Ухвала

від 16.04.2015 по справі 820/3559/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/800/57405/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Кредо" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013р. у справі № 820/3559/13-а за позовом Обслуговуючого кооперативу "Кредо" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Мерзлякова Андрія Володимировича третя особа ОСОБА_5 про визнання рішення нечинним, -

ВСТАНОВИЛА:

Обслуговуючий кооператив "Кредо" звернувся з позовом, в якому просив:

- визнати нечинним рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Мерзлякова Андрія Володимировича № 1809412 від 19.04.2013 року про відмову у державній реєстрації права власності відповідно до заяви від 05.04.2013 року за реєстраційним номером 720269, подану ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав (щодо права власності) про реєстрацію за Обслуговуючим кооперативом "Кредо" права власності на квартиру АДРЕСА_1;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Мерзлякова Андрія Володимировича, зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1, згідно заяви від 05.04.2013 року, реєстраційний № 720269 за Обслуговуючим кооперативом "Кредо", місцезнаходження: 61082, м. Харків, проспект Московський, 144, к. 805/2, код ЄДРПОУ - 37461464, та видати Обслуговуючому кооперативу "Кредо" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.03.2013 року між Обслуговуючим кооперативом «Кредо» та ОСОБА_5 був укладений договір про передачу додаткового пайового внеску до пайового фонду кооперативу, відповідно до якого остання передала додатковий пайовий внесок до пайового фонду кооперативу, а саме: належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, щодо реєстрації права власності на яку позивач звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області. 19.04.2013 року відповідачем було прийняте рішення № 1809412 про відмову у державній реєстрації права власності на вказану квартиру з підстав відсутності вказаного договору в переліку документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності. Позивач вважає, що зазначене рішення є незаконним, оскільки, на думку позивача, зазначений договір є належним документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно та відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013р. Обслуговуючий кооператив "Кредо" звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.03.2013 року між ОК "Кредо" та ОСОБА_5 було укладено договір про передачу додаткового пайового внеску до пайового фонду кооперативу, відповідно до якого остання передала додатковий пайовий внесок до пайового фонду кооперативу, а саме: належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

З метою державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ОК "Кредо", 05.04.2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з додатками (реєстраційний номер 720269), про що свідчить картка прийому заяви №1413766.

За результатами розгляду заяви 19.04.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Мерзляковим А.В. було прийнято рішення №1809412 про відмову у державній реєстрації права приватної власності на квартиру у будинку готельного типу, що розташована: АДРЕСА_1, за ОК "Кредо".

Підставою для відмови в державній реєстрації права приватної власності на квартиру у будинку готельного типу, що розташована: АДРЕСА_1, за ОК "Кредо", стало те, що заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації, а саме до заяви № 720269 додано договір про передачу додаткового пайового внеску від 23.03.2013 р., на підставі якого у заявника не виникає право власності на зазначену квартиру.

Не погоджуючись з такими діями позивач і звернувся з даним позовом.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вмотивували свої висновки тим, що Договір про передачу додаткового пайового внеску від 23.03.2013р. є неналежним документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності в розумінні п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів враховуючи наступне.

При проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-1V від 01.07.2004р ., "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з "Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Виходячи з положень ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Згідно п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону.

З облікової справи №720269, вбачається, що позивачем до заяви про державну реєстрацію права власності на квартиру у будинку готельного типу, що розташована: АДРЕСА_1, були подані до державного реєстратора відповідні документи, у тому числі, договір про передачу додаткового пайового внеску від 23.03.2013р.

Аналізуючи зазначений договір про передачу додаткового пайового внеску від 23.03.2013р., положення Закону України "Про кооперацію", ст.ст. 316, 317, 577 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про заставу", ст.55 Закону України "Про нотаріат", колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій стосовно висновку, що договір про передачу додаткового пайового внеску, наданий позивачем до заяви про державну реєстрацію прав, нотаріально не посвідчений, в порушення вищезазначених норм.

Отже договір про передачу додаткового пайового внеску від 23.03.2013 р. є неналежним документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності в розумінні п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. А відповідно рішення про відмову у державній реєстрації права власності за позивачем на вказану квартиру від 19.04.2013 року №1809412 є обґрунтованим та прийнято державним реєстратором у відповідності до положень п. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Кредо" відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: