Постанова

від 29.04.2015 по справі 914/3168/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 914/3168/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Озерне" на рішення господарського суду Львівської області від 19 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2015 року у справі № 914/3168/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до приватного підприємства "Озерне" про стягнення суми, -

Встановив:

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства "Озерне" про стягнення 121807,61 грн., з яких 67593,19 грн. борг за спожиту електричну енергію, 54214,42 грн. борг за понаддоговірне споживання електричної енергії.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19 листопада 2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 67593,19 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 54214,42 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії, 2436,15 грн. судового збору.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення у справі без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 14 квітня 2011 року сторонами укладено договір № 22008 про постачання електричної енергії та додатки до нього.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з Додатком № 2 до Договору "Порядок розрахунків" остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються в терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписується постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.п. 2,5,7).

За розрахунковий період грудня 2013 року відповідачем надано акт про використану електроенергію із зазначенням показників лічильника: попередній - 02794, поточний - 02829. На підставі даного акта споживачу виставлено рахунок за активну електроенергію за грудень - 2013 року за 1953 кВт/год.

25 грудня 2013 року за заявою відповідача прилад обліку споживача (заводський №215472, тип СА4У-И672М)було знято та зафіксовано його поточний показник - 04193, який відображено в завданні на вимкнення №241 та направленні на експертизу від 25 грудня 2013 року за підписом представника споживача. Лічильник №215472 було упаковано в поліетиленовий пакет, який опломбовано пломбою №РА61 ЛОЕ.

15 січня 2014 року за результатами проведення експертизи приладу обліку №215472 (тип засобу обліку СА4У-И672М) встановлено, що метрологічні характеристики лічильника електроенергії відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 8.259:2007.

26 лютого 2014 року за результатами проведення повторної експертизи приладу обліку №215472 встановлено, що метрологічні характеристики лічильника електроенергії відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 8.259:2007.

6 травня 2014 року Львівським НДІ судових експертиз за заявою відповідача складено висновок експертного трасологічного дослідження електролічильника типу СА4У-И672М зав.№215472. Даним висновком встановлено, що на елементах лічильного механізму лічильника електроенергії типу СА4У-И672М зав.№215472 будь-яких дефектів або несправностей, які б могли впливати на його роботу, не виявлено.

На підставі цих даних та підтвердження кінцевого показника приладу обліку, відповідачу проведено нарахування за фактично спожиту електроенергію за грудень 2013 року в кількості 56513 кВт/год, яка ним частково оплачена. Заборгованість спожитої електричної енергії за грудень 2013 року становить 67 593, 19 грн.

Крім того, згідно Додатку №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" на 2013 рік, який є його невід'ємною частиною - обсяг постачання електроенергії відповідачу на грудень 2013 року встановлено 4 000 кВт/год. Однак, фактично за розрахунковий період грудня 2013 року відповідачем спожито 56 513 кВт/год. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 52513 кВт/год.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, залишаючи судове рішення у справі без змін, встановивши факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем за договором про постачання електричної енергії № 22008 від 14 квітня 2011 року, керуючись ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", нормами ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, п.п. 6.11, 6.14, 6.41 Правил користування електричною енергією, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Висновок попередніх судових інстанцій про необхідність задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Твердження касаційної скарги про порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального та матеріального права, а саме: п.п.6.13, 6.14, 6.41 Правил користування електричною енергією, є безпідставними, грунтуються на неправильному їх розумінні, а тому не можуть братися судом до уваги та бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

З огляду на викладене, постановлені у справі оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу приватного підприємства "Озерне" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19 листопада 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2015 року у справі №914/3168/14 - без змін.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко