Ухвала

від 23.04.2015 по справі 2а-2123/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/800/56216/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за

касаційною скаргою Львівської митниці Міндоходів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року

у справі № 2а-2123/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медокс»

до Львівської митниці Міндоходів

про скасування податкового повідомлення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медокс» (далі - ТОВ «Медокс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Міндоходів, в якому просив визнати нечиними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» № 119 та № 120 від 30 грудня 2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення Львівської митниці форми «Р» № 119 та № 120 від 30 грудня 2010 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Дніпропетровською митницею Міндоходів подано касаційну скаргу в якій відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність у митниці правових підстав для донарахування податкових зобов'язань після здійснення митного оформлення товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що між ТОВ «Медокс» та фірма MEDICAL VERTRIEB GmbH», (Німеччина) укладено контракт № 352 від 20 січня 2006 року про поставку товарів медичного призначення, з наступними доповненнями до нього, що є невід'ємною частиною вказаного контракту. Згідно з п. 1.1 умов контракту, Фірма зобов'язана протягом терміну його дії постачати ТОВ «Медокс» продукцію медичного призначення у кількості, асортименті та по цінам, зазначеним у специфікаціях. Фірма постачає ТОВ «Медокс» продукцію, зареєстровану в Україні, окремими партіями на умовах, зазначених у Контракті. Умови поставки СІР м. Львів або СІР м. Київ, Митно-Ліцензійний склад.

Відповідно до вказаного контракту від 20 січня 2006 року ТОВ «Медокс» ввезено на митну територію України:

- «вироби медичного призначення сечоприймальники стерильні TRO-UROCOL plus 2 9000 шт., виробник TROUGHT MEDICAL GmbH, Німеччина, на заводі Suzhou Linhua Medical Devices Co, Ltd, CN…», оформлені ВМД № 209000004/2009/25983 від 05 листопада 2009 року (товар № 8), митна вартість товару становить 27339,68 грн.;

- «вироби медичного призначення сечоприймальники стерильні TRO-UROCOL plus 2 8100 шт., виробник TROUGHT MEDICAL GmbH, Німеччина, на заводі Suzhou Linhua Medical Devices Co, Ltd, CN…», оформлені ВМД № 209000009/2010/011308 від 12 травня 2010 року (товар № 5), митна вартість товару становить 21442,73 грн.

Вказаний товар ввезено на митну територію України за кодом 9018908590 згідно з УКТЗЕД, що відповідає товарній позиції «прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослідження зору».

За результатами митного оформлення товару здійснено всі необхідні митні процедури щодо пропуску товару за відповідним кодом УКТЗЕД.

В подальшому з 17 по 26 листопада 2010 року Львівською митницею проведено камеральну перевірку ТОВ «Медокс» на предмет правильності класифікації товару: вироби медичного призначення «сечоприймальники стерильні TRO-UROCOL plus 2» за кодом 9018908590 згідно з УКТЗЕД за ВМД № 209000004/2009/25983 від 05 листопада 2009 року та № 209000009/2010/011308 від 12 травня 2010 року, за наслідками якої складено відповідний акт № к/052/10/209000000/000031729394 від 26 листопада 2010 року.

Вказаним актом встановлено невідповідність опису ввезеного на підставі зазначених ВМД товару «сечоприймачі», товарній позиції 9018 згідно з УКТЗЕД. Відтак, невірне зазначення коду у графі 33 ВМД зумовило заниження митних платежів, які підлягали сплаті. Митний орган дійшов висновку, що ввезений на підставі ВМД № 209000004/2009/25983 від 05 листопада 2009 року та № 209000009/2010/11308 від 12 травня 2010 року товар відповідає наступному текстовому опису: «вироби з пластмас - сечоприймачі: TRO-UROCOL plus 2І, стерильний, одноразового використання, ємністю дві літри, у вигляді сумки для збору сечі з листової пластмаси (ПВХ), з вбудованим зворотнім клапаном, з градуюванням по 100 мл, трубки довжиною 90 см, внутрішнім діаметром 0,5 см» і класифікується за кодом 3926909100 згідно з УКТЗЕД.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення форми «Р» № 119, 120 від 30 грудня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем ввізне мито в розмірі 2564,23 грн. та податок на додану вартість в розмірі 10769,75 грн. відповідно.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями митного органу, звернувся до суду з даним позовом про визнання їх нечинними та скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при первинному митному оформлені, відповідачем товар вірно класифіковано за товарною позицією 9018908590 згідно з УКТЗЕД. Крім того, приймаючи вантажні митні декларації, митні органи віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), а тому в подальшому не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, який щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до першого вересня року, що передує звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Таким підзаконним нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.2003 р. № 1949, якою затверджено перелік звільнених від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення.

До зазначеного переліку входять прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі, контрацептиви внутрішньоматкові, код згідно з УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України», 9018908590.

Як встановлено судами з посиланням на свідоцтво, виданого Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення про державну реєстрацію № 6464/2007 (дійсне до 18 травня 2012 року), сечоприймальники стерильні TRO-UROCOL plus 2, як в країні виробника, так і в Україні визначені як вироби медичного призначення, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України за кодом УКТЗЕД 9018908590, який відповідно міститься у переліку товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. № 1949 і дозволені для застосування в медичній практиці, отже дозволені для ввезення на митну територію України як вироби медичного призначення.

За таких обставин зазначений товар підпадає під класифікацію виробів медичного призначення товарної позиції 9018908590 згідно з УКТЗЕД, має нульову ставку ввізного мита та звільняється від обкладання податком на додану вартість, про що вірно зазначено судами.

Відповідності до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до ст. 313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Згідно з п. 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) має здійснюватись при розмитненні товарів при перевірці вантажної митної декларації.

Судами встановлено, що у даному випадку митним органом перевірено код товару при розмитненні товарів, який позивач ввозив на територію України і жодних претензій до позивача з даного приводу не було.

Крім того, відповідно до змісту п. 2 узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами» від 01 січня 2010 року якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дія якого не поширюється на митні органи.

Оскільки правильність класифікації товару при його митному оформлені вже перевірялась митним органом та завершено його митне оформлення з випуском, то відповідно у відповідача не було правових підстав для перекласифікації товару та нарахування позивачу митних платежів в подальшому.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову. Судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 221 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: