Постанова

від 11.09.2014 по справі 804/12036/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2014 р. Справа № 804/12036/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Червяченка Д.В.

представника позивача: Карагодіної С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 11.07.2014р. №0000842202.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ «ЕДМІТ» в ході здійснення реальних господарських операцій за договорами на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю, укладеними з цим суб'єктом господарювання. Реальність вказаних господарських операцій посвідчується відповідними первинними документами, які в повному обсязі були надані контролюючому органу. При цьому правочини, укладені з ТОВ «ЕДМІТ», недійсним в судовому порядку не визнавався. Висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕДМІТ», отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, зокрема, значиться, що означене підприємство відсутнє за своєю податковою адресою, в нього відсутні первинні документи, матеріально-технічні та трудові ресурси, і воно здійснювало діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам, не спростовують факту реальності господарських операцій позивача із цим суб'єктом господарювання, оскільки, навіть якщо контрагент позивача і допускав будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, тим більше, що чинне податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у них кваліфікованого персоналу, основних фондів тощо. Щодо посилання відповідача на відсутність відповідних дозволів чи ліцензій на виконання вищевказаних робіт, то означена діяльність взагалі не підлягає обов`язковому ліцензуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту на суму 142842,00грн. внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом ТОВ «ЕДМІТ», оскільки правочини, укладені з цим контрагентом не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Підтвердженням наведеного є висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕДМІТ» від 10.04.2014р. №505, отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, зокрема, значиться, що означене підприємство відсутнє за своєю податковою адресою, в нього відсутні первинні документи, матеріально-технічні та трудові ресурси, і воно здійснювало діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам. Також відповідач зазначав, що позивачем не було надано до перевірки інформацію де безпосередньо та на якому обладнанні відбувалися роботи з візуально-вимірювального контролю, дефектоскопії, товщинометрії, твердометрії, магнітнаиструктуроскопії, чи наявні у підприємства-виконавця ТОВ «ЕДМІТ» трудові ресурси відповідної кваліфікації та відповідні ліцензії та дозволи на виконання вищенаведених робіт, необхідні прилади для їх здійснення. За таких обставин, господарські операції ТОВ «НАФТОСЕРВІС» з ТОВ «ЕДМІТ» є документально непідтвердженими.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (далі - ТОВ «НАФТОСЕРВІС») (код ЄДРПОУ 32233161) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.10.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №413075, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість (а.с.8-10).

На підставі наказу начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.06.2014р. №406 та згідно положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту цього контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НАФТОСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЕДМІТ» (код ЄДРПОУ 38599485), їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року».

За результатами означеної перевірки складено акт №719/22-2/32233161 від 26.06.2014р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодекс України, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість на загальну суму 142842,00 грн. (а.с.13-22).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено правочини з контрагентом ТОВ «ЕДМІТ», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є висновки акту «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЕДМІТ» (код ЄДРПОУ 38599485) з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за січень 2014 року» від 10.04.2014 року №505, складеного Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому значиться, що означене підприємство відсутнє за своєю податковою адресою, в нього відсутні первинні документи, матеріально-технічні та трудові ресурси, і воно здійснювало діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам, отже, ТОВ «ЕДМІТ» порушено ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт (послуг) з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями. Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем не було надано до перевірки інформацію де безпосередньо та на якому обладнанні відбувалися роботи з візуально-вимірювального контролю, дефектоскопії, товщинометрії, твердометрії, магнітнаиструктуроскопії, чи наявні у підприємства-виконавця ТОВ «ЕДМІТ» трудові ресурси відповідної кваліфікації та відповідні ліцензії та дозволи на виконання вищенаведених робіт, необхідні прилади для їх здійснення.

На підставі акту перевірки №719/22-2/32233161 від 26.06.2014р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 липня 2014 року №0000842202, яким ТОВ «НАФТОСЕРВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 178552,50грн., з яких за основним платежем - 142842,00грн. та за штрафними санкціями - 35710,50грн. (а.с.11-12).

Розглядаючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «НАФТОСЕРВІС» та ТОВ «ЕДМІТ» було укладено ряд договорів послуг на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю, а саме: договори від 14.01.2014р. №1401-14, від 15.01.2014р. №1501-14, від 16.01.2014р. №1601-14 та від 27.12.2013р. №2712-13-14 (а.с.23-24,29-30,35-36,41-42).

Згідно умов означених договорів ТОВ «ЕДМІТ», як виконавець, зобов`язувався забезпечити організацію та проведення комплексу робіт з неруйнівного контролю, а саме: візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, ультразвукову товщинометрію, твердометрію, визначення груп міцності/коерцитиметрію, а ТОВ «НАФТОСЕРВІС», як замовник, прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.2 цих договорів встановлено, що об`єм та строки виконання робіт визначаються завданнями на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю. Результати виконаних робіт оформлюються актами на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю.

Відповідно до завдання №1 на надання послуг по виконанню комплексу робіт з неруйнівного контролю, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕТ-0123/03, акту на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю №2301/1401-14 та податкової накладної №2225 від 23.01.2014р. ТОВ «ЕДМІТ» на виконання умов договору від 14.01.2014 року №1401-14 здійснило візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, товщинометрію, твердометрію та магнітну структуроскопію труб обсадних на загальну суму 263742,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 43957,00грн. (а.с.25-28).

Відповідно до завдання №1 на надання послуг по виконанню комплексу робіт з неруйнівного контролю, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕТ-0122/03, акту на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю №2201/1501-14 та податкової накладної №2115 від 22.01.2014р. ТОВ «ЕДМІТ» на виконання умов договору від 15.01.2014р. №1501-14 здійснило візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, товщинометрію, твердометрію та магнітну структуроскопію труб обсадних на загальну суму 366537,60грн., в тому числі податок на додану вартість - 61089,60грн. (а.с.31-34).

Відповідно до завдання №1 на надання послуг по виконанню комплексу робіт з неруйнівного контролю, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕТ-0122/02, акту на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю №2201/1601-14 та податкової накладної №2113 від 22.01.2014р. ТОВ «ЕДМІТ» на виконання умов договору від 16.01.2014р. №1601-14 здійснило візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, товщинометрію, твердометрію та магнітну структуроскопію труб обсадних на загальну суму 111801,60грн., в тому числі податок на додану вартість - 18633,60грн. (а.с.37-40).

Відповідно до завдання №1 на надання послуг по виконанню комплексу робіт з неруйнівного контролю, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕТ-0121/03, акту на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю №2101/2712-13 та податкової накладної №2019 від 21.12.2014р. ТОВ «ЕДМІТ» на виконання умов договору від 27.12.2013р. №2712-13 здійснило візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, товщинометрію, твердометрію та магнітну структуроскопію труб обсадних на загальну суму 114969,60грн., в тому числі податок на додану вартість - 19161,60грн. (а.с.43-46).

Таким чином, загальна сума наданих ТОВ «ЕДМІТ» послуг за вищеозначеними договорами склала 857050,80грн., в тому числі податок на додану вартість 142841,80грн.

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «НАФТОСЕРВІС» віднесло до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду суму податку на додану вартість у загальному розмірі 142842,00грн.

Оплата за отримані згідно договорів з ТОВ «ЕДМІТ» послуги частково була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №1151 від 01.04.2014р. на загальну суму 75209,32грн.(а.с.77).

Крім того, позивачем наданий договір про переведення боргу №280314 від 28.03.2014р., за умовами якого ТОВ «ЕДМІТ», як первісний кредитор, був замінений на ТОВ «Логік Центр», як нового кредитора, у відносинах з ТОВ «НАФТОСЕРВІС», як боржником згідно договорів від 14.01.2014р. №1401-14, від 15.01.2014р. №1501-14, від 16.01.2014р. №1601-14 та від 27.12.2013р. №2712-13-14 (а.с.69).

Так, згідно п.1.2 ТОВ «ЕДМІТ» переводить на ТОВ «Логік Центр» борг (грошове зобов`язання) ТОВ «НАФТОСЕРВІС» у розмірі 781841,48грн., що виник на підставі вищеозначених договорів.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано платіжне доручення №1262 від 16.06.2014р., згідно якого ТОВ «НАФТОСЕРВІС» перерахувало на користь ТОВ «Логік Центр» грошові кошти на загальну суму 781841,48 грн.(а.с.70).

Щодо місце проведення робіт ТОВ «ЕДМІТ» судом встановлено, що лзначені роботи проводились на території станції Нижньодніпровськ філії УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці.

Так, на підставі договору про надання комплексу робіт та послуг на навантаженому пункті станції Нижньодніпровськ філії УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці №19-ЮІ від 01.01.2012р., укладеного між ТОВ «НАФТОСЕРВІС» та філією УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці, позивач користується місцем на майданчику загальною площею 250м.кв. на території станції Нижньодніпровськ філії УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці, а виконавець за цим договором - філією УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці надає позивачу, як замовнику, послуги, пов'язані з виконанням вантажних операцій (вантажні роботи, кріплення вантажів засобами залізниці та інші додаткові послуги) та перевезенням вантажів (а.с.78-82).

Відповідно до п.5.1 Договору строк його дії - до 31 грудня 2012 року, який був продовжений до 31 березня 2014 року на підставі додаткової угоди №17 до нього(а.с.83).

Виконання вантажно-розвантажувальних робіт підтверджується актом про виконання робіт №ОУ-01068 від 31.01.2014р., який був наданий позивачем (а.с.84).

Як пояснив представник позивача, працівниками ДП УДЦТС «Ліски» здійснювались відповідні вантажні роботи, необхідні в ході проведення неруйнівного контролю труб обсадних. Так, з метою проведення неруйнівного контролю проводилось вивантаження комплекту труб у кількості 10-12 шт. за один раз на відповідні дві підставки, а в подальшому працівники ТОВ «ЕДМІТ» здійснювали відповідні дослідження цілісності обсадних труб, після чого труби вивантажувалися в інше місце. Після цього операція знову повторювалась. Виконання робіт з неруйнівного контролю здійснювалося працівниками ТОВ «ЕДМІТ» у кількості трьох осіб. Виробниче обладнання, за допомогою якого здійснювалися роботи з неруйнівного контролю, негроміздке і перевозилось в пересувній лабораторії (в мікробусі).

Також суд зазначає, що в актах на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю №2301/1401-14, №2201/1501-14, №2201/1601-14 та №2101/2712-13 зазначено перелік обладнання, яке використовувалося ТОВ «ЕДМІТ» в ході надання послуг позивачу, що спростовує твердження відповідача про відсутність відомостей про таке обладнання.

Відносно доводів відповідача про ненадання позивачем до перевірки відповідних ліцензій та дозволів на виконання вищенаведених робіт суд зазначає, що такі роботи обов'язковому ліцензуванню не підлягають.

Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «ЕДМІТ» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договорами послуг на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю, завданнями №1 на надання послуг по виконанню комплексу робіт з неруйнівного контролю, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами на виконання комплексу робіт з неруйнівного контролю, податковими накладними, платіжними дорученнями, договором про переведення боргу та платіжним дорученням на його виконання, а також договором про надання комплексу робіт та послуг на навантаженому пункті станції Нижньодніпровськ філії УДЦТС «Ліски» на Придніпровській залізниці, які в повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані послуги.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагенту позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі контролюючим органом не доведено.

Зміст укладених між ТОВ «НАФТОСЕРВІС» та ТОВ «ЕДМІТ» договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому виписані ТОВ «ЕДМІТ» податкові накладні оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.

Вказані податкові накладні також були відображені відповідно до приписів п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Щодо посилань відповідача на акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ЕДМІТ» (код ЄДРПОУ 38599485) з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за січень 2014 року» від 10.04.2014 року №505, складений Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому значиться, що означене підприємство відсутнє за своєю податковою адресою, в нього відсутні первинні документи, матеріально-технічні та трудові ресурси, і воно здійснювало діяльність, пов'язану із наданням податкової вигоди третім особам, суд зазначає наступне.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів (послуг) - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість за правочинами, укладеними з ТОВ «ЕДМІТ», на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 357,11грн., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 357,11грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 11.07.2014р. №0000842202.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 32233161) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 357,11грн. (триста п'ятдесят сім гривень одинадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова