Ухвала

від 28.04.2015 по справі 825/290/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/290/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Спецій» до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Спецій» звернулось до суду з адміністративним позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козелецької ОДПІ від 20.11.2014 року № 0001092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 153284,00 грн. за основним платежем та 38321,00 грн. за штрафними санкціями та від 20.11.2014 № 0001082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 145620,00 грн. за основним платежем та 36405,00 грн. за штрафними санкціями.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Дім Спецій» мало господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Торенія». Так, між позивачем та вищевказаним контрагентом укладався договір поставки. Сума коштів, сплачених ТОВ «Дім Спецій» за отриманий товар, віднесена до складу валових витрат. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку. Придбаний ТОВ «Дім Спецій» товар використаний в господарській діяльності, у зв'язку з чим отримано прибуток, який задекларований за період, що перевірявся, а також відображені зобов'язання по ПДВ в деклараціях з ПДВ за цей же період. Всі операції по договору належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Таким чином, представники позивача вважають висновки, викладені в акті перевірки від 13.11.2014 № 1049/22/34485173, не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та таким, що належить скасувати.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Дім Спецій» (код ЄДРПОУ - 34485173) зареєстровано в якості юридичної особи 26.06.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.02.2015 року.

Працівниками Козелецької ОДПІ на підставі наказу від 03.11.2014 року № 452, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Дім Спецій» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Торенія» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року, за результатами якої складено акт від 13.11.2014 № 1049/22/34485173.

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі:

- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТОВ «Дім Спецій» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 153284,00 грн., в т.ч. за січень 2013 року 2083,00 грн, квітень 2013 року 7302,00 грн., травень 2013 року 24000,00 грн., липень 2013 року 7500,00 грн., серпень 2013 року 39483,00 грн., жовтень 2013 року 17911,00 грн., листопад 2013 року 28530,00 грн., грудень 2013 року 26475,00 грн.;

- п. 138.2 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 145620,00 грн., в тому числі за 2013 рік 145620,00 грн.

За висновками акта перевірки Козелецькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 20.11.2014 року № 0001092200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 153284,00 грн. за основним платежем та 38321,00 грн. за штрафними санкціями;

- від 20.11.2014 року № 0001082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 145620,00 грн. за основним платежем та 36405,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач оскаржив дані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.01.2015 року № 560/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Основним видом діяльності ТОВ «Дім Спецій» є 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.02.2015 року.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ- 38091691).

Так, між ТОВ «Дім Спецій» (Покупець) та ТОВ «Торенія» (Постачальник) укладено договір поставки від 14.08.2012 року № 25. Найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, а також його види, кількість, вартість визначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Цей договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Придбання позивачем сировини у ТОВ «Торенія» за договором поставки від 14.08.2012 року № 25 підтверджується:

- видатковими накладними від 08.01.2013 року № 24, від 25.04.2013 року № 453, від 22.05.2013 року № 124, від 24.07.2013 року № 236, від 06.08.2013 року № 37, від 20.08.2013 року № 286, від 29.08.2013 року № 457, від 30.10.2013 року № 451, від 28.11.2013 року № 531, від 09.12.2013 року № 68, від 16.12.2013 року № 364, від 24.12.2013 року № 608;

- податковими накладними від 08.01.2013 року № 24, від 25.04.2013 року № 453, від 22.05.2013 року № 124, від 24.07.2013 року № 236, від 06.08.2013 року № 37, від 20.08.2013 року № 286, від 29.08.2013 року № 457, від 30.10.2013 року № 451, від 28.11.2013 року № 531, від 09.12.2013 року № 68, від 16.12.2013 року № 364, від 24.12.2013 року № 608;

- банківськими виписками;

Отже, ТОВ «Торенія» здійснювало ТОВ «Дім Спецій» поставки сировини, а саме: ароматизатор яловичина, натрій ізоаскорбинат харчовий, олеорезин розмарину, карагенан очищений, молочна кислота 80 %, екстракт дріжджів, олеорезин мускатного горіха, камідь рожкового дерева, сухий білок із свинини ScanGeI C95.

Вищезазначені господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2013 року - грудень 2014 року.

Товар перевозився позивачем з використанням орендованих транспортних засобів, що підтверджується:

- договорами оренди вантажного автомобіля від 29.08.2011 року № 29-08/11, від 28.09.2010 року № 28/09-2010-ОА та актами приймання-передачі авто від 01.09.2011 року № 2, від 01.10.2010 року № 1;

- товарно-транспортними накладними від 08.01.2013 року № 6, від 25.04.2013 року № 280, від 22.05.2013 року № 353, від 24.07.2013 року № 517, від 06.08.2013 року № 539, від 20.08.2013 року № 591, від 29.08.2013 року № 625;

- довіреностями від 04.01.2013 року, від 01.04.2013 року, від 01.07.2013 року, від 01.10.2013 року;

- подорожніми листами вантажного автомобіля від 08.01.2013 року № 0128406, від 25.04.2013 року № 0128431, від 22.05.2013 року № 0128437, від 24.07.2013 року № 0128444, від 06.08.2013 року № 0128450, від 20.08.2013 року № 0128458, від 29.08.2013 року № 0128463, від 30.10.2013 року № 0128479, від 28.11.2013 року № 0128484, від 09.12.2013 року № 0128490, від 16.12.2013 року № 0128493, від 24.12.2013 року № 0128497.

Колегією суддів встановлено, що отримана від ТОВ «Торенія» сировина надходила на тимчасове зберігання до орендованих ТОВ «Дім Спецій» складських приміщень (за адресою вул. Бориспільська, 15, м. Київ). Наявність у користуванні позивача складських приміщень підтверджується договорами про надання послуг зберігання від 01.04.2011 року № 1-7/04, від 10.12.2012 року № 19.

Факт оприбуткування отриманого від ТОВ «Торенія» товару на склад підтверджують картки складського обліку матеріалів.

В подальшому вказана сировина використовувалась у виробничій діяльності ТОВ «Дім Спецій».

Відомості про те, яку саме продукцію виробляє позивач та необхідність для виробництва цієї продукції саме такої сировини, яка була отримана позивачем від ТОВ «Торенія», підтверджується Технічними умовами 15.8-34485173-007:2008 «Добавки та суміші комплексні для м'ясопереробної промисловості».

В міру потреби із складів ТОВ «Дім Спецій», сировина, частинами різних обсягів, передавалася у виробництво підприємству-виробнику - ТОВ «Савин Продукт».

ТОВ «Савин Продукт» є виробничим підприємством, яке виробляє харчову продукцію. ТОВ «Савин Продукт» має експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки, реалізації харчових продуктів від 10.11.2011 року № 25-07-04 Mt, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20.06.2013 року № 05.03.02-04/54867, має власну фізико-хімічну лабораторію атестовану Держкомспоживполітики для контролю якості, що підтверджено свідоцтвом про атестацію.

Так, між позивачем та ТОВ «Савин Продукт» укладено договір надання послуг/робіт від 09.12.2011 року № 1, відповідно до якого ТОВ «Савин Продукт» виконує змішування харчових сумішей згідно рецептури ТОВ «Дім Спецій», фасування готових сумішей, їх пакування та маркування. Також для виконання даного договору позивачем передано ТОВ «Савин Продукт» ряд виробничих потужностей згідно з актом приймання-передачі виробничих потужностей.

Передача сировини здійснювалася на підставі актів приймання-передачі сировини, сировина реєструвалася в журналі вхідного документального контролю службою внутрішньої лабораторії ТОВ «Савин Продукт», яка здійснює контроль якості вхідної сировини.

Крім того, відповідно до вимог ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів» поставка кожного виду харчової продукції допускається за наявності позитивного висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, який обов'язково передається постачальником покупцю. Всі товари, які постачало ТОВ «Торенія» позивачу, супроводжувались копіями таких висновків, завірених печаткою ТОВ «Торенія». Кожен з таких висновків має номер, на який є посилання в журналі вхідного документального контролю внутрішньої лабораторії ТОВ «Савин Продукт».

Частина товарів, які постачало ТОВ «Торенія», передавались разом з іншими товарами у заставу з метою забезпечення виконання умов кредитного договору. На виконання того ж кредитного договору позивач здійснював страхування вказаного товару.

ТОВ «Савин Продукт» із вказаної вище сировини виготовляв, фасував, пакував і маркував харчові суміші відповідно до технічних умов, наданих ТОВ «Дім Спецій».

Готова продукція передавалась позивачу відповідно до актів передачі-приймання готової продукції, по кількості, актів виконання послуг/робіт, відповідно до висновків санітарно-гігієнічної експертизи і декларацій виробника про якість.

Реалізація готової продукції ТОВ «Дім Спецій» відбувалась покупцям, відповідно до їх замовлень.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі довідки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20.03.2014 року № 145/26-56-22-01-03/38091691 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 року по 13.01.2014 року, якою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань - 473932183,00 грн. по взаємовідносинам з покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року та податкового кредиту на суму - 438374958,00 грн. по взаємовідносинам з постачальниками за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 року по справі № 758/9746/14-к, якою клопотання прокурора Києво-Святошинського району Київської області Богданова Є.А. задоволено. ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито.

З вказаного судового рішення вбачається, що органами досудового слідства ОСОБА_4 оголошено підозру, що в квітні 2012 року він створив суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Торенія» з метою покриття незаконної діяльності (фіктивне підприємство). Проте, суд не приймає до уваги посилання Козелецької ОДПІ на дану ухвалу, оскільки в даній кримінальній справі не досліджувалися взаємовідносини між ТОВ «Дім Спецій» та ТОВ «Торенія», а зібраними по даній адміністративній справі доказами в повній мірі доведена реальність здійснення господарської операції позивачем та її відповідність вимогам чинного законодавства. Доказів про обізнаність ТОВ «Дім Спецій» щодо протиправного характеру діяльності ТОВ «Торенія» та його причетності до протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди податковим органом не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у пп. 138.2 ст. 138, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.