Рішення

від 29.04.2015 по справі 760/21607/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

29 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про стягнення заборгованості по виплаті стипендії, за апеляційною скаргою Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року,-

встановила:

30.09.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» ( надалі - НТУУ «КПІ») на свою користь заборгованість по виплаті стипендії з 01.10.2011 року по 31.07.2014 року в сумі 38 512 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що навчався в НТУУ «КПІ» та був студентом Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» ( надалі - ННК «ІПСА») 4 рівня акредитації. Його зарахування до вказаного вищого навчального закладу відбулось поза конкурсом, відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Враховуючи те, що з вересня 2010 р. по 2014 р. відповідач не виплачував йому, як дитині шахтаря, гарантовану Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» стипендію, просив позов задовольнити.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з НТУУ «КПІ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті стипендії за період з 01.10.2011 року по 31.07.2014 року в сумі 38 512 грн. та судовий збір в сумі 385,12 грн.

В апеляційній скарзі представник НТУУ «КПІ» просить скасувати рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Свої доводи мотивує тим, що НТУУ «КПІ» не є належним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_1 відповідно до наказу №1586-в від 10.08.2010 р. було зараховано студентом ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ». Внаслідок залучення неналежного відповідача суд першої інстанції дійшов посилкового висновку про стягнення заборгованості по виплаті стипендії саме з НТУУ «КПІ», який не відповідає за зобов'язаннями іншої юридичної особи.

Зазначив, що Порядок призначення і виплати стипендій затверджено постановою КМУ від 12 липня 2004 року №882. Зміни, які б враховували положення ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до вказаного порядку не внесені. НТУУ «КПІ» є вищим навчальним закладом державної форми власності, який фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Головним розпорядником бюджетних коштів щодо вищих навчальних закладів є Міністерство освіти і науки України. НТУУ «КПІ» є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, неодноразово звертався до Міністерства освіти і науки України з проханням надати роз'яснення щодо порядку нарахування стипендій студентам пільгових категорій, що підпадають під дію Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Листом від 05.12.2014 р. №1/11-19210 Міністерство освіти і науки України роз'яснило, що зміни, які враховують вимоги ст. 5 вказаного Закону в частині призначення студентам певних категорій стипендій у розмірі прожиткового мінімуму до Порядку №882 не внесені, відповідно виплата зазначених стипендій не була забезпечена коштами державного бюджету.

Крім цього, судове рішення суперечить Закону України від 28.01.2015 р. №79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» та Закону України від 28.01.2015 рр. №80-VІІІ «Про державний бюджет України на 2015 рік», якими передбачено, що норми і положення ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. На сьогоднішній день спеціального порядку застосування положень вказаного Закону КМУ не встановлено.

Доказів того, що зарахування позивача відбулось не на загальних підставах, а саме на підставі ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», матеріали справи не містять, останній не звертався до адміністрації університету з питань виплати йому спеціальної стипендії, а отже відсутні підстави стверджувати, що позивач скористався наданими йому правами щодо встановлення спеціальної стипендії.

Наказом №49-ст від 30.06.2014 р. по ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ» позивача було відраховано з навчального закладу у зв'язку з отриманням базової вищої освіти з 30.06.2014 р., проте судом помилково ухвалено рішення про стягнення коштів за період по 31.07.2014 р.

В судовому засіданні представник НТУУ «КПІ» Дубняк М.В. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Правил прийому до НТУУ «КПІ» та рішення приймальної комісії, протокол №9 від 10.08.2010 р., наказом №1586-с від 10.08.2010 р. позивача ОСОБА_1 було зараховано з 01 вересня 2010 року студентом першого курсу денної форми навчання факультету «Системних досліджень» ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ» за напрямком підготовки «Комп'ютерні науки» (а.с. 120-122).

Спільним наказом заступника директора ННК «ІПСА» та проректора з науково-педагогічної роботи НТУУ «КПІ» (навчально-виховний напрям) №49-ст від 30.06.2014 р., студента ОСОБА_1 відраховано з 30.06.2014 р. у зв'язку з отриманням базової вищої освіти в ННК «ІПСА» НТУУ «КПІ» та видано диплом бакалавра (а.с.123-127).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що студентом даного вищого навчального закладу він був зарахований поза конкурсом, оскільки його батько мав стаж підземної роботи не менше 15 років, та у відповідності до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» він мав право протягом навчання в НТУУ «КПІ» на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

На підтвердження вказаної обставини надав свідоцтво про народження, відповідно до якого його батьком є ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки ДП «Волиньвугілля» від 28.05.2010 р.№1119 /101/1013, ОСОБА_1 працює на шахті №9 «Нововолинська» гірником з ремонту гірничих виробок. Стаж роботи з повним робочим днем на підземних роботах станом на 14.05.2010 р. складає 16 років 8 місяців (а.с.8).

Заперечуючи проти позову, НТУУ «КПІ» посилався на те, що за період навчання позивач не звертався до адміністрації університету з питань виплати йому стипендії відповідно до положень вказаного Закону.

Разом з тим, заперечень з приводу того, що позивача було зараховано на навчання не поза конкурсом, як особі, якій відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надано таке право, а з інших підстав, в ході розгляду справи відповідач не висловлював.

Доказів на підтвердження вказаної обставини представник відповідача не надав.

За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано визнав вказану обставину встановленою.

На спростування доводів апеляційної скарги в цій частині позивачем надано інформацію з офіційного сайту відповідача, відповідно до якої вступ позивача відбувся поза конкурсом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку про те, що норма ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не суперечить положенням ст.3 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої держава гарантує особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільги та соціальні гарантії у порядку, встановленому законодавством. Судом також правильно застосовано положення Законів України «Про державний бюджет України» на 2011 - 2014 роки.

Оскільки позивач є сином особи, яка мала стаж підземної роботи більше 15 років, останній мав право на гарантовану виплату за рахунок коштів державного бюджету у виді стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Доводи відповідача про те, що позов подано до неналежного відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до п.1.6 Статуту ННК «ІПСА» в структурі НТУУ «КПІ», інститут входить до складу Відділення інформатики НАН України і діє в структурі НТУУ «КПІ» МОН України. За всіма видами діяльності Інстиутут діє спільно з ЕТУУ «КПІ»МОН України в межах Угоди, укладеної між Інститутом і НТУУ «КПІ» МОН України.

Як вбачається з довідки про доходи від 05.09.2014 р. №17, ОСОБА_1 дійсно навчається в НТУУ «КПІ», 4-го рівня акредитації, форма працевлаштування: денна форма навчання за рахунок бюджету, студент Інституту прикладного системного аналізу, курс 5. Загальна сума доходу за період з вересня 2010 р. по грудень 2011 р. становить 3 352 грн. 57 коп.

Відповідно до довідок про доходи від 05.09.2014 р. №18, №19 та №20 , за період з січня 2012 р. по червень 2014 р. стипендія студенту ОСОБА_1 не нараховувалась (а.с.10-13).

Доводи відповідача про відсутність бюджетних асигнувань на виплату студентам стипендій у розмірі прожиткового мінімуму згідно зі ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , не заслуговують на увагу, оскільки вказаною нормою виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, в якому навчається студент.

Наведеним спростовується твердження відповідача про те, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» залежить від встановленого Кабінетом Міністрів України механізму нарахування та виплати стипендій.

Дія ст. 5 вищезазначеного закону Законами України «Про державний бюджет України» на 2013-2014 роки не призупинялась.

Положеннями цієї статті гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму.

Також, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що відсутність бюджетного фінансування позбавляє можливості виплачувати вказані стипендії, оскільки такі доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі «Кечко проти України», згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Дія Закону України від 28.01.2015 р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» та Закону України від 28.01.2015 р. «Про державний бюджет України на 2015 рік» на правовідносини, що виникли між сторонами, не поширюються.

З наданого в позовній заяві розрахунку вбачається, що з жовтня 2011 р. по 31 липня 2014 р. заборгованість відповідача по виплаті вказаної стипендії становить 38512 грн.

Правильність даного розрахунку відповідач в судовому засіданні не оспорював.

Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що позивача було відраховано з 30.06.2014 р., а також те, що за період навчання останній отримав стипендію на загальну суму 3352,57 грн.

За таких підстав судове рішення підлягає відповідній зміні в частині визначення періоду та розміру заборгованості по виплаті стипендії та суми судового збору, шляхом зменшення суми стягнення з 38 512 грн., обрахованої за період з 01.10.2011 р. до 31.07.2014 р., до суми 33941,43 грн. за період з 01.10.2011 р. до 30.06.2014 р. ( 38512 грн.- 3352,57 грн. - 1218 грн.)., а суми судового збору з 385,12 грн. до 339,41 грн.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303 , 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційну скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року в частині визначення періоду та розміру заборгованості по виплаті стипендії та суми судового збору змінити.

Зменшити суму стягнення з 38 512 грн., обрахованої за період з 01.10.2011 р. до 31.07.2014 р., до суми 33941,43 грн. за період з 01.10.2011 р. до 30.06.2014 р., а суму судового збору з 385,12 грн. до 339,41 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді :

Справа №22- ц/796/5692/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.