метою інформування про косметичні засоби Замовника. Проведення групових активностей для провізорів аптек, а саме проведення «Фізо Дня» в містах Одеса, Київ, Запоріжжя, Львів. Оновлення корпоративного ролику;

- ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» (ЄДРПОУ 34295392), номенклатура послуг - послуги з надання адміністративного персоналу; послуги зі сприяння продажу товарів ; аванс. платіж зі сприяння продажу товарів.

Слід звернути увагу, що позивачем не надано податкових накладних, виписаних вищезазначеними контрагентами, які є обов'язковою умовою формування податкового кредиту.

Позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані наступні послуги: маркетингові послуги, послуги з забезпечення додаткової викладки продукції Замовника, послуги з забезпечення викладки продукції та розміщення Інформаційних матеріалів, послуги по дотриманню рекомендації замовника, щодо забезпечення рекомендованого товарного запасу, послуги з забезпечення викладки продукції та розміщення інформаційних матеріалів; маркетингові послуги, здійснення персональних візитів, лікарів та в аптеки з метою інформування про косметичні засоби Замовника. Проведення групових активностей для провізорів аптек, а саме проведення «Фізо Дня» в містах Одеса, Київ, Запоріжжя, Львів. Оновлення корпоративного ролику.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених юридичних послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином вони використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

По деяким операціям, позивачем не надано податкові накладні, при цьому, позивачем і не надано доказів звернення до постачальників або до контролюючого органу із заявою про отримання податкових накладних. А надані податкові накладні - містять лише загальну назву послуг, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно акту від 30 червня 2014 року приймання - передачі наданих послуг за Договором про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та податкового кредиту від 01 січня 2011 року виконаних робіт було надано було надані послуги, які зазначені в договорі. Інші документи, які підтверджують послуги: ким виконано, яка кількість людей і який час було витрачено документально не було підтверджено під час перевірки. Крім того не надано до перевірки формування ціни за вказані послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2013 року у справі № К/9991/75682/12.

Фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справах № К/9991/59642/12 та № К/9991/59709/12.

Судом враховані надані позивачем документи, а саме: ліцензія на оптову торгівлю лікарськими засобами; ліцензія на імпорт лікарських засобів; видаткові накладні і товарно-транспортні накладні з контрагентом ТОВ «БаДМ» за жовтень-листопад 2014 року; видаткові накладні і товарно-транспортні накладні з контрагентом ТОВ «Вента ЛТД» за жовтень-листопад 2014 року; тощо. Разом з тим, надані докази підтверджують ведення господарської діяльності позивачем, проте не підтверджують реальність господарських операцій із ТОВ «Фра-М», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Вента ЛТД», СП «Оптіма-Фарм ЛТД».

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» відмовити.

2.Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Глаксосмітклайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 24588162) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник