Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/5261/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/5261/14

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), Бабкіної В.М., Конюх О.В., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп», Рівненська обл., Берехнівський р-н, с. Зірне

до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 1771646,28 грн.

за участю представників:

від позивача: Гримальський А.Ю. (дов. від 10.09.2014 р.);

від відповідача: Лапшикова О.Г. (дов. № 26-02/17 від 26.02.2015 р.);

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - відповідач) про стягнення 1781164,87 грн., з яких 1521550,75 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р., 132861,80 грн. пені, 15882,48 грн. 3 % річних та 110869,84 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. в частині зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 1521550,75 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 6.2. договору нараховано 132861,80 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 15882,48 грн. 3 % річних та 110869,84 грн. інфляційних втрат.

27.01.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. щодо поставки товару, оскільки долучені до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та виписки по особовому рахунку позивача стосуються інших договірних відносин сторін, а саме відносин, що виникли на підставі договору поставки № 379 від 03.04.2013 р.

27.01.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення у справі.

10.02.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення у справі.

10.02.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 10.02.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 1521550,75 грн. заборгованості, 13772,05 грн. пені, 15882,48 грн. 3% річних та 131819,81 грн. інфляційних втрат, всього 1683025,09 грн.

21.04.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він зазначив, що в період дії договору купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4528762,94 грн. Вказаний товар, за твердженням позивача, був оплачений відповідачем частково на суму 3007212,19 грн., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. у сумі 1521550,75 грн.

21.04.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява від 17.04.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 1521550,75 грн. заборгованості, 15882,48 грн. 3% річних та 234213,05 грн. інфляційних втрат, всього 1771646,28 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, господарським судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1521550,75 грн. заборгованості, 15882,48 грн. 3% річних та 234213,05 грн. інфляційних втрат, всього 1771646,28 грн .

В судових засіданнях 27.01.2015 р., 10.02.2015 р., 19.02.2015 р. та 19.03.2015 р. було оголошено перерву до 10.02.2015 р., 19.02.2015 р., 24.02.2015 р. та 21.04.2015 р. відповідно.

Представник позивача в судових засіданнях 12.01.2015 р., 27.01.2015 р., 10.02.2015 р., 19.02.2015 р., 24.02.2015 р. та 19.03.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, а в судовому засіданні 21.04.2015 р. також з урахуванням заяви від 17.04.2015 р. про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях 27.01.2015 р., 10.02.2015 р., 19.02.2015 р., 24.02.2015 р., 19.03.2015 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а в судовому засіданні 21.04.2015 р. визнав борг у сумі 721550,75 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп» (продавець) та державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 75 (договір), відповідно до умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю пиловидну біологічну речовину, а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов'язаний поставити покупцю товар (продукцію) в кількості 5000 тон. Товар може передаватися партіями за узгодженням сторін.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що загальна сума договору становить 8500200,00 грн. з ПДВ з розрахунку 1700,04 грн. з ПДВ за одну тону товару.

Згідно з п. 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі на умовах відстрочення платежу до 10 календарних днів з дати отримання партії товару згідно відповідної заявки покупця.

Відповідно до п. 4.1. договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю протягом 3-ох днів з моменту узгодження продавцем відповідної заявки покупця (пп. 4.1.1.) та забезпечити товар такими супровідними документами: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом якості і іншими необхідними документами (пп. 4.1.3.).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар належної якості (пп. 4.2.1.) та оплатити товар відповідно до п. 3.2. договору (пп. 4.2.2.).

Згідно з п. 5.5. договору зобов'язання продавця з продажу товару вважаються виконаними з моменту отримання його покупцем, а зобов'язання покупця - після оплати ним товару.

В п. 10.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.2. договору).

31.03.2014 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р., в п. 1.1. якої сторони встановили, що ціна за одиницю товару з 01.04.2014 р. складатиме 2061,60 грн. в т.ч. ПДВ - 343,60 грн.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. позивачем за період січень-липень 2014 р. (з 03.01.2014 р. по 11.07.2014 р.) було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4528762,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними у кількості 103 шт. та відповідними товарно-транспортними накладними, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.

Посилання відповідача на те, що вищезазначені видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р., так як стосуються інших договірних відносин сторін, що виникли на підставі договору поставки № 379 від 03.04.2013 р., спростовуються наявними в матеріалах справи листами позивача № 2 від 31.01.2014 р., № 8 від 15.04.2015 р., № 9 від 15.04.2015 р., № 10 від 15.04.2015 р. та № 11 від 15.04.2015 р., якими він повідомив відповідача, що при виписці видаткових накладних за січень-травень 2014 р. було допущено помилку, а саме помилково вказано як підставу поставки товару договір № 379 від 03.04.2013 р., замість договору № 75 від 03.01.2014 р. При цьому, підставою поставки товару за видатковими накладними за період червень-липень 2014 р. вказано саме договір купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р.

Проте, відповідач в порушення умов п. 3.2. договору № 75 від 03.01.2014 р. станом на час звернення позивача до суду із даним позовом за отриманий товар розрахувався частково на суму 3007212,19 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 1521550,75 грн.

З огляду на викладене, 03.09.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 11/юр від 15.08.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 3812 від 03.09.2014 р., в якій він просив, зокрема, добровільно погасити заборгованість за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. у сумі 1521550,75 грн.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р., яка станом на момент звернення до суду становила 1521550,75 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено позивачу 800000,00 грн. заборгованості за товар, отриманий на підставі договору № 75 від 03.01.2014 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи наданими відповідачем оригіналами платіжних доручень № 11022 від 10.02.2015 р. на суму 200000,00 грн., № 11266 від 16.02.2015 р. на суму 200000,00 грн., № 11576 від 23.02.2015 р. на суму 200000,00 грн. та № 306 від 03.04.2015 р. на суму 200000,00 грн., в зв'язку з чим провадження у справі в частині позову про стягнення 800000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки в цій частині відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий на підставі договору купівлі-продажу № 75 від 03.01.2014 р. товар становить 721550,75 грн. (1521550,75 грн. - 800000,00 грн.), зазначений розмір заборгованості визнаний представником відповідача в судовому засіданні, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1521550,75 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 721550,75 грн.

Крім того, позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.04.2015 р. просить суд стягнути з відповідача 234213,05 грн. інфляційних втрат та 15882,48 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 234213,05 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з липня 2014 р. по січень 2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 1521550,75 грн.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Однак, наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за липень 2014 р. на заборгованість у сумі 1521550,75 грн., оскільки в липні 2014 р. відповідачем мали бути здійснені платежі за товар, поставлений в період з 25.06.2014 р. по 11.07.2014 р., на суму 691942,50 грн.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за липень 2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 829608,25 грн. та за серпень 2014 р. - січень 2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 1521550,75 грн., інфляційні втрати становлять 230029,49 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 15882,48 грн. 3% річних, що нараховані за період з 21.07.2014 р. по 24.11.2014 р. на заборгованість відповідача у сумі 1521550,75 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 15882,48 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, враховуючи те, що часткове погашення заборгованості перед позивачем на суму 800000,00 грн. було здійснено відповідачем після порушення провадження у справі, то судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України в частині позовних вимог, по яким припинено провадження, покладається на відповідача.

Отже, відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір у сумі 35349,25 грн.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до господарського суду з позовною заявою майнового характеру було сплачено 36713,84 грн. судового збору, тоді як з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач мав сплатити судовий збір у сумі 35432,93 грн., то господарський суд дійшов висновку про повернення позивачу 1280,91 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код 37199618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп» (34609, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Зірне, вул. Білківська, 1В, код 36520146) 721550,75 грн. (сімсот двадцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят грн. 75 коп.) заборгованості, 230029,49 грн. (двісті тридцять тисяч двадцять дев'ять грн. 49 коп.) інфляційних втрат, 15882,48 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 48 коп.) 3% річних та 35349,25 грн . (тридцять п'ять тисяч триста сорок дев'ять грн. 25 коп.) судового збору.

2. В частині позовної вимоги про стягнення 800000,00 грн. боргу провадження припинити.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Екосервісгруп» (34609, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Зірне, вул. Білківська, 1В, код 36520146) 1280,91 грн. судового збору, сплаченого до Державного бюджету України згідно з квитанцією № 4456756 від 24.11.2014 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О. Рябцева

Суддя В.М. Бабкіна

Суддя О.В. Конюх

Рішення підписано 30.04.2015 р.